П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/5635/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
05 грудня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ранброкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
в квітні 2023 року позивач, - ТОВ "Ранброкс", звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДІІС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2023 № 33788 про відповідність ТОВ «РАНБРОКС» критеріям ризиковості платника податку.
Також, позивач просив зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ «РАНБРОКС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував усі обставини, що мають значення для справи та надав не належну оцінку тим обставинам, що наявні в матеріалах справи, а тому порушив норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, відсутність клопотань про участь в розгляді справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Ранброкс" (код ЄДРПОУ 43381209) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 03.12.2019 Номер запису: 13391020000018596. Взято на облік територіальним органом ДПС України 04.12.2019 та є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності ТОВ «Ранброкс», що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 4646.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний) 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами 46.34 Оптова торгівля напоями 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.03.2023 прийнято рішення №33788 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, оскільки у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги та постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Вважаючи рішення відповідача щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення від 31.03.2023 №33788 вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Ранброкс» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Суд першої інстанції встановив, що зі змісту доводів, викладених у відзиві на позовну заяву вбачається, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.
Також слід врахувати, що згідно з положеннями Порядку № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків.
Натомість, у рішенні від 31.03.2022, не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами приймав участь позивач, що ймовірно є ризикованими.
Крім того, згідно з оскаржуваним рішенням від 31.03.2023 № 33788 про відповідність ТОВ "Ранброкс" критеріям ризиковості платника податку в ньому зазначено, що за результатами проведеного аналізу отриманих від платника податку інформації та копій документів від 27.03.2023 №1, відповідно даних ДПС встановлено що у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги та постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Тобто, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.
Проте, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.
Крім того, відповідачем в оскаржуваному у цій справі рішенні як не зазначено реквізитів рішення про віднесення контрагента(тів) до переліку ризикових платників податків, так і не надано під час розгляду цієї справи, належних доказів в підтвердження віднесення контрагента(тів) позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, як і не зазначено у якій податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені яким саме самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.
Також слід врахувати, що згідно з положеннями Порядку № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків.
Натомість, у рішенні від 31.03.2022, не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами приймав участь позивач, що ймовірно є ризикованими.
Крім того, згідно з оскаржуваним рішенням від 31.03.2023 № 33788 про відповідність ТОВ "Ранброкс" критеріям ризиковості платника податку в ньому зазначено, що за результатами проведеного аналізу отриманих від платника податку інформації та копій документів від 27.03.2023 №1, відповідно даних ДПС встановлено що у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги та постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Тобто, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.
Проте, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.
Варто зауважити, що відповідачем в оскаржуваному у цій справі рішенні як не зазначено реквізитів рішення про віднесення контрагента(тів) до переліку ризикових платників податків, так і не надано під час розгляду цієї справи, належних доказів в підтвердження віднесення контрагента(тів) позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, як і не зазначено у якій податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені яким саме самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.
При цьому, суд першої інстанції зауважив, що будь-яких доказів на підтвердження податкової - інформації ані під час виникнення даних правовідносин, ані під час розгляду судом даної справи, на підставі якої прийняті оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.
Щодо вказаних у спірному рішенні кодів 10 та 12, суд вважає протиправним використання даної підстави для віднесення Товариства до групи ризикових враховуючи наявний в чинному податковому законодавстві принцип індивідуальної відповідальності платника, за яким останній не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.
З урахуванням вказаного, відповідач не обґрунтував, чому ці подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.
Суд першої інстанції зауважив, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Щодо покликань відповідача на те, що контрагенти позивача є ризиковими, то суд першої інстанції зазначив, що поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вважає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а відтак, рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податків від 31.03.2023 № 33788 є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ «Ранброкс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вищевказаних вимог про скасування рішень, суд дійшов висновку, що вона також є такою, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Як передбачено п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Також, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Приписами пункту 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Тобто, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Зокрема, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:
10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконі роботи чи надані послуги.
12 - постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо як прийняте рішення про відповідність критеріям податку.
У витязі з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2023 №64-пр (а.с.228-229 т.1) зазначено: ТОВ "Ранброкс" включено в Журнал ризикових платників ТОВ "Грендвіл Макс" від 13.01.2021 року по п.8 Критеріїв ризиковості платника податку «Встановлено здійснення ризикових операцій".
Платником подано повідомлення 27.03.2023 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копії документів, а саме штатний розпис, лист 27.03.2023 р., договір оренди, Інвойс Blue Plane BIr3120.pdf , дог. оренди, Інвойс Blue Planet Blr4132., Інвойс Blue Plans Blr7882, контракт Ранброкс, договір 701/2, контракт.
Підприємство ТОВ "Ранброкс" (код 43381209) відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно довідника кодів податкової інформації затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 11.01.20, №17 відповідно кодів:
- 10 "у податковій звітності платника податку не відображені доходи нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконі роботи чи надані послуги";
- 12 "постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо як прийняте рішення про відповідність критеріям податку".
З урахуванням вказаного Комісія дійшла висновку про відповідність ТОВ « Ранброкс» критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв.
Водночас, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.
Крім того, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 №520/111/20 та №520/480/20.
Разом з тим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Колегія суддів, також враховує, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Крім того, Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
В свою чергу, з наданого відповідачем витягу з протоколу не вбачається, який саме пакет документів необхідно було надати позивачу для виключення з категорії ризикових платників податків.
При цьому колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонам у справі, позивач скористався своїм правом подання документів на виключення з переліку ризикових платників податків та подав пакет документів.
Відтак, враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, в свою чергу, контролюючим органом прийнято рішення без зазначення необхідного пакету документів і яке базується на припущеннях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у виключенні позивача з числа ризикових.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №33788 від 31.03.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
В свою чергу, посилання на те, що контрагенти позивача є ризиковими, не може слугувати підставою для віднесення позивача до статусу "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків, оскільки суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 08.12.2023 |
Номер документу | 115452887 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні