Рішення

від 04.12.2023 по справі 904/4720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4720/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секретна служба", м. Дніпро

до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 207 521,93 грн. за договором про надання послуг з діяльності охоронних служб

Представники:

Від позивача: Крюкова Д.О., ордер серія АЕ № 1231606, адвокат

Від відповідача: Лутошкін І.О., ордер серія АЕ № 1131439, адвокат

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 207 521,93 грн. за договором про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 від 29.07.2021.

01.09.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору та доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Ухвалою від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

05.09.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору.

Ухвалою від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху, запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази часткових оплат відповідачем за спірним договором про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 від 29.07.2021 (банківські виписки, платіжні доручення).

10.11.2023 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою від 14.11.2023 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 17.11.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті в межах розумного строку на 04.12.2023.

04.12.2023 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що 27.05.2022 було прийнято постанову Кабінету міністрів України № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», введену в дію 30.05.2022, згідно п. 3. ч.1. якої орендарів звільнено від сплати орендної плати за період лютий травень 2022, а згідно абз.4 п. 4 ч. 1 встановлено нарахування з травня 2022 орендної плати у розмірі 50%, що призвело до несвоєчасної оплати заборгованості за спірним договором,.

Суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, оскільки він поданий з простроченням строку, визначеного законодавством для його подання, а клопотання про поновлення строку на його подання відповідачем не надавалося.

Відповідач в судовому засіданні проти сум, визначених позивачем до стягнення, не заперечив.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

04.12.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 від 29.07.2021.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач в судовому засіданні проти сум, визначених позивачем до стягнення, не заперечив.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо правомірності нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" про стягнення 718 274,19 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 від 29.07.2021.

Рішенням від 21.06.2023 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Секретна Служба» 718 274,19 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 774,11 грн.

На виконання рішення 17.07.2023 видано наказ.

Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Таким чином, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/2370/23 встановлені наступні обставини, що не підлягають доказуванню у цій справі.

« 29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" (виконавець) та Державним підприємством "Дніпродіпрошахт" (замовник) було укладено договір про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 (далі - договір).

Предметом договору є надання виконавцем послуг з діяльності приватних охоронних служб (послуги охоронців) з охорони об`єктів замовника в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання забезпечити охорону двома постами приміщення, що надалі іменуються об`єкт, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15, за що одержує грошову винагороду (п. 1.2. договору).

Вартість послуг за цим договором складає 60 000,00 грн, ПДВ 20% - 00,00 грн, за календарний місяць (п. 4.1. договору).

Вартість послуг виконавця розрахована на наступних умовах: кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 2 (два), кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 2 (два), режим надання послуг - цілодобово. Обумовлена таким чином сума сплачується як передоплата на розрахунковий рахунок виконавця до 5 числа поточного місяця (п. 4.1. договору).

Сума, зазначена в п. 4.1 цього договору, може змінюватись за взаємною згодою сторін, виходячи із: збільшення кількості постів, збільшення кількості охоронців, вартості одного поста, підвищення мінімальної заробітної плати - пропорційно зміні, інших обставин виконавця. У цьому випадку виконавець попереджає замовника про зміну вартості за 10 календарних днів до початку нового розрахункового періоду. Зміна вартості послуг виконавця зазначається в додатку до цього договору, який є невід`ємною його частиною (п. 4.2. договору).

Плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, розрахований Державною службою статистики України (п. 4.3. договору).

Договір укладається і діє з 01.08.2021 до 31.07.2024. Якщо за місяць до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на таких же умовах і на той же строк (п. 5.1. договору).

17.12.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору (а.с. 11), в якій дійшли згоди внести зміни та викласти п. 4.1 договору в наступній редакції: 4.1. Вартість послуг за цим договором складає 97 000,00 грн, ПДВ 20% - 00,00 грн, за календарний місяць. Вартість послуг виконавця розрахована на наступних умовах: кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 3 (три); кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 3 (три), режим надання послуг - цілодобово; кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 1 (один), режим надання послуг - з 9.00 год до 18.00 год в робочі дні. Всього охоронців - 4 (чотири). Обумовлена таким чином сума послуг сплачується замовником на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг.

27.12.2022 сторони підписали додаткову угоду до договору (а.с. 12), в якій вирішили внести зміни та викласти п. 1.2 договору в наступній редакції: "Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання забезпечити охорону двома постами охорони приміщень за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, 15; внести зміни та викласти п. 4.1 договору в наступній редакції: Вартість послуг за цим договором складає 77 000,00 грн, ПДВ 20% - 00,00 грн, за календарний місяць. Вартість послуг виконавця розрахована на наступних умовах: кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 2 (два); кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 2 (два), режим надання послуг - цілодобово; кількість охоронців (зменшенню не піддягає) - 1 (один), режим надання послуг - з 9.00 год до 18.00 год в робочі дні. Всього охоронців - 3 (три). Обумовлена таким чином сума послуг сплачується замовником на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг. Ця додаткова угода набирає чинності з 27.12.2022 та діє до 31.12.2023.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 1 371 774,19 грн без ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти надання послуг:

- № 2 від 28.02.2022 про надання послуг у лютому 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 13);

- № 3 від 31.03.2022 про надання послуг у березні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 14);

- № 4 від 30.04.2022 про надання послуг у квітні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 15);

- № 5 від 31.05.2022 про надання послуг у травні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 16);

- № 6 від 30.06.2022 про надання послуг у червні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 17);

- № 7 від 31.07.2022 про надання послуг у липні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 18);

- № 11 від 31.08.2022 про надання послуг у серпні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 19);

- № 13 від 30.09.2022 про надання послуг у вересні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 20);

- № 15 від 31.10.2022 про надання послуг у жовтні 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 21);

- № 16 від 30.11.2022 про надання послуг у листопаді 2022 року на суму 97 000,00 грн без ПДВ (а.с. 22);

- № 19 від 31.12.2022 про надання послуг у грудні 2022 року на суму 93 774,19 грн без ПДВ (а.с. 23);

- № 26 від 31.01.2023 про надання послуг у січні 2023 року на суму 77 000,00 грн без ПДВ (а.с. 24);

- № 31 від 28.02.2023 про надання послуг у лютому 2023 року на суму 77 000,00 грн без ПДВ (а.с. 25);

- № 35 від 31.03.2023 про надання послуг у березні 2023 року на суму 77 000,00 грн без ПДВ (а.с. 26);

- № 37 від 30.04.2023 про надання послуг у квітні 2023 року на суму 77 000,00 грн без ПДВ (а.с. 27).

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткових угод від 27.12.2022 та від 17.12.2021) сума послуг сплачується замовником на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги сплатив лише частково, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 718 274,19 грн.

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати наданих послуг в сумі 718 274,19 грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що на виконання умов договору за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року позивач надав відповідачу послуг з охорони на загальну суму 1 543 096,77 грн. Сплачено відповідачем за надані послуги суму в розмірі 824 822,58 грн. Таким чином, заборгованість станом на 10.05.2023 становила суму в розмірі 718 274,19 грн. 27.05.2022 прийнято постанову КМУ №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, ведену в дію 30.05.2022. Пунктом 3 частини 1 Постанови № 634 звільнено орендарів від сплати орендної плати за період лютий - травень 2022, а згідно до абзацу 4 пункту 4 частини 1 Постанови № 634 встановлено нарахування з травня 2022 орендної плати у розмірі 50 відсотків. Таким чином, згідно Постанови № 634, було надано право не нараховувати орендну плату за період лютий - травень 2022, а з 30.05.2022 нараховувати у розмірі 50%. Основним видом доходу ДП Дніпродіпрошахт є дохід від здачі в оренду нерухомого майна. Відміна нарахування орендної плати за період лютий - травень 2022 та зменшення нарахування орендної плати на 50% з травня 2022 призвело до відсутності обігових коштів на поточному рахунку ДП Дніпродіпрошахт та вплинуло на несвоєчасну сплату за договором. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення

Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 718 274,19 грн є правомірними та підлягають задоволенню.».

Позивач зазначає, що, оскільки відповідач не сплатив заборгованість в розмірі 718 274,19 грн., він нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 138 499,66 грн. за загальний період прострочення з 28.02.2023 по 28.08.2023, 3 % річних у розмірі 15 804,27 грн. за загальний період прострочення з 01.04.2022 по 28.08.2023, інфляційні втрати в розмірі 53 218,00 грн. за загальний період прострочення з лютого 2023 по квітень 2023.

Відповідач проти сум, нарахованих позивачем до стягнення, не заперечив.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував та просить стягнути на підставі п. 3.5. договору № 1-290721 від 29.07.2021 пеню в розмірі 138 499,66 грн. за загальний період прострочення з 28.02.2023 по 28.08.2023.

Згідно п. 3.5. договору в редакції додаткової угоди від 01.08.2021, плата за надані виконавцем послуги, перерахована замовником несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь виконавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідач контррозрахунку пені не надав.

Перевіркою здійснений позивачем розрахунок в межах періодів, визначених позивачем, суд вважає вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 15 804,27 грн. розраховані за період прострочення з 01.04.2022 по 28.08.2023.

Відповідач контррозрахунку 3% річних не надав.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок в межах періодів, визначених позивачем, суд вважає вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 53 208,00 грн. нараховані за період з 01.04.2022 по 01.08.2023.

Відповідач контррозрахунку інфляційних втрат не надав.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок в межах періодів, визначених позивачем, суд вважає вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 15 804,27 грн., пені в розмірі 138 499,66 грн., інфляційних втрат у розмірі 53 218,00 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 207 521,93 грн. за договором про надання послуг з діяльності охоронних служб задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15, ідентифікаційний код 05410777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Секретна Служба» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15А, ідентифікаційний код 42593458) 3% річних у розмірі 15 804,27 грн., пеню у розмірі 138 499,66 грн., інфляційні втрати в розмірі 53 218,00 грн., судовий збір у розмірі 3 112,83 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 06.12.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко