Постанова

від 05.12.2023 по справі 160/18272/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

05 грудня 2023 року справа 160/18272/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Діденко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртелеком на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 (суддя Турова О.М.) в адміністративній справі за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Відділу з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Павлоградської міської ради до Акціонерного товариства Укртелеком в особі Дніпропетровської філії про зобов`язання привести в належний технічний стан захисної споруди цивільного захисту

ВСТАНОВИВ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області 10.11.2022 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради до Акціонерного товариства Укртелеком в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства Укртелеком, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15474, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, 58;

- зобов`язати відповідача вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15474, розташованої за вищевказаною адресою, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позов задоволений.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Укртелеком просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що Акціонерне товариство Укртелеком не є суб`єктом управління захисної споруди цивільного захисту - сховища №15474, яка є об`єктом державної власності та, відповідно, не зобов`язане вживати заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення споруди, що не увійшла до статутного капіталу, але перебуває на його балансі. Зазначає, що Акціонерне товариство Укртелеком не є суб`єктом владних повноважень, ні з урахуванням його організаційно-правової форми, ні з урахуванням сфери правовідносин, тому до нього не може бути застосована вимога про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання привести захисну споруду в належний технічний стан та готовність до укриття.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

27.12.1999 на виконання Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 Про корпоратизацію підприємств Державним комітетом зв`язку та інформатизації України винесено наказ №155 Про створення ВАТ Укртелеком та затвердження його Статуту.

Відповідно до п.1.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства Укртелеком підприємство засновано згідно із наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України №155 від 27.12.1999, шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку Укртелеком у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України №210/93 від 15.06.1993.

Відповідно до п.3.3. цього Статуту Товариство є правонаступником державного підприємства Українське державне підприємство електрозв`язку Укртелеком.

В подальшому пунктом 1 наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України №183 від 09.08.2004 нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ Укртелеком по Дніпропетровській дирекції станом на 01.07.1999, передано у власність ВАТ Укртелеком.

Пунктом 2 цього ж наказу затверджено перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ Укртелеком по Дніпропетровській дирекції (філії) згідно із додатком.

Відповідно до Акта приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства від 09.08.2004 Державний комітет зв`язку та інформатизації України передав ВАТ Укртелеком об`єкти нерухомого майна по Дніпропетровській філії ВАТ Укртелеком, зокрема, будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна (Соборна), 60.

Рішенням Павлоградської міської ради №748 від 13.10.2004 у зв`язку з уточненням нумерації будівель та споруд, розташованих на території міста, адміністративно-побутовому корпусу центру електрозв`язку №9, розташованому на вулиці Леніна, присвоєно (уточнено) адресу, а саме вулиця Леніна (Соборна), 58.

При цьому рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ Укртелеком, протокол №4 від 20.04.2005, прийнято Статут ВАТ Укртелеком у новій редакції. Так, відповідно до п.3.12. цього Статуту до складу Товариства входять філії за переліком, що додаються. Відповідно до переліку філій ВАТ Укртелеком, до складу Товариства відноситься Дніпропетровська філія ВАТ Укртелеком.

Протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ Укртелеком №8 від 14.06.2011р. Відкрите акціонерне товариство Укртелеком перейменовано на Публічне акціонерне товариство Укртелеком та затверджено Статут у новій редакції. Так, пунктом 1.2 цього Статуту встановлено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Українське державне підприємство електрозв`язку Укртелеком, Відкритого акціонерного товариства Укртелеком та всього майна, прав та обов`язків дочірнього підприємства Утел, ВАТ Укртелеком.

Згідно з листами ПАТ Укртелеком від 29.12.2011 за вих.№42-19 та від 27.09.2012 за вих.№17-258, направленими на адресу Павлоградського міжміського бюро технічної інвентаризації, повідомлялося, бомбосховище, розташоване за адресою: вулиця Леніна, 58, м. Павлоград, є державною власністю, та знаходиться на зберіганні та на балансі ПАТ Укртелеком.

Відповідно до довідки КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 02.10.2015 вперше інвентаризація будівель та споруд (в тому числі бомбосховища), розташованих по вул. Леніна (Соборна), 58 м. Павлограда, які знаходились на балансі Укртелекому, проведена 28.04.2000р., право власності на будівлю бомбосховища не оформлене, однак, згідно з листом ПАТ Укртелеком від 29.12.2011р. сховище, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 58, є державною власністю, підпорядковане Міністерству з надзвичайних ситуацій України та знаходиться на зберіганні ПАТ Укртелеком.

Згідно з довідкою КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 27.07.2022р. №178 станом на 31.12.2012р. право власності на сховище, розташоване за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58, не зареєстровано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на теперішній час право власності на вищевказану споруду цивільної оборони населення - сховище №15474 також не зареєстровано.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради №392 від 08.05.2019р. Про затвердження фонду захисних споруд цивільного захисту м. Павлограда, сховище №15474 включено до Фонду захисних споруд цивільного захисту міста Павлограда за №17.

За результатами звірки, проведеної у 2021 році спільно з Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області, захисна споруда №15474 включена до електронного обліку.

Протоколом загальних зборів ПАТ Укртелеком №22 від 22.04.2021 Публічне акціонерне товариство Укртелеком перейменоване на Акціонерне товариство Укртелеком та затверджено Статут в новій редакції.

Так, пунктом 1.2. цього Статуту встановлено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Українське державне підприємство електрозв`язку Укртелеком, Відкритого акціонерного товариства Укртелеком та всього майна, прав та обов`язків дочірнього підприємства Утел Відкритого акціонерного товариства Укртелеком.

Отже, сховище №15474 є об`єктом загальнодержавного значення і спорудою цивільної оборони населення та станом на теперішній час перебуває на балансі відповідача, саме Дніпропетровська філія ПАТ Укртелеком є балансоутримувачем вищезазначеної захисної споруди.

Відповідно до Акта комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони №15474 від 05.02.2015 комісією у складі представників Павлоградського МРУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, відділу цивільного захисту Павлоградського МРУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Павлоградської міської ради проведено перевірку стану готовності, експлуатації і використання сховища розташованого за адресою Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна (Соборна), 58, та за результатом обстеження встановлено, що форма власності сховища державна, балансоутримувачем сховища є ПАТ Укртелеком, підпорядкованість - Дніпропетровська філія ПАТ Укртелеком. Також встановлено, що сховище №15474 окремо розташоване. Загальна площа становить 260 м.кв., місткість 300 осіб (відповідно до Облікової картки сховища №15474). Загальний стан приміщення сирий, наявні сліди підтоплення на рівні 70-80 см. За результатами вищевказаної перевірки стану готовності встановлено, що сховище №15474 не готове до використання за призначенням.

Аналогічні перевірки стану готовності до використання зазначеної захисної споруди проведено 16.03.2016, 01.11.2017, 29.03.2018, 08.09.2020, 14.09.2021 та 04.08.2022, про що складені відповідні Акти, згідно з якими констатовано, що сховище №15474 не готове до використання за призначенням.

Відповідно до листа начальника комбінованого центру телекомунікацій №524 ПАТ Укртелеком №1389 від 02.03.2018 сховище №15474 рахується на балансовому обліку Дніпропетровської філії ПАТ Укртелеком, але не увійшло до статутного капіталу товариства. У 2017 році комісійно перевірений стан захисної споруди, складений дефектний акт, у відповідності до якого відпрацьовано кошторисно-фінансовий розрахунок виконання ремонтних робіт. Дніпропетровською філією ПАТ Укртелеком затверджений перспективний план проведення ремонтних робіт захисних споруд області, у тому числі захисної споруди №15474, які будуть виконуватись при фінансування запланованих заходів.

До вказаного листа долучено копію Плану усунення недоліків, виявлених під час перевірки захисної споруди №15474, згідно з яким зазначено про необхідність проведення відповідних ремонтних робіт при наявності фінансування від ПАТ Укртелеком, при цьому, граничні строки усунення виявлених недоліків у цьому Плані не вказано взагалі.

Ремонтні роботи для приведення у придатний до використання за призначенням стан вказаної захисної споруди цивільного захисту не проведено.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Павлоградською окружною прокуратурою в ході вивчення умов використання споруд цивільного захисту виявлено, що станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту сховище №15474, що розміщене за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 58, перебувало в неготовому до використання за призначенням стані, про що свідчить вищевказані Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №15474 від 14.09.2021, та вже під час збройної агресії російської федерації проти України будь-яких заходів щодо приведення вищевказаної споруди цивільного захисту до придатного до використання стану її балансоутримувач Дніпропетровська філія АТ Укртелеком не вживав, про що свідчить Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №15474 від 04.08.2022, через що вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей.

15.08.2022 Павлоградською окружною прокуратурою на адресу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області направлено лист №04/63-3338вих-22 щодо надання інформації, зокрема, відносно вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо усунення власником або балансоутримувачем споруди цивільного захисту - сховища №15474, виявлених під час обстеження порушень, та приведення її до придатного для використання стану, а також щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які відповідають за технічний стан вказаного сховища.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області №4901-5254/4907 від 30.08.2022 за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 58, обліковується сховище №1544, ІІІ класу, місткістю 300 чоловік, балансоутримувач - АТ Укртелеком, згідно акта оцінки стану готовності від 04.08.2022 не готове до використання за призначенням. Особи ВАТ Укртелеком, відповідальні за технічний стан сховища №15474, до адміністративної відповідальності не притягались. Водночас, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану, ДСНС тимчасово припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні. Також у листі зазначено, що Кодексом цивільного захисту України не передбачено повноваження щодо застосування ДСНС та його територіальними органами заходів цивільно-правового характеру.

Також 03.08.2022 Павлоградською окружною прокуратурою на адресу Павлоградської міської ради направлено лист №04/63-3127вих-22 щодо надання інформації, зокрема, відносно вжиття Відділом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради заходів цивільно-правового характеру щодо усунення власником або балансоутримувачем сховища №15474 порушень, виявлених під час обстеження його технічного стану, та приведення зазначеного сховища у придатного до використання стану.

Відповідно до листа Відділу з питань НС та ЦЗН Павлоградської міської ради №323 від 22.08.2022 заходів цивільно-правового характеру з вказаного питання Відділом не вживалось.

Посилаючись на те, що, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України та перебування захисної споруди сховища №15474 у неготовому до використання за призначенням стані з 2015 року по теперішній час, заходів, спрямованих на приведення вищевказаної захисної споруди цивільного захисту у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, не вживалось, водночас, у зв`язку із тим, що бездіяльність балансоутримувача вищевказаної захисної споруди - Дніпропетровської філії АТ Укртелеком прямо порушує інтереси держави та позивачів в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та Відділу з питань НС та ЦЗН Павлоградської міської ради, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до п.16 ч.2 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Відповідно до ч.15 ст.32 Кодексу цивільного захисту України контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п.3 Положення одним із основних завдань ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 4 Положення визначено завдання, які покладено на ДСНС, зокрема: здійснює безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту; здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до п.7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи наведені положення норм права, можливо дійти висновку про те, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області є органом, який уповноважений діяти від імені держави у сфері цивільного захисту населення, невід`ємною частиною якого є здійснення контролю за станом належного утримання захисних споруд цивільного захисту, їх готовності до використання за призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, Кодексом цивільного захисту України прямо передбачено лише право органів ДСНС на звернення до суду з позовами щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи/експлуатації підприємств та виробництв.

Разом з тим, Верховним Судом неодноразово висловлювалася позиція щодо можливості звернення прокурора до адміністративного суду в аналогічних правовідносинах в інтересах держави в особі органів ДСНС України з позовами про зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у готовність до використання.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №820/4717/16 (постанова від 15.05.2019), проаналізувавши повноваження органів ДСНС України у сфері цивільного захисту, дійшла висновку про можливість судового захисту інтересів держави в сфері цивільного захисту населення саме шляхом зобов`язання юридичної особи балансоутримувача вчинити дії з приведення захисної споруди цивільного захисту в належний стан.

У справі №820/1282/17 (постанова від 18.07.2018) Верховний Суд дійшов аналогічного висновку про те, що прокурор може звернутися до суду в особі суб`єкта владних повноважень, зокрема, у випадку коли у нього відсутнє законне право на звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права та в інтересах держави. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що прокурор може звертатися до адміністративного суду із позовною заявою в інтересах держави в особі органу ДСНС України у справах про зобов`язання вчинити певні дії.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що у вказаному спорі відсутній суб`єкт владних повноважень, який би за законом мав право на звернення до суду з указаним позовом до відповідача із заявленою позовною вимогою, а також відсутність можливості за законом заявлення в судовому порядку такої вимоги до відповідача.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірному випадку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво лише у разі, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. При цьому, нездійснення захисту виявляється у вольовій пасивній поведінці суб`єкта владних повноважень, за якої він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, проте, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

У спірному випадку прокурором заявлено позов в інтересах держави з огляду на те, що державний орган, який уповноважений діяти від імені держави у сфері цивільного захисту населення, встановивши те, що споруда цивільного захисту знаходиться у стані не придатному до використання, не вжив заходів щодо звернення з позовом до суду з вимогою про приведення такого сховища до стану придатного до використання за призначенням.

Стосовно суті позовних вимог апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Останній триває й досі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 18 Кодексу цивільного захисту України до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Відповідно до пп. 15, 16 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Відповідно до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до п. 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

З огляду на положення вказаних норм права можливо дійти висновку про те, що захисну споруда повинна відповідати вимогам, встановлених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а обов`язок щодо утримання захисних споруд в належному стані, у відповідності до встановлених вимог, покладено як на власника споруди так і на балансоутримувача такої споруди.

У спірному випадку відповідачем не заперечувалось те, що він є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту, не заперечувалось і те, що вказана споруда не придатна до використання за призначенням та не відповідає вимогам, встановлених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018. Вказані обставини також підтверджуються і Актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

Судом першої інстанції вірно враховано, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Отже, за встановлених обставин та враховуючи обов`язок балансоутримувача щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позову.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 у справі № 820/5164/15.

Доводам відповідача про те, що відповідно до наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Держспецзв`язку №710/272 від 05.05.2017 Про внесення змін до переліків, затверджених наказом наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №2011/827 від 28.12.2015, заглиблений склад №15474, розташований за адресою: Дніпропетровська область, вул. Леніна, 58, балансоутримувачем якого є Дніпропетровська філія ПАТ Укртелеком, віднесено до сфери управління Адміністрації Держспецзв`язку, тому відповідач не зобов`язаний забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання, була надана належна оцінка судом першої інстанції.

Так, судом встановлено, що станом на теперішній час передачу вказаного заглибленого складу №15474, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, вул. Леніна, 58, до сфери управління Адміністрації Держспецзв`язку фактично не здійснено, що також підтверджується листом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації №18-3085/ВС від 01.09.2022, копія якого міститься в матеріалах справи.

Також жодного доказу фактичної передачі вищевказаного майна до сфери управління будь-якого іншого органу, чи то Адміністрації Держспецзв`язку, чи то до комунальної власності з державної, а також зняття його з балансу АТ Укртелеком і його підрозділів, відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду.

Таким чином, саме Акціонерне товариство Укртелеком в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства Укртелеком, як балансоутримувач вищевказаної захисної споруди сховища №15474, яка не увійшла до його статутного капіталу у процесі приватизації (корпоратизації), проте перебуває у нього на балансі, зобов`язане забезпечувати утримання цієї захисної споруди та підтримання її у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд за рахунок власних коштів.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртелеком залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 без змін.

Постанова набирає законної сили з 05.12.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повну постанову складено 07.12.2023.

Головуючий А.В. Суховаров

суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова