Рішення

від 22.11.2023 по справі 910/18265/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2023Справа № 910/18265/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксана Вікторівна; 2) Приватний виконавець Кисельова Віталіна Володимирівна

про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, скасування протесту про несплату векселя та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Ремарчук В.В;

від відповідача - не з`явився;

від третіх осіб - не з`явились.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "СПБА" просить суд:

- визнати простий вексель серії АА1097601 виданий 01.07.2020 таким, що не має вексельної сили;

- скасувати протест про не оплату векселя, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксаною Вікторівною 18.06.2021 та зареєстрований в реєстрі за №413;

- визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксаною Вікторівною 18.06.2021 та зареєстрований в реєстрі за №414 таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги позову мотивовані тим, що на виконанні у приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни знаходиться виконавче провадження №65864367, яке відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Коротюк О.В., вчиненого 18.06.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №413 згідно з якого пропонується стягнути з ТОВ "СПБА" на користь ТОВ "Боремер" грошові кошти у сумі 1000000 грн. Виконавчий напис нотаріуса був виданий на підставі протесту векселя АА1097601 про несплату, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Коротюк О.В. 18.06.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №413.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПБА" заперечує щодо факту видачі ним спірного векселя, а також наявності у нього перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Боремер" будь-якого зобов`язання чи боргу, крім того позивач стверджує, що між ним та відповідачем не укладалися будь-які договори про закупівлю товарів, робіт чи послуг, у тому числі договори, ціна яких дорівнювала чи перевищувала б 1000000 грн. або які б містили умову щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів, як це передбачено законодавством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у своїх запереченнях на позов викладених у відзиві на позовну заяву посилається на наявність між сторонами укладеного Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020 відповідно до умов якого відповідач передав у оренду позивачу нежитлові приміщення у будівлі за адресою: Луганська обл., м. Северодонецьк, вул. Новікова, 2-м за весь період користування якими позивач як орендар мав сплатити відповідачу 1000000 грн шляхом передачі власного простого векселя на цю суму.

До відзиву на позов відповідачем було долучено копії Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020, Акт приймання-передачі № 1 нежилого приміщення від 01.07.2020 та Акт приймання-передачі № 2 нежилого приміщення від 03.12.2020 до вказаного договору.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти факту укладання з відповідачем Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020, а також стверджує, що ні договір оренди, ні акти приймання-передачі нежитлового приміщення до вказаного договорору, ні оспорюваний вексель директором ТОВ "СПБА" ніколи не підписувалися та печаткою підприємства не скріплювалися.

Суд неодноразово витребовував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" оригінал Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020 та у Приватного виконавця Кисельової Віталіни Володимирівни оригінал простого векселю серії АА1097601 виданого 01.07.2020.

28.11.2022 Приватним виконавцем Кисельовою Віталіною Володимирівною було надана суду оригінал простого векселю серії АА1097601 виданого 01.07.2020.

Відповідач же вимогу суду надати оригінал Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020 не виконав, жодним чином не обґрунтувавши це.

30.11.2022 судом було призначено у справі технічну судову експертизу на вирішення якої поставлено питання «чи виконано власноручно підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБА" Троценко Ю.М. на простому векселі серії АА1097601, дата складання 01 липня 2020 року чи з попередньою технічною підготовкою, друкарським методом (роздруковано на принтері) або за допомогою печатки факсиміле?».

Ухвалою суду від 07.03.2023 було задоволено клопотання судового експерта та внесено уточнення до питання, яке було поставлено судом на вирішення технічної експертизи ухвалою від 30.11.2022, та ухвалено читати питання в наступній редакції: «Яким способом виконано підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СПБА» Троценко Ю.М. на простому векселі серії АА1097601, дата складання 01 липня 2020 року, рукописно за допомогою пишучого приладу чи мала місце попередня технічна підготовка при його виконанні, або цей підпис виконано за допомогою технічних засобів чи за допомогою факсиміле?».

Через загальний відділ діловодства суду 29.08.2023 від експертної установи повернулися матеріали даної справи разом із висновком експерта та актом здачі-приймання висновку експертів.

Ухвалою суду від 07.09.2023 було поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2023.

На електронну адресу суду 02.10.2023 від представників позивача та відповідача надійшли письмові пояснення з приводу висновків експертизи.

Ухвалами суду від 02.10.2023 та 18.10.2023 підготовче судове засідання відкладалося, а суд повторно витребовував у відповідача оригінал Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020.

03.11.2023 відповідач надав письмові пояснення у яких зазначив, що не має можливості надати суду оригінал Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020, оскільки він перебуває в офісі адвоката відповідача, який на той час був співробітником Міжнародної адвокатської компанії «Бі.Ай.Ем», офіс якої знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-Б, четвертий поверх, до якого не має фізичного доступу адвокат відповідача, оскільки там з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України був заблокований доступ озброєним військовим формуванням.

За час розгляду справи суду так і не вдалося встановити наявність оригіналу Договору оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020.

Ухвалою суду від 08.11.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.11.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2023 підтримав вимоги позову повністю та просив суд позов задовольнити. Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 22.11.2023 не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним виконавцем Кісельовою Віталіною Володимирівною було відкрито виконавче провадження №65864367 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Коротюк О.В., вчиненого 18.06.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №414, згідно з яким пропонується стягнути з ТОВ "СПБА" на користь ТОВ "Боремер" грошові кошти у сумі 1000000 грн. Виконавчий напис нотаріуса був виданий на підставі протесту векселя АА1097601 про не оплату, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Коротюк О.В. 18.06.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №413.

Як йдеться з тексту протесту про не оплату векселя, наявного в матеріалах справи, 17.06.2021 відповідач, як векседержатель, подав приватному нотаріусу КМНО Коротюк О.В. для вчинення протесту про не оплату простий вексель АА1097601, виданий позивачем із строком платежу 16.06.2021 на суму 1000000 грн. Також у протесті вказано, що відповідач 16.06.2021 пред`явив позивачеві вимогу про оплату, однак платежу не отримав. При цьому ніякі мотиви, які б обґрунтовували не оплату векселя, векселедавцем станом на 18.06.2021 року 12:25 год не повідомлялися і не наводилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Закону України "Про нотаріат" протест векселів про не оплату, неакцепт або не датування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99. №1172 (далі - Перелік).

Суд звертає увагу на те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У матеріалах справи наявний оригінал простого векселя серії АА №1097601 (далі - спірний вексель), який був наданий на вимогу суду приватним виконавцем Кісельовою Віталіною Володимирівною.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПБА" заявляючи даний позов вказує на те, що йому випадково стало відомо про відкриття виконавчого провадження №65864367 16.07.2021. Заперечуючи щодо факту видачі ним спірного векселя, а також наявності у нього перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Боремер" будь-якого зобов`язання чи боргу, позивач стверджує, що між ним та відповідачем не укладалися будь-які договори про закупівлю товарів, робіт чи послуг, у тому числі договори, ціна яких дорівнювала чи перевищувала б 1000000 грн, або які б містили умову щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів, як це передбачено законодавством.

Позивач зазначає, що він звертався із запитами до АТ «Райффайзен Банк», щодо інформації чи здійснювались будь-які операції зі спірним векселем чи з будь-якими іншими векселями, векселедавцем або векселедержателем в яких вказано ТОВ «СПБА», у відповідь на що, банк зазначив, що у його відділенні обслуговування ТОВ «СПБА» спірний вексель не отримувало. Окрім того, враховуючи, що у спірному векселі вказано місце платежу відмінне

від місця знаходження векселедавця (позивача), а саме: вексель підлягає в м. Київ, Акціонерне товариство «Укрсиббанк», на адресу AT «Укрсиббанк» адвокатом позивача було направлено адвокатський запит щодо надання інформації, у відповідь на який банк вказав, що в програмному забезпеченні банку не міститься інформації про клієнта ТОВ «СПБА», у тому числі інформація стосовно придбання будь-яких бланків векселів, включаючи бланк спірного векселя.

За таких обставин позивач вважає, що спірний вексель є фіктивним, оскільки ним не видавався, що не відповідає вимогам ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та ст. 4, 5 Закону України "Про обіг веселів в Україні", тому даний вексель не можна вважати таким, що мають вексельну силу.

Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає наступне.

Між відповідачем та позивачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №01-07-20 від 01.07.2020 (далі - Договір оренди) відповідно до умов якого відповідач надав позивачу в оренду нежитлові приміщення загальною площею 14165,9 кв.м. у будівлі корпусу №5 за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Новікова, 2-м. За умовами Договору оренди за весь період користування приміщення (з 01.07.2020 по 01.12.2020) позивач мав сплатити відповідачу 1000000 грн шляхом передачі власного простого векселя номінальною вартістю 1000000 грн. Такий вексель серії АА109601 і був виданий 01.07.2020 позивачем як векселедавцем відповідачу як векселедержателю зі строком платежу - 16.06.2021.

Відповідач каже, що 16.06.2021 ним як векселедержателем спірного векселя було направлено на адресу позивача вимогу про оплату векселя. Та, оскільки спірний вексель не був оплачений, то 17.06.2021 він був переданий для вчинення протесту про не оплату до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни та 18.06.2021 спірний вексель разом із вчиненим протестом про не оплату був повернутий відповідачу та вчинено виконавчий напис, який в подальшому передано на виконання до Приватного виконавця Кисельової Віталіни Володимирівни.

До свого відзиву на позов відповідачем було долучено, зокрема, засвідчені копії Договору оренди, акта приймання-передачі №1 від 01.07.2020 та акта приймання-передачі №2 від 03.12.2020, вимогу про оплату векселя від 16.06.2021, акта пред`явлення векселя до платежу від 16.06.2021.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею шостою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", статті 28 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та пункту 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.12.2002 №508 (з наступними змінами та доповненнями) вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов`язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Відповідності до частин 1, 4 статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов`язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що простий вексель містить:

- назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

- найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;

- зазначення дати і місця видачі простого векселя;

- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

У наданому спірному векселі зазначено: "місце складання - м. Київ", дата складання «01.07.2020», строк платежу « 16.06.2021», підлягає сплаті "в м. Київ, АТ "Укрсиббанк" UA 92351005000002600050415330 (найменування банківської установи), назва та адреса векселедавця: ТОВ "СПБА", 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 52, офіс 29, код ЄДРПОУ 39084910, підпис директора Троценка Ю.М. та засвідчено печаткою векселедавця.

Враховуючи, що позивач заперечував наявність будь-яких господарських відносин з відповідачем, у тому числі щодо факту укладення з ним Договору оренди та видачі спірного векселя, судом було витребувано оригінали цих документів. Однак, фактично на вимогу суду було надано лише оригінал спірного векселя, який було направлено на експертизу з метою вирішення питання: «Яким способом виконано підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СПБА» Троценко Ю.М. на простому векселі серії АА1097601, дата складання 01 липня 2020 року, рукописно за допомогою пишучого приладу чи мала місце попередня технічна підготовка при його виконанні, або цей підпис виконано за допомогою технічних засобів чи за допомогою факсиміле?».

За наслідками проведення судово-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок від 17.08.2023 №2985/23-33 з якого вбачається, що на простому векселі серії АА1097601, дата складання 01 липня 2020 року, між реквізитами: «Директор та «Проценко Ю.М.» відсутній підпис, що виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.

Відповідно до ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Отже, Уніфікований закон пов`язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з відсутністю будь-якого з обов`язкових реквізитів, тобто виключно з дефектом форми таких векселів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/12179/17.

Так, наявним у справі висновком експерта від 17.08.2023 №2985/23-33 підтверджується факт того, що спірний вексель не було підписано власноручно директором позивача. Таким чином, спірний вексель не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а отже відповідно до ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі не має сили простого векселя.

Що ж стосується посилання відповідача на наявність укладеного між ним та позивачем Договору оренди на підставі якого було видано спірний вексель, то суд зазначає наступне.

У частині 1 та 2 ст. 73 ГПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається у частинах 1 та 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 1 та 2 ст. 91 ГПК України).

Відповідно до частини 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з тим, суд не приймає до уваги копію Договору оренди наданого відповідачем, як належний доказ, оскільки цей документ як позивачем так і судом взято під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, на неодноразову вимогу суду надати оригінал цього договору відповідачем не виконано вимоги.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт того, що спірний вексель не має сили простого векселя, то відповідно усі дії, які були спрямовані на його виконання підлягають скасуванню, у тому числі і протест про не оплату векселя та відповідний виконавчий напис.

У зв`язку із наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по оплаті судового збору та оплати експертизи, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати простий вексель серії АА1097601 виданий 01.07.2020 таким, що не має вексельної сили.

Скасувати протест про не оплату векселя, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксаною Вікторівною 18.06.2021 та зареєстрований в реєстрі за №413.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксаною Вікторівною 18.06.2021 та зареєстрований в реєстрі за №414 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" (м. Київ, вул. Волинська, 48/50; ідентифікаційний код 39072753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБА" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, офіс 29; ідентифікаційний код 39084910) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн судового збору та 5974 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 50 коп. витрат на проведення експертизи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 06.12.2023.

Суддя Сташків Р.Б.