Рішення

від 07.12.2023 по справі 922/4273/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4273/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка",м.Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківська обласна рада, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провектор", м.Харків про стягнення коштів 113 032,27 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство Харківської обласної ради "Знахідка" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провектор" про стягнення заборгованості по орендній платі за Договором оренди №386Н комунального майна від 20.08.2019 у розмірі 37 987, 21 грн., заборгованості за Договором №386Н/В про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 20.08.2019 у розмірі 75 045,06 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4273/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Також цією ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківську обласну раду (61002, м.Харків, вул. Сумська, 64; код ЄДРПОУ 24283333)

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом Харківської області справи № 922/4273/23 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала суду від 09.10.2023 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на юридичну адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте відповідачу вказана копія ухвали суду від 09.10.2023 про відкриття провадження у цій справі, яку судом надіслано за юридичною адресою відповідача не була вручена, повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, судове рішення, пов`язане з рухом цієї справи було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб, а також надання сторонам достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.

Разом з цим, судом ураховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Таким чином, ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 серпня 2019 року між Харківською обласною радою (третя особа, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВЕКТОР" (відповідач, орендар) було укладено Договір № 386 Н комунального майна, відповідно до умов якого в строкове платне користування відповідача передано нежитлові приміщення (кімнн.№8-9), загальною площею 38,5 м2, у тому числі місця спільного користування площею 4,5 м2, будівлі літ. "Г-1" та нежитлові приміщення (кімн.№3-10, 10а, 10б, 23, 24), загальною площею 291,4 м2, у тому числі місця спільного користування, площею 51,7 м2, будівлі літ. "А-1", які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Лазьківський, 12, що знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (надалі- позивач, балансоутримувач). Майно передано з метою розміщення виробничої та друкарської майстерень.

Факт передачі комунального майна в користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна за Договором № 386 Н від 20.08.2019 р.

У відповідності до п.10.1 Договору №386 Н, його укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 20 серпня 2019 року по 19 липня 2022 року включно.

Розмір орендної плати та порядок оплати визначено сторонами у розділі 3 договору № 386 Н.

Так, відповідно до п. 3.1 договору № 386 Н, сторонами було узгоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл. селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI, далі - Методика, і становить за рік 88 470,00 грн без урахування ПДВ ті індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2019 року становить 7 328,27 грн без урахування ПДВ та індексу інфляції за серпень 2019 року, який враховується при сплаті.

Рішенням №126-VIII Харківської обласної ради від 11.03.2021 "Про розподіл орендної плати" було вирішено, що 100% плати за оренду (у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 рік) нерухомого майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області перераховується балансоутримовачу (Позивачу).

Також згідно рішення IX сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 21.12.2021 року №349-VIII "Про розподіл орендної плати у 2022 році" було вирішено про спрямування у 2022 році 100% орендної плати, нарахованої (у період з 01.01.2022 по 31.12.2022) за оренду нерухомого майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та обліковується на балансі Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка", на розрахунковий рахунок підприємства, за умови її використання на утримання, облаштування, ремонт майна та його придбання в установленому чинним законодавством України порядку, виконання статутних завдань та забезпечення захищених статей видатків з метою недопущення штрафних санкцій.

Факт повернення орендованого майна після закінчення строку дії Договору оренди №386Н підтверджується актом від 19.07.2022 приймання-передачі орендованого майна за Договором оренди №386 Н комунального майна від 20.08.2019 р.

На підставі пункту 5.9. Договорів оренди 20.08.2019 між Обласним комунальним підприємством Харківської обласної ради "Знахідка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВЕКТОР" був укладений Договір №386 Н/В про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна

Згідно з п. 2.2.4. Договорів Н/В зазначено, що не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, разом з орендною платою, вносити плату на рахунок Позивача за санітарне обслуговування прибудинкової території, технічне обслуговувавння Приміщення відповідно до його загальної площі, експлуатацію відповідно до відновної вартості Приміщення.

У разі припинення або розірвання договору оренди Орендар сплачує плату по цьому Договору до дня повернення Приміщення за актом приймання -передачі Балансоутримувачу включно.

Своєчасно не пізніше 5 числа звітного місяця, і в повному обсязі сплачувати Балансоутримувачу суми витрат на утримання орендованого майна.

01 січня 2020 року абзац 3 пункту 2.1.1. розділу 2. "Обов`язки сторін" викладено у наступній редакції:

"Експлуатаційні витрати складають 900,00 грн. на місяць, без урахування ПДВ.".

Пункт 2.2.4. Договору 386 Н/В було викладено у новій редакції, а саме «Не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім місяцем, разом з орендною платою, вносити плату Балансоутримувачу за санітарне обслуговування прибудинкової території, технічне обслуговування Приміщень відповідно до їх загальної площі, експлуатацію відповідно до вартості Приміщень, а також за комунальні послуги".

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором оренди щодо повного та своєчасного внесення орендної плати, у зв`язку з чим станом на 19.07.2022 року відповідач має заборгованість по орендній платі на загальну суму 37 987,21 грн., яка була нарахована останньому за період грудень 2021 - липень 2022 року (з урахуванням часткової сплати заборгованості у розмірі 13 000 грн.).

При цьому, позивач наголошує, що при розрахунку орендної плати було враховано лист Харківської обласної ради "Про звільнення від сплати орендної плати за користування майном на період дії воєнного часу" (вх. 02-02/42 від 16.05.2023) де було зазначено, що відповідача було звільнено від сплати орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за Договором оренди №386Н у розмірі 50 % на термін невикористання приміщення у період дії воєнного стану з 24.02.2022 по 19.07.2022 включно, а також те, що Обласне комунальне підприємство Харківської обласної ради "Знахідка" з 14.02.2023р. на час військового стану перешло на спрощену систему оподаткування.

Також, позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язань за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 386 Н/В від 20.08.2019 щодо своєчасного внесення плати балансоутримувачу за надані послуги, у зв`язку з чим станом на 19.07.2022 року відповідач має заборгованість по оплаті балансоутримувачу наданих послуг на загальну суму 75 045,06 грн , яка нарахована за період січень 2021 - липень 2022 (з урахуванням часткової сплати заборгованості у розмірі 83 125,75 грн.)

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму відповідно до статті 763 ЦК України укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої обов`язки за договором оренди № 386 Н комунального майна від 20.08.2019, передав в строкове платне користування відповідача нежитлові приміщення (кімнн.№8-9), загальною площею 38,5 м2, у тому числі місця спільного користування площею 4,5 м2, будівлі літ. "Г-1" та нежитлові приміщення (кімн.№3-10, 10а, 10б, 23, 24), загальною площею 291,4 м2, у тому числі місця спільного користування, площею 51,7 м2, будівлі літ. "А-1", які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Лазьківський, 12, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна за Договором № 386 Н від 20.08.2019 р.

Як вбачається із зазначеного Акту приймання-передачі, сторони підписали цей акт без заперечень та зауважень, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, вони повинні належним чином виконувати всі умови укладеного з позивачем Договору, в тому числі в частині своєчасного та у повному обсязі внесення платежів з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ст. Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Таким чином, зобов`язання відповідача з оплати оренди та витрат балансоутримувача виникли на підставі вказаних нормативних актів, договору оренди комунального майна № 386 Н від 20.08.2019 та договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 386 Н/В від 20.08.2019.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заборгованість відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками позивача та актами приймання-передачі наданих послуг.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з орендної плати у розмірі 37 987,21 грн за договором оренди №386 Н за період з грудня 2021 року по липень 2022 року та витрат балансоутримувача у розмірі 75 045,06 грн за договором № 386 Н/В за період з січня 2021 року по липень 2022 року суду не надав, доводів позивача не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги суду не надав. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди №386 Н у загальному розмірі 37 987,21 грн та витрат балансоутримувача за договором № 386 Н/В у загальній сумі 75 045,06 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВЕКТОР" ( 61070, м.Харків, пров. Лазьківський, 12; код ЄДРПОУ 42910908) на користь Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 51; ідент. код 14107244; р/р НОМЕР_1 у Харківському ГРУ АТ КБ "Приватбанк") заборгованість по орендній платі за Договором оренди 386 Н від 20.08.2019 у розмірі 37 987 грн. 21 коп., заборгованість за Договором 386 Н/В від 20.08.2019 у розмірі 75 045 грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору 2 684 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" грудня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне