Постанова

від 29.11.2023 по справі 607/15654/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15654/22Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/820/23 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Панькевич Т.І.

та сторін представника ОСОБА_1 адвоката Кметика Я.С.; відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Самуляк М.Ю. представника ОСОБА_3 адвоката СтецюкЮ.О., представника Державного підприємства Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою - Ратушняк Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/15654/22 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Стецюка Юрія Олеговича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року, ухваленого суддею ДзюбичемВ.Л., повний текст якого складено 22 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Державного підприємства Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання виготовити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Державного підприємства Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання виготовити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до додатку №1 до рішення Великоберезовицької селищної ради № 132 від 28.02.2001 позивачу передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 207, площею 1,82 га, суміжними користувачами якої є ОСОБА_4 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 (земельна ділянка № НОМЕР_2 ). Позивач вказав, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії РІ № 678819 від 02.04.2001 цій земельній ділянці, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради, присвоєно кадастровий номер 6125255200:01:001:3709. Надалі, позивач звернувся до Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак в ході виготовлення технічної документації державним підприємством було допущено помилку щодо розташування земельної ділянки, зазначена помилка призвела до реєстрації цієї земельної ділянки 13.06.2017 в Державному земельному кадастрі не за місцем її фактичного розташування. Про вищенаведені обставини, позивач дізнався лише в травні 2022 року, оскільки ОСОБА_6 звернулась до нього із відповідним позовом, з якого стало відомо, що належна їй земельна ділянка відсутня, а на місці її земельної ділянки знаходиться земельна ділянка позивача. Відтак, земельна ділянка позивача помилково була зареєстрована на земельній ділянці ОСОБА_6 , а на земельній ділянці, яка б фактично мала йому належати були зареєстровані три земельні ділянки, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:0387, площею 0,6203 га, що належить ОСОБА_4 ; земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:0388, площею 0,6202 га., що належить ОСОБА_5 ; земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:0389, площею 0,6202 га, що належить ОСОБА_3 .. Зазначені три земельні ділянки, були розділені між вказаними особами внаслідок розподілу земельної частки (паю) № НОМЕР_1 , площею 1,86 га, яка виділялася ОСОБА_4 , згідно з додатком № 1 до рішення Великоберезовицької селищної ради № 132 від 20.02.2001. Відтак, вказані земельні ділянки були зареєстровані на земельній ділянці позивача та не таким чином, як це визначено у додатку №1 до рішення Великоберезовицької селищної ради № 132 від 28.02.2001. Наведене підтверджується й витягом з плану розташування земельних ділянок (паїв) на даному масиві земельних ділянок. Вищеперелічені обставини свідчать про порушення відповідачами законних прав позивача на вільне користування та розпорядження своєю власністю, оскільки земельні ділянки відповідачів мали б знаходитись у іншому місці, поруч з земельною ділянкою позивача.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:0389 площею 0,6202 га, що належить ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку та одночасно припинити (скасувати) речове право на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та закрити (скасувати) розділ в Державному реєстрі прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:0389 площею 0,6202 га, що належить ОСОБА_3 .

Визнано незаконним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:0388, площею 0,6202 га., що належить ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку та одночасно припинити (скасувати) речове право на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та закрити (скасувати) розділ в Державному реєстрі прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:0388, площею 0,6202 га, що належить ОСОБА_5 .

Визнано незаконним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:0387 площею 0,6203 га, що належить ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку та одночасно припинити (скасувати) речове право на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та закрити (скасувати) розділ в Державному реєстрі прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:0387 площею 0,6203 га, що належить ОСОБА_4 .

Зобов`язано Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6125255200:01:001:3709 площею 1,8167 га з урахуванням її місця розташування у відповідності до списку громадян, яким передані у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель сільськогосподарського ТВ «Поділля» у відповідності до рішення Великоберезовицької селищної ради від 28 лютого 2001 року за № 132 та провести її реєстрацію в Держгеокадастрі.

Стягнуто із Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в користь ОСОБА_1 3969,60 гривень сплаченого позивачем судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 адвокат Стецюк Ю.О. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявниці зазначив, що позивачем невірно вибрано спосіб захисту порушеного права, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із права власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що право ОСОБА_1 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, якими зазвичай у справах з аналогічним предметом позову можуть бути висновки експерта. Такі висновки в матеріалах справи відсутні.

Висновки суду першої інстанції про те, що земельні ділянки відповідачів знаходяться на місці земельної ділянки позивача, є такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки лише експерт може надати відповідь на питання, чи знаходяться такі земельні ділянки на місці земельної ділянки позивача, а без встановлення цих обставин висновок суду про доведеність/недоведеність позовних вимог та встановлення порушення/не порушення прав позивача є передчасним, тому судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Крім цього, у позовній заяві позивач зазначив, що про порушення свого права дізнався лише в травні 2022 року з пред`явленого до нього ОСОБА_6 позову. Однак на підтвердження такого аргументу позивач не надає ні копії такого судового рішення, ні номеру цієї справи. Також позивач не надає жодних своїх пояснень щодо неможливості подати такий доказ у встановлений законом строк.

При отриманні технічної документації на свою земельну ділянку в 2017 році, на аркуші 12 технічної документації Кадастровий план міститься власноручний підпис ОСОБА_1 , де він погодився із площею та промірами, конфігурацією меж земельної ділянки. На даному аркуші міститься опис суміжних землевласників та землекористувачів. На аркуші 16 технічної документації Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 13.04.2017 міститься власноручний підпис ОСОБА_1 , яким він підтвердив, що претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки немає.

Тобто позивачу ще в 2017 році достеменно було відомо, де в якому місці, знаходиться його земельна ділянка. З огляду на усе вищезазначене, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив таку позицію відповідача щодо застосування до всіх позовних вимог у цій справі строку позовної давності у три роки.

Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката СтецюкаЮ.О. до суду апеляційної інстанції не поступав.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Стецюк Ю.О. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній.

ОСОБА_2 та її представник адвокат Самуляк М.Ю. У судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кметик Я.С. у судовому засіданні апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник Державного підприємства Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, який є директором даного підприємства - Ратушняк Д.І. у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав і пояснив, що підприємством при виготовленні технічної документації на спірні земельні ділянки було допущено технічну помилку, яку слід виправити шляхом визнання недійсними державні акти на дані земельні ділянки, проте не зміг суду пояснити, які саме земельні ділянки накладаються одна на одну, де змінена їх конфігурація.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, однак була належним чином повідомленою про день та час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600054608532.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_4 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що з витягу про місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6125255200:01:001:3709, площею 1,8167 га, вбачається, що вона знаходиться між ділянкою з кадастровим номером 6125255200:01:001:0209, площею 1,5743 га, та ділянкою з кадастровим номером 6125255200:01:001:0388 (т. 1 а.с. 12).

Згідно з додатком № 1 до рішення Великоберезовицької селищної ради №132 від 28.02.2001 серед списку громадян, яким передано у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель сільськогосподарського ТВ «ПОДІЛЛЯ», під номером - 206 вказано ОСОБА_4 та належні їй 1,86 га, під номером земельної частки (паю) - 207 вказано ОСОБА_1 та належні йому 1,82 га, а під номером - 208 вказано ОСОБА_6 та належні їй 1,57 га (т. 1 а.с. 13-14).

Як убачається з витягу про розташування земельних ділянок (паїв), земельні ділянки № № 206-209 знаходяться одна біля одної.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 678819 від 02.04.2001 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,82 га, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради. Зазначену земельну ділянку передано на підставі рішення Великоберезовицької селищної Ради народних депутатів №132 від 28.02.2001. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1022 (т. 1 а.с. 15).

З інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.06.2017 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:3709, площею 1,8167 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (дата реєстрації 13.06.2017, орган, який зареєстрував земельну ділянку відділ у Тернопільському районі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області) (т. 1 а.с. 16).

Із відповіді Великоберезовицької селищної ради № 1420 від 28.09.2022, на адвокатський запит, вбачається, що відповідно до додатку № 1 до рішення Великоберезовицької селищної ради № 132 від 28.02.2001 земельна частка (пай) за № 207, площею 1,82 га, передана у приватну власність ОСОБА_1 . При цьому, в період з 2015 по 2022 роки будь-які рішення щодо вказаної земельної ділянки Великоберезовицькою селищною радою не приймалися (т. 1 а.с. 19).

З інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.01.2022 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:0387, площею 0,6203 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (дата реєстрації 16.03.2017, номер запису про право - 19540854, орган, що здійснив державну реєстрацію права - Тернопільська районна державна адміністрація). У відомостях про місце роботи інженера-землевпорядника зазначено Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 20).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.01.2022 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:0388, площею 0,6202 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (дата реєстрації 16.03.2017, номер запису про право - 19541969, орган, що здійснив державну реєстрацію права - Тернопільська районна державна адміністрація). У відомостях про місце роботи інженера-землевпорядника зазначено Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 21).

Також, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.01.2022 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125255200:01:001:0389, площею 0,6202 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (дата реєстрації 07.06.2017, номер запису про право - 20872292, орган, що здійснив державну реєстрацію права - Тернопільська районна державна адміністрація). У відомостях про місце роботи інженера-землевпорядника зазначено Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 22).

Із відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-0.211-2658/2-22 від 13.10.2022, на адвокатський запит, вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125255200:01:001:0388, 6125255200:01:001:0387 та 6125255200:01:001:0389 у встановленому порядку передані до Місцевого фонду документації із землеустрою. Крім цього зазначено, що інформація щодо земельної ділянки надається у визначений законодавством спосіб (т. 1 а.с. 25).

Також, з копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки смт. Велика Березовиця на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації № 787 від 03.11.2004 вирішено зокрема, передати ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 безоплатно у власність земельні частки (паї) площею 0,62 га ріллі кожній, загальною площею 1,86 га ріллі (колишня агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ділянка № НОМЕР_1 ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоберезовицької селищної ради, у зв`язку з цим доручено проектній організації виготовити державні акти на право власності на земельну ділянку (т. 1 а.с. 26,27).

Надалі, за заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 21.10.2005 було вироблено державні акти на право власності на земельні ділянки (т. 1 зворот а.с. 26).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 01.11.2022, на адвокатський запит, вбачається, що за інформацією наявному в Головному управлінні було встановлено, що 23.03.2006 видано державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на підтвердження вказаного надано копії цих державних актів (т. 1 а.с. 61).

Так, зокрема відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №007498 від 23.03.2006 ОСОБА_7 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,62 га, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Зазначену земельну ділянку передано на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації № 787 від 03.11.2004. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010664401551 (т. 1 а.с. 62).

Також, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 007496 від 23.03.2006 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,62 га, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Зазначену земельну ділянку передано на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації №787 від 03.11.2004. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010664401549 (т. 1 а.с. 63).

Крім цього, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 007497 від 23.03.2006 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,62 га, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Зазначену земельну ділянку передано на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації №787 від 03.11.2004. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010664401550 (т. 1 а.с. 64).

Водночас, з копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 1,8167 га, для ведення товарного сільськогосподарського товариства, яка знаходиться на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, на яку у квітня 2017 року Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» вироблено технічну документації.

У відповіді Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 01-10/060 від 22.02.2022, на адвокатський запит зазначено, що запитувана адвокатом технічна документація розроблялась на підставі даних поділу території земельних ділянок (полів) на частки (паї) громадянам смт. В. Березовиця Тернопільського район Тернопільської області, яким проводиться заміна сертифікатів на право власності на землю, замовник товариство власників « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на підставі договору від 11.02.2000 № 74. Державний акт на право власності на земельну ділянку для ОСОБА_1 видано на площу, зазначену у додатку № 1 до рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.02.2001 № 132, яким визначено список громадян, яким передані у приватну власність земельні ділянки частки (паї) за рахунок земель сільськогосподарського ТВ «Поділля», яка становила 1,82 га. На підставі договору від 18.09.2015 № 001273 з ОСОБА_1 підприємством розроблено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у процесі розроблення якої було допущено технічну помилку, внаслідок чого відбулась помилка у державній реєстрації зазначеної земельної ділянки, а її місце розташування не відповідало матеріалам технічної документації поділу території земельних ділянок (полів) сільськогосподарського ТВ «Поділля», розробленої підприємством у 2001 році. Підсумовуючи та посилаючись на ст. 31 Закону України «Про землеустрій», п. 138 та п. 156 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України №1051 від 17.10.2012, Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» вказало, що готове виправити дану помилку на безоплатній основі за рішенням суду.

Крім того, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2022 (справа №607/6195/22) позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації про право власності та речових прав на земельну ділянку, зобов`язання виготовлення технічної документації із землеустрою - задоволено. Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:3709, яка належить ОСОБА_1 , площею 1,8167 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Скасовано реєстрацію в Державному земельному кадастрі про право власності та речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:3709 ОСОБА_1 площею 1,8167 га та одночасно припинити (скасувати) речове право на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Закрито (скасовано) розділ у Державному реєстрі прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:01:001:3709 ОСОБА_1 площею 1,8167 га. Зобов`язано Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_6 , з урахуванням її місця розташування відповідно до списку громадян, яким передані у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель сільськогосподарського ТВ «Поділля», відповідно до рішення Великоберезовицької селищної ради від 28 лютого 2001 року за № 132 та провести її реєстрацію в Держгеокадастрі.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація земельних ділянок ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відбулась на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у якій було допущено помилку Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Дана реєстрація земельної ділянки ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у державному земельному кадастрі порушує право власності ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку, оскільки на місці фактичного розташування його земельної ділянки, яку йому було раніше передано у власність, у державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим порушується законне право позивача на вільне володіння її майном.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів у повному обсязі погодитися не може, оскільки недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вказаний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження №14-525цс18).

Тому посилання представна апелянта на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не заслуговує на увагу.

Однак, визнання державного акта про право власності на землю недійсним є належним та самостійним способом поновлення порушених прав, а визнання недійсними тільки державних актів на право власності на землю може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод.

Крім цього, за загальним правилом власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України, у тому числі, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись з даним позовом у суд, позивач ОСОБА_1 обґрунтовував позовні вимоги тим, що на підставі договору від 18.09.2015 № 001273, укладеного між ним та Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», останнім розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у процесі розроблення якої було допущено технічну помилку, внаслідок чого відбулась помилка у державній реєстрації зазначеної земельної ділянки, а її місце розташування не відповідало матеріалам технічної документації поділу території земельних ділянок (полів) сільськогосподарського ТВ «Поділля», розробленої підприємством у 2001 році.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, подаючи позов ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів і не довів, що земельні ділянки, належні відповідачам, знаходяться на місці земельної ділянки позивача чи є накладання спірних земельних ділянок і в якому місці, чи змінена конфігурація спірних земельних ділянок.

Отже, щоб з`ясувати вказані обставини і отримати достовірну відповідь на такі питання, необхідні спеціальні знання, зокрема проведення земельно-технічної експертизи, проте позивач не скористався правом заявити клопотання про проведення даної експертизи, а інших доказів з цього приводу не подав лише відповідь Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», де визнає, що допустило технічну помилку, разом з тим не вказує в чому вона полягає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що спірні державні акти порушують його права чи законні інтереси.

Посилання позивача на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2022 у справі № 607/6195/22 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації про право власності та речових прав на земельну ділянку, зобов`язання виготовлення технічної документації із землеустрою, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказане рішення ухвалено не між тими ж самими особами, стосується іншої земельної ділянки і даним рішенням не встановлено факту, що земельні ділянки, належні відповідачам, знаходяться на місці земельної ділянки позивача.

Враховуючи наведене, у відповідності до вимог до п. 1, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Стецюка Юрія Олеговича слід задовольнити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Державного підприємства Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання виготовити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку відмовити.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в розмірі 6074,10 грн, сплачений нею за подання апеляційної скарги, який документально підтверджений.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Стецюка Юрія Олеговича задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12червня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Державного підприємства Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання виготовити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір в сумі 6071 (шість тисяч сімдесят чотири) гривні 10 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 6 грудня 2023 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів