Рішення від 07.12.2023 по справі 570/5698/23

Справа № 570/5698/23

Номер провадження 2/570/1359/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особі судді Гладишевої Х.В.

за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,

учасники справи:

позивач - не з`явився 2/570/1359/2023

представник позивача - не з`явився

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської сільської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2023 року до Рівненського районного суду Рівненської області через свого представника звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Олександрійської сільської територіальної громади (далі - відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві представник позивача адвокат Мартинов О.Р. просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно садовий будинок загальною площею 45,9 кв.м., що складається із наступних приміщень: Пд/А-1 підвал площею 25,2 кв.м., а прибудова площею 6,4 кв.м., а1 ганок площею 2,6 кв.м., в2 вхід в підвал площею 5,4 кв.м., Б-1 господарська будівля площею 24,9 кв.м., б вбиральня, №1 огорожа площею 68,6 кв.м., №2 ворота з хвірткою площею 4,3 кв.м., що розташований на земельній ділянці в розмірі 0,0616 га, у Рівненському районі на території Олександрійської сільської ради, СТ «Західний», садовий масив «Західний-2», АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що позивач є єдиним спадкоємцем його батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші спадкоємці, а саме дружина спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 заявою від 26 березня 2001 року від прийняття спадщини відмовились.

У зв`язку з тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на майно, а саме на садовий будинок, позивачу постановою державного нотаріуса Рівненської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

7 грудня 2023 року Олександрійська сільська рада подала до суду клопотання, в якому не заперечила проти задоволення позовної заяви про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

У підготовче судове засідання 30 листопада 2023 року сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи. При цьому, 30 листопада 2023 року представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити, а також проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Відповідач щодо задоволення позовних вимог не заперечив та просив розглядати справу без участі його представника.

Розгляд справи відкладено на 07 грудня 2023 року, у зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі.

У підготовче судове засідання 07 грудня 2023 року сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 30 квітня 2001 року.

Після його смерті відкрилася спадщина. Єдиним спадкоємцем є його син ОСОБА_1 .

Із спадкової справи №124 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивачу 26 березня 2001 року державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори Квасиловець Г.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на легковий автомобіль марки М-21406, державний номерний знак НОМЕР_2 та 28 травня 2021 року державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори Сергатюк О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .

Постановою державного нотаріуса Рівненської державної нотаріальної контори № 1070/02-31 від 19.10.2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок з господарським приміщенням, які збудовані в 1990 році через відсутність у позивача правовстановлюючого документа на майно.

В матеріалах спадкової справи знаходиться заява вх.№ 45 від 26.03.2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в якій останні засвідчили, що не претендують на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та на видачу свідоцтва про право власності по ст. 22 КпШС України, просять вважати їх такими, що спадщини не прийняли.

Відповідно до Рішення Новоукраїнської сільської ради № 61 від 28 грудня 1998 року ОСОБА_2 надано земельну ділянку для ведення садівництва в садовому товаристві «Західне», площею 0,06 га, наведене підтверджується витягом до даного рішення, наданим на запит адвоката Мартинова О.Ю. Архівним відділом Рівненської районної державної адміністрації, Рівненської районної військової адміністрації за № 285/04-01 від 24 жовтня 2023 року.

Відповідно до довідки № 108 від 07 вересня 2023 року, виданої головою правління СТ «Західний» за обліковими даними, спадкодавець був членом садового товариства «Західний» з 1988 року і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , користувався земельною ділянкою в розмірі 0,0616 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яку було йому надано в користування у 1988 році. На виділеній ділянці у 1990 році було збудовано садовий будинок з господарським приміщенням. Заборгованості по пайовим внескам немає.

Згідно довідки Рівненського державного нотаріального архіву № 771/01-24 від 04.10.2023 року свідоцтво на право на спадщину на садовий будинок, який збудований за адресою: АДРЕСА_3 , не видавалось.

22 вересня 2023 року на замовлення ОСОБА_1 КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на садовий будинок СТ «Західний», масив «Західний-2», АДРЕСА_1 .

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

З огляду на те, що спадщина відкрилася у 03 травня 2000 року, спірні відносини регулюються Цивільним Кодексом УРСР.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦУ УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Частиною 1 статті 526 ЦК УРСР встановлено, що місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину у разі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщину.

Статтею 553 ЦК УРСР унормовано, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що спадкоємець відмовився від спадщини якщо він не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Відповідно до статті 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 561 ЦК УРСР пе6редбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається

спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2013

року у справі № 6-167цс12: Згідно з положеннями ст. ст. 548, 549, 554 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

В статті 553 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди. Згідно статтею 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи

та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України, визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем є його син ОСОБА_1 . Інші спадкоємці, дружина та син спадкодавця ОСОБА_2 , не прийняли спадщини.

Рішенням Новоукраїнської сільської ради № 61 від 28 грудня 1998 року ОСОБА_2 надано земельну ділянку для ведення садівництва в садовому товаристві « ОСОБА_4 », площею 0,06 га.

Спадкодавець був членом садового товариства «Західний» з 1988 року і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , користувався земельною ділянкою в розмірі 0,0616 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яку було йому надано в користування у 1988 році. На виділеній ділянці у 1990 році було збудовано садовий будинок з господарським приміщенням. Заборгованість з внесення пайових внесків відсутня.

Тож, оскільки спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини входить садовий будинок з господарським приміщенням.

Однак, позивач не має можливості реалізувати своє право на дане спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на це майно.

Згідно статтею 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи

та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України, визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до статті 321 ЦК України, прав о власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Суд враховує, що Олександрійська сільська рада є належним відповідачем по справі, який визнав позов, що в свою чергу підтверджує те, що вимоги позову і визнання їх відповідачем не суперечать закону та не порушують жодним чином права інших осіб, і не направлені на захист інтересів таких інших осіб.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 на садовий будинок, загальною площею 45,9 кв.м., що складається із наступних приміщень: Пд/А-1 підвал площею 25,2 кв.м., а прибудова площею 6,4 кв.м., а1 ганок площею 2,6 кв.м., в2 вхід в підвал площею 5,4 кв.м., Б-1 господарська будівля площею 24,9 кв.м., б вбиральня, №1 огорожа площею 68,6 кв.м., №2 ворота з хвірткою площею 4,3 кв.м., що розташований на земельній ділянці в розмірі 0,0616 га, у Рівненському районі на території Олександрійської сільської ради, СТ «Західний», садовий масив «Західний-2», АДРЕСА_1 .

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що представник позивача у письмовій заяві просив залишити судові витрати за позивачем, у зв`язку з чим судові витрати у даній справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 49, 76-81, 200, 206-207, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Олександрійської сільської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно садовий будинок загальною площею 45,9 кв.м., що складається із наступних приміщень: Пд/А-1 підвал площею 25,2 кв.м., а прибудова площею 6,4 кв.м., а1 ганок площею 2,6 кв.м., в2 вхід в підвал площею 5,4 кв.м., Б-1 господарська будівля площею 24,9 кв.м., б вбиральня, №1 огорожа площею 68,6 кв.м., №2 ворота з хвірткою площею 4,3 кв.м., що розташований на земельній ділянці в розмірі 0,0616 га, у Рівненському районі на території Олександрійської сільської ради, СТ «Західний», садовий масив «Західний-2», АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Олександрійська сільська рада, місце знаходження: Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, 66; код ЄДРПОУ 04387119.

Суддя Гладишева Х.В.