Ухвала

від 30.10.2023 по справі 569/16926/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/16926/23

1-кс/569/8131/23

У Х В А Л А

30 жовтня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання представника власника (володільця) майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023180000000065 від 28.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання представника власника (володільця) майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13.09.2023 року у справі №569/16926/23, провадження №1-кс/569/6609/23, за клопотанням слідчого СВ відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023180000000065, внесеного до ЄРДР 28.06.2023р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8T, Imei1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 , із сім картками з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що вказане майно відношення до інкримінованого кримінального правопорушення відношення не має.

Адвокат - ОСОБА_4 подав заяву про розгляд його клопотання без участі власника майна - ОСОБА_3 та його представника, клопотання про скасування арешту підтримує повністю, просить скасувати арешт з підстав наведених у клопотанні.

Слідчий ОСОБА_5 подав заяву, в якій заперечив щодо задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, згадане майно не є знаряддям вчинення злочину та відношення до інкримінованого злочину немає.

Постановою верховного суду колегії суддів другої судової палати касаційного кримінального суду від 9 квітня 2020 року у справі №676/2199/19 чітко визначено позицію про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо третіх осіб.

Конвенцією, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 316 ЦК України установлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь іншої особи загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Відповідно до ст. 2, 28 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. (п.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. по справі №352/1802/18)

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, суд дійшов переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання адвоката - ОСОБА_4 підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника (володільця) майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 вересня 2023 року по справі №569/16926/23, провадження №1-кс/569/6609/23, за клопотанням слідчого СВ відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023180000000065, внесеного до ЄРДР 28.06.2023р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.204 КК України, на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8T, IMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 із сім картками з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1