Рішення

від 27.11.2023 по справі 910/13797/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023Справа № 910/13797/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»

до Товарної біржі «ІННЕКС»

про стягнення 645 101,05 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» до Товарної біржі «ІННЕКС» про стягнення 645 101,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору № 31-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання Електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 від 11.07.2018 в частині здійснення оплати на розвиток ЕТС.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

07.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/13797/23 та призначено підготовче засідання на 04.10.2023.

В підготовче засідання 04.10.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву, а також інших заяв, клопотань до суду не подав.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак конверт із ухвалою суду повернувся до не врученим із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням строку зберігання».

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання представника відповідача, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.11.2023.

В підготовче засідання 06.11 2023 з`явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2023 не з`явився. Про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином. Ухвала суду про відкладення підготовчого засідання направлялась на адресу відповідача, однак станом на день підготовчого засідання до суду не поверталися ані повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 04.10.2023 ані конверт із вказаною ухвалою. Водночас, за даними сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення № 0600050658225, суд встановив, що дане відправлення із ухвалою від 04.10.2023, що направлялась на адресу відповідача, не вручене під час доставки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи те, що суд повідомляв відповідача про розгляд справи за належною адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а відомостей щодо можливої іншої фактичної адреси місцезнаходження/адреси для листування матеріали справи не містять, враховуючи неподання відповідачем жодних заяв/клопотань, а також відзиву на позовну заяву, враховуючи те, що судом вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.2023.

В судове засідання 27.11.2023 представники сторін не з`явились. Водночас, від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, у якій останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, в свою чергу, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак станом на 27.11.2023 до суду повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 06.11.2023 про розгляд справи по суті або конверт із вказаною ухвалою не повертались. В той же час, за даними сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення № 0600058510065 14.11.2023 не було вручене під час доставки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, з огляду на наявні у суду відомості щодо неотримання відповідачем ухвали суду, надісланою відповідачу на правильну адресу місцезнаходження, суд доходить висновку, що ухвала від 06.11.2023 про призначення розгляду справи по суті вважається йому врученою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач повідомлявся судом належним чином, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи подану позивачем заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представників вказаних учасників справи.

У судовому засіданні 27.11.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті. Однак, з огляду на неявку в судове засідання представників сторін, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частина рішення судом не проголошувалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2018 між Державним підприємством «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (надалі - адміністратор, позивач) та Товарною біржею «Іннекс» (надалі - оператор, відповідач) укладено договір № 31-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 (надалі - Договір).

09.03.2023 на виконання наказу Мінекономіки № 235 від 03.02.2022 прийнято рішення про реорганізацію Державного підприємства «Прозорро.Продажі» та створення Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» як його правонаступника.

Пунктами 1.2. та 1.6. Договору визначено, що адміністратор - Державне підприємство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», визначене постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 «Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи» відповідальним за забезпечення функціонування ЕТС - адміністратором ЕТС; оператор авторизованого електронного майданчика (оператор) - юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до Договору про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації від 11.07.2018 № 30-МП-ЦБД2/2018, укладеного з Адміністратором ЕТС.

За положеннями п. 2.1. Договору предметом його є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи «ProZorro.Продажі» ЦБД2 для організації проведення електронних аукціонів у ЕТС у відповідності до Регламенту ЕТС.

Відповідно до п. 3.1 Договору використання електронної торгової системи «Prozorro.Продажі» ЦБД-2 здійснюється відповідачем відповідно до Договору про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації від 11.07.2018 № 30-МП- ЦБД2/2018, цього Договору, Регламенту ЕТС та чинного законодавства України.

27.11.2018, 19.04.2019, 25.06.2019, 01.10.2019, 18.10.2019, 06.07.2020, 17.09.2020, 20.05.2020, 01.06.2020, 29.09.2021, 29.11.2022, 26.04.2023 між сторонами укладені додаткові угоди до вказаного договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019, ціна договору складається з плати на розвиток ЕТС, що вираховується з гарантійного внеску переможця електронного аукціону.

Згідно з п.п. 6.1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 встановлено, що плата на розвиток ЕТС, для електронних аукціонів, що відбудуться після 19.04.2019 року, становить 30% винагороди оператора, але не менше:

- 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 1 (першого) травня 2019 року);

- 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 1 (першого) серпня 2019 року);

- 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 1 (першого) листопада 2019 року).

За положеннями п. 6.2. Договору в редакції додаткової угоди від 29.11.2022, з 01.06.2020 адміністратор не пізніше 7 числа поточного місяця (або в інший термін у разі, якщо договір було укладено після 7 числа поточного місяця) за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування мінімального розміру плати на розвиток ЕТС за місяць, визначеного п. 6.1.2. Договору.

Адміністратор протягом десяти робочих днів з дня опублікування Договору купівлі-продажу/оренди об`єкта в ЕТС та присвоєння електронному аукціону статусу завершений, у випадку, коли така сума перевищує мінімальний розмір плати на розвиток ЕТС за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє додатковий рахунок (рахунки) оператора для перерахування плати на розвиток ЕТС в повному обсязі за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє додатковий рахунок (рахунки) оператору для перерахування плати на розвиток ЕТС в повному обсязі.

Рахунок (додатковий рахунок) виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису та підлягає оплаті Оператором протягом п`яти робочих днів з дня його відправлення.

Адміністратор протягом семи робочих днів після закінчення місяця, у якому відбулась оплата рахунку/рахунків, надсилає оператору засобами системи електронного документообігу Акт наданих послуг на розвиток ЕТС. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосування кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує Акт наданих послуг та передає його за допомогою засобів системи електронного документообігу адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову мотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує вказаний Акт.

У випадку, якщо протягом зазначеного періоду оператор не підписує примірник Акта наданих послуг або надає не мотивовану відмову від його підписання, такий Акт наданих послуг вважається погодженим та підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

Відповідно до п. 6.7. Договору в редакції додаткової угоди від 20.05.2020, з 01.10.2020 частина коштів із суми мінімального платежу (50 000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість), вказаними у п. 6.1.2 Договору, в обсязі 20 000,00 грн, може бути направлена на маркетингові та рекламні послуги (роботи), спрямовані на просування ЕТС (маркетинговий бюджет).

Таким чином, сума частини щомісячного мінімального платежу на розвиток ЕТС, що має надходити на рахунок позивача, як сплата такого мінімального платежу, відповідно до умов Договору складає 30 000,00 грн, а у випадку коли 30% від максимальної винагороди оператора перевищує мінімальний розмір плати на розвиток ЕТС, адміністратор виставляє додатковий рахунок для перерахування плати на розвиток ЕТС у повному обсязі.

Як вказує позивач, оскільки відповідач використовував ЕТС Prozorro.Продажі ЦБД-2 відповідно до Договору про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів, у нього виник обов`язок зі сплати на розвиток ЕТС у розмірі 30% за такими платежами:

- плата за розвиток ЕТС Prozorro.Продажі ЦБД-2 ідентифікатор аукціону BRE001-UA-20230502-46258 (електронний аукціон з продажу майна боржників у справах про банкрутство) - у розмірі 720 006,60 грн (рахунок № ЦБД2-000487 від 13.06.2023);

- плата за розвиток ЕТС Prozorro.Продажі ЦБД-2 ідентифікатори аукціонів LLE001-UA-20210806-27229 (електронні торги з продажу майна/оренди/передачі права) - у розмірі 720,00 грн, LLE001-UA-20211012 (електронні торги з продажу майна/оренди/передачі права) - у розмірі 121,45 грн, ALE001-UA-20230508-74921 (електронні торги з продажу майна/оренди/передачі права) - у розмірі 4065,00 грн (рахунок № ЦБД2-000570 від 14.07.2023 зі сплати коштів на розвиток ЕТС у розмірі 5887,74 грн).

Відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 180 000,00 грн як плату за розвиток ЕТС Prozorro.Продажі ЦБД-2 за червень 2023 року за Договором № 31-ЕТС-ЦБД2/2018 від 11.07.2018 та рахунком № ЦБД2-000487 від 13.06.2023, що підтверджується платіжними інструкціями № 138 від 23.06.2023 та № 139 від 29.06.2023.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснивши оплату за рахунками № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 та № ЦБД2-000570 від 14.07.2023 у повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість у розмірі 545 894,34 грн. Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 44 617,95 грн за загальний період прострочення з 20.06.2023 по 21.08.2023 та штраф у загальному розмірі 54 589,36 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 № 31-ЕТС-ЦБД2/2018 від 11.07.2018 в частині внесення плати на розвиток ЕТС.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

При цьому, суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису виставлено відповідачу рахунок на оплату № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 на суму 720 006,60 грн з ПДВ, що підтверджується даними про доставку вказаного рахунку адресату (відповідачу) відповідно до протоколу руху документа (рахунка).

23.06.2023 відповідачем на підставі вказаного рахунку частково сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 120 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 138 від 23.06.2023, а 29.06.2023 сплачено 60 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 139 від 29.06.2023.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача за рахунком № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 складає 540 006,60 грн.

Крім того, позивачем на виконання умов Договору за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису виставлено відповідачу рахунок на оплату № ЦБД2-000570 від 14.07.2023 на суму 5 887,74 грн з ПДВ, що підтверджується даними даними про доставку вказаного рахунку адресату (відповідачу) відповідно до протоколу руху документа (рахунка).

Також в матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЦБД2-000487 від 30.06.2023 на суму 720 006,60 грн та № ЦБД2-000570 від 31.07.2023 на суму 5 887,74 грн, підписані електронним цифровим підписом в односторонньому порядку позивачем, втім направлені відповідачу за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді.

Відповідач обставин щодо виставлення йому позивачем рахунків не спростував, як і не надав заперечень щодо розміру плати на розвиток ЕТС, яка виставлена позивачем в рахунках № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 та № ЦБД2-000570 від 14.07.2023.

Отже, із наведеного вбачається, що у визначений п. 6.2. Договору (в редакції додаткової угоди від 29.11.2023) строк відповідач не розрахувався, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЦБД2-000487 від 30.06.2023 та № ЦБД2-000570 від 31.07.2023 не підписав, заборгованість сплатив лише частково за актом від 13.06.2023 на суму 180 000,00 грн, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 545 894,34 грн (540 006,60 грн + 5887,74 грн), яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з Товарної біржі «ІННЕКС» на користь Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» про стягнення основної заборгованості у розмірі 545 894,34 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 44 384,05 грн за період прострочення з 20.06.2023 по 21.08.2023 та штраф у розмірі 54 000,66 грн по рахунку № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 на суму боргу 540 006,00 грн; пеню у розмірі 233,90 грн за період прострочення з 21.07.2023 по 21.08.2023 та штраф у розмірі 588,70 грн по рахунку № ЦБД2-000570 від 14.07.2023 на суму боргу 5887,74 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Щодо одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.5. Договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку пені, суд встановив його помилковість, а саме в частині визначення початку періоду прострочення, оскільки позивачем включено в такий період останній день, в який відповідач мав здійснити оплату за спірними рахунками. У зв`язку з цим, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, суд вважає, що по рахунку № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 є правильним період прострочення з 21.06.2023 по 21.08.2023, а по рахунку № ЦБД2-000570 від 14.07.2023 - з 22.07.2023 по 21.08.2023.

Таким чином, за перарахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення грошового зобов`язання по рахунку № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 складає 43 644,32 грн, а по рахунку № ЦБД2-000570 від 14.07.2023 - 225,83 грн, що в підсумку складає 43 870,15 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він є правильним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 54 000,66 грн за прострочення здійснення оплати по рахунку № ЦБД2-000487 від 13.06.2023 та у розмірі 588,70 грн за прострочення здійснення оплати по рахунку № ЦБД2-000570 від 14.07.2023, що в підсумку складає 54 589,36 грн.

Приписами ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ».

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товарної біржі «ІННЕКС» (пр-т. Голосіївський, 70, кімната 1103, м. Київ, 03040; ідентифікаційний код 32388652) на користь Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (вул. Бульварно-Кудрявська, 22, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 42068925) заборгованість в розмірі 545 894 (п`ятсот сорок п`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 34 коп., пеню в розмірі 43 870 (сорок три тисячі вісімсот сімдесят) гривень 15 коп., штраф у розмірі 54 589 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) 36 коп. та судовий збір у розмірі 9 665 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 30 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.12.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко