Постанова

від 06.12.2023 по справі 320/12237/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12237/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною постанови,

У С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо прийняття постанови від 21.02.2023 ВП № НОМЕР_1 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3 на суму 11997680,59 грн.;

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо виставлення АТ "Укрексімбанк" платіжних інструкцій про примусове стягнення коштів в розмірі 11997680,59 грн.;

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 21.02.2023 ВП НОМЕР_2 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_4 на суму 11997680,59 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 р. закрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено позивачу, що дана справа підлягає розгляду Господарським судом міста Києва в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із ухвалою суду про закриття провадження у справі, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду, як таку, що перешкоджає провадженню у справі, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.

17.11.2023, під № 44530 до суду від сторони відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що враховуючи те, позивач, як сторона виконавчого провадження у справах 18/113-53/81, 910/9905/21, 910/17566/17 оскаржує дії/бездіяльність державного виконавця щодо виконання виконавчих документів, які були видані на виконання рішень, ухвалених за правилами господарського судочинства, то такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його належить розглядати в порядку господарського судочинства. Даний спір підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ - Господарським судом м. Києва.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, адже даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки у матеріалах справи наявні докази того, що зведене виконавче провадження об`єднує виконавчі документи, видані на виконання судових рішень різних юрисдикцій (а саме постанови Господарського суду м. Києва та Київського апеляційного суду). Виконавчі провадження, об`єднані у зведене по справам, які розглядалися в порядку господарського та цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 55 Конституції України, встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 124 Конституції України, встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Частиною першою статті 19 КАС України, передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилом частини першої статті 287 цього Кодексу, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Частиною першою статті 74 вказаного закону, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою цієї ж статі, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення, є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.

Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії та постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 21.02.2023 ВП № НОМЕР_1 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3 на суму 11997680,59 грн.

З доданих до позовної заяви матеріалів, судом встановлено, що до складу зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих документів відносно Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" входять виконавчі провадження, на виконання як наказів Господарського суду м. Києва, так і виконавчіх листів Київського апеляційного суду.

Питання юрисдикції щодо спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, Велика Палата Верховного Суду вирішувала неодноразово.

Так, у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 442/2270/17-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 324/1018/17 і від 05 грудня 2018 року у справі № 422/2248/17 вона дійшла таких висновків:

- при визначенні юрисдикції суду щодо спору необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження;

- якщо виконавче провадження відкрите, і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою або приватним виконавцем на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 частини першої nстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні;

- якщо примусове виконання здійснювалось на підставі документів, виданих іншими органами, такі заяви учасників виконавчого провадження мали розглядатися у порядку, передбаченому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, чи статтею 287 цього кодексу, чинній з указаної дати.

Верховний Суд зазначав, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема щодо судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій.

Як вбачається з постанови, якою об`єднано виконавчі провадження у зведене виконавче по справам, які розглядалися в порядку господарського та цивільного судочинства.

За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання всіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

При цьому, законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Отже, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то, відповідно до частини 1 статті 287 КАС України, такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскарження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2021 та від 11.01.2022 у справі № 922/2312/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 923/566/20.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про помилковість та передчасність висновків суду першої інстанції про те, що позивач, як сторона виконавчого провадження у справах 18/113-53/81, 910/9905/21, 910/17566/17 оскаржує дії/бездіяльність державного виконавця щодо виконання виконавчих документів, які були видані на виконання рішень, ухвалених за правилами господарського судочинства, то такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його належить розглядати в порядку господарського судочинства, позаяк, до складу зведеного виконавчого провадження належить виконання виконавчих документів, виданих Київським апеляційним судом.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу про закриття провадження у справі з порушенням норм процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 р. - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 06.12.2023.