Рішення

від 06.12.2023 по справі 910/15262/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2023Справа № 910/15262/23за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Поляков"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Віват"

про стягнення 107 174,87 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Віват" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №ВИ-Д-174 поставки товару від 01.10.2021 у розмірі 107 174,87 грн, яка складається з 55 632,62 грн - суми основного боргу, 2 441,74 грн - 3% річних, 11 489,81 грн - інфляційних втрат та 37 610,70 грн - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Віват" (покупець) було укладено договір №ВИ-Д-174 поставки товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар, відповідно до умов даного договору.

Умови про найменування, асортимент, термін поставки, ціну товару, що може бути поставлений за даним договором, інші умови за узгодженням сторін, вказуються в додатку 1 (специфікації) до даного договору, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, датою поставки товару є дата фактичної передачі товару від постачальника до покупця й оформлення сторонами накладних на товар.

Згідно п. 4.1 договору, покупець оплачує вартість поставленого товару в порядку, розмірі та у терміни, що зазначені в додатку 1 (специфікації) до даного договору.

Відповідно до п. 9.3 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

Додатком №1 до договору сторони узгодили найменування товару, ціну, вартість, термін поставки (не пізніше 3 робочих днів з дати узгодження сторонами замовлення), умови оплати (оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в сумі, еквівалентній вартості відвантаженого постачальником товару з відтермінуванням платежу на 45 календарних днів від дати підтвердженого відвантаження товару), та інші умови поставки.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 55 632,62 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №КФ0004207 від 20.10.2021 на суму 2 062,44 грн; №АКФ-149180 від 19.11.2021 на суму 2 256,48 грн; №АКФ-149168 від 19.11.2021 на уму 717,12 грн; №АКФ-151191 від 24.11.2021 на суму 750,24 грн; №АКФ-151192 від 24.11.2021 на суму 1 397,52 грн; №АКФ-154735 від 01.12.2021 на суму 1 193,04 грн; №АКФ-154736 від 01.12.2021 на суму 675,00 грн; №АКФ-154918 від 01.12.2021 на суму 953,28 грн; №АКФ-154919 від 01.12.2021 на суму 246,96 грн; №АКФ-157765 від 07.12.2021 на суму 609,12 грн; №АКФ-157767 від 07.12.2021 на суму 405,36 грн; №АКФ-159771 від 10.12.2021 на суму 3 342,24 грн; №АКФ-159772 від 10.12.2021 на суму 1 759,68 грн; №АКФ-161477 від 14.12.2021 на суму 834,48 грн; №АКФ-161478 від 14.12.2021 на суму 493,92 грн; №АКФ-161972 від 15.12.2021 на суму 1 165,68 грн; №АКФ-161973 від 15.12.2021 на суму 951,12 грн; №АКФ-162684 від 16.12.2021 на суму 855,36 грн; №АКФ-162685 від 16.12.2021 на суму 493,92 грн; №АКФ-162707 від 16.12.2021 на суму 1 085,04 грн; №АКФ-162708 від 16.12.2021 на суму 788,40 грн; №АКФ-163583 від 17.12.2021 на суму 718,56 грн; №АКФ-163584 від 17.12.2021 на суму 3 036,96 грн; №АКФ-164467 від 18.12.2021 на суму 2 039,40 грн; №АКФ-164864 від 21.12.2021 на суму 581,04 грн; №АКФ-164865 від 21.12.2021 на суму 216,00 грн; №АКФ-002483 від 11.01.2022 на суму 479,54 грн; №АКФ-007944 від 22.01.2022 на суму 1 827,36 грн; №АКФ-017906 від 15.02.2022 на суму 2 700,00 грн; №АКФ-017907 від 15.02.2022 на суму 496,80 грн; №АКФ-017910 від 15.02.2022 на суму 824,40 грн; №АКФ-017911 від 15.02.2022 на суму 681,84 грн; №АКФ-017920 від 15.02.2022 на суму 565,92 грн; №АКФ-017921 від 15.02.2022 на суму 341,28 грн; №АКФ-017925 від 15.02.2022 на суму 686,16 грн; №АКФ-017926 від 15.02.2023 на суму 852,48 грн; №АКФ-017939 від 15.02.2022 на суму 2 664,72 грн; №АКФ-017940 від 15.02.2022 на суму 811,44 грн; №АКФ-019729 від 18.02.2022 на суму 2 725,92 грн; №АКФ-019730 від 18.02.2022 на суму 1 087,20 грн; №АКФ-020900 від 22.02.2022 на суму 1 973,52 грн; №АКФ-020901 від 22.02.2022 на суму 261,36 грн; №АКФ-020916 від 22.02.2022 на суму 922,80 грн; №АКФ-021249 від 23.02.2022 на суму 760,32 грн; №АКФ-021250 від 23.02.2022 на суму 1 064,88 грн; №АКФ-021525 від 23.02.2022 на суму 1 085,76 грн; №АКФ-021526 від 23.02.2022 на суму 3 190,56 грн.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив.

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 55 632,62 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №КФ0004207 від 20.10.2021 на суму 2 062,44 грн; №АКФ-149180 від 19.11.2021 на суму 2 256,48 грн; №АКФ-149168 від 19.11.2021 на уму 717,12 грн; №АКФ-151191 від 24.11.2021 на суму 750,24 грн; №АКФ-151192 від 24.11.2021 на суму 1 397,52 грн; №АКФ-154735 від 01.12.2021 на суму 1 193,04 грн; №АКФ-154736 від 01.12.2021 на суму 675,00 грн; №АКФ-154918 від 01.12.2021 на суму 953,28 грн; №АКФ-154919 від 01.12.2021 на суму 246,96 грн; №АКФ-157765 від 07.12.2021 на суму 609,12 грн; №АКФ-157767 від 07.12.2021 на суму 405,36 грн; №АКФ-159771 від 10.12.2021 на суму 3 342,24 грн; №АКФ-159772 від 10.12.2021 на суму 1 759,68 грн; №АКФ-161477 від 14.12.2021 на суму 834,48 грн; №АКФ-161478 від 14.12.2021 на суму 493,92 грн; №АКФ-161972 від 15.12.2021 на суму 1 165,68 грн; №АКФ-161973 від 15.12.2021 на суму 951,12 грн; №АКФ-162684 від 16.12.2021 на суму 855,36 грн; №АКФ-162685 від 16.12.2021 на суму 493,92 грн; №АКФ-162707 від 16.12.2021 на суму 1 085,04 грн; №АКФ-162708 від 16.12.2021 на суму 788,40 грн; №АКФ-163583 від 17.12.2021 на суму 718,56 грн; №АКФ-163584 від 17.12.2021 на суму 3 036,96 грн; №АКФ-164467 від 18.12.2021 на суму 2 039,40 грн; №АКФ-164864 від 21.12.2021 на суму 581,04 грн; №АКФ-164865 від 21.12.2021 на суму 216,00 грн; №АКФ-002483 від 11.01.2022 на суму 479,54 грн; №АКФ-007944 від 22.01.2022 на суму 1 827,36 грн; №АКФ-017906 від 15.02.2022 на суму 2 700,00 грн; №АКФ-017907 від 15.02.2022 на суму 496,80 грн; №АКФ-017910 від 15.02.2022 на суму 824,40 грн; №АКФ-017911 від 15.02.2022 на суму 681,84 грн; №АКФ-017920 від 15.02.2022 на суму 565,92 грн; №АКФ-017921 від 15.02.2022 на суму 341,28 грн; №АКФ-017925 від 15.02.2022 на суму 686,16 грн; №АКФ-017926 від 15.02.2023 на суму 852,48 грн; №АКФ-017939 від 15.02.2022 на суму 2 664,72 грн; №АКФ-017940 від 15.02.2022 на суму 811,44 грн; №АКФ-019729 від 18.02.2022 на суму 2 725,92 грн; №АКФ-019730 від 18.02.2022 на суму 1 087,20 грн; №АКФ-020900 від 22.02.2022 на суму 1 973,52 грн; №АКФ-020901 від 22.02.2022 на суму 261,36 грн; №АКФ-020916 від 22.02.2022 на суму 922,80 грн; №АКФ-021249 від 23.02.2022 на суму 760,32 грн; №АКФ-021250 від 23.02.2022 на суму 1 064,88 грн; №АКФ-021525 від 23.02.2022 на суму 1 085,76 грн; №АКФ-021526 від 23.02.2022 на суму 3 190,56 грн. Видаткові накладні підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження оплати поставленого позивачем товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежно виконано зобов`язання за укладеним договором.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму основного боргу.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 37 610,70 грн за період з 10.04.2022 по 25.09.2023.

Відповідно до п. 6.3 договору, за порушення термінів розрахунків за цим договором, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що наданий розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 11 489,81 грн та 3% річних у розмірі 2 441,74 грн за період з 10.04.2022 по 25.09.2023.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що наданий розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства, є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач просить зазначити у рішенні про здійснення нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

При цьому, з наведених норм чинного законодавства вбачається право суду, а не обов`язок зазначити про здійснення нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення суду.

За змістом частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду, на переконання суду відсутні підстави для застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України в даному випадку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну допомогу до матеріалів справи додані: копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.03.2023 та додаткової угоди №5 до договору; копія акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №4 від 25.09.2023 на суму 20 000 грн та копія рахунку-фактури №005 від 25.09.2023 на суму 20 000,00 грн.

Як вбачається із акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги №4, сторонами визначено наступне найменування, обсяги, час та гонорар послуг: консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку у судах всіх інстанцій, у тому числі: проведення двох зустрічей з клієнтом перед підготовкою заяви, аналіз та добірка норм чинного законодавства. Вивчення сформованої судової практики та практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав клієнта у судовому порядку, та виконання судового рішення - 4 години - 6 000,00 грн; складання позову - 4 години 6 000,00 грн; підготовка до подачі позову до канцелярії суду, у тому числі: роздруківка позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів, відправка пошти - 2 години - 3 000,00 грн; представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні - 5 000,00 грн. Загальна суму 20 000,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Проте, із аналізу наданого акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги №4 від 25.09.2023 судом встановлено, що акт складений формально, без урахування послуг, які були надані фактично, оскільки він містить узгоджену суму щодо послуги з представництва інтересів у судовому засіданні, у той час як справа є малозначною та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі документами. Окрім того, на формальність такого акту вказує і додаткова угоди до договору, у якій сторони завчасно узгодили найменування послуг, час, який необхідно витратити на надання послуги та її вартість.

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатам на надання послуг у даній справі.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем доказів, а також з урахуванням того, що справа є малозначною, а судова практика по аналогічним спорам є усталеною, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Віват" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 302; код ЄДРПОУ - 44278331) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18005, м. Черкаси, вулю Чехова, буд. 41, код ЄДРПОУ - 32268131) 55 632 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять дві) грн 62 коп. - суми основного боргу, 37 610 (тридцять сім тисяч шістсот десять) грн 70 коп. - пені, 2 441 (дві тисячі чотириста сорок одна) грн 74 коп. - 3% річних, 11 489 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн 81 коп. - інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн - витрат по сплаті судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна