Ухвала

від 07.12.2023 по справі 906/1586/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"07" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1586/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬС-ТРАНС"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 на адресу Господарського суду Житомирської області від ОСОБА_1 надійшлазаява про забезпечення позову (до подання позовної заяви) від 04.12.2023, у якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. заборони Акціонерному товариству "КОМІНБАНК" звертати стягнення на передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 31.03.2021 майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬС-ТРАНС" в позасудовому порядку;

2. накладення арешту (з забороною здійснення реєстраційних дій щодо переходу права власності, права користування чи розпорядження) на передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 31.03.2021 майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬС-ТРАНС", а саме:

- комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, с.Великі Кошарища, Автодорога Київ-Чоп, 121 км, будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2183353718225; опис об`єкта: адмінстративно-побутова будівля А, загальною площею 384,3кв.м., вагова з навісом В; напівпідвальне приміщення Г; вбиральня У; розподільчі стіни 1,2;, огорожа 4; ТП І, ІІ, ІІІ;

- комплекс будівель та споруд №2, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, с.Великі Кошарища, Автодорога Київ-Чоп, 121 км, будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2183371818225; опис об`єкта: мийка для вантажних автомобілів А, загальною площею 187,26кв.м.; котельня Б, загальною площею 70кв.м; ПТО автомобілів і слюсарно-механічна майстерня В, загальною площею 1172,2кв.м; сушка Г, загальною площею 120кв.м., огорожа І;

- земельну ділянку площею 2,6306га, кадастровий номер 1822583200:04:000:0331, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2296306218225.

06.12.2023 до суду від АТ "КОМІНБАНК" надійшли заперечення від 05.12.2023 на заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у яких останній просив відмовити у її задоволенні.

Згідно з ч.1ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вищевказану заяву про забезпечення позову від 04.12.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України). Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 №753/22860/17).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Верховний Суд зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову від 04.12.2023, заявник вказав, що 31.03.2021 між ТОВ "ІМПУЛЬС-ТРАНС" (іпотекодавець) та АТ "КОМІНБАНК" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, відповідно до якого, іпотекодавець передав іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Господарським товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "ТЕСЕЙ ЛТД" (позичальник) грошових зобов`язань по договору №43/21 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 31.03.2021; іпотекодавець передав об`єкти нерухомого майна, що є його власністю, іпотекоджержателю. Заявник зазначив, що є учасником ТОВ "ІМПУЛЬС-ТРАНС" та має частку у розмірі 30% статутного капіталу товариства, є кінцевим бенефіціарним власником. Відповідно до приписів статуту ТОВ "ІМПУЛЬС-ТРАНС", передача в заставу (іпотеку) нерухомого майна, що є основними фондами товариства, можлива лише за умови отримання згоди загальних зборів товариства, тобто необхідною умовою укладення іпотечного договору є наявність рішення загальних зборів. Однак ОСОБА_1 згоди на передачу в іпотеку нерухомого майна товариства, згоди на укладення іпотечного договору не надавав. Оскільки провадження у справі про визнання недійсним рішення загальних зборів та його скасування займе певний час, може виникнути ситуація, коли буде звернено стягнення на майно, і в такому разі позивачу необхідно буде вживати додаткових заходів щодо відновлення своїх прав.

АТ "КОМІНБАНК" у своїх запереченнях від 05.12.2023 повідомив, що 04.10.2023 звернувся до державного реєстратора ЦНАП Житомирської міської ради з пакетом документів, передбачених п.61 постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З метою недопущення державному реєстратору вчинити реєстраційні дії директор ТОВ «ІМПУЛЬС-ТРАНС» подав заяву про зупинення реєстраційних дій. Державним реєстратором, відповідно до ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», було зупинено реєстраційні дії та зобов`язано ТОВ «ІМПУЛЬС-ТРАНС» надати у строк, що не перевищує 15 календарних днів, судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

АТ "КОМІНБАНК" вважає, що подана до суду заява про забезпечення позову спрямована на уникнення виконання товариством, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є кінцевими бенефіціарними власниками, своїх зобов`язань за іпотечним договором та перешкоджанням Банку у спосіб, передбачений виключно чинним законодавством України, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, застосувавши позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на вищезазначене нерухоме майно відповідно до Закону України «Про іпотеку» та розділу 6 іпотечного договору. Укладений між АТ «КОМІНБАНК» та ТОВ «ІМПУЛЬС-ТРАНС» іпотечний договір, на підставі якого Банком здійснюється звернення стягнення в позасудовому порядку, жодним чином не порушує прав ОСОБА_1 , оскільки укладення іпотечного договору не є порушенням його прав на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. АТ «КОМІНБАНК» наголошує, що подання ОСОБА_1 в подальшому позову про визнання рішення загальних зборів учасників на укладення іпотечного договору, так само як і визнання іпотечного договору, недійсним є неналежним способом захисту прав ОСОБА_1 у такий спосіб, оскільки позов про визнання іпотечного договору недійсним вправі пред`явити саме товариство як власник іпотечного майна, а не його учасник, який не має права звертатися в інтересах товариства поза межами представництва.

Суд зазначає, що при вирішенні питання забезпечення позову не вдається до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, отже суд керується лише власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Дослідивши пояснення ОСОБА_1 та заперечення АТ «КОМІНБАНК», суд приходить до висновку, що вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову шляхом заборони звернення стягнення на майно в позасудовому порядку та накладення арешту на майно не є належними засобами задля усунення ризику невиконання майбутнього рішення у разі звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів та його скасування, тобто не є співмірним з такою позовною вимогою.

Заявником не надано належних доказів та не обґрунтовано мотивів, які могли б свідчити, що невжиття вказаних вище заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що саме обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

З огляду на викладене та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави та заходи забезпечення позову, зокрема ст.ст.136, 137 ГПК України, враховуючи, що забезпечення позову в обраний заявником спосіб не забезпечить реального та ефективного виконання можливого судового рішення у разі звернення з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів та його скасування (якщо його буде ухвалено на користь позивача), суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.12.2023.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140,234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви від 04.12.2023 відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - заявнику (10006,м. Житомир, пров. 3-й Вишневий, буд. 6, РНОКПП НОМЕР_1 ) (рек.)