Постанова

від 07.12.2023 по справі 753/14215/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/14215/23 Головуючий у І інстанції - Шаповалов К.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Височанській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просив визнати противоправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7459984 від 04.08.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Позов обґрунтований тим, що посилання Інспектора на те, що Позивач рухався в межах населеного пункту та при дії дорожнього знаку 5.49 є надуманими та не підтверджується належними доказами. Крім того, на дорозі, по якій рухався Позивач був відсутній попереджувальний дорожній знак 5.70. Також зауважив, що відсутні докази того, що пристрій TruCam LTI 20/20, за допомогою якого було зафіксовано швидкість його руху, був закріплений на нерухомому об`єкті.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року позовні вимоги - задоволено.

Скасовано постанову серія ЕАС № 7459984 від 04 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Департамент патрульної поліції зазначив, що інспектор, який прийняв оскаржувану постанову діяв в межах наданих повноважень. Також, Відповідач наголосив, що прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка, що міститься у верхній частині фото з приладу, де зазначено, що порушення вчинено за адресою: с. Сираї. Правомірність застосування засобу саме в ручному режимі підтверджується листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відносить до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів та використання його саме у такому порядку не є порушенням, тому вимірювальний пристрій TruCam LTI 20/20 був правомірно використаний Інспектором при вимірюванні швидкості руху автомобіля та при фіксації правопорушення. Крім того, Відповідач зауважив про безпідставність посилання Позивача на відсутність знаку 5.70, оскільки він має назву «Зміна схеми руху» та можливо Позивач мав на увазі знак 5.76 «Автоматична відео фіксація порушення», в той час як фіксація швидкості руху транспортного засобу здійснювалась не в автоматичному режимі, у зв`язку з чим наявність чи відсутність такого знаку не звільняє водія від відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 серпня 2023 року Інспектором роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Герасько Ніною Михайлівною було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7459984.

У вказаній постанові зазначається, що Позивач 04 серпня 2023 року о 17 год. 39 хв., рухаючись за адресою М-01 в с. Сираї, керуючи транспортним засобом марки Land Rover моделі Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху більше ніж на 31 км/год., тобто рухався зі швидкістю 81 км/год. (швидкість руху вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 № ТС008431), чим порушив вимоги п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Даною постановою до Позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7459984 від 04 серпня 2023 року протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення Позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху в контексті перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год. саме в населеному пункті, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.08.2023 серії ЕАС № 7459984 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч.ч 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Пунктом 12.9 (б) ПДР визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів (ч. 1 ст. 122 КУпАП).

Положеннями КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно оскаржуваної Постанови, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керуючи транспортним засобом марки Land Rover моделі Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 81 км/год, перевищив швидкість на 31 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У вказаній постанові зазначається, що Позивач 04 серпня 2023 року о 17 год. 39 хв., рухаючись за адресою М-01 в с. Сираї, керуючи транспортним засобом марки Land Rover моделі Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху більше ніж на 31 км/год., тобто рухався зі швидкістю 81 км/год. (швидкість руху вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 № ТС008431), чим порушив вимоги п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 серпня 2023 року Інспектором роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Герасько Ніною Михайлівною було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7459984.

Позивач, як на підставу скасування оскаржуваної постанови посилається на те, що з матеріалів не зрозуміло в якому місці знаходиться камера фіксації, чи знаходяться знаки населених пунктів (зона дії знаку), знаки, що повідомляють водіїв про наявність камер.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до довідки Начальника відділу БДР УПП в Чернігівській області ДПП, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, в місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод, на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі встановлено дорожні знаки 5.76 «Автоматична відео фіксація порушень Правил дорожнього руху» з табличкою 7.2.1 «Зона дії» (26 км) на км 90+000 (ліворуч) та на км 64+000 праворуч дороги.

Вищевказані дорожні знаки встановлені Службою автомобільних доріг в Чернігівській області відповідно до погодженої схеми організації дорожнього руху з управлінням патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.

Також проінформовано, що з км 70+500 по км 72+700 автомобільна дорога М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі проходить через населений пункт с. Сираї.

Виходячи з вищевикладеного, відрізок автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі з км 70+500 по км 72+700 (с. Сираї) знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 5.76 «Автоматична відео фіксація порушень Правил дорожнього руху» з табличкою 7.2.1 «Зона дії» (26 км), встановлених з обох боків дороги на км 64+000 та км 90+000.

Крім того, як вбачається з фото технічного засобу TruCam LTI 20/20 № ТС008431, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, на ньому містяться дані щодо місця вчинення правопорушення: М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, с. Сираї, 71 км.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем доведено належними та допустимими доказами підтвердження вчинення Позивачем правопорушення саме в населеному пункті - с. Сираї, на що суд першої інстанції не звернув увагу.

Колегія суддів звертає увагу, що факт руху транспортного засобу Позивача марки Land Rover моделі Range Rover, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з перевищенням встановленого обмеження руху більше ніж на 31 км/год. порушивши пункт 12.4 Правил порожнього руху було зафіксовано технічним засобом, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення TruCam LTI 20/20 № ТС008431, та який вказаний в оскаржуваній постанові, як додаток.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26466, виданого ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTІ 20/20 № ТС008431 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Можливість використання виробу «TruCam LТІ 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується виданими Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертними висновками від 24.12.2020 року № 04/05/02-3560, № 04/05/02-3561, № 04/05/02-3562, в яких зазначено про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ІSO/ІЕS 10116:2019 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Вказаний технічний засіб TruCam LTI 20/20 № ТС008431 є комплексом фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що підтверджується наданою технічної документацією: Сертифікатом відповідності № UA.TR.001 22 054-20, виданий ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на Технічний засіб «TruCam LTI 20/20 № ТС008431», яким і було здійснено фіксацію руху Позивача транспортним засобом марки Land Rover моделі Range Rover, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що засіб вимірюваної техніки TruCAM LTI 20/20 № ТС008431, є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів, а тому фіксування правопорушення, яке здійснено за допомогою цього приладу є належним та допустимим доказом вчинення Позивачем порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України.

Згідно з частинами 2-4 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Колегією суддів досліджено оскаржувану постанову (а.с. 6), яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та у встановленому порядку підтверджує висновки Інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Герасько Ніни Михайлівни про встановлені в оскаржуваній постанові правопорушення Позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що Інспектор Департаменту патрульної поліції, притягуючи до відповідальності за вчинене адміністративного правопорушення Позивача, діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства.

Крім того, при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за наявності передбачених законом підстав та відповідних доказів, що останнім не спростовано під час апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Департаменту патрульної поліції, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко