Постанова

від 27.11.2023 по справі 520/10284/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 р.Справа № 520/10284/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.07.23 по справі №520/10284/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (надалі - позивач, ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі відповідач, апелянт, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, контролюючий орган), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702 щодо визначення ТОВ Промметсплав податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) в сумі: 1 266 000,00 грн - податкового зобов`язання, 316 500,00 грн - штрафні санкції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року позов ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702 щодо визначення ТОВ Промметсплав податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) в сумі: 1 266 000,00 грн. - податкового зобов`язання, 316 500,00 грн. - штрафні санкції.

Стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" у розмірі 23737,50 грн.

ГУ ДПС у Харківській області не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення №00053840702 від 20.03.2023 складено та надіслано позивачеві за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000941411 від 18.04.2017. Також апелянт зазначив, що допущені у податковому повідомленні-рішенні №00053840702 від 20.03.2023 помилки були ним усунуті у спосіб направлення позивачеві листа №29422/6/20-40-07-02-10 від 29.05.2023. Вказує на нікчемність господарських операцій позивача та його контрагента ТОВ «Грейопт ТЗ» та зазначає, що питанням, які предметом позовних вимог, вже надано оцінку судами у межах справи № 820/1645/17.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 залишити без змін, апеляційну скаргу податкового органу без задоволення. Зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення не кореспондується з висновками акту перевірки №2172/20-40-14-01-08/25611992, оскільки у них вказані різні норми податкового законодавства, які стали підставою для нарахування позивачеві податкових зобов`язань з податку на додану вартість. У контролюючого органу відсутнє право вносити зміни до податкових повідомлень-рішень у спосіб направлення листів до платників податків. Вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідачем не зазначена чітка підстава для його прийняття, не зазначена підстава визначення грошового зобов`язання, що повинен сплатити позивач. Ні з податкового повідомлення-рішення, ні з доданого до нього розрахунку не вбачається, що воно прийнято за наслідками розгляду справи №820/1645/17 та в порядку норми п.7 розділу ІІ Порядку "1204 або на підставі іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України (надалі ПК України) було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Промметсплав» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами цієї перевірки складено акт від 31.03.2017 №2172/20-40-14-01/25611992, яким встановлено низку порушень позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки від 31.03.2017 №2172/20-40-14-01-08/25611992 податковим органом складені податкові повідомлення-рішення:

- №0000931411 від 18.04.2017 про визначення ТОВ "Промметсплав" податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1139400,00 грн та штрафних санкцій 569700,00 грн;

- №0000941411 від 18.04.2017 про визначення ТОВ "Промметсплав" податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1266000,00 грн та штрафних санкцій 633000,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення №0000931411 від 18.04.2017 та №0000941411 від 18.04.2017 були предметом розгляду в адміністративній справі №820/1645/17.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/1645/17 від 31.01.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023, позов ТОВ "Промметсплав" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0000941411 від 18.04.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 316500,00 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

20.03.2023 ГУ ДПС у Харківській області складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 № 00053840702, яким ТОВ «Промметсплав» визначено податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1266000,00 грн та штрафні у сумі санкції 316500,00 грн.

Підставою для складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702 відповідачем зазначено акт перевірки від 31.03.2017 №2172/20-40-14-01-08/25611992 із посиланням на порушення позивачем п.п. в) п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Відповідно до пояснень відповідача, під час формування податкового повідомлення-рішення став технічний збій, виправити якій відповідач намагався шляхом надсилання позивачеві листа № 29422/6/20-40-07-02-10 від 29.05.2023.

Не погодившись із правомірністю податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702, ТОВ «Промметсплав» звернулося до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято за наслідками розгляду справи №820/1645/17 та в порядку норм пункту 7 розділу ІІ Порядку №1204 та/або взагалі на підставі іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено нарахування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України)

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 підпункту 58.1.1. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення повинно містить: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначається Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 (далі Порядок № 1204).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно з п. 9 розділу ІІ Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ІІ Порядку № 1204 при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком. Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

В обґрунтування підстав для визначення (нарахування) позивачеві грошового зобов`язання, у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2023 №00053840702 відповідачем вказано:

- порушення позивачем підпункту в) пункту 198.5 статті 198 ПК України, що не відповідає висновкам акту перевірки від 31.03.2017 №2172/20-40-14-01-08/25611992;

- обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 та п. 86.7 ст. 86 ПК України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини) порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань;

- період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення січень, лютий, березень 2016 року;

- інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, інформації, яка спрямовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платником податків не надано.

