Рішення

від 05.12.2023 по справі 904/5042/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5042/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цермід" (20301, м. Умань Черкаської області, провул. Енергетичний, буд. 3; ідентифікаційний код 43739285)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецтехмаш" (52400, смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, буд. 12А; ідентифікаційний код 40758242)

про стягнення 1 156 099 грн. 34 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цермід" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4755/23 від 18.09.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецтехмаш" (52400, смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, буд. 12А; ідентифікаційний код 40758242) 1 156 099 грн. 34 коп. - заборгованості з орендної плати за договором від 08.11.2021 №008-КМ оренди комплексу нежитлових будівель та споруд (приміщень).

Також просить стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору в сумі 17 341 грн. 50 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу адвокатського об`єднання (адвоката) в сумі 15 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.09.2023 та на 05.12.2023 з яких вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт Солоне, вул. Гагаріна, буд. 12А на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с.53, 68).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 25.09.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 05.10.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.58-62)

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 25.09.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 05.12.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Цермід", як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Южспецтехмаш", як орендарем, було укладено договір від 08.11.2021 №008-КМ оренди комплексу нежитлових будівель та споруд (приміщень) (надалі - Договір) (а.с.10-14).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування (далі іменоване - оренда) виробничі нежитлові приміщення, що складаються з частини будівлі виробничого корпусу №4 площею 4384,3 кв.м, що знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Умань, провулок Енергетичний, буд. 3, літ.Д-1, Д-4, Д-1-1, а орендар зобов`язується прийняти в оренду, здійснювати оплату за користування і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначних цим договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що приміщення, що передається орендарю, належить орендодавцю на праві власності, згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 227973083 від 13.10.2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1697, виданий 09.10.2020, видавник: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Велікова Н.А., номер запису про право власності: 38640647, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майно: 615146671108.

Згідно з пунктом 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.12.2021 №1) (а.с.16) орендодавець має передати, а орендар зобов`язаний прийняти в оренду приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення, який сторони зобов`язані підписати.

Орендар зобов`язаний використовувати приміщення виключно для розміщення (мета оренди) виробництво, а також зберігання готової продукції, сировини та матеріалів. Використання приміщення в інших цілях дозволяється виключно за письмової згоди орендодавця на підставі додаткової угоди до цього договору (пункт 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.12.2021 №1).

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2022 року (пункт 4.1 Договору).

Строк фактичного використання орендарем приміщення за даним договором (строк оренди) починає обчислюватися з дня підписання Акту приймання-передачі приміщення, який є невід`ємною частиною даного договору (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що орендар зобов`язаний здійснювати оплату за користування приміщеннями (далі іменована - орендна плата) та інші платежі в розмірах і в терміни, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 5.2 Договору розмір орендної плати за користування приміщенням складає: - з 08.11.2021 - 31.03.2022 - 140 000 тисяч гривень 00 коп. (сто сорок тисяч гривень, 00 копійок з врахуванням ПДВ) щомісячно та включає в себе оплату податку на нерухомість та орендну плату за землю; - з 01.04.2022 -31.12.2022 - 350 000 тисяч гривень, 00 коп. (триста п`ятдесят тисяч гривень, 00 копійок з врахуванням ПДВ) щомісячно та включає в себе оплату податку на нерухомість та орендну плату за землю.

Загальний розмір (суму) орендної плати за кожний календарний місяць оренди орендар зобов`язаний сплачувати у період з 5 (п`ятого) до 10 (десятого) числа поточного місяця. У випадку, якщо 10-те число поточного місяця припадає на неробочий день, орендар зобов`язаний сплатити орендну плату в наступний робочий день, який слідує за неробочим. Днем внесення орендної плати вважається день зарахування коштів на рахунок орендодавця. Орендар має право надавати/надсилати/передавати орендарю рахунки на оплату, за допомогою електронної пошти на електронну адресу, що визначена в пункті в статті 17 цього договору (пункт 5.3 Договору).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення в оренду і закінчується в день підписання Акту повернення приміщення відповідно до ст. 15 цього Договору (пункт 5.5 Договору).

Сторони дійшли взаємної згоди, що договірним способом забезпечення зобов`язань орендаря за цим договором (сплата орендної плати, належне користування приміщеннями, тощо) є внесення орендарем гарантійного платежу орендодавцю. Орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю гарантійний платіж в загальному розмірі (сумі) орендної плати що обчислена за один місяць відповідно до пункту 5.2. цього договору. Гарантійний платіж повинен бути сплачений орендарем протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дати підписання акта приймання-передачі приміщення (пункт 5.6 Договору).

Пунктом 5.12 Договору визначено, що в суму орендної плати не входить та окремо від орендної плати, орендар зобов`язаний щомісячно у строки визначені абз. 2 п. 6.4 цього договору, сплачувати орендодавцю за спожиту орендарем електроенергію, згідно показників лічильників обліку. При цьому Сторони встановили, що вартість послуг вказаних в даному пункті, що споживаються орендарем, визначається орендодавцем відповідно до вартості встановленої постачальниками таких послуг та електроенергії для орендодавця та відповідно може змінюватись. Про вказані зміни орендодавець повідомляє орендаря за тридцять календарних днів до запропонованих змін. У випадку відсутності згоди орендаря щодо зміни визначених даним пунктом платежів, договір вважається розірваним, а орендар зобов`язується повернути орендовані приміщення протягом десяти днів.

Орендар сплачує орендодавцеві орендну плату та інші платежі за договором (далі іменовані - платежі) у формі безготівкових розрахунків шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (пункт 6.1 Договору).

Всі платежі здійснюються в національній валюті України - гривні (пункт 6.2 Договору).

Зобов`язання по здійсненню платежів будуть виконаними належним чином в момент, коли суми грошових коштів, що відповідають повному розміру платежу, будуть зараховані на банківський рахунок орендодавця (пункт 6.3 Договору).

Пунктом 6.4 Договору визначено, що орендодавець виставляє орендарю рахунки щодо орендної плати та інших платежів за відповідний календарний місяць. Орендар зобов`язаний здійснити відповідну оплату цих рахунків у встановлені договором строки виключно на банківські реквізити орендодавця, зазначені у наданому ним рахунку. Орендар зобов`язується щомісячно сплачувати не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця витрати за спожиті послуги, що визначені пунктом 5.7. та 5.12. цього договору, згідно показників лічильника та рахунків орендодавця та/або рахунків постачальників таких послуг.

На виконання умов Договору сторонами було підписано акт від 08.11.2021 приймання-передачі об`єкта оренди в орендне користування, згідно з яким відповідно до договору оренди №008-КМ від 08 листопада 2021 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування, виробничі нежитлові приміщення (далі іменоване - приміщення та/або об`єкт оренди, майно), та складаються з частини будівлі виробничого корпусу №4 площею 4384,3 кв.м. що знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Умань, провулок Енергетичний, будинок 3, літ. Д-1, Д-4, Д-1-1 з дозволеною потужністю електропостачання для споживання 2000 кВт згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 25.06.2021 (а.с.14).

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду від 30.06.2022 №2 про розірвання договору оренди (а.с.15).

Відповідно до вказаної Додаткової угоди: - орендодавець та орендар дійшли згоди розірвати Договір від 08.11.2021 №008-КМ оренди комплексу нежитлових будівель та споруд (приміщень); - з моменту набрання законної сили цією угодою сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями; - заборгованість орендаря на момент складання Додаткової угода про розірвання договору оренди в сумі 1 248 599,34 гри (Один мільйон двісті сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 34 копійки) підлягає сплаті в загальному порядку, передбаченому Договором №008-КМ від 08.11.2021 року до 31.12.2022; - дана Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною Договору від 08.11.2021 №008-КМ оренди комплексу нежитлових будівель та споруд (приміщень).

В матеріалах справи містяться копії, підписаних сторонами актів надання послуг (оренда нежитлового виробничого приміщення) за Договором за загальний період користування приміщенням з 08.11.2021 по 30.06.2022 включно на загальну суму 1 601 720 грн. 34 коп., а саме:

- від 30.11.2021 №43 на загальну суму 108 387 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.16);

- від 31.12.2021 №47 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.20);

- від 31.01.2022 №2 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.23);

- від 28.02.2022 №9 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.26);

- від 31.03.2022 №14 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.29);

- від 30.04.2022 №19 на загальну суму 291 666 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.32);

- від 31.05.2022 №24 на загальну суму 291 666 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.35);

- від 30.06.2022 №29 на загальну суму 350 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.37).

Позивачем за період з листопада 2021 по червень 2022 включно було виставлено рахунки на оплату оренди нежитлового виробничого приміщення на загальну суму 1 601 720 грн. 34 коп., а саме:

- від 08.11.2021 №42 на загальну суму 108 387 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.17);

- від 01.12.2021 №48 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.21);

- від 04.01.2022 №1 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.23);

- від 01.02.2022 №8 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.27);

- від 01.03.2022 №13 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.28);

- від 01.04.2022 №19 на загальну суму 291 666 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.32);

- від 01.05.2022 №24 на загальну суму 291 666 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.35);

- від 01.06.2022 №29 на загальну суму 350 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.37).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем лише було частково сплачено орендну плату за Договором на суму 445 621 грн. 00 коп., що підтверджується, зокрема, копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 02.12.2021 №397 на загальну суму 54 200 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ; в призначенні платежу міститься посилання на рахунок №42 від 08.11.2021 (а.с.17);

- від 17.12.2021 №447 на загальну суму 54 187 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ; в призначенні платежу міститься посилання на рахунок №42 від 08.11.2021 (а.с.18);

- від 11.02.2022 №557 на загальну суму 60 000 грн. 00 коп.. з урахуванням ПДВ (а.с.39); як зазначає позивач, з вказаної сплати в рахунок сплати заборгованості з орендної плати за Договором зараховано 16 789 грн. 00 коп.

- від 01.04.2022 №600 на загальну суму 140 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.24);

- від 10.06.2022 №630 на загальну суму 100 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.31);

- від 04.07.2022 №636 на загальну суму 70 000 грн. 00 коп.. з урахуванням ПДВ; як зазначає позивач, з вказаної сплати в рахунок сплати заборгованості з орендної плати за Договором зараховано 30 445 грн. 00 коп. (а.с.31);

- від 26.04.2022 №618 на загальну суму 50 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.33),

а також актом звіряння взаємних розрахунків за період з 08.11.2021 по 30.06.2022 за Договором від 08.11.2021 №008-КМ, який, як вбачається, включає в себе дані щодо розміру орендної плати, а також компенсації за комунальні послуги. Також, оскільки вказаний акт складений станом на 30.06.2022, у ньому не враховано дві сплати (платіжні доручення від 04.07.2022 №636 на суму 70 000 грн. 00 коп. та від 14.07.2022 №640 на суму 22 500 грн. 00 коп.), у зв`язку з чим у вказаному акті зазначено, що заборгованість складає 1 248 599 грн. 34 коп. (а.с.15).

Також, як вбачається з пункту 5.12 Договору орендар був зобов`язаний щомісячно у строки, визначені абз.2 п. 6.4 цього Договору, сплачувати орендодавцю за спожиту орендарем електроенергію.

На підставі викладеного, позивачем було нараховано компенсацію за комунальні послуги за Договором, а саме:

- за листопад 2021 - 62 520 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 16.12.2021 №48, рахунок на оплату від 01.12.2021 №49 від 01.12.2021, що сплачено повністю - платіжне доручення від 17.12.2021 №448 на загальну суму 31 260 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ та від 24.12.2021 №488 на загальну суму 31 260 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ) (а.с.18-20);

- за грудень 2021 - 89 712 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 04.01.2022 №1, рахунок на оплату від 04.01.2022 № 2, що сплачено повністю - платіжне доручення від 19.01.2021 №530) (а.с.21-22);

- за січень 2022 - 128 604 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 01.02.2022 №8, рахунок на оплату від 01.02.2022 №9, що сплачено повністю - платіжне доручення від 09.02.2022 №545) (а.с.24-25);

- за лютий 2022 - 87 315 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 01.03.2022 №13, рахунок на оплату від 01.03.2022 №13, що сплачено повністю (частково зараховано суму 70 000 грн. 00 коп. з оплати платіжним дорученням від 11.05.2022 № 623 та частково зараховано суму 17 315 грн. 00 коп. з оплати платіжним дорученням від 11.02.2022 № 557)) (а.с.27-28, 39);

- за березень 2022 - 39 555 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 01.04.2022 №18, рахунок на оплату від 01.04.2022 №18, що сплачено повністю (зараховано суму 39 555 грн. 00 коп. з оплати платіжним дорученням від 04.07.2022 №636)) (а.с.30-31);

- за квітень 2022 - 56 808 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 02.05.2022 №20, рахунок на оплату від 02.05.2022 №20, що сплачено повністю - платіжне доручення від 03.05.2022 №620) (а.с.33-34);

- за травень 2022 - 25 896 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 01.06.2022 № 28, рахунок на оплату від 01.06.2022 №28, що сплачено повністю (зараховано суму 25 896 грн. 00 коп. з платіжного доручення від 11.02.2022 №557)) (а.с.36, 39);

- за червень 2022 - 22 500 грн. 00 коп. (акт надання послуг від 30.06.2022 №30, рахунок на оплату від 30.06.2022 №32, що сплачено повністю - платіжне доручення від 14.07.2022 №640) (а.с.38-39.

Таким чином, заборгованість за компенсацію витрат згідно з пунктом 5.12 Договору, за спожиту електроенергію (комунальні послуги) відсутня.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою від 14.09.2023 №85 про сплату заборгованості, якою вимагає від відповідача сплатити заборгованість за користування приміщенням в загальному розмірі 1 156 099 грн. 34 коп. (а.с.40-41).

Позивач стверджує, що 30.06.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 про розірвання Договору оренди, пунктом 3 вказаної додаткової угоди сторони встановили та констатували, що заборгованість орендаря на момент складання додаткової угоди, складає 1 248 599 грн. 34 коп., а орендар зобов`язувався сплатити вказану заборгованість до 31.12.2022; також сторонами було укладено акт звіряння взаємних розрахунків, яким підтверджено вказану заборгованість, проте сплата орендарем не проведена, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати орендної плати є таким, що настав - 31.12.2022 (з урахуванням умов Додаткової угоди від 30.06.2022 №2 до Договору).

Також судом враховано, що позивач стверджує та надає докази того, що заборгованість за компенсацію витрат згідно з пунктом 5.12 Договору за спожиту електроенергію (комунальні послуги) відсутня.

В матеріалах справи міститься підписаний обома сторонами Акт звіряння за Договором станом на 30.06.2022. Як вбачається, оскільки вказаний акт складений станом на 30.06.2022, у ньому не враховано дві сплати (платіжні доручення від 04.07.2022 №636 на суму 70 000 грн. 00 коп. та від 14.07.2022 №640 на суму 22 500 грн. 00 коп.), у зв`язку з чим у вказаному акті зазначено, що заборгованість складає 1 248 599 грн. 34 коп.

З урахуванням викладеного, заборгованість з орендної плати за Договором складає 1 156 099 грн. 34 коп. (1 248 599 грн. 34 коп. - 70 000 грн. 00 коп. - 22 500 грн. 00 коп.)

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що сплата відповідачем проведена лише частково, сума заборгованості з орендної плати складає 1 156 099 грн. 34 коп. (1 601 720 грн. 34 коп. - 445 621 грн. 00 коп.)

Станом на день розгляду справи, доказів погашення існуючої заборгованості перед позивачем, відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 17 341 грн. 49 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цермід" (20301, м. Умань Черкаської області, провул. Енергетичний, буд. 3; ідентифікаційний код 43739285) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецтехмаш" (52400, смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, буд. 12А; ідентифікаційний код 40758242) про стягнення 1 156 099 грн. 34 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецтехмаш" (52400, смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, буд. 12А; ідентифікаційний код 40758242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цермід" (20301, м. Умань Черкаської області, провул. Енергетичний, буд. 3; ідентифікаційний код 43739285) 1 156 099 (один мільйон сто п`ятдесят шість тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 34 коп. - заборгованості та 17 341 (сімнадцять тисяч триста сорок одна) грн. 49 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.12.2023