Постанова

від 06.12.2023 по справі 380/10281/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10281/23 пров. № А/857/18781/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

з участю секретаря Кардаш В.В.,

представника позивача Клонцака В.С.,

представника відповідача Думич І.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «Всесмак» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Крутько О.В.,

час ухвалення рішення 05.09.2023 року, 12:15 год.,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 13.09.2023 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Виробничо-торгове підприємство «Всесмак» звернулося в суд з позовомдо Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 4579/13-01-04-07 від 17.03.2023 р.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що під час камеральної перевірки, проведеної контролюючим органом здійснено дослідження поданої ТзОВ «ВТП «Всесмак» податкової декларації з ПДВ та додатків до неї за березень 2021 року, встановлено розбіжності в розмірі 15150 грн. щодо ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів за основною ставкою. Відповідна розбіжність встановлена на підставі того, що до податкового кредиту за період діяльності березень 2021 року ТзОВ «ВТП «Всесмак» віднесено операції щодо ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів в розмірі 711955 гривень. Однак, згідно інформаційних баз даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ за позивачем обліковуються за березень 2021 року митні декларації (імпорт) на загальну суму ПДВ 696805,04 грн.; різниця між податковою звітністю та митними деклараціями складає 15150 грн. Відтак, ТзОВ «ВТП «Всесмак» порушено вимоги п 198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст.200, п.201.12 ст. 201 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 15150 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в розмірі 15150 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «ВТП «Всесмак» (код ЄДРПОУ 39789864) (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.04.2021 № 9090394229) звітний податковий період березень 2021 року, за результатами якої складено акт № 2075/13-01-18-08/39789864 від 14.02.2022.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ »ВТП «Всесмак» (код ЄДРПОУУ 39789864) завищено податковий кредит в розмірі 15150 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в розмірі 15150 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 17.03.2023 № 4579/13-01-04-07 про збільшення суми грошового зобов`язання на 15150,00 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1515 грн.

Позивач не погодився вказаним рішенням та звернувся з цим позовом до суду.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюються ст. 200 ПК України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході проведення перевірки встановлено, що до податкового кредиту за період діяльності березень 2021 року ТзОВ «ВТП «Всесмак» віднесено операції щодо ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів в розмірі 711955 гривень. Однак, згідно інформаційних баз даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ за позивачем обліковуються за березень 2021 року митні декларації (імпорт) на загальну суму ПДВ 696805,04 грн.; різниця між податковою звітністю та митними деклараціями складає 15150 грн.

Колегія суддів зазначає, що на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 1.380.2019.001501 Галицькою митницею здійснено повернення 15.02.2021 ТзОВ «ВТП «Всесмак» зайво сплачених коштів, у т.ч. ПДВ у розмірі 15150,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 71922690 від 12.02.2021 (а.с. 15).

ТзОВ «ВТП «Всесмак» відкоригувало в рядку 11.1 Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму податкового кредиту з урахуванням повернутих сум ПДВ.

Так, згідно митної декларації №UA209140/2021/016477 від 24.02.2021 сума ПДВ за ввезені на митну територію України товари, необоротні активи 70013,54 грн. Разом з тим, у рядку 11.1 податкової декларації за лютий 2021 року сума податкового кредиту позивачем відкоригована на суму повернутих митницею платежів та складає 54864 грн.

У податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2021 р у рядку 1.11 сума податкового кредиту становить 711955 грн, що відповідає сумі ПДВ за ввезені на митну територію України товари, необоротні активи згідно митних декларацій №UA209140/2021/019903 від 04.03.2021 та № UA209140/2021/24577 від 16.03.2021.

Відповідач не врахував зазначені обставини щодо повернення позивачу зайво сплачених коштів у зв`язку з скасуванням рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000127/2 від 22.02.2019, у тому числі надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 15150,20 грн.

Отже, вірними є висновки суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 4579/13-01-04-07 від 17.03.2023 прийнято безпідставно.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 380/10281/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 06 грудня 2023 року.