Рішення

від 07.12.2023 по справі 613/1203/23

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1203/23 Провадження № 2/613/403/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06грудня 2023року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1203/23 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство«ТАСКОМБАНК» (далі по тексту АТ «ТАСКОМБАНК», позивач) звернулось до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , відповідачка), в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021, що в частині тіла кредиту, річних відсотків, щомісячних відсотків станом на 05.07.2023 становить 135948 грн. 14 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) становить 93442 грн. 88 коп.; заборгованість по річним відсоткам (в тому числі прострочена) становить 12 грн. 41 коп.; заборгованість по щомісячним відсоткам (в тому числі прострочена) становить 42492 грн. 85 коп.; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 19.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6615734750.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту відповідно до графіку платежів.

Згідно з п. 3.3. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору цей Договір та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір.

Відповідно до умов Кредитного договору № 6615734750 від 19.11.2021 Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту100779,79 грн.; строк користування - 36 місяці; річні проценти0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти2,49 % від суми кредиту.

ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування.

Кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування коштів відповідачці.

17.12.2021 року право вимоги за Кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021 було відступлено АТ «ТАСКОМБАНК», на підставі Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021. Таким чином позивач є новим кредитором за кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021.

Умови вищезазначеного кредитного договору відповідачкою не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку відповідачку було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, зазначені вимоги відповідачкою не виконані.

Як наслідок, станом на 05.07.2023 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021 становить 135948 грн. 14 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена)становить 93442,88 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена)12,41 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена)42492,85 грн.

Порушення відповідачем зобов`язань по укладеному кредитному договору від 19.11.2021 щодо своєчасного погашення кредиту, зумовило звернення АТ «ТАСКОМБАНК» до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 01.09.2023 позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.

Засоби забезпечення позову не вживались.

26.09.2023 представником відповідача адвокатом Лисенком А.О. надіслано до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів цільового направлення грошових коштів. Вважає, що оскільки відповідачу було направлено дострокову вимогу від 28.04.2023, тому позивач втратив право для нарахування платежів. Крім того, до суду не надано виписку за банківським рахунком, який було відкрито для погашення заборгованості, а тому розмір заборгованості не є документально підтвердженим.

Представник відповідача стверджує про відсутність підстав вважати, що вищевказані грошові кошти взагалі були направлені на відповідні рахунки та за відповідними призначеннями. Вважає, що загальна сума грошових коштів за нездійснені транзакції в сумі 31614,39 грн. підлягає списанню з тіла кредиту, оскільки такі грошові кошти не були фактично направлені на погоджені реквізити. Зазначив, що надана до суду бухгалтерська довідка не містить дати складання та номеру , що не відповідачє вимога м ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». В довідці виключно визначено суму грошових коштів таку ж, як і в Кредитному договорі № 6615734750 від 19.11.2021. Також зауважив, що на підтвердження направлення грошових коштів для оформлення ключів та доступів, позивачем надано якісь переліки та реєстри осіб, без зазначення відомостей про сплату коштів за відповідне внесення. При цьому вказані послуги не є супровідними в розумінні Закону України «Про споживче кредитування». Окрім того, вказані послуги відсутні також і в Паспорті споживчого кредиту. Відсутність направлення грошових коштів тягне за собою відсутність у відповідача обов`язку щодо їх повернення.

Щодо дострокової вимоги представник відповідача вказує, що 28.04.2023 позивачем направлено до відповідача повідомлення - вимогу, якою визначено заборгованість у розмірі 128412,40 грн. При цьому, до суду позивач звернувся 21.07.2023 та просить стягнути з відповідача 135948,14 грн.. З посланням на правову позицію, викладену у п. 54 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018, вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Таким чином, нарахування позивачем будь-яких платежів після 28.04.2023 є незаконним, оскільки строк повернення коштів є таким, що фактично настав.

Крім того представник відповідача вказує, що оскільки виписки з банківського рахунку у справі немає, то у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з недоведеністю та фактичною відсутністю заборгованості. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт належної видачі кредиту в повному обсязі, погодження сплати процентів за користування коштами, а також наявності заборгованості після її списання, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У надісланих до суду заявах по суті справи, просив розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 та представник відповідача у судове засідання не прибули. Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв про розгляд справи за відсутності відповідачки та її представника, або про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

19.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6615734750, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (а.с. 7).

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, сторонами було узгоджено суму кредиту у розмірі 100779,79 грн., строк на який надається кредит - 36 місяців.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених у графіку платежів, яким визначено кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення.

У Паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5734750, який також підписаний ОСОБА_1 , вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника: сума/ліміт кредиту 100779,79 грн., строк 36 місяців. Вказана інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, а саме: річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49% від суми кредиту; мета отримання кредиту будь-які законні цілі. Також узгоджено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення (графік платежів). ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних позичальником умов кредитування (а.с. 10-11).

Факт перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» грошових коштів, обумовлених договором, на користь ОСОБА_1 підтверджується бухгалтерськими довідками, платіжними інструкціями та витягами з реєстру оплачених страховок, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 42-61).

На підтвердження факту користування грошовими коштами ОСОБА_1 позивачем надано виписки по особовому рахунку за період з 19.11.2023 по 06.07.2023 (а.с. 63-118).

Виписки по рахунку, бухгалтерські довідки та платіжні доручення (платіжні інструкції) відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5,мають статуспервинного документу,а отжеє належнимита допустимими доказами щодо передачі відповідачеві грошових коштів та користування ними.

17.12.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено договір факторингу № 171221 (а.с. 20-39).

Зі змісту вказаного договору факторингу вбачається, що ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) АТ «Таскомбанк», а новий кредитор набуває за плату належні йому права вимоги до позичальників, вказаними у реєстрі прав вимоги до договору факторингу №171221 від 17.12.2021, зокрема, до відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 40-41).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.530ЦКУкраїни якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.599ЦКУкраїни зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтею 611ЦКУкраїни передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1, 3 статті 512ЦКУкраїни передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Частиною 1 статті 516ЦК України передбачено, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно доч.1ст.1048ЦК Українипозикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цьогоКодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Відповідно доположень ст.625ЦК Україниборжник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст.625ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № 6615734750 від 19.11.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 станом на 05.07.2023, розмір загальної заборгованості становить 135948,14 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 93442,88 грн.; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена)- 12,41 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 42492,85 грн. (а.с. 62).

Як зазначалось вище строк дії договору визначено 36 місяців, тобто до 19.11.2024.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2023 позивач звернувся до відповідача із письмовим повідомленням - вимогою № 9853/70.2.1 про дострокове погашення кредиту (а.с. 119, 120-124).

Таким чиномпозивач використавправо вимагатидострокового поверненняусієї суми кредиту, тому з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом, обумовлені цим договором, припинилося.

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач згідно з наданим розрахунком просив стягнути, зокрема, заборгованість по річним процентам та щомісячним процентам за користування кредитом станом на 05.07.2023.

Між тим, нарахування банківською установою відсотків за кредитом можливе лише в межах строку кредитування, а такий строк було змінено 28.04.2023 шляхом направлення банком дострокової вимоги щодо погашення всієї суми кредитної заборгованості до відповідача у справі. Тобто нарахування позивачем боргу з процентів поза межами строку кредитування є безпідставним.

Вказані висновки узгоджуються з висновками щодо можливості нарахування процентів, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (№ 14-154цс18).

При цьому факт неотримання боржником вимоги про дострокове виконання зобов`язання не впливає на обчислення нового строку виконання основного зобов`язання, оскільки саме по собі направлення вимоги, в якій вказано порядок і строк виконання зобов`язання, свідчить про те, що банк реалізував своє право вимоги на дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів і пені, та в односторонньому порядку змінив умови договору (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 310/9979/15 (провадження № 61-11782св20).

На підставі викладеного, з відповідача підлягають стягненню річні та щомісячні проценти в період часу із 19.11.2021 до 28.04.2023 (станом на 30.04.2023) в сумі 10,70 грн. - річні проценти (з яких 0,56 грн. - строкова заборгованість, 10,14 грн. прострочена заборгованість) та в сумі 34958,82. щомісячні проценти (з яких 2336,36 грн. - строкова заборгованість, 32622,46 грн. прострочена заборгованість).

З наведеного вбачається, що станом на час подання позову до суду заборгованість за кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021, становить 128412,40 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) станом на 05.07.2023 у розмірі 93442,88 грн.; заборгованості по річним процентам (в т.ч. прострочена) станом на 28.04.2023 у розмірі 10,70 грн.; заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) станом на 28.04.2023 у розмірі 34958,82 грн.

Суд вважає, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження існування заборгованості у відповідача за кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021 по річним процентам у розмірі 1,71 грн. та по щомісячним процентам у розмірі 7534,03 грн., нарахованих після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту після 28.04.2023.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021 підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 128412 грн. 40 коп. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) станом на 05.07.2023 - 93442,88 грн.; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) станом на 28.04.2023 - 10,70 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) станом на 28.04.2023 року - 34958,82 грн..

В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, а саме в сумі 128412 грн. 40 коп. (на 94,45%), судовий збір по даній справі сплачено позивачем в розмірі 2684,00 грн., то з відповідача слід стягнути на користь позивача пропорційний розмір судового збору в сумі 2535,03 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 4, 10-13, 43, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри,30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № 6615734750 від 19.11.2021 у розмірі 128412 (сто двадцять вісім тисяч чотириста дванадцять) грн. 40 коп. в тому числі:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) станом на 05.07.2023 року - 93442,88 грн.;

- заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) станом на 28.04.2023 року- 10,70 грн.;

- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) станом на 28.04.2023 року - 34958,82 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2535,03 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри,30, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 07.12.2023.

Суддя О.С. Сеник