Рішення

від 28.11.2023 по справі 500/5585/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5585/23

28 листопада 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Удич А.Б.

представників відповідача Єгорова О.С., Стадніченко О.І., Казан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі ГУ ДСНС у Тернопільській області, позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі відповідач 1, Управління), в якому просить визнати протиправним та скасувати лист-вимогу Управління № 132204-14/2224-2023 від 23.08.2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ГУ ДСНС у Тернопільській області, в межах наданих повноважень, було укладено ряд договорів про закупівлю товарів за державні кошти, додатками до яких є калькуляція, сформована виконавцем таких договорів, до статті витрат якої включено суму отриманого прибутку за поставлений товар. Управлінням проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ГУ ДСНС у Тернопільській області за період з 01.01.2021 по 31.03.2023. За результатами проведеної ревізії сформовано акт ревізії від 02.08.2023 №22-04-08/13, в якому зазначено, що в порушення пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20.03.2022 №335 (далі Постанова №335) внаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку, зайво сплачено постачальникам коштів загального фонду державного бюджету, передбачених по КПКВ 1006280 на суму 53290126,42 грн., чим завдано матеріальної шкоди (втрат) ГУ ДСНС у Тернопільській області на вищевказану суму. Однак пп.1 п.1 Постанови №335 зазначено про обов`язковість врахування виконавцем державного контракту (договору) під час здійснення розрахунку ціни всіх податків та зборів, загальновиробничих, адміністративних, операційних та інших витрат виконавця, пов`язаних з виготовленням товарів, виконання робіт та надання послуг. В свою чергу зазначений нормативний акт не містить прямої вказівки або заборони щодо не включення до статті витрат виконавця суми прибутку або обмеження складових калькуляції. Окрім того, згідно вимог вищезазначеної Постанови №335, відповідальність за неправильність розрахунку, необгрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе саме виконавець державного контракту (договору), а не замовник яким виступає ГУ ДСНС у Тернопільській області.

Також позивач відзначає, що спірні пункти вимоги, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкові до виконання підконтрольною установою, прийняті з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є несконкретизованими щодо способу, у який слід усунути порушення. Зазначивши у вимозі про необхідність усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку, відповідач не вказав, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення виявлених наслідків використання коштів з порушенням законодавства. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Ухвалою суду від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Управлінням подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач 1 послався на те, що ряд укладених позивачем договорів з постачальниками на поставку товарів, які спрямовані для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану передбачали у додатку до договорів калькуляції, у яких закладався прибуток, що суперечить вимогам пп.1 п.1 Постанови №335. Кабінет Міністрів України, як зазначено в Постанові №355, відповідно до ст.12 -1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", п.3 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12 Закону України "Про оборонні закупівлі", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" постановив, що лише на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), а під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Заходом державного фінансового контролю встановлено, що оплата за придбаний товар позивачем здійснювалась за рахунок коштів Державного бюджету. Тоді як відповідно до пп.2 п.5 Положення про ГУ ДСНС у Тернопільській області (нова редакція), затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 29.03.2021 №167), позивач забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

З урахуванням виявленого порушення при використанні бюджетних коштів, Управління у вимозі вказало чіткий шлях усунення порушення та зобов`язало об`єкт контролю забезпечити відшкодування на користь ГУ ДСНС України у Тернопільській області шкоди в сумі 53290126,42 грн. відповідно до ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625, 626-637 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.10.2023, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за відсутності згоди позивача на заміну неналежного відповідача, судом залучено до участі в справі як співвідповідача Західний офіс Держаудитслужби (далі відповідач 2).

Західним офісом Держаудитслужби подано до суду відзив, в якому відповідач 2 зазначив, що позовна заява не містить обгрунтування та підтвердження належними та допустимим доказами порушення суб`єктом владних повноважень прав та інтересів об`єкту контролю при прийнятті вимоги від 23.08.2023 №132204-14/2224-2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією". З огляду на зміст зазначених положень Постанови №335 випливає, що такі норми не мають ознак розширеного тлумачення, а тому з 22.03.2022 Постановою №335 визначено, що під час розрахунку договірної ціни (цін) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України прибуток не враховується. Лише Постановою "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" від 21.09.2023 №3388-ІХ (далі Постанова № 3388), Верховна рада України усунула суперечності щодо питання про включення суми прибутку у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, п.1 постановивши Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до умов державних контрактів (договорів). Враховуючи вищевикладене, правильним є висновок органу державного фінансового контролю щодо порушення позивачем пп.1 п.1 Постанови №335.

Органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною. Отже, при прийнятті вимоги Управлінням дотримано всіх складових необхідного (справедливого) балансу між суспільним (публічним) та приватним інтересом (принципу пропорційності), за результатами заходу державного фінансового контролю жодних фінансових санкцій чи адміністративних стягнень до позивача застосовано не було.

У відповіді на відзив позивач відзначив, що з початком повномасштабного вторгнення Урядом України було запроваджено регулювання, яке забезпечувало безперебійне постачання потрібних товарів, робіт і послуг та дозволяло адаптувати правила проведення закупівель до умов воєнного стану. Станом на 24.02.2022 діяв Порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 (далі Постанова № 309) та постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №363 "Питання оборонних закупівель" (далі Постанова №363), якими визначено рівень прибутку у складі очікуваної вартості оборонних закупівель. Також потрібно врахувати, що невід`ємною складовою як вільних, так і державних регульованих цін є прибуток.

Зважаючи на гостру конфліктну ситуацію, що склалась у внутрішньому середовищі у суспільстві, у зв`язку із різним тлумаченням нормативно правових актів Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок проведення оборонних закупівель, Верховна Рада України, як законодавчий орган державної влади України, нормативно-правові акти, якого є обов`язкові для виконання, прийняла постанову Постанова № 3388. Прийняттям Постанови №3388-ІХ Верховна Рада України, доручила Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів), що в свою чергу свідчить про незаконність вимоги відповідачів про забезпечення відшкодування (стягнення з контрагентів) на користь ГУ ДСНС України у Тернопільській області матеріальної шкоди (збитків) на суму 53290126,42 грн., заподіяної внаслідок включення контрагентами прибутку до калькуляцій визначення ціни виробів.

У додаткових поясненнях позивач також зазначив, що Постановою № 335 не відміняється (зупиняється) можливість включення прибутку в складі ціни, а фактично спрощено процедуру (тип та зміст документу, необхідного для підтвердження ціни) укладення державного контракту (договору) під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх з замовником (калькуляції ціни, пояснювальної записки, розрахунків основної та додаткової заробітної плати, інформації щодо трудомісткості, розрахунків матеріальних витрат та витрат на роботи (послуги) співвиконавців, кошторисів адміністративних витрат, кошторисів загальновиробничих витрат, розрахунку прямих і розподілених витрат на збут, розрахунку фінансових витрат, фінансової звітності, розрахунку інших операційних витрат, розрахунку суми прибутку, довідка про код), для укладення контракту вимагається надання документу у виді калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), без встановлення вимог до її змісту та форми. Правовою підставою для включення прибутку в складі ціни є положення п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про оборонні закупівлі" від 17.07.2020 №808-IX (далі Закон №808-IX), рівень якого встановлений рішенням Уряду, а саме п.49 Порядку, затвердженого Постановою № 363.

Крім того, вимога відповідачів про визнання недійсними в судовому порядку окремих умов договорів (державних контрактів) не може бути реалізована, оскільки строк дії таких договорів (контрактів) закінчився, договори (контракти) є виконаними (підписано відповідні первинні документи (акти приймання, накладні, тощо).

У запереченні відповідачі відзначили, що позивач здійснює неправильне трактування положень нормативно-правових актів, що має наслідком цілком помилкові твердження, які не спростовують виявленого порушення, яке зазначено у вимозі від 23.08.2023 №132204-14/2224-2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією". Зазначені Постанови №309 та №363 регламентують виключно здійснення закупівель або за закритими закупівлями, або здійснення таких закупівель за неконкуретною процедурою. Інших умов щодо порядку укладення держаних контрактів зазначені Постанови № 309 та № 363 не передбачають. Разом з цим кожна з постанов, а саме: Постанова №309, Постанова №363 та Постанова №335 містить в собі положення щодо розрахунку ціни. Своєю чергою, положення п.45 Постанови №363 регламентує, що розрахунок ціни (розрахункової очікуваної вартості) здійснюється учасниками (учасником) переговорів відповідно до Постанови №309. Одночасно Постановою №335 установлено, що на період воєнного стану під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Постановою №309, та умови договорів, укладених відповідно до цього Постановою № 309, не застосовуються. Отже, з огляду за зміст положень Постанови №335 слідує, що такі норми не мають ознак розширеного тлумачення, а тому з 22.03.2022 Постановою №335 визначено, що під час розрахунку договірної ціни (ціни) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України прибуток не враховується.

Разом з цим орган державного фінансового контролю зауважує, що у період, який перевірявся позивач як державний замовник в умовах воєнного стану, у періоді, який перевірявся, не укладав державні контракти (контракти, договори) за результатами проведення закупівель, визначених Законом №808-IX, а заключав договори про закупівлю товарів за державні кошти для потреб оборони поза межами як закритих закупівель, так і закупівель за неконкуретною процедурою. Тому твердження позивача, що під час укладення договорів про закупівлю товарів за державні кошти мало бути враховано в ціну прибуток, з посиланням на положення Постанови №309 та Постанови №363 є цілком помилковими.

Ухвалою суду від 16.11.2023, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові та відповіді на відзив, додаткових поясненнях, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, з підстав наведених у відзивах та запереченнях, просили відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставність таких.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що на підставі пункту 6.1.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Державної аудиторської служби України на II квартал 2023 року, Управлінням проведено ревізію у позивача.

За результатами ревізії складно акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ГУ ДСНС у Тернопільській області за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 від 02.08.2023 №22-04-08/13 (далі - акт ревізії).

Ревізією встановлено, що протягом 2022 року ГУ ДСНС України у Тернопільській області укладено договори про закупівлю товарів за державні кошти з ТОВ "Промислова Компанія "Пожмашина" на постачання матеріальних цінностей, зокрема:

за договором про закупівлю від 22.08.2022 №22 на постачання пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт (автоцистерна пожежна АЦ-2,5-30 (NQR90)-5371S в кількості 2 одиниці загальною вартістю 22080000,00 грн.;

за договором про закупівлю від 22.08.2022 №23 на постачання пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт (автоцистерна пожежна АЦ-5,0-40 (1833)-442 F на базі шасі Ford в кількості 2 одиниці загальною вартістю 33084000,00 грн.;

за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 19.12.2022 №345 на постачання Автоцистерни пожежні АЦ 5,0-50 (1833)-442F в кількості 9 одиниць загальною вартістю 148878000,00 грн.;

за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 23.12.2022 №352 на постачання одну одиницю Автоцистерни пожежної АЦ - 2,5-30 (шасі ISUZU) (АЦ-2,5-30 (NQR90)-537IS вартістю 11 040000,00 грн.;

за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 23.12.2022 №353 на постачання Автоцистерни пожежні АЦ -2,5-30, 4x2 (шасі ISUZU) (АЦ -2,5-30 (NQR90) -5371S в кількості 7 одиниць загальною вартістю 77280000,00 грн.;

за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 21.12.2022 №346 на постачання Автоцистерни пожежні АЦ -5,0-50, 4x2 (шасі Ford 1833) (АЦ -5,0-50 (1833)-442F в кількості 2 одиниці загальною вартістю 33084000,00 грн.;

за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2022 №358 на постачання Автоцистерни пожежні АЦ-5,0-50, 4x2 (шасі Ford 1833) (АЦ -5,0-50 (1833)-442F в кількості 9 одиниць загальною вартістю 148878000,00 грн.;

Розрахунок за поставлені ТОВ "Промислова Компанія "Пожмашина" товари проведений ГУ ДСНС України у Тернопільській області в повному обсязі.

Згідно даних електронної системи закупівель Prozzoro - звіту про виконання договору про закупівлю, в графі "категорія замовника" зазначено "замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони".

В планових калькуляціях до договорів з ТОВ "Промислова Компанія "Пожмашина" на автоцистерни пожежні (Додатки 3 до договорів) в статті калькуляції включено прибуток на загальну суму 49141596,00 грн., чим недотримано пп.1 п.1 Постанови №335.

Аналогічно, ряд укладених позивачем договорів з постачальниками на поставку товарів, які спрямовані для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану передбачали у додатку до договорів калькуляції, у яких закладався прибуток, що суперечить вимогам пп.1 п.1 Постанови №335, зокрема, по наступних постачальниках на суму:

ТОВ "Торговий дім Юніпрайм" 277079,98 грн.;

ТОВ "Профф" 365 774,14 грн.;

ТОВ "ДС Технологія для життя" 343533,32 гри.;

ПП "Артемлюфт-ГТ" 56374,99 грн.;

ТОВ "Променергообладнання" 1360991,17 грн.;

ПП "ТАД " 586530,00 грн.;

ПП "ПРАГМАТЕК" 79922,82 грн.;

ТОВ "Променергообладнання" 1360991,17 грн.;

ПП "Рихта" 343743,00 грн.;

ТОВ "Елів-Сервіс" 377549,00 грн.;

ТОВ "Євровин" 357032,00 грн.

Загальна сума прибутку, включеного до калькуляції продукції до договорів поставки товарів оборонного призначення з вищевказаними постачальниками склала 53290126,42 грн.

Розрахунки за отримані матеріальні цінності по договорах з вищевказаними постачальниками позивачем проведені в повному обсязі.

Фінансово-господарські операції по розрахункам з постачальниками за отримані матеріальні цінності відображені по бухгалтерському обліку в меморіальних ордерах №6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами", №2 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)".

За висновками ревізії, в порушення пп.1 п.1 Постанови №335 внаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку, зайво сплачено постачальникам коштів загального фонду державного бюджету, передбачених по КПКВ 1006280 на суму 53290126,42 грн., чим завдано матеріальної шкоди (втрат) ГУ ДСНС у Тернопільській області на вищевказану суму.

ГУ ДСНС у Тернопільській області підписало акт ревізії з запереченнями, які надіслано листом від 17.08.2023 №64 001-4069/64 03. Управління листом від 23.08.2023 №132204-14/2209-2023 "Про надання висновків на заперечення до акту ревізії" направило відповідні висновки позивачу.

Управлінням направлено ГУ ДСНС у Тернопільській області вимоги в листі № 132204-14/2224-2023 від 23.08.2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією", а саме: забезпечити відшкодування на користь ГУ ДСНС України у Тернопільській області шкоди в сумі 53290126,42 грн., завданої внаслідок включення до калькуляції товарів, які спрямовані для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану сум прибутку, відповідно до норм ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625, 626-637 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (орган державного фінансового контролю).

Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч.2 ст.2 Закону №2939-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

За змістом п.1, 7, 15 ч.1 ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі Порядок №550).

Пунктом 45 Порядку №550 передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

За приписами п.46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що ревізія є формою державного фінансового контролю, здійснення якого належить до повноважень Держаудитслужби та її територіальних органів. За результатами ревізії складається акт і в разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель та їх неусунення під час ревізії вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Разом з тим, вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата указала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23.02.2016 по справі №818/1857/14, і Велика Палата не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Суд зазначає, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі п.10 ч.1 ст.10 Закону №2939-XII, з чим кореспондується п.50 Порядку №550, жодним чином не відміняє і не спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №620/4169/20, від 22.12.2022 у справі №826/13003/17, від 09.03.2023 у справі №500/2489/21, від 21.03.2022 у справі №560/4370/22, від 29.03.2023 у справі №160/17775/21 і спростовує доводи відповідачів про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень.

Надаючи оцінку наслідкам проведеної ревізії позивача у вигляді вимог, сформульованих в листі № 132204-14/2224-2023 від 23.08.2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією", суд виходить з наступного.

Так, в порушення пп.1 п.1 Постанови №335 внаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку, зайво сплачено постачальникам коштів загального фонду державного бюджету, передбачених по КПКВ 1006280 на суму 53290126,42 грн., чим завдано матеріальної шкоди (втрат) ГУ ДСНС у Тернопільській області на вищевказану суму, позивача зобов`язано забезпечити відшкодування на користь ГУ ДСНС України у Тернопільській області шкоди в сумі 53290126,42 грн., завданої внаслідок включення до калькуляції товарів, які спрямовані для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану сум прибутку, відповідно до норм ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625, 626-637 Цивільного кодексу України.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон №808-IX.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №335, у п.1 якої установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються.

Відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).

Зі змісту зазначених положень Постанови №335 слідує, що такі норми не мають ознак розширеного тлумачення, а тому з 22.03.2022 Постановою №335 визначено, що під час розрахунку договірної ціни (ціни) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України прибуток не враховується.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

10.09.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", яким розділ IV Закону №808-IX викладено в такій редакції:

"Стаття 30. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану

1. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз".

3. Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).

Згідно з п.8 Особливостей, державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про оборонні закупівлі" та "Про публічні закупівлі ".

Державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану " (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419).

Тобто на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Установлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, а саме: враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

За позицією ж позивача під час укладення державних контрактів та договорів мало бути враховано в ціну прибуток, оскільки такі закупівлі були неконкурентними, з посиланням на положення Постанови №309 та Постанови №363.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №808-IX придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель:

1) закрита закупівля:

переговори;

поетапні переговори;

2) торги з обмеженою участю;

3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Постановою №309, яка прийнята відповідно до ч.1 та 6 ст.19 Закону №808-IX, затверджено Порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою.

При цьому, ст.19 Закону №808-IX передбачає державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі.

Постановою №363, яка прийнята відповідно до ч.2 ст.21 Закону №808-IX, затверджено: Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі; Порядок проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем; критерії та методику оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оборонні закупівлі"; Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями; Типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями; Типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.

При цьому, ст.21 Закону №808-IX передбачає укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями.

Тобто, Постанови №363 та №309, на які посилається позивач, регламентують виключно здійснення закупівель або за закритими закупівлями, або здійснення таких закупівель за неконкуретною процедурою, що не мали місце у спірних правовідносинах.

Серед іншого, положення п.45 Постанови №363 регламентує, що розрахунок ціни (розрахункової очікуваної вартості) здійснюється учасниками (учасником) переговорів відповідно до Постанови №309. Однак, як вже було зазначено, Постановою №335 установлено, що на період воєнного стану під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Постановою №309, та умови договорів, укладених відповідно до цієї Постановою № 309, не застосовуються.

Судом з`ясовано, що позивач як державний замовник в умовах воєнного стану заключав договори про закупівлю товарів за державні кошти для потреб оборони поза межами як закритих закупівель, так і закупівель за неконкуретною процедурою, керуючись, в тому числі вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (далі - Постнова № 169), про що безпосередньо вказано в договорах про закупівлю.

За визначеннями, наведеними у Законі №808-IX:

неконкурентна процедура закупівлі - процедура, що має винятковий характер через специфіку та/або умови предмета закупівлі, що не дають змоги провести будь-яку іншу конкурентну закупівлю (п.20 ч.1 ст.1).

оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (п.21 ч.1 ст.1).

Постановою № 169, в редакції чинній на момент укладення позивачем договорів з постачальниками) було установлено, що в умовах воєнного стану: замовники, визначені частиною дев`ятою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі".

Таким чином, з введенням в України воєнного стану Кабінетом Міністрів України установлюється, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". Відповідно й необхідність здійснення процедур, які були передбачені для неконкурентних (закритих) закупівель: переговори, поетапні переговори, внесення до Реєстру, складення планів, засідання комісій (міжвідомчих комісій), складення й погодження розрахунково-калькуляційних матеріалів, проведення маркетингових досліджень, тощо, не встановлюється (не вимагається). Для укладення державного контракту (договору) достатньо рішення державного замовника (замовника) про його укладення та волевиявлення виконавця (закупівля за імпортом), та калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) в довільній формі (для інших виконавців), при цьому уся відповідальність щодо правильності розрахунку покладається на виконавця, що дозволило ГУ ДСНС у Тернопільській області приймати відповідні рішення.

Припущення позивача, що такі закупівлі були неконкурентними, оскільки останній відповідно до наказу проводив процедуру закупівлі без наявних конкурентів та специфічного предмету закупівлі, є помилковими та спростовуються матеріалами справи, а тому посилання на положення п.5 ч.1 ст.19 Закону №808-IX, як на підставу для включення прибутку в складі ціни, не заслуговують на увагу. При укладанні договорів останній мав керуватися виключно положеннями Постанови № 335, без застосування положень Постанови № 309 та Постанови № 363.

Безпідставними є посилання позивача і на Постанову №3388, якою передбачено Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до умов державних контрактів (договорів).

Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками.

Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

У розумінні п.2 ч.1 ст.1 Закону №808-IX виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель - це суб`єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб`єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об`єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.

Однак, позивач як державний замовник в умовах воєнного стану, у періоді, який перевірявся, не укладав державні контракти (контракти, договори) за результатами проведення закупівель, визначених Законом №808-IX, відтак, застосування Постанови №3388 є неможливим.

З урахуванням викладеного, на період дії правового режиму воєнного стану позивачу як державному замовнику при укладанні спірних державних контрактів (договорів) без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом №808-IX, та виконавцям таких контрактів (договорів) при формуванні калькуляції витрат слід враховувати до ціни товарів (робіт, послуг) лише витрати, податки і збори виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, як це визначено вимогами пп.1 п.1 Постанови №335, серед яких прибуток відсутній.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суддів приходить до переконливого висновку про те, що в порушення пп.1 п.1 Постанови №335 внаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку, зайво сплачено постачальникам коштів загального фонду державного бюджету, на суму 53290126,42 грн., чим завдано матеріальної шкоди (втрат) ГУ ДСНС у Тернопільській області на вищевказану суму.

Щодо правомірності зобов`язання, яке викладене в листі № 132204-14/2224-2023 від 23.08.2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією", суд виходить з наступного.

На закупівлю товару позивачем використано бюджетні кошти у значній сумі, тому контроль за їх правильним, цільовим використанням має бути належним. Органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням державних фінансових ресурсів шляхом проведення ревізії та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Так, в листі № 132204-14/2224-2023 від 23.08.2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією" зобов`язало об`єкт контролю забезпечити відшкодування на користь ГУ ДСНС України у Тернопільській області шкоди в сумі 53290126,42 грн., завданої внаслідок включення до калькуляції товарів, які спрямовані для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану сум прибутку, відповідно до норм ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625, 626-637 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що проведеною перевіркою встановлено порушення, які носять суттєвий характер, що призвело до значної матеріальної шкоди (втрат) державному бюджету, тому в розглядуваному випадку зобов`язання позивача, які вказані у оспорюваній вимозі, є пропорційними та ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, вимога сформульовано чітко, конкретно з врахуванням вимог закону, які регулюють ці відносини, на захист державних інтересів.

За позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.11.2023 у справі №160/13920/20, вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 в справі №820/3534/16 і постановах Верховного Суду від 02.07.2019 . у справі №826/2525/15, від 07.02.2020 у справі №803/634/17, від 14.02.2020 у справі №825/3661/15-а, від 05.03.2020 у справі №810/465/16, від 20.03.2020 у справі №814/380/17.

Так, оскаржуваною вимогою позивача зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку. Збитки ж, у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування, стягуватимуться примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, і правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який буде розглядати позов про їх стягнення. Тобто, у разі незгоди із запропонованою сумою до відшкодування, позивач зможе надати свої заперечення щодо її стягнення саме у межах судового провадження, ініційованого контролюючим органом, а не в межах цієї справи.

Суд наголошує, що, наділяючи органи державного фінансового контролю правом пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не встановлює за необхідне зазначення будь-яких застережень щодо способу виконання підконтрольною особою вимоги, також таких застережень не встановлюють інші чинні правові акти, які регулюють спірні правовідносини.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги Управління, викладеній у листі № 132204-14/2224-2023 від 23.08.2023 "Про усунення порушень, виявлених ревізією", що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лесі Українки, 6,м. Тернопіль,46011, код ЄДРПОУ/РНОКПП 38535547);

відповідач:

- Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (місцезнаходження/місце проживання: провулок 2-й Кам`янецький, 19/1,м. Хмельницький,Хмельницька область,29013, код ЄДРПОУ/РНОКПП 40913645);

- Західний офіс Держаудитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 8,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79007, 40479801);

Головуючий суддяМандзій О.П.