Рішення

від 23.11.2023 по справі 450/263/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/263/23 Провадження № 2/450/41/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»

про (предмет позову):

визнати протиправними дії щодо недостовірного заповнення табелів робочого часу ОСОБА_1 за період січня 2022 року, лютого 2022 року, квітня 2022 року, травня 2022 року, червня 2022 року, липня 2022 року, серпня 2022 року, вересня 2022 року,

зобов`язатиДержавне підприємство«Науково-досліднийінститут метрологіївимірювальних іуправляючих систем»ДП НДІ«Система» виплатити ОСОБА_1 нарахованузаробітну платув розмірі58691,39(п`ятдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто одна) грн. 39 коп. та доплати за укладені договори в розмірі 1 340, 60 (одна тисяча триста сорок грн. 60 коп),

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача):позивач з 01.02.2011 року і по теперішній час працює в Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» ДП НДІ «Система». ОСОБА_1 01.02.2011 року прийнята на посаду інженера з метрології в Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» ДП НДІ «Система», наказ № 26-к від 01.02.2011 року. Наказом від 28.02.2022 року №26 встановлено простій на Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» ДП НДІ «Система» з 01.03.2022 року. Наказом від 13.04.2022 року №32 відмінено п. 1 наказу від 28.02.2022 року №26 «Про простій на підприємстві». Наказом від 01.07.2022 року №62 «Про доплати» встановлено працівникам доплати в розмірі 30% від планового прибутку за кожен укладений договір на основі доповідної записки заступника директора або вченого секретаря інституту, акту виконаних робіт та повної оплати замовником за договором. Наказом від 16.08.2022 року №80 «Про уточнення доплат» внесені зміни в п. 1 наказу від 01.07.2022 року № 62 та встановлені доплати в розмірі 40% від планового прибутку за кожен укладений договір. Разом з тим, з 27.06.2022 року по 18.07.2022 року безпідставно призупинено трудові відносини з позивачем з відсутністю можливості забезпечити її роботою та залишивши без засобів для існування.

Враховуючи зміст ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Однак, під час призупинення трудових відносин з позивачем - остання здійснювала виконання господарських договорів №11-42/22 від 06.06.2022 №11-43/22 від 14.06.2022 року, що виключає можливість призупинення трудових відносин з працівником. Про призупинення трудового договору позивача повідомлено не було у встановлений законодавством спосіб. Окрім того, підставою для трудових відносин між ОСОБА_1 та Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» ДП НДІ «Система» є укладений колективний договір про трудові відносини на 2021-2025 роки, а не трудовий договір, тому підстав для призупинення трудових відносин з позивачем не було.

Роботодавець зобов`язанийнараховувати тавиплачувати заробітнуплату,а такожзабезпечувати дотриманняінших їхтрудових правта інтересів.Оскільки відповідачз січня2022року невиплачував вповній мірізаробітну плату,що призвелодо порушеннятрудових правпозивачки тазалишення впродовжтривалого періодучасу їїсім`ї беззасобів дляіснування,оскільки відповідачжодним чиномне переймавсяпоновленням порушенихтрудових правта інтересів. Як вбачаєтьсяіз наданихкопій табелівза періодсічень-жовтень2022року,протягом січня2022року,лютого 2022року,травня 2022року,червня 2022року проставленопозивачу якнеробочі дні.Однак,такі записине відповідаютьдійсності.Згідно табелівобліку робочогочасу вбачається,що упозивачів п`ятиденнийробочий тижденьз 2вихідними днями.З 01.01.2022року потеперішній часпозивач продовжуєперебувати утрудових відносинахз Державномупідприємстві «Науково-досліднийінститут метрологіївимірювальних іуправляючих систем»,протягом січня-жовтень2022року виконувалапокладені нанеї посадовіобов`язкина підприємствівідповідача,відомості провідсутність нароботі протягомробочого дніввказаного періодуу відповідачавідсутні,а томупозивачці завказані періодичасу підлягаєнарахуванню заробітнаплата. Загальна сума невиплаченої заробітної плати складає 58 691,39 грн. Відповідачем не було виплачено всієї суми коштів у рахунок виплати заробітної плати. У порушення приписів статті 43 Конституції України, статті 94 КЗпП України, статей, 21, 22, 24 Закону України «Про оплату праці» відповідачем навіть не було нараховано позивачці для виплати заробітну плату за період з січня по листопад 2022 року.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили такі задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Позиція відповідача: представник в судове засідання не з`явився.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

27.03.2023 ухвала про відкриття провадження у справі.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що позивач 01.02.2011 року прийнята на посаду інженера з метрології в Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» ДП НДІ «Система», що підтверджується наказом № 26-к від 01.02.2011 року.

Згідно ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно дост.10КЗпП України,колективний договірукладається наоснові законодавства,прийнятих сторонамизобов`язань зметою регулюваннявиробничих,трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, |обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Ч. 3 ст. 94 КЗпП України встановлено, що питання державного і договірного врегулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України „Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 (далі - Закон України № 108/95-ВР) передбачено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України № 108/95-ВР, норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Згідно з п. 5.2.10 Колективного договору на 2021-2025 року долученого до матеріалів справи для працівників підприємства встановлюється 5-ти денний робочий тиждень з двома вихідними днями. Тривалість робочого тижня 40 годин, тривалість робочого дня 8.2 години денно з понеділка по четвер і 7,2 год в п`ятницю.

У розділі V Колективного договору визначено, що на підприємстві застосовується тарифна система оплати праці. При цьому у п. 5.2.12 зазначено, що в залежності від обсягів виконуваних науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та науково-технічних послуг, термінів їх виконання та здачі Замовникам, наказом директора встановлюється ким роботи структурних підрозділів та служб, який регламентується графіками виходу на роботу. Графіки розробляються керівниками підрозділів, погоджуються заступником сектора з напрямку наукової діяльності та затверджуються директором інституту за умови іди кожного працівника, що підтверджується особистим підписом на цих графіках. Заробітна плата виплачується пропорційно відпрацьованому часу, який фіксується в первинних облікових документах, а саме в табелі обліку робочого часу, який слугує однією з підстав для нарахування та виплати заробітної плати.

На підставітабелю облікуробочого ОСОБА_1 було здійсненонарахування тавиплату заробітноїплати,а саме: всічні 2022року ОСОБА_1 відпрацювала 20,5год -1435грн.52коп.; влютому 2022року -24,6год -1636грн.68коп.; вберезні 2022року -жодної години(простійна підприємстві)-6175грн.07коп.; вквітні 2022року -40,06год;(простійдо 14.04.2022року)-5313грн.55коп.; втравні 2022року -жодної години-00грн.00коп.; вчервні 2022року -36,9год.-2266грн.74коп.; влипні 2022року -50,95грн.(з 01по 15ПТ)-3822грн.41коп.; всерпні 2022року -155,80год 10597грн.60коп.; ввересні 2022року -21,85год -1516грн.65коп.; вжовтні 2022року -168,82год 12023грн.03коп.; в листопаді 2022 року 94,30 год - 5976 грн. 08 коп., що підтверджується копіями відомостей про нарахування та виплату заробітної плати за січень листопад 2022 року.

Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік іт на оплату праці у встановленому порядку. Наказом № 489 від 06.12.2008 року Державного комітету статистики України затверджено форму табеля обліку робочого часу (типова форма № П-5). Форму табелю робочого часу розроблено з метою використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати.

Оскільки ні ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ні іншими нормативно- правовими актами не визначено яким чином повинен здійснюватися облік виконуваної півником роботи та який орган повинен розробити відповідний порядок, видається очевидним, що форма табеля обліку робочого часу затверджена наказом Державного комітету статистики України № 489 від 06.12.2008 року носить рекомендаційний характер і вкладається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.

Суд апеляційної інстанції в справі від 05 грудня 2018 року № 857/2000/18 зауважує, що у разі потреби можна застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов`язковим є явність первинного обліку показників щодо використання робочого часу.

Табель обліку робочого часу - це не тільки форма первинної облікової документації, а й документ, необхідний для практичної роботи. Табель потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю над дотриманням установленого режиму боти, розрахунків із працівниками по заробітній платі та отримання інформації про відпрацьований час. Табель - це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання часу впродовж облікового періоду.

У ДП НДІ «Система» ведуться табелі обліку робочого часу, які є підставою для нарахування заробітної плати, відтак, керівником ДП НДІ «Система» забезпечено ведення та достовірного обліку виконуваної працівниками, в тому числі і з працівником ОСОБА_1 , роботи. Підтвердженням вказаного є табелі обліку робочого часу за період січень-грудень 2022 року, згідно яких ОСОБА_1 відпрацювала: в січні 2022 року ОСОБА_1 відпрацювала 20,5 год; в лютому 2022 року - 24,6 год; в березні 2022 року - жодної години (простій на підприємстві); в квітні 2022 року - 40,06 год; (простій до 14.04.2022 року); в травні 2022 року - жодної години; в червні 2022 року - 36,9 год.; в липні 2022 року - 50,95 год. (з 01 по 15 ПТ); в серпні 2022 року 155,80 год.; в вересні 2022 року - 21,85 год; в жовтні 2022 року - 168,82 год.; в листопаді 2022 року 94,30 год.; в грудні 2022 року - 69,7 год.

Вище вказані табелі обліку робочого часу підтверджують здійснення ДП НДІ «Система» достовірного обліку виконуваної працівниками роботи і забезпечення належного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Крім цього, ДП НДІ «Система» оформлено належим чином відомості нарахування заробітної плати та особових карток працівників, в яких відображено достовірні дані щодо нарахованих сум заробітної плати кожного з працівників та утримання із заробітної плати кожного працівника, що свідчить про забезпечення ведення керівником достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Табелі обліку робочого часу є первинною підставою для нарахування працівникам заробітної плати за відпрацьований ними час, а відтак роботодавець зобов`язаний вести облік і працівниками роботи.

Жодних документів, які б підтверджували не дотримання або порушення ДП НДІ «Система» вимог ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», тобто ведення не достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, в тому числі і працівником ОСОБА_1 , роботи, позивачем не надано.

Виплати в розмірі 1340,60 грн. за договорами № 11/92/22 від 26.09.2022 року (434,80 грн.); № 11-95/22 від 26.09.2022 року (1414,90 грн.); № 11-101/22 від 18.10.2022 року (760,90 грн.) були здійснені працівнику при виплаті зарплати ще до моменту подання позовної заяви до суду, що підтверджується Наказом № 96 від 26.09.2022 року (договір №1-79/22 в сумі 144,90 грн. на підставі доповідної записки Начальника НДВ-11 від 26.09.2022 року) та Наказом № 122 від 30.11.2022 року (договір № 11-92/22 в сумі 434,80 грн. та договір 11- 101/22 в сумі 760,91 грн. на підставі доповідної записки начальника відділу НДВ-11 від 30.11.2022 року).

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій 'місцевості на строк до одного місяця.

Згідно статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Статтею 12 Закону України "Про оплату праці передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Такі виплати належать до фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час.

Наказом ДП НДІ «Система» від 28.02.2022 № 26 на підприємстві з 01.03.2022 по 15.04.2022 був оголошений простій для окремих працівників підрозділів, які не мали замовлень на виконання робіт. Наказом ДП НДІ «Система» від 19.04.2022 № 32 з 16.04.2022 відмінено простій підприємства.

Оскільки, працівник не виконував свої посадові обов`язки, то, в даному випадку, йде мова не про оплату за відпрацьований час у вигляді заробітної плати, а компенсацію підприємства за період простою.

Як вбачається з листа Міністерства економіки України від 21.06.2022 № 2821-08/40249-09 позивача повідомлено про те, що їй було нараховано за січень 2022 року - 1435,52 грн., за лютий - 1636,68 грн., за березень - 6175,07 грн., за квітень - 5313,55 н. (в тому числі за час простою ОСОБА_1 було нараховано 8938,14 грн.). після рахування податків на банківську картку ОСОБА_1 перераховано за січень-лютий - 58,6 грн., за квітень - 2055,41 грн. (в тому числі за час простою ОСОБА_1 було нараховано 8938,14 грн.). після вирахування податків на банківську картку ОСОБА_1 перераховано за січень-лютий - 58,6 грн., за квітень - 2055,41 грн.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 (далі - Закон № 2136) визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Статтею 13 Закону № 2136 в редакції від 15.03.2022 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено механізм призупинення дії трудового договору. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2136 (в редакції від 15.03.2022) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Частиною другою статті 13 Закону № 2136 (в редакції від 15.03.2022) передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Згідно частини третьої статті 13 Закону № 2136 (в редакції від 15.03.2022) відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.

Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136 главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136 на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43,44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З огляду на вищевикладене, положення Закону №2136, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136 також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем. У даному випадку спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу.

Таким чином, в редакцій Закону 2136, який діяв станом на 27.06.2022 року не існувало обмежень щодо зупинення трудового договору, а основною умовою для призупинення дії трудового договору була неможливість забезпечення роботою працівника.

У період виникнення спірних правовідносин законодавством було визначено право роботодавця на тимчасове призупинення забезпечення працівника роботою і право працівника на тимчасове призупинення виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Обов`язковість поєднання умов щодо неможливості надання роботи та її виконання на час видання оспорюваних наказів не була передбачена законом.

Норма статті 13 згаданого Закону в редакції від 15.03.2022 не містила в собі такої умови, як абсолютна неможливість у зв`язку з військовою агресією проти України надання та виконання роботи.

У зв`язку із оголошенням воєнного стану на території України, а також відсутністю замовлень щодо надання послуг за договорами, які виконувала позивач підприємство не мало можливості забезпечити працівника роботою, з огляду на це, трудовий договір із ОСОБА_1 було призупинено.

Позивач зазначає, що про призупинення трудового договору її не було повідомлено у встановлений законодавством спосіб, чим порушено її право на оскарження такого наказу. Таке твердження не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 ознайомлена з наказом від 27.06.2022 № 74-к, про що свідчить її особистий підпис на вказаному наказі.

Також, не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що вона здійснювала виконання господарських договорів від 06.06.2022 № 11-42/22 та від 14.06.2022 № 11-43/22, оскільки дані договори були укладені до прийняття наказу «Про призупинення трудових відносин» від 27.06.2022 № 74-к. Отже, призупинення трудового договору з ОСОБА_1 відбулось із дотриманням чинного на той момент законодавства.

Відтак, відсутність у період з виникнення спірних відносин (у зв`язку з військовою агресією проти України) фактичної роботи на підприємстві для позивача та зниження прибутковості підприємства спричинили достатні для ДП НДІ «Система» умови для призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 на період воєнного стану, що дозволило зберегти за останньою робоче місце та уникнути припинення трудового договору. Крім того, позивач не ставить під сумнів підстав прийняття наказу від 27.06.2022 № 74-к «Про призупинення трудових відносин» та не оскаржувала його у встановленому законом порядку.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 12ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, доводів та заперечень, як на підставу своїх тверджень, зокрема, ведення у ДП НДІ «Система» недостовірного обліку. Позивачем не наведено обґрунтування позовних вимог, не долучено доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються її вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стороною позивача не було доведено установлених законом обставини для стягнення з відповідача нарахованої заробітної плати, доплати за укладені договори та визнання протиправними дій щодо недостовірного заповнення табелів робочого часу. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положеньст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.12,81,89,141,259,263-265,268,293,352,354 ЦПК України, ст.ст.15,16,1212,1215 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» про (предмет позову):

визнати протиправними дії щодо недостовірного заповнення табелів робочого часу ОСОБА_1 за період січня 2022 року, лютого 2022 року, квітня 2022 року, травня 2022 року, червня 2022 року, липня 2022 року, серпня 2022 року, вересня 2022 року,

зобов`язати Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» ДП НДІ «Система» виплатити ОСОБА_1 нараховану заробітну плату в розмірі 58 691,39 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто одна) грн. 39 коп. та доплати за укладені договори в розмірі 1 340, 60 (одна тисяча триста сорок грн. 60 коп), - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 30.11.2023 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», ЄДРПОУ 04728690, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

СуддяЄ. О. Данилів