Постанова

від 06.12.2023 по справі 367/7591/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 367/7591/20

провадження № 22-ц/824/17005/2023

головуючий у суді І інстанції Кравчук Ю.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 21 жовтня 2021 року прийнято до свого провадження справу № 367/7591/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності, після повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, у справі призначено підготовче засідання.

27 вересня представник позивача ОСОБА_5 просила прийняти до розгляду подану нею 21 лютого 2022 року позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2023 року відмовлено у прийнятті до розгляду викладеної в новій редакції позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права власності та витребування майнових прав, поданої представником позивача ОСОБА_5 21 лютого 2022 року із вхідним номером 7518.

Викладену в новій редакції указану позовну заяву - повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, прийняти до провадження викладену в новій редакції позовну заяву та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що між позивачем та відповідачами виник спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна, якого ще не існує, оскільки багатоквартирний будинок не введено в експлуатацію, а спірна квартира, яка є частиною об`єкта незавершеного будівництва не може розглядатися як предмет договору, оскільки для цього потрібно цю частину об`єкта виділити в натурі і зареєструвати на неї право власності, як на окремий об`єкт нерухомості.

Доповнення до позову обставиною про те, що ОСОБА_1 є власником незавершеного будівництва з ступенем готовності більше ніж 8,5%, не вважається зміною підстави позову, оскільки в новій редакції позовної заяви збережено первісні обставини про те, що ОСОБА_1 є власником об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:045:0016, а також законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:045:0119, на яких розташований об`єкт будівництва, а отже висновки суду першої інстанції про те, що підставами позову у частині збільшення розміру позовних вимог (щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва) є нові обставини невірні та необґрунтовані.

Звертає увагу, що задоволення позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності не є достатнім способом захисту та не відновить в повній мірі порушене право позивача.

Наголошує на тому, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуальною права.

Посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.

Вважає, що незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обгрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 1 листопада 2021 року (справа № 405/3360/17) дійшов наступного висновку: «процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду».

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену, зокрема, в п. 6 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті до розгляду викладеної в новій редакції позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у такій позовній заяві заявляються вимоги стосовно усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва, які є новими, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є новою позовною вимогою, що не передбачено процесуальним законом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що предметом позову в цій справі у первісній редакції позовної заяви були вимоги:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , який укладено 07.02.2020 року між ОСОБА_3 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) та посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В.С. за №246 з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51023688 від 07.02.2020 року;

2) скасувати рішення приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51023688 від 07.02.2020 року;

3) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44292901 від 28.11.2018 року, яке прийнято КП «Реєстрація нерухомості», в особі реєстратора Немченко О.О., про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.: 1706063032109).

В подальшому до закінчення місцевим судом підготовчого провадження у справі представником позивача було подано позовну заяву в новій редакції, відповідно до прохальної частини якої позивач просив:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_3 , який укладено 07.02.2020 року між ОСОБА_3 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) та посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В.С. за реєстровим №246 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51023688 від 07.02.2020 року, прийняте приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В.С. про реєстрацію за ОСОБА_3 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) права власності на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.:1706063032109) з припиненням зареєстрованого речового права;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44292901 від 28.11.2018 року, яке прийнято КП «Реєстрація нерухомості», в особі реєстратора Немченко О.О., про реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) права власності на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.:1706063032109) та припинити речове право (право власності), яке виникло на підставі цього рішення;

3) витребувати з чужого незаконного володіння майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) за № 138 (р.н.о.н.м.: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) усунути будь-які перешкоди у користуванні:

- земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,1009 га за кадастровим номером 3210900000:01:045:0016;

- земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,0624 га за кадастровим номером 3210900000:01:045:0119;

- об`єктом незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 458585932109), що розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 3210900000:01:045:0016 та 3210900000:01:045:0119, шляхом їх примусового звільнення.

Отже, як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви в новій редакції, позивач здійснив доповнення позовних вимог новими вимогами - стосовно усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва, тобто змінив предмет позову.

Суд першої інстанції не врахував, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, відбувається саме шляхом зміни предмета позову.

Подання до суду позовної заяви в новій редакції відповідає принципу диспозитивності в цивільному процесі, закріпленому у статті 13 ЦПК України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Подібний по суті висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 922/1249/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 911/1602/18 та від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20.

Заяву позивача в новій редакції можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Судом встановлено, що підставою позову в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності позивач зазначала протиправні дії відповідача ОСОБА_2 , який не маючи відповідних документів зареєстрував право власності на спірну квартиру, з урахуванням того, що квартира не набула статусу об`єкта нерухомого майна, так як багатоквартирний житловий будинок не введений в експлуатацію, яку в подальшому продав відповідачу ОСОБА_3 .

Підставами позову у частині збільшення розміру позовних вимог (щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва) позивач вказує ту обставину, що вона є власником об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:045:0016, а також законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:045:0119, на яких розташований об`єкт будівництва, а тому має право захищати свої права на вільне володіння, користування і розпорядження земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва.

Отже, первісні основні підстави позову позивач залишила незмінними та лише доповнила позовні вимоги.

Таким чином, доповнення до позову обставиною про те, що ОСОБА_1 є власником незавершеного будівництва з ступенем готовності більше ніж 8,5%, не вважається зміною підстави позову, оскільки в новій редакції позовної заяви збережено первісні обставини про те, що ОСОБА_1 є власником об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:045:0016, а також законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:045:0119, на яких розташований об`єкт будівництва, а отже висновки суду першої інстанції про те, що підставами позову у частині збільшення розміру позовних вимог (щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва) є нові обставини необґрунтовані.

З огляду на викладене, встановивши, що в позовній заяві в новій редакції позивач змінила лише позовні вимоги при збереженні первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок місцевого суду про відмову у прийнятті заяви в новій редакції, є передчасним.

Згідно п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу щодо вирішення питання про прийняття до розгляду викладеної в новій редакції позовної заявипідлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2023 року скасувати, а справу в частині вирішення питання про прийняття до розгляду викладеної в новій редакції позовної заявинаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГоловуючийТ.О. ПисанаСуддіК.П. ПриходькоС.О. Журба