Рішення

від 07.12.2023 по справі 120/12703/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 грудня 2023 р. Справа № 120/12703/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бодачевського Ростислава Валерійовича до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області (1), Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (2) про скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бодачевського Ростислава Валерійовича до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування наказу.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю п. 4 наказу начальника Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Віталія Курчика №108 від 29.08.2023 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області" щодо застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

Ухвалою суду від 22.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.09.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що при прийнятті оскаржуваного наказу Вінницьке РУП ГУНП у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством і тому підстав для його скасування немає, а також, що примірник наказу, долучений до позовної заяви позивачем про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 29.08.2023 №108 містить технічну помилку, яку допустили працівники відділу документального забезпечення Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області при реєстрації наказу.

Разом з тим, Вінницьке районне управління поліції ГУНП у Вінницькій області просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки під час проведення службового розслідування встановлено, що позивач не забезпечив належне виконання Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, зокрема, не дотримався вимог п.п. 7, 10.

Вказана бездіяльність призвела до неналежного виконання службових обов`язків та полягає в порушенні ним службової дисципліни, яка виразилась у неналежному зберіганні речових доказів.

Окрім того, відповідач у своїй відзивній заяві зазначає, що позивачем не оскаржується висновок службового розслідування від 15.06.2022, а лише пункт наказу яким його притягнуто до відповідальності.

Крім того, до відзиву на позовну заяву долучено клопотання про залучення співвідповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, оскільки Вінницьке районне управління поліції ГУНП у Вінницькій області є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та не являється окремою юридичною особою.

Ухвалою суду від 13.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, зокрема для подання документів про сплату судового збору або зазначення підстави для звільнення від судового збору, а також для визначення щодо можливості участі у справі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в якості співвідповідача або щодо звернення вимоги до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в особі Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

На виконання вимог ухвали суду, 30.10.2023 року представником позивача було надано документ про сплату судового збору та заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 07.11.2023 року залучено до участі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.

16.11.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Національної поліції у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що в ході проведення службового розслідування було встановлено неналежне зберігання речових доказів позивачем, а примірник наказу, долучений позивачем до позовної заяви, про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 29.08.2023 року №108, містить технічну помилку. До того ж позивачем оскаржується лише пункт наказу, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а не висновок розслідування від 15.06.2023 року.

Таким чином, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області зазначено, що при прийнятті оскаржуваного наказу Вінницьке РУП ГУНП у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для його скасування немає, а позовні вимоги є необґрунтовані та безпідставні.

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги та заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

01.05.2023 року до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла довідка з УГІ ГУНП у Вінницькій області про результати перевірки відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області співробітниками Вінницького управління ДВБ НП України №934/42-01/01-2023.

Зі змісту листа Вінницького управління ДВБ НП України вбачається, що у порушення вимог п.п. 7, 10 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, в службових кабінетах слідчих № 210 та № 211 виявлено речові докази у кримінальних провадженнях №12023020020000186, № 12023020020000341 та інших без зазначення номеру ЄРДР, які не були здані до кімнати зберігання речових доказів та не взяті на облік у встановленому порядку.

З метою встановлення причин та обставин порушення за указаним фактом, відповідно до частин 1-4 статті 14, частин 1 та 2 статті 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пунктів 2 та 3 розділу І, пункту 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, Вінницьким РУП ГУНП у Вінницькій області прийнято наказ №490 від 29.05.2023 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".

З висновку за результатами службового розслідування від 15.06.2023 року, затвердженого начальником Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області полковником поліції Віталієм Курчиком, вбачається наступне.

Опитаний у ході службового розслідування старший слідчий СВ Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_1 в наданих письмових поясненнях вказав, що речові докази, які зберігалися разом з матеріалами кримінального провадження, у відповідності до п. 3 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, були належним чином упаковані та опечатані. Крім того, відповідно до п. 7 згаданого Порядку, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігалися разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження. Згідно п. 8 Порядку, відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях також зазначив, що вищевказані речові докази упаковані у поліетиленові спецпакети невеликих розмірів, будучи взяті на облік, зберігалися в нього в сейфі до 02.05.2023, після чого були направлені із постановою про призначення судової експертизи до експертної установи. І тільки після проведення судових експертиз речові докази будуть ним поміщені до кімнати зберігання речових доказів.

Дисциплінарна комісія прийшла висновку, що в діях майора поліції ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни, а саме положень пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 2, 3, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 7, 10 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року.

Згідно з висновком службового розслідування прийнято наказ №108 від 29.06.2023 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області".

Відповідно до пункту 4 вказаного наказу, за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 2, 3, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 7, 10 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, до старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 (0073626) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Позивачем долучено до позовної заяви інший примірник наказу від 29.08.2023 року. На його переконання п. 4 наказу начальника Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Віталія Курчика №108 від 29.08.2023 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області" щодо застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження є протиправним, а тому його слід скасувати.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Разом з тим, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VIII, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України вказано, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пункту 1 розділу VІІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Частиною 2 статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Судом встановлено, що службове розслідування призначено на підставі службового листа Вінницького управління ДВБ НП України від 01.05.2023 року № 934/42-01/01-2023.

01.06.2023 року від Інспектора відділу моніторингу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Костянтина Москалюка надійшов рапорт начальникові Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області полковнику поліції Віталію Курчику з проханням про продовження строку проведення службового розслідування на один місяць.

У результаті було видано наказ № 542 від 01.06.2023 року Начальника управління полковника поліції Віталія Курчика "Про продовження строків проведення службового розслідування" і продовжено строк службового розслідування на 15 діб.

Висновок службового розслідування затверджено 15.06.2023 року, тобто вимоги статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відповідачем дотримано.

Відповідно до частин 1-2 статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджено 15.06.2023 року, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано наказом начальника Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Віталія Курчика №108 від 29.06.2023 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області", тобто визначений частиною 1 статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України строк дотримано.

Із змісту оскаржуваного наказу вбачається, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2023 року в ході перевірки працівниками Вінницького управління ДВБ НП України службового кабінету ОСОБА_1 було виявлено, що останнім порушено службову дисципліну, що виразилося у неналежному зберіганні речових доказів, чим порушено вимоги пункту 7 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження" затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року.

Тому, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 2, 3, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 7, 10 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження визначений Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку, речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, повинні бути належним чином упаковані та опечатані.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

Крім того, згідно пункту 8 Порядку відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження.

Пунктом 10 Порядку визначено, що взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день.

Аналізуючи вказані норми права, суд погоджується з позицією відповідача, що позивач порушив вимоги п.п. 7, 10 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, охоронності тимчасового вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, оскільки, як підтверджують додані до матеріалів службового розслідування та цієї справи ілюстративні знімки, речові докази є громіздкими, що, у свою чергу, унеможливлює їх зберігання при матеріалах кримінального провадження. Доказів зворотнього позивачем не надано.

Крім того, позивачем не наведено мотивів та підстав, які підтверджені належними та допустимими доказами щодо необґрунтованості висновку службового розслідування у цій частині та спростувань вказаного критичного ставлення дисциплінарної комісії до його письмових пояснень.

До позовної заяви представник позивача долучив примірник наказу від 29.08.2023 року. Останній наводить підстави, які зводяться лише до дати наказу №108 "про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області" начальника Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Віталія Курчика.

Суд звертає увагу, що особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначенні розділом V Дисциплінарного статуту, частиною першою статті 26 якого встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Частиною першою статті 29 розділу V Статуту передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою наведеної статті встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказані вимоги є імперативними для відповідача та повинні бути виконані ним відповідно до вимог закону. Жодних винятків із встановленого правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Аналіз частини другої статті 19 Конституції України дає підстави для висновку, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вжите законодавцем словосполучення "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Як вбачається з висновку службового розслідування, ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень не мав, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

Водночас відповідач, застосовуючи до ОСОБА_1 найменш суворе дисциплінарне стягнення у виді зауваження, довів суду відповідність такого стягнення змісту вчиненого дисциплінарного проступку з урахуванням того, що статтею 29 Статуту прямо передбачено, що у період дії воєнного стану дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого.

Тобто, в межах розгляду даної справи суд знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та відповідність ступеня тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стягненню, застосованому до позивача.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідач правомірно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження, у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку.

Щодо посилань представника позивача на те, що оскаржуваний наказ не може видаватись наперед в перспективі, тобто 29.08.2023 року, а видається за результатами службового розслідування і що таким чином начальник Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області видав наказ про накладення на майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження наперед дивлячись у майбутнє, а тому діяв не розсудливо, недобросовісно, всупереч інтересам служби та в порушення прав майора поліції ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

Як на недолік оскаржуваного пункту наказу представник позивача послався на зазначену в примірнику наказу, що долучений позивачем до позовної заяви, дату - 29.08.2023. Втім, відповідач 1 повідомив суду про те, що вказана дата 29.08.2023 є технічною помилкою. До матеріалів справи відповідач 1 також долучив примірник наказу від 29.06.2023 року, саме на підставі якого позивача і було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи зміст матеріалів службового розслідування, висновок за його результатами та інші докази, зібрані в ході службового розслідування, у суду відсутні підстави виснувати інше, ніж те, що у даті примірнику наказу, долученого позивачем до його позовної заяви, допущено описку, яка не впливає на обґрунтованість і правомірність прийнятого управлінського рішення суб`єктом владних повноважень.

Отже, хоча примірник наказу, долучений позивачем до його позовної заяви, містить недолік, на який вказує представник позивача, однак вказаний дефект в оскаржуваному наказі є технічною помилкою і не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування правильного за своєю суттю і законного рішення суб`єкта владних повноважень.

Вказаний наказ прийнятий суб`єктом владних повноважень обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин при визначенні виду дисциплінарного стягнення та спрямований на дисциплінування і не допущення в майбутньому подібних порушень працівниками Управління патрульної поліції у Вінницькій області.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволенні позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 268-273, 278, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач 1: Вінницьке районне управління поліції ГУНП у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4-А, 21018, ЄДРПОУ 25503009);

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, 21050, ЄДРПОУ 40108672)

Суддя Свентух Віталій Михайлович