Постанова

від 06.12.2023 по справі 640/13022/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 640/13022/20

касаційне провадження № К/9901/3162/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року (головуючий суддя - Огурцов О.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Аліменко В.О., Оксененко О.М.)

у справі № 640/13022/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (далі - ТОВ «Авантаж 7»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2020 року № 0000913207 та від 13 лютого 2020 року № 0000903207.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 19 серпня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на здійсненні платником виробництва пального в період з 05 вересня 2019 року по 07 листопада 2019 року без наявності відповідної ліцензії, оскільки ним здійснено змішування газів з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД 2901100010, 2711129700, 2711129400, 2711121100 та отримано скраплений газ з кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711190000. Також звертає увагу на ненадання ТОВ «Авантаж 7» оригіналів документів чи їх копій під час здійснення контрольного заходу.

Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Авантаж 7» з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом, за результатами якої складено акт від 28 грудня 2019 року № 101/32/33831847.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини двадцять першої статті 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) з огляду на здійснення виробництва пального в період з 05 вересня 2019 року по 07 листопада 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Обґрунтовуючи зазначену позицію, ГУ ДПС у м. Києві зазначало, що згідно з даними Єдиного реєстру акцизних накладних позивачем у зазначений період зареєстровано заявки на поповнення (коригування) залишку пального № 1-39, відповідно до яких в результаті змішування газів з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД (901100010, 2711129700, 2711129400, 2711121100) отримано скраплений газ з кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711190000 на газонаповнювальній станції за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, смт Городок, вул. Заводська, 2.

Також контролюючий орган дійшов висновку про недотримання ТОВ «Авантаж 7» правил пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з ненаданням у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 13 лютого 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000913207, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000000,00 грн; № 0000903207, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у м. Києві названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 481/95-ВР, виробництво пального - це діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки; зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; повний технологічний цикл виробництва - це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.

Отже, виробництво пального передбачає діяльність з переробки, в результаті якої отримується пальне.

За правилами статті 2 Закону № 481/95-ВР виробництво пального здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.

Абзацом четвертим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що в разі виробництва пального без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Підпунктом 14.1.28-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що виробництвом підакцизних товарів (продукції) є технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

До підакцизних товарів належить, зокрема, пальне (пункт 215.1 статті 215 ПК України).

Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України до пального відноситься, зокрема, скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, в яких код згідно з УКТ ЗЕД 2711190000.

Однак, норми Закону № 481/95-ВР щодо визначення діяльності, яка вважається виробництвом пального, не стосуються питання оподаткування, а стаття 18 цього Закону визначає, що всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить Закону № 481/95-ВР.

Отже, до спірних правовідносин в частині визначення діяльності, яка вважається виробництвом пального та підлягає ліцензуванню, повинні бути застосовані норми Закону № 481/95-ВР, як спеціального закону, який регулює правовідносини, пов`язані з виробництвом та обігом пального.

Таким чином, якщо діяльність з виготовлення нафтопродуктів включає всі стадії технологічного процесу переробки (перегонки) нафти (інших початкових матеріалів), то згідно з вимогами Закону № 481/95-ВР така діяльність вважається виробництвом нафтопродуктів, а підприємство класифікується виробником нафтопродуктів.

У разі придбання суб`єктом підприємництва газу (зокрема, у різних виробників чи постачальників) та його змішування, відсутні правові підстави вважати такі операції виробництвом нафтопродуктів, оскільки вони не передбачають жодних технологічних процесів переробки та не призводять до суттєвих змін характеристик пального.

Як з`ясовано судами в розглядуваній ситуації, наявне у позивача пальне згідно з кодом УКТ ЗЕД 2711190000, яке утворилося внаслідок змішування газів з іншими кодами згідно з УКТ ЗЕД та знаходилося під час фактичної перевірки на газонаповнювальній станції, вже було готовим продуктом, тобто пальним, а тому є продуктом діяльності позивача із зберігання пального, а не виробництва.

За таких обставин у діях ТОВ «Авантаж 7» зі змішування пального відсутній повний технологічний цикл виробництва, який полягає в переробці сировини в продукцію готову до споживання, як того вимагають норми Закону № 481/95-ВР.

Наведене, в свою чергу, обумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2020 року № 0000913207.

Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2020 року № 0000903207 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України внаслідок ненадання в повному обсязі документів, що належать або пов`язані з об`єктом перевірки, суди встановили, що платником на запит контролюючого органу про надання ксерокопій документів за період діяльності з 01 липня 2019 року листом від 19 грудня 2019 року № 1320 надано відповідь та засвідчені копії витребуваних документів. При цьому отримання відповідачем відповіді ТОВ «Авантаж 7» та копій документів підтверджується особистим підписом посадових осіб Головного управління ДПС у Житомирській області.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді С. С. Пасічник

Р. Ф. Ханова