Рішення

від 01.12.2023 по справі 756/5754/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.12.2023 Справа № 756/5754/19

Унікальний № 756/5754/19

Провадження № 2/756/81/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретарів - Демченко І.В., Марценюк А.І.,

за участі: відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Моторне (транспорнтне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанiя "НОВА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої 57 409,16 грн. матеріальної шкоди, 30 000,00 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 04.05.2016 року по просп. С. Бандери у м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно постанови Оболонського районного суду міста Києва від 08.06.2016 року, ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Позивач вказує, що згідно висновку про оцінку вартості збитку нанесеного власнику транспортного засобу №31/06/16 від 08.06.2016 року, вартість матеріального збитку завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , у вищевказаній ДТП становить 57 409,16 грн.

Позивач вважає, що оскільки вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена, тому саме відповідач є відповідальною особою за завдану позивачу майнову шкоду, що стало підставою для звернення позивача до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечували щодо позовних вимог та зазначили про наявність у ОСОБА_1 чинного на момент ДТП договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/5836182, оформленого у ПрАТ «СК «Нова» яка, на їх думку, і мала здійснювати компенсацію витрат здійсненого страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності визначеного в договорі страхування.

Представники третьої особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на заяву представника позивача, належне повідомлення учасників справи про час та місце судового розгляду, подані письмові пояснення, суд вважає можливим завершити розгляду справи за відсутності позивача.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, заслухавши відповідача та її представника, встановив наступне.

04.05.2016 року по просп. С. Бандери у м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно постанови Оболонського районного суду міста Києва від 08.06.2016 року, ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи та заперечень відповідача вбачається, що станом на момент ДТП 04.05.2016 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 під час експлуатації автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Нова» відповідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/5836182.

Таким чином, ПрАТ «СК «Нова» взяла на себе обов`язок, при настанні страхового випадку, відповідно до встановленого ліміту відповідальності, відшкодувати у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну та моральну шкоду третім особам.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зі змісту ст. 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Покладання ж обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який добросовісно уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Дана правова позиція підтверджена сталою судовою практикою.

Із довідки МТСБУ від 02.09.2019 року №9-09/28366 вбачається, що ПрАТ «СК «Нова» з 05.05.2016 року позбавлена членства в МТСБУ.

У постанові Велика Палата ВС від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) дійшла висновку, що МТСБУ відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). У разі початку процедури банкрутства страховика потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди за процедурою, передбаченою Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.

При цьому Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у разі виключення його зі складу членів МТСБУ з інших підстав. У таких випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.

Висловлюючись щодо суті спору у справі № 201/16373/16-ц, ВП ВС наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик. Саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а в окремих випадках (у разі укладення страховиком договору зі страхувальником після виключення із членів МТСБУ) - винна особа.

З огляду на зазначене, у позивача виникло право звернення до ПрАТ «СК «Нова», як страхової компанії відповідача, а у останніх виник обов`язок відшкодування суми грошових коштів сплачених потерпілому в якості відшкодування в межах ліміту за договором майнового страхування.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про звернення позивача до ПрАТ «СК «Нова» про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування.

Зі змісту ч.1 ст. 51 ЦПК України вбачається, що суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача лише за клопотанням позивача.

При цьому, позивачем не заявлено клопотання про заміну відповідача у справі, або ж залучення у справі належного відповідача.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки, позивач звертається із позовними вимогами лише до заподіювача шкоди, цивільна відповідальність якого застрахована, позовні вимоги про відшкодування відповідачем шкоди не підлягають задоволенню.

Також суд вважає за потрібне відмовити позивачу у стягненні з відповідача моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження завдання такої шкоди відповідачем і саме в такому розмірі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Моторне (транспорнтне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанiя "НОВА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01.12.2023 року.

Суддя А.В. Шевчук