Ухвала
від 05.12.2023 по справі 160/18013/22
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/18013/22

адміністративне провадження № К/990/40629/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/18013/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРЕЛЛА КЕПІТАЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРЕЛЛА КЕПІТАЛ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7209553/41368228 від 16.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРЕЛЛА КЕПІТАЛ» №7 від 31.05.2022 на суму 50400,00грн з ПДВ та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31.05.2022 на суму 50400,00грн з ПДВ, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРЕЛЛА КЕПІТАЛ», датою її фактичного подання, тобто 13.07.2022.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.01.2023 позовні вимоги задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.11.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/18013/22.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 04.12.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/18013/22, ухвалити нову постанову, якою справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.01.2023 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Копію означеного рішення Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримало 20.01.2023.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 16.02.2023 звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.03.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив строк впродовж якого особа, як подала апеляційну скаргу має право усунути виявлені судом недоліки та надати до суду документ про сплату судового збору.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.04.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 16.03.2023, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 09.05.2023 звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/18013/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.05.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати документ про сплату судового збору.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.06.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 22.05.2023, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху в частині надання документа про сплату судового збору.

Втретє 16.10.2023, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/18013/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган з апеляційною скаргою у цій справі звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним/недостанім бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 20.04.2023, а у подальшому ухвалою суду від 19.06.2023 раніше подані ним апеляційні скарги було повернуто (з підстав невиконання скаржником вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору). Скаржник вказав, що повернення апеляційної скарги заявнику не повинно позбавляти таку особу права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Також зауважив, що контролюючий орган виключно з об`єктивних причин, які не залежали від волі останнього, був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням вимог статті 295 КАС України.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу скаржника, що, за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як вказав суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже неналежне фінансування установ чи організацій з державного бюджету та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження; суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та, як наслідок, його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження (з наданням до суду документа в цей же строк), а отже невиконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання скаржника на сплату ним 27.09.2023 судового збору, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання повного судового рішення, що оскаржується - 20.01.2023 був більш ніж достатній для здійснення його сплати в межах строку встановленого законом на подачу апеляційної скарги.

При цьому, як встановив суд, обставин з посиланнями на докази щодо неможливості здійснення оплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі до 27.09.2023 скаржник не навів.

Також, суд зазначив, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

А тому, факт попереднього звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть й за умови надання доказів про сплату судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Суд звернув увагу, що підставою для повернення вперше та вдруге поданої апеляційної скарги заявнику, була виключно несплата скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі та ненадання до суду доказів про таку сплату.

Втім, обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 16.10.2023 скаржник до суду апеляційної інстанції звернувся вже втретє, що, як на переконання суду, є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою та спростовує твердження контролюючого органу про його сумлінне й добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом, та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Як висновок, суд вказав, що у даному випадку пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне (чергове) звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник, повторно посилаючись на факт попереднього звернення до суду та обставини неналежного/недостатнього фінансування суб`єкта владних повноважень, просив поновити пропущений, як на його думку, з поважних причин процесуальний строк на апеляційне оскарження. Додатково скаржник звернув увагу суду на те, що обставини введення на всій території України правового режиму воєнного стану фактично позбавили скаржника можливості вільно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й правом своєчасно сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням вимог статі 295 КАС України. Як висновок, скаржник просив визнати поважними причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження та не обмежувати у праві на доступ до правосуддя.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.11.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/18013/22, яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРЕЛЛА КЕПІТАЛ», не переглядалось по суті в апеляційному порядку, а відповідно не може бути предметом касаційного перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, Суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/18013/22.

Також, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.10.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього/неналежного фінансування контролюючого органу при зверненні до суду раніше та неможливості з об`єктивних, як на думку скаржника, причин провести сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі з дотриманням вимог статті 295 КАС України.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, як вказав суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже неналежне фінансування установ чи організацій з державного бюджету та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд наголосив, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Також, як вказав суд, факт попереднього звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно (у черговий раз) поданою апеляційною скаргою (навіть за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного (чергового) звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Як висновок, суд зазначив, що пропуск скаржникам строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне (чергове) звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, посилаючись на обставини введення на території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка позбавила контролюючий орган можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, скаржником жодним чином не обґрунтовано, як саме запровадження воєнного стану в країні вплинуло на обов`язок останнього своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого статтею 295 КАС України.

Суд наголосив, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Як вказав у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції, зазначені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Тобто, Третій апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/18013/22.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/18013/22.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/18013/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРЕЛЛА КЕПІТАЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.12.2023
Оприлюднено07.12.2023
Номер документу115453770
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —160/18013/22

Ухвала від 05.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 25.10.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 19.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 20.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 16.03.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 23.02.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Рішення від 16.01.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні