Ухвала

від 07.12.2023 по справі 554/9487/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.12.2023Справа № 554/9487/23 Провадження № 1-кс/554/15004/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12. 2023 року м. Полтава

Октябрський районнийсуд м.Полтави вскладі:слідчого судді ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,,підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши клопотанняпрокурора відділуПолтавської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,за матеріаламидосудового розслідування,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42023170000000074від 12.09.2023про продовження строкудії покладенихобов`язків,передбачених ч.3ст.368КПК Українивідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацію у м. Полтаві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023170000000074 від 12.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за підозрою: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миргород Полтавської області, громадянина України, на момент вчинення злочину обіймаючого посаду слідчого слідчого відділення Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу № 327 о/с від 06.07.2021 ОСОБА_5 призначений на посаду слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ( далі Миргородський РВП ГУНП в Полтавській області) та йому присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівники Національної поліції є працівниками правоохоронних органів.

Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_5 виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто був службовою особою правоохоронного органу ? представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_5 як працівника поліції входить: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявляння причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання; регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі тощо.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» ? служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Таким чином, ОСОБА_5 згідно з ч. 3 ст. 18, приміткою 1 до ст.364КК України є службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника влади.

Крім того, у відповідності до вимог п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 , як працівник поліції, є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, а згідно ч. 1 ст. 22 вказаного Закону йому заборонялося використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до функціональних обов`язків слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області затверджених наказом Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області № 176 від 11.07.2022 слідчий відповідно до чинного законодавства України організовує і здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, що підслідні органам внутрішніх справ (злочинів у формі досудового слідства, кримінальних проступків у формі дізнання) відповідно до законодавства України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, уживає всі передбачені законом заходи для встановлення події кримінальних правопорушень, та осіб, які їх учинили, а також припинення порушення законних інтересів і прав громадян та суспільства, застосовує всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективного досудового розслідування, тощо.

Встановлено, що в провадженні слідчого слідчого відділення Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023170550000569 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5310900000:50:073:0073. Постановою заступника начальника слідчого відділення Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 12.05.2023 ОСОБА_5 визначено старшим слідчим групи у вказаному кримінальному провадженні.

Так 08.09.2023 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи неподалік автозаправної станції «BVS» по вул. Котляревського 3Б у м. Миргород Полтавської області, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності висунув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконну вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання 10.10.2023 приблизно о 08 год. 40 хв. перебуваючи неподалік автозаправної станції «BVS» по вул. Котляревського 38 у м. Миргород Полтавської області, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023170550000569 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України після чого був затриманий в порядку

ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

10.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11.10.2023 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, строком до 09.12.2023, у зв`язку з наявністю ризиків, які в сукупності вивчались судом. У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

12.10.2023 за ОСОБА_5 внесено заставу та 12.10.2023 останнього звільнено з-під варти.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:

Заявою ОСОБА_7 від 11.09.2023;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.09.2023;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.09.2023;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.10.2023;

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.10.2023;

Протоколом освідування особи від 10.10.2023;

Протоколом невідкладного обшуку автомобіля від 10.10.2023;

Протоколом огляду грошових коштів та вручення особі від 10.10.2023;

Протоколами за результатами проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 27.09.2023, 28.09.2023 та 09.10.2023 у кримінальному провадженні №42023170000000074 від 12.09.2023;

Висновком експерта від 15.11.2023 №СЕ-19/117-23/17331-ФХД;

Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

У відповідності до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Заявлені стороною обвинувачення ризики, які враховано при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави не зменшилися та не перестали існувати з урахуванням того, що останній все ще підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання може планувати втечу та переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та матеріали кримінального провадження, сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:

1. Так, ОСОБА_5 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Окрім того, відповідно до ст. 75 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, до ОСОБА_5 як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі строком до десяти років, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_5 у майбутньому, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_5 може тиснути та впливати на свідків, а також на експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи без дії запобіжного заходу, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа співробітників правоохоронних органів з якими він знайомий по роду своєї професійної діяльності, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на ОСОБА_8 , чи інших свідків, з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань.

Враховуючи викладене, існує ризик здійснення реального тиску на вказаних осіб з боку ОСОБА_5 .

Також, на даний час призначено та ще не отримано висновки призначених експертизи спеціальних хімічних речовин, експертизи відео-, звукозапису, не призначено та не отримано висновок технічної експертизи документів, а саме грошових коштів, які є предметом неправомірної вигоди.

Враховуючи викладене, існує ризик здійснення реального тиску на експертів з боку ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконний вплив на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, не зменшились та не перестали існувати, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом не застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали суду, якою на ОСОБА_5 покладено певні процесуальні обов`язки, неможливо, оскільки внаслідок складності цього кримінального провадження необхідно виконати значний обсяг слідчих, процесуальний дій, що потребує додаткового часу, зокрема:

Отримати висновки експертів за результатами призначених комп`ютерно-технічних експертиз та технічної експертизи документів.;

Провести додатковий допит в якості свідка ОСОБА_7 та слідчий експеримент за участі останнього;

Отримати відповіді на скеровані запити в порядку ст. 93 КПК України;

Розсекретити протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій) у кримінальному провадженні, а також документів щодо організації їх проведення (ухвал слідчого судді апеляційного суду, постанов, доручень, клопотань, тощо);

З урахуванням додатково одержаних доказів повідомити кінцеву підозру ОСОБА_5 ;

Додатково допитати підозрюваного ОСОБА_5 ;

виконати інші слідчі (процесуальні) дії у проведенні яких виникне необхідність;

провести комплекс інших слідчих (розшукових) дій, спрямованих на забезпечення повноти та всебічності досудового розслідування;

Виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Результати вказаних слідчих та процесуальних дій мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, оскільки з них буде отримано відомості, які будуть використані як доказ факту та обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, зокрема лише після встановлення всіх обставин злочину, можливо визначити належну правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, встановити коло осіб, причетних до вчинення злочину, а також надати оцінку доказам.

Вказані слідчі та процесуальні дії не могли бути виконані органом досудового розслідування раніше з об`єктивних причин, а саме у зв`язку у зв`язку з тривалим проведенням експертних досліджень, необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі.

Підозрюваний та захисник заперенчували щодо задоволення клопотання, адвокат подав клопотання про зміну запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання без додаткового обв`язку- не відлучатися з місця проживання та повернути заставу у зв"язку із призовом підозрюваного на військову службу.

Вивчивши клопотання та матеріали,якимивонообґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчийсуддя дійшов наступного висновку.

10.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11.10.2023 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, строком до 09.12.2023, у зв`язку з наявністю ризиків, які в сукупності вивчались судом. У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

12.10.2023 за ОСОБА_5 внесено заставу та 12.10.2023 останнього звільнено з-під варти.

Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 закінчується.

Відповідно до ч.1ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.194КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Прокурор у клопотаннітадоданих до нього документахдоведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.368 КК України.

Вирішуючиклопотання про продовження строку виконання покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя увідповідності до положень ст.ст.177,178 КПК Українивраховує, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, характер кримінального правопорушення, в якому він підозрюється та його суспільну небезпеку, та приходить до переконання, що ризики, зазначені у клопотанні прокурора не зменшилися та продовжують існувати, а тому з метою запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, та вчиненню іншого кримінального правопорушення, є необхідність у продовженні строку виконання покладених на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5ст.194 КПК України.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_5 , строків виконання раніше покладених обов`язків підлягає задоволенню, так як ризики залишись з огляду на характер протиправного діяння, його тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З викладених вище підстав клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177,178,182,193,194,196,197,199,202,205,309 КПК України,слідчийсуддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокуроравідділу Полтавськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,за матеріаламидосудового розслідування,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42023170000000074від 12.09.2023про продовження строкудії покладенихобов`язків,передбачених ч.3ст.368КПК Українивідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.01.2024 року, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

- невідлучатися із м. Миргород, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому правопорушення;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1