Постанова

від 06.12.2023 по справі 380/20049/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/20049/23 пров. № А/857/17422/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-РИТЕЙЛ",

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року про повернення позовної заяви (суддя Братичак У.В., час ухвалення не вказано, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не вказано),

в адміністративній справі №380/20049/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-РИТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2023 року позивач ТОВ "ЛС-РИТЕЙЛ" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС У Львівській області №8513206/41343507 від 28.03.2023 та №68513205/41343507 від 28.03.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №10 від 28.02.2023 та №16 від 28.02.2023; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ЛС-РИТЕЙЛ №10 від 28.02.2023 та №16 від 28.02.2023, датою їх фактичного подання.

Одночасно з поданням позову Товариство заявило клопотання про визнання підстав пропуску строку звернення до суду поважними, поновивши строк для подачі позовної заяви.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного від 30.08.2023 у вказаній справі позовну заяву залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання до суду в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Позивач подав до суду першої інстанції заяву від 07.09.2023 про поновлення строку звернення до суду, у якій просив поновити строк звернення до суду з цим позовом, при цьому посилався на те, що в Україні введено воєнний стан, що негативно вплинуло на діяльність позивача.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 позовну заяву ТОВ ЛС-РИТЕЙЛ до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України та ст.123 КАС України, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутністю поважних причин для поновлення такого строку. Роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З ухвалою суду першої інстанції від 12.09.2023 про повернення позовної заяви не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною і необґрунтованою, прийнятою при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а також із неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, однією з обставин, які суттєво ускладнили підготовку та подання позовної заяви у визначений законодавством процесуальний строк є активізація російського терору по всій території України у вигляді збільшення військової агресії. Апелянт зауважує, що позивач надав суду першої інстанції офіційні статистичні дані з описом, коментарями, звітуванням Повітряних Сил Збройних Сил України, що відображають та підтверджують динаміку обстрілів мирних не прифронтових міст України, саме в період процесуального строку на подання позовної заяви (середина квітня - травень - червень - середина липня). Позивач здійснив та надав Суду першої інстанції порівняльний аналіз агресії у період адміністративного оскарження (подання скарг до комісії вищого рівня) та період процесуального строку на подання позовної заяви до адміністративного суду. Зазначені дані відрізняються у бік збільшення у 5-6-7 разів, в залежності від місяця. Незважаючи на це, суд першої інстанції залишив поза увагою та не дослідив (з`ясував) усі наведені позивачем обставини із документальним та статистичним підтвердження (доказами), які мають суттєве значення для розгляду справи. ТОВ «ЛС-РИТЕЙЛ» неодноразово наголошувало, що подало позовну заяву з пропуском процесуального строку саме через одночасне існування наступних, незалежних від позивача обставин (ускладнюючих обставин): введення на території України воєнного стану, щоденні сигнали «повітряна тривога», запровадження превентивних (додаткових) заходів безпеки життя та здоров`я працівників, активізацію російського терору по всій території України, здійснення евакуаційних заходів щодо працівників та майна. ТОВ «ЛС-РИТЕЙЛ» вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого зроблений хибний висновок. Адже, в умовах воєнного стану, обставини внутрішньої роботи підприємства залежать не тільки від волі керівника й працівників. Постановляючи ухвалу, судом проігноровані соціальні цінності, положення трудового законодавства, законодавства про охорону праці та положень кодексу цивільного захисту населення. Вважає апелянт, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 12.09.2023 про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено, що 28.03.2023 позивачем ТОВ «ЛС-РИТЕЙЛ» отримано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС У Львівській області №8513205/41343507 та №8513206/41343507 про відмову в реєстрації податкових накладних №10 та №16 від 28.02.2023.

Нe погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, Товариство надало скарги №04/04/2023 від 04.04.2023 р. та №04/04/2023-1 від 04.04.2023 р. до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних. У цих скаргах, ТОВ «ЛС-РИТКЙЛ» просило скасувати рішення контролюючого органу та зареєструвати податкові накладні №10 та №16 від 28.02.2023.

Рішеннями від 12.04.2023 ГУ ДПСУ у Львівській області скарги ТОВ «ЛС-РИТЕЙЛ» залишено без задоволення та рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.

Вважаючи протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС У Львівській області №8513206/41343507 від 28.03.2023 та №68513205/41343507 від 28.03.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №10 від 28.02.2023 та №16 від 28.02.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 12.09.2023 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із факту встановленого пропуску тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку. Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України, ч.2 ст.123 КАС України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Так, відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.122 КАС України).

Водночас, статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 ст.102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.1 ст.123 КАС України).

Також, пунктом 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

У розглядуваній справі судом встановлено, що у процедурі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2023 позивачем було подано скарги до комісії вищого рівня на рішення контролюючого органу від 28.03.2023 про відмову в реєстрації ПН. Тому, строк звернення до суду з цим позовом становить три місяці з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення органу ДПС України від 12.04.2023 за наслідками адміністративного оскарження рішень №8513205/41343507 та №8513206/41343507 від 28.03.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних №10 та №16 від 28.02.2023 позивач отримав 12.04.2023.

Отже, строк на оскарження рішень контролюючого органу №8513205/41343507 та №8513206/41343507 від 28.03.2023 сплинув для позивача 12.07.2023.

Однак, із цим адміністративним позовом звернувся позивач до суду лише 18.08.2023 року.

Таким чином, позивач пропустив законодавчо встановлений 3-х місячний строк звернення до суду, і такий термін пропуску становить 36 календарних днів.

В такій ситуації, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Заяву про поновлення строку звернення до суду позивач обґрунтовував введенням на території України воєнного стану, здійсненням евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання, переведенням усіх працівників на дистанційну роботу, активізацією російського терору по всій території України, щоденними сигналами повітряна тривога, на підтвердження чого подав відповідні накази, роздруківки з офіційних інформаційних каналів Повітряних Сил Збройних Сил України, інструкцію з охорони праці.

З цього приводу слід зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.

Проте, правильно врахував суд першої інстанції правову позицією Верховного Суду, сформовану у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21 та від 28.02.2023 у справа №400/6312/21, від 20.04.2023 у справі №560/12377/21, згідно з якою сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на права та обов`язки позивача.

Досліджуючи обставини справи та наведені у заяві позивача про поновлення строку звернення до суду доводи, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги, які мали частий та іноді довготривалий характер, не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки такі оголошувалися у різних регіонах України не носили постійний і безперервний характер. Такі тривоги не виключали можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і його представником.

Позивач (апелянт) не навів жодних конкретних обставин щодо взаємозв`язку між оголошеними повітряними тривогами та діяльністю товариства за період з 12.04.2023 по 12.07.2023.

До того ж, матеріали справи не містять даних про те, які саме дії вчиняв чи робив спроби вчинити позивач в період із 12.04.2023р. по 12.07.2023р. з метою судового оскарження рішень відповідача від 28.03.2023 року.

Також немає даних про те, які саме конкретні перешкоди існували для позивача в умовах воєнного стану в Україні, в юридичній процедурі щодо підготовки та подання адміністративного позову.

Позивачем не вказано які саме евакуаційні заходи щодо працівників та майна здійснювались в період із 12.04.2023р. по 12.07.2023р. і як це вплинуло на процес підготовки та подання до адміністративного суду розглядуваної позовної заяви у визначений законом 3-х місячний строк. Позивачем не конкретизовано які саме працівники підприємства здійснювали дистанційну роботу, і що саме дистанційна робота таких працівників ускладнили чи унеможливила своєчасне подання адміністративного позову.

Враховуючи, що період пропущеного строку звернення до адміністративного суду є значним (36 днів), наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду з позовом не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які можуть бути визнані судом поважними причинами пропущеного такого строку, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не обґрунтував належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, які пов`язані з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви позивача у порядку, визначеному ч.4 ст.169 КАС України.

Відтак, доводи апелянта на правомірність прийнятої ухвали суду від 12.09.2023 не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття рішення щодо повернення позовної заяви, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-РИТЕЙЛ" залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №380/20049/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-РИТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль