ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення заяви без розгляду
06 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/26560/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Еплфуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року позов Приватного підприємства «Еплфуд» до Головного управління ДПС у Волинській задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21 червня 2023 року №8107/04-05 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 54392,81 грн» в задоволенні решти позовних відмовлено; стягнуто на користь Приватного підприємства «Еплфуд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 1818,95 грн.
04 грудня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Власова Є.А. про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн (а.с.65-67).
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду з таких мотивів та підстав.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як визначено частиною першою статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статі 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, за загальним правилом питання про стягнення судових витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові.
У цій справі суд констатує, що до позовної заяви був долучений ордер від 28 серпня 2023 року серії АН №1240790 (а.с.10), який виданий Адвокатським бюро «Власова «Вектор» на підставі договору про надання правової допомоги від 22 серпня 2023 року №20230822-2, за яким адвокат Власов Є.А. уповноважений представляти інтереси Приватного підприємства «Еплфуд» в судах України без обмеження повноважень.
У позовній заяві позивач просив судові витрати (сплату судового збору, витрати на правову допомогу) покласти на відповідача. До позовної заяви позивачем була долучена платіжна інструкція про сплату судового збору від 23 серпня 2023 року №31 (а.с.9).
Як вбачається із мотивувальної та резолютивної частин рішення суду від 23 листопада 2023 року, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат та стягнуто на користь Приватного підприємства «Еплфуд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати (судовий збір) у сумі 1818,95 грн (у зв`язку з частковим задоволенням позову). Доказів понесення інших витрат (крім судового збору) станом на час розгляду справи позивачем та представником позивача суду не було надано.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина третя статті 143 КАС України). Як встановлено частиною п`ятою статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Отже, наведені вище норми передбачають можливість ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат за таких умов: до закінчення судових дебатів особа зробила про це відповідну заяву; неможливість подання доказів про понесені судові витрати до вирішення справи по суті обумовлена поважними причинами. Якщо такі умови дотримано, то у сторони є право подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Поряд з тим вказівку у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у пункті 53 постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України (зміст якої кореспондує положенням частин сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Зазначений висновок підтриманий Верховним Судом і при розгляді касаційних скарг на судові рішення, прийняті за правилами адміністративного судочинства, зокрема, такий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі №640/11775/20, від 09 серпня 2023 року у справі №140/607/22.
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд зауважує, що розгляд цієї справи відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 11 вересня 2023 року здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною першою статті 258 КАС України обумовлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами першою-третьою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначенихстаттею 263цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 Верховний Суд зазначив, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено, однак не позбавляє особу права подати відповідну заяву зокрема одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом. Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи навіть з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які ні через наявність певних причин.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21 зазначив, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
Отже, питання щодо розподілу судових витрат після розгляду справи може мати і місце і у справах, які розглядались в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому зазначене питання вирішується або при прийнятті судового рішення (рішення, постанови, ухвали) за наслідком розгляду адміністративної справи, або після такого розгляду за умови дотримання встановленого КАС України порядку.
Заява (клопотання) про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесених Приватним підприємством «Еплфуд» у розмірі 4500,00 грн, представник позивача подав 04 грудня 2023 року (тобто уже після того як суд ухвалив рішення).
При цьому укладеним 22 серпня 2023 року між Приватним підприємством «Еплфуд» та Адвокатським Бюро «Власова «Вектор» (далі - Бюро) договором про надання правничої допомоги №20230822-2 (а.с.73), додатком від 22 серпня 2023 року №1 (а.с.75) до договору визначено повноваження, які має право вчиняти Бюро в інтересах Приватного підприємства «Еплфуд». На виконання договору Бюро складено рахунок-фактуру від 22 серпня 2023 року №20230822 про вартість послуг за надання правничої допомоги - підготовки та подання адміністративного позову про оскарження штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (а.с.71), кошти за яким у сумі 4500,00 грн сплачені 23 серпня 2023 року (а.с.72).
Позовну заяву подано до суду 01 вересня 2023 року (дата на конверті, у якому надійшла позовна заява).
Отже, докази на підтвердження судових витрат та визначення їх розміру були наявні вже на час подання до суду позовної заяви. Проте ні з позовною заявою, ні за час перебування справи на розгляді суду позивачем (представником позивача) не було надано жодних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі представник позивача отримав 12 вересня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.44). Тому не знаходить логічного обґрунтування та обставина, що акт приймання-передачі наданої правничої допомоги (послуг) на суму 4500,00 грн (згідно з рахунком -фактурою від 22 серпня 2023 року № 20230822) оформлений сторонами лише 30 листопада 2023 року.
При цьому ані у позовній заяві, ані у будь-якій іншій заяві, яка могла б бути подана протягом строків, встановлених частини другої статті 262 КАС України (або до закінчення розгляду справи), позивач не заявив вимогу про розподіл витрат на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн за рахунок відповідача, як і не вказав про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі.
Зазначення в позовній заяві узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в даному випадку на правничу допомогу), адже за такого викладу, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Суд наголошує, що до винесення судом рішення позивач із заявою про розподіл судових витрат до суду не звертався, документів, які підтверджують понесені ним витрати на правничу допомогу до суду не подавав, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати таке питання.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що позивач до ухвалення судом рішення у справі не заявив у встановленому порядку вимогу про здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу, не вказав про наявність поважних причин, які б перешкоджали поданню доказів на підтвердження заявленого розміру понесених судових витрат (щодо правничої допомоги), суд висновує, що заяву, яка б у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України надавала б суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, позивач у визначений КАС України строк не подав.
Зазначений висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим в ухвалах від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21, від 26 липня 2023 року у справі №640/11775/20, а також у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідач витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 139, 143, 248, 256, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача Власова Євгена Анатолійовича про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Еплфуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 11.12.2023 |
Номер документу | 115478056 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Каленюк Жанна Василівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Каленюк Жанна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні