Рішення

від 04.12.2023 по справі 917/764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Справа № 917/764/23

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №917/764/23

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Корби Олега Павловича, АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

до Приватного підприємства "Електро техкомплект", вул. Зигіна, 29, к. 108, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 36195565

про стягнення 13 595,42грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернулася Фізична особа - підприємець Корба Олег Павлович (далі по тексту - ФОП Корба О.П., позивач) з позовною заявою (вх. № 825/23 від 11.05.2023) до Приватного підприємства "Електротех комплект" (далі по тексту ПП "Електро техкомплект", відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень №6 від 01.01.2023 у розмірі 13 592,42грн основного боргу та 2 259,15грн пені.

Також в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної сплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням та компенсації вартості комунальних послуг.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.05.2023 позовну заяву ФОП Корби О.П. прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/764/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; встановлено учасникам справи строки для подачі заяв по суті справи.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 позовну заяву ФОП Корби О.П. залишено без розгляду, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Копія ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у паперовому вигляді була направлена за місцезнаходженням позивача і була отримана ним 22.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.40).

02.10.2023 від позивача надійшов лист № 4 від 27.09.2023 про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 12435).

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 4 цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 18.09.2023 про залишення позовної заяви без руху позивачем була отримана 22.09.2023, з наступного дня розпочався відлік п`ятиденного строку, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви. Останнім днем на подання таких доказів є 27.09.2023 включно.

Згідно відмітки поштового відділення лист № 4 від 27.09.2023 про усунення недоліків позовної заяви з доданими до нього матеріалами позивач здав на поштове відділення 28.09.2023, до господарського суду зазначене поштове відправлення надійшло 02.10.2023, про що свідчить відмітка загального відділу Господарського суду Полтавської області. Отже, строк на усунення недоліків позовної заяви пропущено.

За п.п. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Задля дотримання принципів господарського судочинства та з метою повного та всебічного розгляду справи, а також враховуючи те, що пропущений позивачем строк на усунення недоліків позовної заяви є незначним (один день), суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Відтак, суд продовжує розгляд справи № 917/764/23.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01.01.2023 між ТОВ "Солар-365" (Орендодавець) та ФОП Корбою О.П. (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень (а.с. 15-18), за умовами п.1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування нежитлові приміщення (далі за текстом - "об`єкт, що орендується"), які розташовані в адміністративній будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 29.

Мета оренди: розташування офісу Орендаря за його розсудом без зміни цільового визначення орендованих приміщень (п. 2.1. Договору оренди). Строк оренди становить з 01.01.2023 по 31.12.2023 (п. 4.1. Договору).

Факт передачі нежитлового приміщення в оренду підтверджується підписаним сторонами Актом прийняття - передачі нежитлових приміщень від 01.01.2023 (а.с. 19), який є додатком до Договору оренди від 01.01.2023.

01.01.2023 між ФОП Корба О.П. (позивач, за умовами договору - Суборендодавець) та ПП "Електро техкомплект" ( відповідач, за умовами договору - Суборендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 6 (далі - Договір оренди № 6, Договір) (а. с.5-7 ).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Суборендодавець передає, а Суборендар бере в тимчасове платне користування нежитлові приміщення (далі за текстом - "об`єкт, що орендується"), які розташовані в адміністративній будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 29. Власником будівлі є ТОВ "СОЛАР-365". Будівля належить на праві власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №19254760 (п. 1.1. , п. 1.2. Договору);

- загальна площа-орендованих приміщень становить 20,2кв.м. (п. 1.3. Договору);

- мета оренди: розташування офісу Суборендаря за його розсудом без зміни цільового призначення орендованих приміщень (п. 2.1. Договору);

- передача об`єкта, що орендується, здійснюється за актом прийняття-передачі (Додаток № 1) , який підписується представниками сторін (п. 3.1. Договору);

- підписання сторонами акту приймання - передачі свідчить про фактичну передачу об"єкта. що орендується, Суборендарю (п. 3.2. Договору);

- строк оренди становить з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року (п. 4.1. Договору);

- орендна плата за об"єкт оренди складає на місяць 4 040,00грн, з ПДВ (п. 5.2. Договору);

- окрім орендної плати Суборендар компенсує Суборендодавцю вартість спожитих комунальних послуг в розмірі, що визначається в рахунках та актах наданих послуг: за електроенергію по тарифу постачальника згідно внутрішнього електролічильника; за опалення в офіційний опалювальний період оплата складає 48,90 грн. за 1 кв.м (п. 5.3. Договору);

- орендна плата сплачується щомісяця передплатою, в безготівковому порядку на поточний рахунок Суборендодавця не пізніше 5 числа кожного місяця на підставі рахунку Суборендодавця (п. 5.4. Договору);

- компенсація вартості комунальних послуг сплачується щомісяця в безготівковому порядку на поточний рахунок Суборендодавця не пізніше 5 числа наступного місяця на підставі рахунку Суборендодавця (п. 5.5. Договору);

- щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним Суборендодавець передає Суборендарю і Сторони підписують Акт наданих послуг за звітний місяць (п. 5.6. Договору);

- суборендодавець зобов"язаний передати Суборендарю приміщення в п`ятиденний термін з моменту укладення договору, після повної передплати за оренду за поточний місяць (п. 7.1. Договору);

- суборендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі (п. 7.2. Договору);

Договір оренди нежитлових приміщень приміщення № 6 від 01.01.2023 підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

01.01.2023 між сторонами було підписано Акт прийняття-передачі нежитлових приміщень, згідно якого Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення, кімната 105, загальною площею 20,2кв.м, що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Зигіна, 29 (а.с. 8).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення договірних зобов"язань відповідачем з моменту початку оренди зазначеного вище нежитлового приміщення, сплата орендних платежів не проводилась, так само як не здійснювалась компенсація вартості наданих комунальних послуг.

Матеріали справи свідчать, що у відповідності до умов Договору оренди № 6 за період користування майном між сторонами було підписано Акти надання послуг, а саме:

№ 5 від 31.01.2023 на суму 5 059,00грн, у тому числі послуга з надання в суборенду нежитлового приміщення за січень 2023 - 4 040,00грн та відшкодування комунальних витрат - 1 019,00грн (а.с. 45);

№ 34 від 28.02.2023 на суму 5 059,00грн, у тому числі послуга з надання в суборенду нежитлового приміщення за лютий 2023 - 4 040,00грн та відшкодування комунальних витрат - 1 019,00грн (а.с. 48).

Залучений позивачем до матеріалів справи Акт надання послуг № 61 від 15.03.2023 на суму 3 474,42грн, у тому числі послуга з надання в суборенду нежитлового приміщення з 01.03.2023 по 15.03.2023 - 1 955,00грн та відшкодування комунальних витрат - 1 519,42грн не підписаний відповідачем, а тому судом до уваги не приймається.

Також позивачем за період користування відповідачем нерухомим майном з 01.01.2023 по 15.03.2023 (включно) було сформовано та виставлено відповідачу рахунки для проведення оплати за оренду приміщення та компенсації вартості комунальних послуг по Договору ( розшифровкою відшкодування комунальних послуг) , а саме № 5 від 01.01.2023 на суму 5 059,00грн (а.с. 43), № 35 від 01.02.2023 на суму 5 059,00грн (а.с. 46) та № 65 від 01.03.2023 на суму 3 474,42грн (а.с. 49). Зазначені рахунки відповідачем не оплачено.

З метою досудового вирішення спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 10.03.2023 (а.с. 12-13), в якій позивач повідомив відповідачу про наявність у нього заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень приміщення № 6 від 01.01.2023 в сумі 15 083,34грн, яку вимагав погасити до 15.03.2023, а також запропонував відповідачу з"явитися 15.03.2023 за адресою м. Полтава, вул. Зигіна, 29 (за місцезнаходження Суборендодавця) для вирішення питання щодо подальшої оренди приміщення та підписання відповідних документів.

Відповідач 15.03.2023 звільнив орендоване приміщення, що підтверджується Актом прийому-передачі об"єкта з оренди (а.с. 9), при цьому заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень приміщення № 6 від 01.01.2023 не погасив.

За даними позивача, станом на 09.05.2023 заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становить 10 035,00грн та 3 557,42 грн невідшкодованої компенсації комунальних послуг, всього в сумі 13 592,42грн.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень приміщення № 6 від 01.01.2023 в сумі 13 592,42грн основного боргу. Крім цього, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов"язань в частині своєчасної сплати орендних платежів та компенсації вартості комунальних послуг позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 2 259,15грн пені.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір оренди нежитлових приміщень приміщення № 6 від 01.01.2023.

Суд встановив, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором піднайму (суборенди), який підпадає під правове регулювання Глави 58 статей 759-797 ЦК України та глави 30 ГК України.

З огляду на зазначене, посилання позивача у тексті позовної заяви на приписи ст. ст. 901 та 903 ЦК України, які регулюють правовідносини за договором про надання послуг, не можуть бути прийняті судом до уваги.

При цьому судом прийнято до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду. Так у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову через помилкове правове обґрунтування позовних вимог є перешкодою в доступі до правосуддя, а відтак - порушенням статті 6 Конвенції та статей 55, 124 Конституції, оскільки позивач визначає предмет та підстави позову, а обов`язком суду є установлення обґрунтованості позову та вирішення спору по суті заявлених вимог з визначенням правовідносин сторін, що випливають зі встановлених обставин та правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Посилання позивачів у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню в цій справі, не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки суд при вирішенні справи враховує підставу (обґрунтування) та предмет позовних вимог.

Підставою позову є фактичні обставини, що наведені в заяві, тому зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Таким чином, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

На підставі зазначеного при вирішенні даного спору суд керується нормами права, що регулюють договірні відносини найму (піднайму).

За змістом ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Приписами ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (ст. 763 ЦК України).

Факт передачі в суборенду відповідачу нежитлового приміщення, кімната 105, загальною площею 20,2кв.м, що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Зигіна, 29 підтверджується Актом прийняття-передачі нежитлових приміщень від 01.01.2023, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками (а.с. 8).

Орендоване приміщення відповідач звільнив 15.03.2023, що підтверджується Актом прийому-передачі об"єкта з оренди (а.с. 9).

Відтак період суборенди вищевказаного нежитлового приміщення становив з 01.01.2023 по 15.03.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частинами 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Судом встановлено, що відповідач, орендуючи нежитлове приміщення з 01.01.2023 по 15.03.2023 не вносив орендну плату та не відшкодовував комунальні послуги у визначені у договорі строки та розмірі відповідно до виставлених рахунків, заборгувавши позивачу 13 592,42грн. Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Позивачем не було надано суду доказів отримання відповідачем виставлених рахунків на оплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг. З цього приводу судом прийнято до уваги, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 ЦК України.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

З огляду на зобов`язання відповідача вносити плату за орендоване майно та відшкодовувати комунальні послуги у строки та у розмірі, які визначені у Договорі оренди нежитлових приміщень № 6 від 01.01.2023 та встановлення судом порушення відповідачем цього зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за орендоване майно та комунальні послуги є обґрунтованою, відповідає праву позивача, отже підлягає до задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 230 ГК України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов"язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 2 259,15грн пені. Разом з цим, ані в тексті позовної заяви ані в матеріалах, доданих до неї, відсутній розрахунок пені з відображенням періоду нарахування, суми на яку здійснюється нарахування, відсутні посилання на підстави нарахування пені, що позбавляє суд можливості перевірити правильність вказаного нарахування та його відповідність вимогам чинного законодавства України.

За даних обставин, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2 259,15грн у зв"зку з їх необґрунтованістю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13 592,42грн основного боргу обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2 301,48грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Електро техкомплект" (вул. Зигіна, 29, к. 108, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 36195565) на користь Фізичної особи - підприємця Корби Олега Павловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 13 592,42 грн основного боргу та 2 301,48 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 07.12.2023

Суддя О.О. Ореховська