Рішення

від 07.12.2023 по справі 210/5749/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5749/23

Провадження № 2/210/1691/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч.2 ст.247ЦПК України цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в порядку суброгації за ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» в особі представника Некрич А.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в порядку суброгації за ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, завданої дорожньо-транспортною пригодою та просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду у розмірі 79329,41 грн. та судові витрати по справі у розмірі 2684,00 грню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача вказав, що 13.06.2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_4 , був укладений Договір добровільного страхування №015146/4056/0000136, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi Outlender», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 13.08.2022 року в с. Краснопілка, відбулось дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля від керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до Постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.11.2022 року №210/3361/22, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. За Звітом №18754 від 02.09.2023 року, складеного ТОВ «СЗУ Україна», розмір відновлювального ремонту та матеріального збитку з урахування зносу, становить 368600,32 грн. Згідно Калькуляції ТОА «ВТ Моторс» №ВТ00011180, вартість ремонту склала 365329,41 грн. Виконання ремонту, також підтверджується Актами виконаних робіт №001675 від 30.12.2022 року, №000016 від 10.01.2023 року, №000030 від 28.02.2023 року, на загальну суму 365329,41 грн. Позивачем на виконання вимог укладеного договору було здійснено виплату страхового відшкодування, у розмірі 365329,41 грн. на рахунок СТО. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», за полісом ЕР/210391219 (страхова сума по майну 160000,00 грн., франшиза 2500,00 грн.) та у АТ «СГ «ТАС», за полісом ЕР/205651302 (страхова сума по майн 130000,00 грн., франшиза 1500,00 грн.). ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виконало взяте на себе зобов`язання в межах страхової суми 157500,00 грн., а АТ «СГ «ТАС» виконали взяті на себе зобов`язання в межах страхової суми 128500,00 грн. Залишок невідшкодованої суми складає 79329,41 грн. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження безвиклику з повідомленням сторін.

В ухвалі про відкриття провадження від 01 листопада 2023 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачами02 листопада 2023 року, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи. 14 листопада 2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач та її представник зазначили, що відповідача по справі в передбачуваний законом спосіб особисто ні коли не запрошувалась зацікавленою стороною потерпілого або позивача в справі для безпосередньої участі в складі протоколу (акту) огляду пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу. Зокрема вказали, що позивачем тричі змінювалась сума розміру матеріального збитку, яка підлягає відшкодуванню в наслідок ДТП, позивачем достеменно не встановлено та не доведено матеріальну шкоду саме в заявленому розмірі. Долучений до матеріалів справи звіт №18754 не містить інформації, про те, що оцінювач ОСОБА_6 , попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та складання завідомо неправдивого висновку експерта, оцінювачем було штучно завищено кількість годин та деталей необхідних для проведення відновлювального ремонту, наявність у оцінювача кваліфікації за напрямкам «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» та спеціалізацією в межах напрямку 1.3 «Оцінка дорожніх транспортних засобів» не свідчить про те, що останній вправі надавати висновок щодо визначення вартості матеріального збитку, завданому колісному транспортному засобу внаслідок ДТП. В звіті не вірно визначений коефіцієнт фізичного зносу, оцінювач особисто транспортний засіб не оглядав. Долучені позивачем до матеріалів справи калькуляція вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу, акти виконаних робіт не підписані, а томуне можуть бути належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, посилаючись на вимоги ст. ст.. 133, 137 ЦПК України просили стягнути з позивача на їх користь понесені судові витрати вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

13.06.2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_4 , був укладений Договір добровільного страхування №015146/4056/0000136, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi Outlender», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с. 15-18)

Відповідно до Постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.11.2022 року №210/3361/22, 13.08.2022 року в с. Краснопілка, відбулось дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля від керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано виною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 36-37)

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

25 серпня 2022 року ОСОБА_7 в м. Кропивний був складений Акт огляду транспортного засобу, відповідно до якого транспортний засіб «Mitsubishi Outlender», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був оглянутий з зазначенням детального опису пошкоджень транспортного засобу. (а.с. 24)

13 серпня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна» оцінювачем ОСОБА_6 було проведено оцінку та 02 вересня 2022 року складено Звіт №18754 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mitsubishi Outlender», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , відповідно до якого вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 368600,32 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбуванн та роботи). (а.с. 20-23)

30 серпня 2022 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до голови правління Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про виплату страхового відшкодування по справі 4168837076 від 13.08.2022 р., перерахувати на рахунок СТО ТОВ «ВТ МОТОРС» для відновлення авто «Mitsubishi Outlender», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно Калькуляції ТОВ «ВТ Моторс» № НОМЕР_3 , вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу, власник ОСОБА_4 , склала 365329,41 грн. (а.с. 28)

25 жовтня 2022 року позивачем було складено Страховий акт №4168837076, страхувальником зазначений ОСОБА_4 , договір страхування №015146/4056/0000136/1 від 13.06.2022 р., дата страхової події 13.08.2022 р. Відповідно до висновків комісії на підставі наявних документів вказана подія кваліфікована як: страховий випадок. Згідно Акту та за умовами договору страхування №01146/4056/0000136/1 від 13.06.2022 р. вирішено виплатити страхове відшкодування Страхувальнику ОСОБА_4 365329,41 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів СТО партнеру Uniqa ТОВ «ВТ МОТОРС». (а.с. 7)

Виконання ремонту підтверджується Актами виконаних робіт №001675 від 30.12.2022 року, №000016 від 10.01.2023 року, №000030 від 28.02.2023 року, на загальну суму 365329,41 грн. (а.с. 29-34)

Позивачем на виконання вимог укладеного договору було здійснено виплату страхового відшкодування, у розмірі 365329,41 грн. на рахунок ТОВ «ВТ МОТОРС», що підтверджується Платіжним дорученням №053065 від 28 жовтня 2022 року. (а.с. 35).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», за полісом ЕР/210391219 (страхова сума по майну 160000,00 грн., франшиза 2500,00 грн.) та у АТ «СГ «ТАС», за полісом ЕР/205651302 (страхова сума по майн 130000,00 грн., франшиза 1500,00 грн.). (а.с. 38, 39)

ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виконало взяте на себе зобов`язання в межах страхової суми 157500,00 грн., а АТ «СГ «ТАС» виконали взяті на себе зобов`язання в межах страхової суми 128500,00 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 993ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться в частині першій статті990 ЦК України.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК Українита статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Стаття 1191ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК Українита стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У преамбулі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Натомість, відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Згідно зі статтями 993 ЦК Українита 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК Українита стаття 27 Закону України "Про страхування".

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц, провадження № 61-7833св18.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗакону № 1961-IVустраховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він менше страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимогЗакону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставістатті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1статті 22 Закону № 1961-IVумежах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Тому з урахуванням вимог тягаря доказування заперечень проти позову, який сформульований у нормах ст.ст. 12, 81 ЦПК України, - обов`язок доведення вищевказаних обставин що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією, у даному випадку покладається на відповідача, а не на позивача.

Позивач, як страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону «Про страхування» реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого винна у завданні шкоди особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

У п.п. 43, 44 постанови ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18) були сформульовані наступні правові висновки щодо змісту норм матеріального права: «згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Обсяг відповідальності відповідача, як страхувальника своєї цивільної відповідальності обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пунктів 22.1статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілої внаслідок протиправних під час ДТП дій відповідача особи.

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі суброгації можливе за умови, якщо страхова компанія, яка виконала свій обов`язок перед потерпілою особою, з урахуванням отримання страхового відшкодування в інтересах винної в ДТП особи від його страховика та сплаченої суми франшизи винною особою не одержала повного відшкодування здійсненого нею страхового платежу на підставі договору добровільного страхування на користь потерпілої особи, яку позивач внаслідок цього замінив у спірних правовідносинах.

Правові висновки, які були висловлені Великою Палатою Верховного Суду про покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, що має відповідати меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19))

Відповідачем не спростовано обов`язку сплатити заявлену у позові суму, оскільки відповідач не спростував того факту, що страховий платіж, який був сплачений ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та АТ «СГ «ТАС» на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» в його інтересах був здійснений не у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Відповідач не заявляла клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи для визначення розміру завданого збитку та не надала доказів, що зафіксовані в актах виконаних робіт ремонтні роботи є такими, що незумовлені ДТП.

Отже, акти виконаних робіт та платіжні доручення підтверджують факт виконання відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, його вартість та оплату за виконані роботи ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ТОВ «ВТ МОТОРС» коштів в сумі 365329,41 грн., та свідчать про те, що виплата страхового відшкодування відповідає умовам договору.

Заперечення відповідача, що огляд транспортного засобу проводила невідома особа ОСОБА_7 , який не є спеціалістом у відповідній галузі, не заслуговують уваги суду виходячи з наступного. З акту огляду транспортного засобу видно, що його огляд проводив спеціаліст компанії «SZU», які відповідно до інформації з їх офіційного сайту займаються виїздами аварійного комісара, що спростовує твердження відповідачки про те, що огляд проводився не спеціалістом.

До акту огляду транспортного засобу з описом пошкоджень долучена значна кількість фототаблиць оглянутого транспортного засобу на яких також зафіксовано пошкодження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язки з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за звернення до суду з вказаним позовом у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 980. 993,1194 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 137, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в порядку суброгації за ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533, шкоду у розмірі 79 329,41 грн. (сімдесят дев`ять тисяч триста двадцять дев`ять гривень 41 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533 судовий збір в розмірі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533, місце знаходження: місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6-В;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович