Постанова

від 04.12.2023 по справі 14/009-12

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 14/009-12

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2022

у справі №14/009-12 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті»

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурустрейдінг»

3)Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвсесвіт»

4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок»

5)Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобілдінггруп»

6)Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1»

7)Товариства з обмеженою відповідальністю «Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн»

8)Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія»;

9)Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промоушен 1»

10)Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекріейшн-сервіс»

11)Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сіті»

12)Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп»

13)Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «МТВ»

14)Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцивілбуд 1»

про стягнення 320 175 760, 13 грн. та 35 847 105, 27 доларів США шляхом звернення стягнення на нерухоме майно (земельні ділянки),-

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.12.2023

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі №14/009-12 заяву № 0000606/25140-22 від 19.07.2022 р. (вх. № 8992/22 від 21.07.2022 р.) позивача (стягувача) - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, видачу наказів суду щодо кожного із боржників окремо, зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволено.

Визнано наказ Господарського суду Київської області від 05.03.2013 р. у справі №14/009-12, виданий на виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р., про погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті», що складається з 34 193 393, 56 доларів США основної заборгованості по кредиту, 291 087 941, 80 грн. основної заборгованості по кредиту, 1 301 153, 55 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 21 701 497, 76 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3 392 889, 98 грн. основної заборгованості по сплаті плати за управління кредитом, 1 000, 00 грн. основної заборгованості по сплаті плати за зміну умов кредитного договору, 250 276, 64 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 130 602, 02 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 102 946, 39 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 731 765, 15 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 267 138, 65 грн. пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом шляхом звернення стягнення на наступне заставлене майно (предмет іпотеки): відповідні земельні ділянки згідно переліку, що належать ТОВ «Таурустрейдінг», ТОВ «Будвсесвіт», ТОВ «Київський гуртовий ринок», ТОВ «Технобілдінггруп», ТОВ «Логістик-Сервіс 1», ТОВ «Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн», ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс», ТОВ «Агро-Промоушен 1», ТОВ «Рекріейшн-сервіс», ТОВ «Пріма-Сіті», ТОВ «Лайт Трейдінг Груп», ТОВ Фірми «МТВ», ТОВ «Євроцивілбуд 1», із встановленням способу реалізації заставленого майна (предмету іпотеку), загальною початковою вартістю 439 782 065, 00 грн., шляхом проведення публічних торгів, таким, що не підлягає виконанню.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 (п. 2 резолютивної частини рішення суду) в частині погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті», що складається з 34 193 393, 56 доларів США основної заборгованості по кредиту, 291 087 941, 80 грн. основної заборгованості по кредиту, 1 301 153, 55 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 21 701 497, 76 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3 392 889, 98 грн. основної заборгованості по сплаті плати за управління кредитом, 1 000, 00 грн. основної заборгованості по сплаті плати за зміну умов кредитного договору, 250 276, 64 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 130 602, 02 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 102 946, 39 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 731 765, 15 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 267 138, 65 грн. пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом шляхом звернення стягнення на наступне заставлене майно (предмет іпотеки): відповідні земельні ділянки згідно переліку, що належать ТОВ «Таурустрейдінг», ТОВ «Будвсесвіт», ТОВ «Київський гуртовий ринок», ТОВ «Технобілдінггруп», ТОВ «Логістик-Сервіс 1», ТОВ «Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн», ТОВ «Київська будівельна компанія „Альянс», ТОВ «Агро-Промоушен 1», ТОВ «Рекріейшн-сервіс», ТОВ «Пріма-Сіті», ТОВ «Лайт Трейдінг Груп», ТОВ Фірми «МТВ», ТОВ «Євроцивілбуд 1», із встановленням способу реалізації заставленого майна (предмету іпотеку), загальною початковою вартістю 439 782 065, 00 грн., шляхом проведення публічних торгів, та встановлено наступний спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 у цій частині (п. 2 резолютивної частини рішення суду), а саме: Встановити спосіб та порядок реалізації заставленого майна (предмету іпотеку) шляхом проведення публічних торгів (електронного аукціону) за кожною земельною ділянкою окремо та за початковою вартістю, визначеною при примусовому виконанні рішення суду, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні заяви відмовити.

Ключові аргументи скарги:

- скаржника не було повідомлено про слухання заяви банку;

- суд самовільно поновив, без відповідного звернення банку пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ключовими аргументами відзиву є:

- апелянт не надає доказів про факт його неповідомлення про слухання справи;

- строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання банком не пропущено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №14/009-12. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі №14/009-12 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи №14/009-12 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 заяву суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. про самовідвід у справі №14/009-12 задоволено. Матеріали справи №14/009-12 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 14/009-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Доманська М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі №14/009-12, розгляд справи призначено на 13.11.2023.

У зв`язку з участю головуючого судді Полякова Б.М. у підготовці суддів господарських апеляційних судів Національною школою суддів України з 13.11.2023, відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, справу ухвалою від 07.11.2023 призначено 04.12.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та із заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та видачу наказів щодо кожного із боржників окремо, зміну способу та порядку виконання рішення суду, в ході здійснення виконавчого провадження № 38616469 за рахунок реалізації земельної ділянки, площею 1, 9997 га, кадастровий номер 3220882600:03:002:0025, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, та належала ТОВ «Таурустрейдінг», стягувачу були перераховані грошові кошти в сумі 1 167 466, 87 грн та стягнуто виконавчий збір у розмірі 129 718, 54 грн, а інші передані державним виконавцем на реалізацію земельні ділянки продані не були.

Також з матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р. рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р. у справі № 14/009-12 залишено без змін.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 19.03.2019 р. наказ Господарського суду Київської області від 05.03.2013 р. по справі № 14/009-12 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження.

У січні 2020 р. позивач (стягувач) звернувся до Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України із заявою № 0017600/20-96 від 30.01.2020 р. про примусове виконання наказу господарського суду із доданими до неї наказом № 14/009-12, виданого господарським судом Київської області від 05.03.2013 р., у якій просив відкрити виконавче провадження із примусового виконання наказу № 14/009-12, виданого господарським судом Київської області від 05.03.2013 р.

Повідомленням б/н від 11.02.2020 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 19.03.2019 р. наказ Господарського суду Київської області від 05.03.2013 р. по справі № 14/009-12 повернуто стягувачу у зв`язку із тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 4 „Про виконавче провадження, оскільки зазначено не один боржник та один стягувач, а зазначено чотирнадцять боржників.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень, Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:

іпотеку включено до іпотечного пулу;

відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;

проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про банкрутство.

Згідно з ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:

іпотеку включено до іпотечного пулу;

відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;

проти іпотекодавця чи іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Як вбачається із матеріалів справи і було зазначено вище, 05.03.2013 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ Господарського суду Київської області № 14/009-12 від 05.03.2013 р. про погашення заборгованості ТОВ „Алта Проперті перед ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007 р., укладеним між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Алта Проперті», що складається з 34 193 393, 56 доларів США основної заборгованості по кредиту, 291 087 941, 80 грн основної заборгованості по кредиту, 1 301 153, 55 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 21 701 497, 76 грн основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3 392 889, 98 грн основної заборгованості по сплаті плати за управління кредитом, 1 000, 00 грн основної заборгованості по сплаті плати за зміну умов кредитного договору, 250 276, 64 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 130 602, 02 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 102 946, 39 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 731 765, 15 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 267 138, 65 грн пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом шляхом звернення стягнення на наступне заставлене майно (предмет іпотеки): відповідні земельні ділянки згідно переліку, що належать ТОВ «Таурустрейдінг», ТОВ «Будвсесвіт», ТОВ «Київський гуртовий ринок», ТОВ «Технобілдінггруп», ТОВ «Логістик-Сервіс 1», ТОВ «Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн», ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс», ТОВ «Агро-Промоушен 1», ТОВ «Рекріейшн-сервіс», ТОВ «Пріма-Сіті», ТОВ «Лайт Трейдінг Груп», ТОВ Фірми «МТВ, ТОВ «Євроцивілбуд 1», із встановленням способу реалізації заставленого майна (предмету іпотеку), загальною початковою вартістю 439 782 065, 00 грн, шляхом проведення публічних торгів, у якому зазначено одного стягувача та чотирнадцять боржників, і вказаний наказ суду містив усі необхідні відомості та реквізити, що були визначені положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (станом на момент видачі наказу суду), та був виконавчим документом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 названого Закону (станом на момент видачі наказу суду) і підлягав виконанню органами державної виконавчої служби, однак станом на момент повторного пред`явлення стягувачем його до виконання у січні 2020 р. до Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України не містив та станом на час розгляду заяви не містить усі необхідні відомості та реквізити, що визначені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), а саме не зазначено одного боржника та одного стягувача та не визначено, в якій частині необхідно виконати таке рішення, тобто не видано накази суду щодо кожного боржника окремо, а також при визначенні судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону не зазначено у наказі суду, що ціна предмета іпотеки визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, що унеможливлює своєчасне та належне виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у даній справі.

Відповідно до ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

2. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

4. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

5. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 331 цього ж кодексу передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, місцевий суд враховуючи вищевикладене та те, що наказ Господарського суду Київської області № 14/009-12 від 05.03.2013 р. про погашення заборгованості ТОВ «Алта Проперті» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007 р., укладеним між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Алта Проперті», що складається з 34 193 393, 56 доларів США основної заборгованості по кредиту, 291 087 941, 80 грн основної заборгованості по кредиту, 1 301 153, 55 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 21 701 497, 76 грн основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3 392 889, 98 грн основної заборгованості по сплаті плати за управління кредитом, 1 000, 00 грн основної заборгованості по сплаті плати за зміну умов кредитного договору, 250 276, 64 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 130 602, 02 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 102 946, 39 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 731 765, 15 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 267 138, 65 грн пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом шляхом звернення стягнення на наступне заставлене майно (предмет іпотеки): відповідні земельні ділянки згідно переліку, що належать ТОВ «Таурустрейдінг», ТОВ «Будвсесвіт», ТОВ «Київський гуртовий ринок», ТОВ «Технобілдінггруп», ТОВ «Логістик-Сервіс 1», ТОВ «Уорлд Клас Інтернейшенел Юкрейн», ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс», ТОВ «Агро-Промоушен 1», ТОВ «Рекріейшн-сервіс», ТОВ «Пріма-Сіті», ТОВ «Лайт Трейдінг Груп», ТОВ Фірми «МТВ, ТОВ «Євроцивілбуд 1», із встановленням способу реалізації заставленого майна (предмету іпотеку), загальною початковою вартістю 439 782 065, 00 грн, шляхом проведення публічних торгів, не містить усі необхідні вищевказані відомості та реквізити, що визначені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 39 Закону України «Про іпотеку», то необхідним є приведення його у відповідність до зазначених вимог закону шляхом визнання зазначеного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, та видачі наказів суду на виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у справі № 14/009-12 щодо кожного боржника окремо із зміною на належні способу та порядку виконання вказаного рішення суду (із врахуванням часткового виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012 р. у даній справі), та за таких обставин місцевий суд правильно вказав, що заява позивача (стягувача) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, видачу наказів щодо кожного із боржників окремо, зміну способу та порядку виконання рішення суду у даній справі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У своїй апеляційній скарзі Боржник зазначає про порушення судом вимог ст. 14 ГПК України, у відповідності до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В якості обґрунтування цього доводу апелянт зазначає про те, що суд самовільно та без звернення Банку поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання, видавши на підставі оскаржуваної ухвали накази, що містять новий строк пред`явлення їх до виконання (07.09.2025) при тому що Банк не звертався з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який, на думку апелянта було пропущено.

Зокрема, як зазначає апелянт, наказ від 05.03.2013 про примусове виконання рішення суду у цій справі від 26.12.2012 перебував на примусовому виконанні Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та після часткового виконання був повернутий до Банку на підставі постанови від 19.03.2019.

Згідно змісту ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Приписами ч.б ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 10-2 Розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

В свою чергу, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому термін дії правового режиму воєнного стану неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 26 липня 2023 року N 451/2023, затвердженим Законом України від27 липня 2023 року N 3275-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року продовжено строком на 90 діб.

Таким чином, навіть якщо твердження апелянта про початок перебігу трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з 19 березня 2019 року були б обґрунтовані, то за звичайних обставин згаданий строк закінчувався б 19 березня 2022 року, однак з огляду на положення п. 10- 2 Розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1404-VIII та тривання в Україні введеною ще 24 лютого 2022 року воєнного стану означений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання перервався і не сплив дотепер.

Окрім цього колегія звертає увагу і на те, що приписами ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як вбачається з тексту постанови від 19 березня 2019 року у ВП N238616469, відповідно до виконавчого документу за боржниками зареєстровані земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, однак у зв`язку наявністю заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення, зазначений виконавчий документ було повернуто на підставі п. 9 ч,1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, пунктом 15 розділу X Земельного кодексу України визначено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами, що було підставою для повернення Наказу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

31 березня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» N2 552-ІХ, який набув чинності з 01 липня 2021 року було знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, відтак перебіг строку на пред`явлення для виконання наказу про примусове виконання рішення суду у цій справі від 26.12.2012 розпочався саме з 01.07.2023.

З огляду на наведені вище доводи, твердження Апелянта про те, що господарський суд поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання є необґрунтованими, оскільки Банк звернувся з відповідною заявою до суду в той час, як строки визначені ч,1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» не сплили, а з 24 лютого 2022 року взагалі були вкотре перервані на підставі відповідного закону.

Також у своїй апеляційній скарзі апелянт з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі №908/948/16 викладеною у постанові від 12.04.2018 та абз.2 підпункту 7.1. пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N29 зазначає про те, що у зв`язку з тим що на дату звернення Банку з відповідною заявою строк пред`явлення виконавчого документу до виконання минув, тому суд повинен був відмовити в задоволенні зазначеної заяви.

3 даного приводу колегія суддів зазначає про необґрунтованість таких тверджень апелянта щодо спливу строку пред`явлення наказу на виконання рішення суду у цій справі від 26,12.2012 в силу переривання визначених ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строків в силу дію пункту 10-2 Розділ XIII Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, що вже обґрунтовано вище.

Як вже зазначено вище, у відповідності до змісту ч,1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців,

Приписами абз. 1 ч,4 цієї ж статті передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином спеціальним законодавством в сфері примусового виконання судових рішень міститься імперативна норма, якою чітко передбачено наслідки у вигляді переривання строків предявлення до виконання виконавчого документа з моменту пред`явлення його для виконання.

При цьому жодна норма Закону України «Про виконавче провадження» не містить визначення що саме слід розуміти під пред`явленням виконавчого документу до виконання, в той же ж час зазначений закон чітко розмежовує поняття «пред`явлення виконавчого документу до виконання» та «відкриття виконавчого провадження».

Зокрема приписами ч,1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону серед іншого за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Приписами ч.4 ст. 26 згаданого вже закону «Про виконавче провадження» передбачено, що під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються (1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився; (2 )у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

А зі змісту 4.5 ст. 26 цього ж закону вбачається, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Аналіз приписів ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено що виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення у випадках визначених абз. 1 -12 цієї частини статті 4 згаданого закону, теж дає підстави дійти недвозначного висновку про те, що під пред`явленням виконавчого документу до виконання в розумінні ч.1 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження» є саме звернення стягувана у встановленому законом порядку з заявою про примусове виконання рішення суду, до якої додано виконавчий документ та інші документи, визначені законодавством.

В контексті викладених вище доводів Банк зазначає, що після повернення на підставі постанови від 19.03.2019 року наказу про примусове виконання рішення суду у цій справі від 26.12.2012, цей виконавчий документ ще двічі пред`являвся Банком до виконання у вересні 2019 та у лютому 2020 року.

При цьому повернення стягувачу виконавчого документу з підстав передбачених абз. 6 ч,4 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» жодним чином не свідчить про не переривання строків його пред`явлення у відповідності до змісту абз. 1 ч.4 ст, 12 цього закону, оскільки зазначена норма, як і Закон «Про виконавче провадження» в цілому не містить жодних виключень чи особливостей переривання строків визначених ч.1 ст. 12 закону у тих чи інших випадках.

3 огляду на зазначене, доводи апелянта щодо не з`ясування судом попередньої інстанції обставин справи що стосуються строків пред`явлення виконавчого документу для виконання є безпідставними, такими що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому є необґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі №14/009-12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі №14/009-12 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 14/009-12 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 05.12.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.В. Отрюх

М.Л. Доманська