Отже, в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні від 20.03.2023 №00053840702 відповідачем не вказана чітка підстава для його прийняття, не зазначена підстава визначення грошового зобов`язання, що повинен сплатити позивач.

Більш того, ані з податкового повідомлення рішення, ані з доданого до нього розрахунку не вбачається, що воно прийнято за наслідками розгляду справи №820/1645/17 та в порядку норм пункту 7 розділу ІІ Порядку №1204 та/або взагалі на підставі іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено нарахування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що контролюючий орган, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 20.03.2023 №00053840702, допустив порушення приписів п. 1 п.п. 58.1.1. ст. 58 ПК України, п.п. 1 п. 3, п.п. 4 п. 4, п. 7 розділу ІІ Порядку №1204, оскільки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить підстав для визначення позивачеві грошового зобов`язання, зокрема, його прийняття за наслідками розгляду справи № 820/1645/17 (у порядку норм пункту 7 розділу ІІ Порядку №1204).

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на внесення податковим органом змін (виправлень) до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 № 00053840702 у спосіб надсилання платнику податків листа № 29422/6/20-40-07-02-10 від 29.05.2023 з огляду на таке.

З вказаного листа вбачається, що при формуванні в автоматичному режимі податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 № 00053840702 відбувся технічний збій, у результаті якого було не правильно визначено статті порушення за актом документальної планової перевірки № 2172/20-40-14-01-08/25611992 від 31.03.2017, та викладено іншу редакцію встановлених порушень у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Так, згідно з нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). У цих нормах Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади «дозволено лише те, що передбачено законом».

Натомість колегія суддів зауважує, що чинним податковим законодавством не передбачено наявності у контролюючого органу права вносити уточнення, зміни або виправлення до складених ним актів перевірки та/або податкових повідомлень-рішень, у тому числі у спосіб надсилання платникам податків відповідних листів.

Вказане свідчить, що податковий орган, намагаючись усунути допущені ним порушення при складанні спірного податкового повідомлення-рішення у спосіб направлення листа, діяв поза межами повноважень, не у спосіб та не на підставі Конституції України та чинних Законів України, що зумовлює підстави для скасування спірного податкового повідомлення рішення, як такого, що ухвалено без дотримання ч. 2 ст. 2 КАС України.

Будь - яких інших доказів, щодо обґрунтованих підстав для складання податкового повідомлення - рішення від 20.03.2023 №00053840702 відповідачем не надано.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що існуючі дефекти оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702 не можливо розцінювати як помилку (технічний збій), на що вказує відповідач, оскільки таке податкове повідомлення-рішення формується за допомогою технічних засобів/інформаційних систем, та, в подальшому, воно підписується уповноваженим працівником податкового органу та засвідчується відтиском печатки податкового органу, що передбачає аналіз змісту такого рішення на цій стадії. У зв`язку з цим, у відповідача були всі можливості для недопущення факту винесення дефектного податкового повідомлення-рішення та для внесення до нього правильних даних і відомостей, які вимагає ПК України та Порядок №1204, чого податковим органом зроблено не було.

Вказані обставини є самостійними та достатніми для задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702.

Доводи сторін по суті проведеної перевірки, оформленої актом перевірки №2172/20-40-14-01-08/25611992, не входять до предмету судової перевірки у межах цієї справи, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00053840702 мало бути прийнято податковим органом на підставі акту перевірки №2172/20-40-14-01-08/25611992, виключно з урахуванням висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/1645/17 від 31.01.2022, залишеному без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023, чого фактично зроблено не було.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цієї справи.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року по справі №520/10284/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 07.12.2023.