Рішення

від 30.11.2023 по справі 497/1745/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.11.2023

Справа № 497/1745/23

Провадження № 2/497/626/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Болградської міської ради Одеської області в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 року Болградський міський голова Димитрієв С.Г. звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що 17.04.2023 року спеціалістами служби у справах дітей та КУ «Центр надання соціальних послуг» спільно з працівниками поліції було вилучено малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками фізичного насильства, які, зі слів дитини, він отримав від матері ОСОБА_2 . При цьому мати дитини в цей час знаходилася в стані алкогольного сп`яніння, вела себе агресивно. Протягом чотирьох годин спеціалісти умовляли ОСОБА_2 надати згоду на обстеження та надання дитині першої медичної допомоги, але вона категорично була проти та написала письмову відмову від надання дитині першої медичної допомоги. Хлопчик був дуже заляканий, сидів відсторонено від матері та дуже її боявся. Після влаштування дитини до лікарні його було оглянуто та діагностовано струс головного мозку, забиття м`яких тканей голови, забій та рана верхньої губи, забії та садни передпліччя та зап`ясток. Протягом десяти днів дитина знаходилась у педіатричному відділенні КНП «Болградська ЦРЛ». Протягом десяти днів, після проведення з нею бесіди, мати ОСОБА_2 відвідувала сина у медичному закладі у тверезому стані та налагоджувала контакт з дитиною, тому після лікування дитину повернули матері. Але вже 30.04.2023 року біля 20:00 годині у службу у справах дітей надійшла інформація, що на території парку «Захисників острова Зміїний» приблизно у 18:00 годині знайдено хлопчика без супроводу дорослих, який протягом дня, з його слів, гуляв самостійно, а коли почало темніти він вирішив піти до дому, де хвіртка виявилася зачиненою та ніхто на його крики її не відчинив. В цей день о 19:00 годині інспектором ЮП складено акт про знайдену дитину та вирішено залишити дитину у медичному закладі до ранку, але навіть на ранок та до 15:00 години хлопчика ніхто з рідних не шукав. 01.05.2023 року дитину було відправлено до центру соціально-психологічної реабілітації Болградської районної державної адміністрації в смт Тарутине та з 04.05.2023 року дитину узято на відповідний облік. Мати дитини не має постійного місця проживання, вона періодично змінює його, веде себе безвідповідально по відношенню до сина ОСОБА_1 , він її лякається, що може свідчити про систематичне побиття, тобто всі ці факти свідчать про її самоусунення від виконання батьківських обов`язків, тому з метою захисту дитини та надання йому відповідного статусу орган опіки та піклування звертається до суду з цім позовом.

Представник позивача - начальник Служби у справах дітей Болградської міської ради Мохначова М.М., яка здійснює свої повноваження на підставі довіреності №980/02-12 від 12.06.2023 року, 06.10.2023 року надала суду власноруч написану заяву про розгляд справи у відсутності органу опіки та піклування, на заявлених позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про знаходження в суді даного позову їй було достеменно відомо, про що свідчить її заява від 27.10.2023 року з проханням відкласти розгляд справи для створення для дитини відповідних умов, також в заяві вона зазначила про її повідомлення о наступній даті судового засідання - 30.11.2023 року, але ніяких пояснень з приводу зазначеного в позові вона не надала, про причини своєї неявки заздалегідь суд не повідомила, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису №65 від 12 лютого 2015 року (а.с.8), його матір`ю є ОСОБА_2 , відповідач по справі, що також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України № 00039662411, сформованого 13.05.2023 року, відповідно до якого відомості про батька ОСОБА_1 записані на підставі ч.1 ст.135 СК України (а.с.9).

Так, 18.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023166270000038 були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, а саме 17.04.2023 року до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про те, що 17.04.2023 року приблизно о 16:00 годині, знаходячись за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 нанесла тілесні ушкодження своїй малолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО 1074) (а.с.34).

Даний факт став предметом розгляду Болградським районним судом Одеської області та 01.11.2023 року у кримінальній справі №497/1076/23, провадження № 1-кп/497/88/23, було ухвалено обвинувальний вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України. На час ухвалення цього рішення, вирок ще не набрав законної сили.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №208, вбачається що ОСОБА_1 з 17.04.2023 року по 27.04.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні КНП Болградська ЦРЛ з діагнозом - струс головного мозку, забій м`яких тканин голови, забій та рана верхньої губи, садни передпліччя та зап`ясток.

Як вбачається з акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складеного інспектором з ЮП СП капітаном поліції Павленком А.І., 30.04.2023 року о 18:00 годині на вулиці в м.Болграді без супроводу дорослих, була виявлена дитина на вигляд 8 років, при цьому вдалося встановити особу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина доставлена в педіатричне відділення КНП «Болградська ЦРЛ» о 19:00 годині 30.04.2023 року (а.с.14).

З 01.05.2023 року ОСОБА_1 був влаштований в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, де знаходиться на час видачі довідки за вих.№_02-02/_7 від 16.05.2023 року, яка видана Т.в.о.Директора центру Шляхової С. (а.с.27), що також підтверджується актом прийому дитини до центру (а.с.37).

04.05.2023 року наказом №26 начальника служби у справах дітей ОСОБА_4 було взято ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.36).

Станом на 21.07.2023 року ОСОБА_2 жодного разу не відвідала заклад, куди був влаштований її син ОСОБА_1 , він перебуває на повному державному забезпеченні, що підтверджено довідкою Т.в.о.Директора центру Шляхової С. вих.№12 від 21.07.2023 року.

Орган опіки та піклування Болградської міської ради Одеської області надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично висновок містить факт побиття дитини 17 квітня 2023 року та факт виявлення дитини без супроводу на вулиці 30.04.2023 року. Також згідно інформації ССД Болградської районної державної адміністрації сім`я ОСОБА_2 на обліку не перебувала, але з ними проводилася систематична профілактична робота, яка відображається в довідках, клопотаннях, розписках та актах перевірки житлово-побутових умов, з яких з`ясовано, що на момент народження дитини на обліку не перебувала, постійного місця проживання не мала, неодноразово попереджена про відповідальність за виховання та забезпечення дітей. На час складання висновку ОСОБА_2 мешкала спільно з рідною сестрою за адресою: АДРЕСА_2 . Протягом трьох місяців мати дитини жодного разу самостійно не звернулась до ССД з проханням відвідати дитину, не цікавилася його долею ні в усній, ні в письмовій формі, тобто фактично самоусунулася від виховання та утримання дитини (а.с.55 на звороті-а.с.56).

Цей висновок затверджений рішенням Болградської міської ради Одеської області №247 від 26.07.2023 року (а.с.55).

Отже, своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов`язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідачка, свідомо не виконує своїх обов`язків по вихованню сина, не цікавиться його долею та окрім цього вчинила проти нього кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідачки, не дивлячись на те, що перешкод у спілкуванні з дитиною їй ніхто не чинив і не чинить.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах малолітньої дитини, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд роз`яснює відповідачці, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат

При розподілі витрат по справі суд керується загальними правилами ст. 141 ЦПК України і стягує судовий збір на користь держави в розмірі 1073,60 грн. з відповідача.

Керуючись положенням ст.ст.2,81,263-265,280,352,354 ЦПК України; п. 2 ч.1 ст.164, ст.ст.165, 166, 180, 181 СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402; ч.2 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Болградської міської ради Одеської області в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с.Залізничне Болградський район Одеська області, РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

На підставі вимог ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца