Рішення

від 07.12.2023 по справі 911/2915/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2915/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОК"

про стягнення 63 576, 59 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОК" (надалі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 63 576, 59 грн, з яких 52 509, 00 грн основний борг, 8 939, 90 грн інфляційні втрати та 2 127, 69 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором підряду на проведення технічного обслуговування №21-12/ТО від 21.12.2021, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/2915/23 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 25.09.2023, яка отримана останнім 11.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600049013679.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21.12.2021 між позивачем (далі виконавець) та відповідачем (далі замовник) укладено договір підряду на проведення технічного обслуговування № 21-12/ТО (далі договір), відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з виконання робіт покварталь ного технічного обслуговування обладнання котельні та пакувальної машини СС0110312538, фірми LACHENMEIER, змонтованих на заводі по виробництву автоклавного газобетону, в 2022 році, що складається з:

- двох парових котлів Vitomax 200, потужністю 10 т пари/ год. та 8 т пари/ год., фірми Viessmann, виробництво Німеччина, з пальниками газовими фірми Weishaupt, WM-GL50/1-A ZM-R-NR, та фірми Draizler, М 5001.4, виробництво Німеччина;

- водогрійного котла Vitoplex 100, теплопродуктивністю 1925 кВт, фірми Viessmann. виробниц тво Німеччина, з пальником газовим М2001 ARZ, фірми Draizler, виробництво Німеччина, а також

- систем автоматики котлів і загально котельного обладнання і пакувальної машини СС0110312538 згідно протоколу договірної ціни (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із п.1.2. договору замовник зобов`язується надати виконавцю доступ до котлоагрегатів та систем, наведених в п.1.1. цього договору, прийняти виконані роботи та повністю сплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов цього договору.

Адреса виконання робіт: Київська обл., м. Березань, вул. Березанський шлях, 44-а (п.1.3. договору).

Обсяг робіт, терміни проведення робіт, що зобов`язується виконати виконавець за даним договором, вказано у додатку № З ПЛАН-ГРАФІК, що є невід`ємного частиною договору (п.1.4. договору).

Відповідно до п.2.1. договору загальна вартість робіт за 2022 рік за даним договором і згідно додатку №1 «Прото кол договірної ціни» складає 210 036, 00 грн. Вартість здійснених робіт за квартал складає: 52 509, 00 грн

У пункті 2.2. договору погоджено, що розрахунки за цим договорам проводяться у вигляді оплати вартості робіт за квартал на підставі актів виконаних робіт та форми КБ-3, протягом 5 банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт.

Згідно із п.3.1. договору здача-прийом виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт та формою КБ-3.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (п.4.1. договору).

На виконання умов договору 29.04.2022 сторонами без зауважень підписано та скріплено печатками акт приймання-здачі виконаних робіт за квітень 2022 року на суму 52 509, 00 грн та довідку про вартість виконаних робіт за квітень 2022 року (форма КБ-3) на суму 52 509, 00 грн.

Як зазначає позивачем, відповідач виконані роботи не оплатив.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором, у частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 52 509, 00 грн основного боргу, 8 939, 90 грн інфляційних втрат та 2 127, 69 грн 3 % річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято, роботи на загальну суму 52 509, 00 грн, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт за квітень 2022 року та довідкою про вартість виконаних робіт за квітень 2022 року (форма КБ-3).

Суд зазначає, що вказані вище акт приймання-здачі виконаних робіт за квітень 2022 року та довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2022 року (форма КБ-3) підписані та скріплені печаткою з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.2. договору сторонами погоджено, що розрахунки за цим договорам проводяться у вигляді оплати вартості робіт за квартал на підставі актів виконаних робіт та форми КБ-3, протягом 5 банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт.

Враховуючи, що акт приймання-здачі виконаних робіт за квітень 2022 року підписано 29.04.2022, то враховуючи строк оплати, який передбачений в п. 2.2. договору, а саме протягом 5 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт, останнім днем оплати виконаних робіт є 06.05.2022.

Доказів оплати виконаних робіт відповідачем матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт у розмірі 52 509, 00 грн, доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення суми основної заборгованості.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 07.05.2022 по 11.09.2023 у сумі 2 127, 69 грн та 8 939, 90 грн інфляційних втрат за період з травня 2022 року по серпень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 8 939, 90 грн за період з травня 2022 року по серпень 2023, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем у розмірі 2 127, 69 грн за загальний період з 07.05.2022 по 11.09.2023, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 52 509, 00 грн основного боргу, 8 939, 90 грн інфляційних втрат та 2 127, 69 грн 3 % річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОК" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОК" (08700, Київська область, місто Обухів(пн), вулиця Промислова, будинок 6, ідентифікаційний код 34840150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-А, ідентифікаційний код 32977678) 52 509 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот дев`ять) грн 00 коп. основного боргу, 8 939 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 90 коп. інфляційних втрат, 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) грн 69 коп. 3 % річних та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова