ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
Cправа № 907/935/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
арбітражний керуючий Демчан О. І. присутній в судовому засіданні особисто,
представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - Кордас Ж. А.,
представник ТОВ "ВАССТЕЛ" - Меше О. П.,
представник ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "БСП Оіл" - Краснікова О. В.,
представник Компанія "Артонія Лімітед" - Семенов І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (вх. № 5742/2023) та Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вх. № 6080/2023)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023
у складі колегії суддів: Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б.
у справі № 907/935/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"
На розгляд суду постало питання щодо визнання боржника банкрутом та введення відносно нього процедури ліквідації.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 22.12.2021 ухвалою Господарського суду Закарпатської області відкрито провадження у справі № 907/935/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (далі - ТОВ "ВАССТЕЛ"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана О. І.
2. 30.05.2022 арбітражний керуючий Демчан О. І. надав Господарському суду Закарпатської області Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "ВАССТЕЛ" станом на 16.05.2022, який виконав ФОП Юрків А. В. на замовлення арбітражного керуючого Демчана О.І . та клопотання долучити цей Звіт до матеріалів справи №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" (т.11, а.с.1-60).
3. 06.10.2022 ухвалою суду першої інстанції затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" у такому розмірі:
1) Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДПАТ "НАК "Украгролізинг") на суму 3 692 331,27 грн;
2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ "АБ "Південний") у розмірі 6 374 873,20 грн;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" (далі - ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія") у розмірі 14 841 862,73 грн.
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" (далі - ТОВ "БСП ОІЛ") у розмірі 1 880 227,45 грн.
Зобов`язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства для вирішення питання стосовно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати до суду, призначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 907/935/21 на 17.11.2022.
4. 16.01.2023 розпорядник майна арбітражний керуючий Демчан О. І. надіслав Господарському суду Закарпатської області клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ2 додані до клопотання Додаткові пояснення ФОП Юрківа А. В. щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ "ВАССТЕЛ".
5. 02.02.2023 ухвалою місцевого господарського суду визнано повністю вимоги компанії ARTONIA LIMITED ("АРТОНІЯ ЛІМІТЕД"), що надійшли до господарського суду 26.10.2022 про грошові вимоги до боржника, які заявлені в сумі 120 520 440,16 грн з їх розподілом у реєстрі вимог кредиторів у такому порядку:
- 4 962 грн - вимоги 1-ї черги задоволення;
- 120 515 478,16 грн - забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово.
6. Іншою ухвалою від 02.02.2023 суд оголосив перерву у підсумковому судовому засіданні до 23.02.2023.
7. 23.02.2023 господарський суд повторно оголосив перерву в судовому засіданні до 07.03.2023 для надання можливості зборам кредиторів і боржнику розробити та схвалити план санації боржника та подати його до справи на затвердження.
8. Розпорядник майна арбітражний керуючий Демчан О.І. надав суду протокол зборів кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" № 8 від 06.03.2023.
9. Суд апеляційної інстанції встановив, що 07.03.2023 керівник ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_1 подав Господарському суду Закарпатської області План санації боржника ТОВ "ВАССТЕЛ", протокол зборів кредиторів від 07.03.2023, заяву про введення процедури санації боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" та про затвердження Плану санації боржника ТОВ "ВАССТЕЛ".
10. Представник кредитора ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" Краснікова О.В. подала клопотання про перехід у процедуру санації, умови якої наведені у поданому суду Плані санації боржника ТОВ "ВАССТЕЛ", та схвалено рішеннями зборів кредиторів, оформленими Протоколом зборів кредиторів від 07.03.2023.
11. 08.03.2023 Господарський суд Закарпатської області ухвалою у справі №907/935/21 відхилив заяву керівника боржника ОСОБА_1. та кредиторів ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "БСП ОІЛ" і Компанії ARTONIA LIMITED ("АРТОНІЯ ЛІМІТЕД") про введення процедури санації та призначення керуючого санацією та відмовив у затвердженні плану санації.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
12. 08.03.2023 постановою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/935/21, зокрема, визнано банкрутом ТОВ "ВАССТЕЛ"; припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майном боржника - арбітражного керуючого Демчана О. І.; відкрито стосовно ТОВ "ВАССТЕЛ" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Демчана О. І.
13. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з такого:
- строк процедури розпорядження майном сплинув;
- ухвалою суду від 02.02.2023 відмовлено у продовженні процедури розпорядження майном, що викликано у цій справі, зокрема, поведінкою боржника та кредиторів, яка не сприяла швидкому розгляду справи у межах розумних строків, затягуючи питання погашення боргу, пошуку інвесторів, розробки заходів з метою уведення процедури санації чи укладення мирової угоди тощо;
- відмовляючи у затвердженні плану санації суд дійшов висновку, що збори кредиторів, що оформлені протоколом від 07.03.2023 не відповідають приписам закону, викладені у ньому рішення не мають юридичного значення, а тому суд не розглядає клопотання про уведення процедури санації та призначення керуючого санацією;
- суд вказав, що не розглядає запропонованого цими зборами арбітражного керуючого Ракущинця А. А. як кандидатуру ліквідатора у цій справі, оскільки заінтересованість кредиторів, які володіють правом вирішального голосу у цій справі, доктринально обмежується правом з метою унеможливлення впливу на процеси управління боржником, мати вплив на арбітражного керуючого, перешкоджати інтересам правосуддя - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
- ДПАТ НАК "Украгролізинг" подано заяву у цій справі про введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута саме арбітражного керуючого Демчана О. І., який за оцінкою суду належно виконує свої обов`язки у справі;
- суд врахував звіт розпорядника майна, відповідно до якого грошових коштів у боржника не виявлено; встановлено наявність запасів, вартістю 739 060,20 грн; встановлено наявність 19 одиниць транспортних засобів, балансовою вартістю 3 168 595,45 грн, первісна вартість за даними бухгалтерського обліку 7 754 475,83 грн; дебіторська заборгованість обліковується в сумі 6 821 480,02 грн.
- суд встановив неоплатність боргу, який визначається загальною сумою визнаних господарським судом вимог кредиторів та включених до реєстру вимог кредиторів понад 145 млн грн.
- пасиви підприємства перевищують вартість його активів, які можуть бути включені до ліквідаційної маси, що є не спростованою ознакою банкрутства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
14. 01.08.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №907/935/21 постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 у цій справі скасовано. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про введення ліквідаційної процедури у справі № 907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ". Справу №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" надіслано Господарському суду Закарпатської області для продовження розгляду.
15. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розпорядник майна арбітражний керуючий Демчан О. І. не проводив Аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "ВАССТЕЛ", як це передбачено ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, Порядком проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5. Суд також зазначив, що ФОП Юрків А. В. не є учасником справи №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ", не наділений компетенцією розпорядника майна у цій справі, тому аналіз і висновки ФОП Юрківа А. В. щодо фінансово-господарського стану боржника не можуть розглядатись, як належний і допустимий доказ неплатоспроможності ТОВ "ВАССТЕЛ".
16. Збори кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" не приймали рішення щодо переходу до ліквідаційної процедури.
17. Суд апеляційної інстанції окрім того вказав, що на дату ухвалення оскарженої постанови суду першої інстанції, у позовному провадженні розглядаються спори за заявою розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О. І. про визнання недійсними угод, укладених боржником з кредиторами, і які були підставою визнання вимог кредиторів. Ухвалення судом рішень про задоволення заяв розпорядника майна тягне за собою правові наслідки щодо уже визнаних кредиторських вимог у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ", а також щодо висновків про розмір пасиву і неплатоспроможність боржника.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Демчана О. І
18. 17.08.2023 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Демчана О. І надійшла касаційна скарга, в якій він просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 та залишити в силі постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 у справі №907/935/21.
19. Арбітражний керуючий стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства без врахування висновків Верховного Суду щодо можливості визнання банкрутом боржника у випадку встановлення перевищення розміру його пасиву, визначеного відповідно до визнаних грошових вимог кредиторів, над активом, викладених у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №908/1706/21; щодо того, що наявність судових спорів в межах справи про банкрутство боржника щодо його майна не є підставою для відмови у визнанні такого боржника банкрутом, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №910/3943/21; щодо можливості введення процедури санації під час здійснення ліквідаційної процедури до початку продажу майна банкрута, викладених у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №904/10293/17.
20. Також скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував п. 4 ч. 1 ст. 12 та ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норми права у подібних правовідносинах.
21. На думку скаржника, апеляційним господарським судом при постановленні оскаржуваної постанови жодним чином не досліджено фактичний фінансовий стан боржника станом на дату визнання останнього банкрутом, не здійснено аналізу його активу та пасиву, не зазначено реальних обставин, які свідчили б про передчасність переходу до ліквідаційної процедури. Натомість, судом апеляційної інстанції застосовано виключно формальний підхід до аналізу фінансового стану боржника та прийнято рішення про скасування законної постанови суду першої інстанції виключно з підстав не проведення арбітражним керуючим аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута самостійно, в результаті чого неправильно та без врахування висновків Верховного Суду застосовано норми права та скасовано законне судове рішення суду першої інстанції.
22. Також скаржник стверджує, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють імперативного обов`язку арбітражного керуючого проводити зазначений аналіз виключно особисто, натомість, п. 4 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає право арбітражного керуючого залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації.
23. 22.09.2023 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення, в яких арбітражний керуючий також стверджує про правомірність залучення арбітражним керуючим спеціалістів та посилається на постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 911/2794/21, від 10.08.2023 у справі № 916/1507/21, від 15.06.2023 у справі № 927/149/22, від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15, від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 19.10.2022 у справі № 927/50/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20, від 14.05.2019 у справі № 914/2618/16.
24. Додатковою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції арбітражний керуючий також вказує невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та стверджує про зловживання керівником боржника своїми правами і правомірність висновку суду першої інстанції про введення процедури ліквідації.
Б. Доводи касаційної скарги ДПАТ "НАК "Украгролізинг"
25. 01.09.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарги ДПАТ "НАК "Украгролізинг", в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 та залишити в силі постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 у справі №907/935/21.
26. ДПАТ "НАК "Украгролізинг" доводить неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права та порушення процесуального права, а саме - суд застосував ч. 4 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 19.11.2020 у справі №908/2755/19, від 14.04.2020 у справі №904/1693/19, від 23.01.2020 у справі №924/1155/18, від 08.12.2022 у справі №908/2415/21 щодо визначення активу та пасиву боржника;
- від 31.05.2023 у справі №904/9428/21, від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 12.10.2021 у справі №916/3619/19 щодо судового розсуду для введення процедури ліквідації;
- від 22.04.2021 у справі №918/420/16 щодо ініціативи суду для введення ліквідаційної процедури;
- від 11.07.2023 у справі №904/4790/21 щодо повернення справи на новий розгляд;
- від 09.11.2022 №910/3943/21 відносно того, що наявність позовних проваджень в межах справи про банкрутство не є перешкодою введення ліквідаційної процедури.
27. Також за доводом скаржника Західний апеляційний господарський суд в постанові застосував норму права, а саме п. 4 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах.
В. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
28. 26.09.2023 Компанія "Артонія Лімітед" подала до Верховного Суду відзив, в якому просить залишити без задоволення касаційні скарги, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Кредитор стверджує про нерелевантність судової практики, на яку посилаються скаржники до правовідносин у цій справі.
29. Кредитор вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про передчасність введення ліквідаційної процедури у цій справі та при цьому стверджує, що ні фінансовий звіт, ні додаткові пояснення не містять інформацію про активи боржника, відтак це не дозволяє зробити обґрунтований висновок про наявність ознак неплатоспроможності боржника. На стадії розпорядження майном не були чітко визначені активи та пасиви боржника. Крім того, вказує, що кредитори не погодилися із результатами наданого звіту на не затвердили витрати розпорядника майна на його підготовку.
30. 06.10.2023 арбітражним керуючим Демчаном О. І. подано відповідь на відзив, в якому він стверджує, що доводи відзиву Компанії "Артонія Лімітед" не спростовують доводів касаційних скарг. 29.11.2023 до Суду надійшли письмові пояснення Компанії "Артонія Лімітед", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в яких наведено прохання залишити касаційні скарги без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
32. Подані 22.09.2023 арбітражним керуючим Демчаном О. І. письмові пояснення із посиланням на низку постанов Верховного Суду фактично є доповненням касаційної скарги.
33. Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
34. Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 08.08.2023, отже останнім днем строку на касаційне оскарження було 28.08.2023. Враховуючи, що такі письмові пояснення подано скаржником 22.09.2023, тобто поза межами строку на касаційне оскарження та не порушується питання про поновлення цього строку, Суд не приймає до уваги зазначені арбітражним керуючим доповнення.
35. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та введення відносно нього процедури ліквідації.
36. Здійснивши перевірку правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи скаржників та інших учасників справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
37. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, апеляційний господарський суд мотивував своє рішення відсутністю рішення зборів кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури, не проведенням розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника, не завершенням судових процесів про визнання недійсними укладених боржником правочинів.
38. Верховний Суд відзначає, що завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.
39. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
40. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
41. Законодавець не пов`язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з наявністю рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
42. Так, у разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 4 ст. 49 КУзПБ).
43. Отже, ч. 4 ст. 49 КУзПБ суду надано право навіть за відсутності рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності визначних Кодексом України з процедур банкрутства обставин (наявність ознак банкрутства та за відсутністю пропозицій щодо санації боржника) прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16, від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20).
44. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, в залежності від обставин справи, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
45. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу
46. Отже, у разі чи наявності, чи відсутності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, за результатами підсумкового засідання господарський суд, з застосуванням судового розсуду, приймає одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20.
47. Судом апеляційної інстанції у цій справі № 907/935/21 встановлено, що збори кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" не приймали рішення щодо переходу до ліквідаційної процедури.
48. Враховуючи викладені вище висновки, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що така підстава як відсутність рішення зборів кредиторів про перехід до процедури ліквідації боржника не може бути, у даному випадку, єдиною та беззаперечною підставою для скасування постанови суду першої інстанції про введення ліквідаційної процедури.
49. Колегія суддів також погоджується зі скаржниками, із посиланням на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 09.11.2022 у справі № 910/3943/21 про те, що саме лише посилання на наявність судових процесів щодо майна боржника не є підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом, оскільки без аналізу наявності ознак банкрутства та встановлення обставин відсутності пропозицій щодо санації боржника, за умови того, що існує рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури і закінчився 170-денний строк, відведений для стадії розпорядження майном, рішення, яким відмовляється у введенні ліквідаційної процедури буде необґрунтованим.
50. Колегія суддів погоджується із доводами касаційних скарг про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що через наявність незавершених судових процесів відносно укладених боржником договорів перехід до наступної судової процедури відносно боржника є передчасним.
51. Слід зазначити, що постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 910/21400/17 та від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 10.02.2021 у справі № 904/3214/18).
52. Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
53. Ухваленню вказаної постанови передує судова процедура розпорядження майном боржника, порядок проведення якої врегульований у розділі IІ КУзПБ.
54. Під розпорядженням майном згідно з ч. 1 ст. 44 КУзПБ розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
55. Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (частина третя статті 44 КУзПБ).
56. Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21).
57. При цьому суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.
58. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).
59. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ.
60. Обов`язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також п. 3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.
61. Слід зазначити, що відповідно до п. 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 10.09.2020 № 3105/5, аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (далі - Аналіз) проводиться згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації). Арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить Аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає результати Аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
62. Пунктами 2, 3 Методичних рекомендацій визначено, що об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Суб`єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, органи податкової служби, керівництво).
63. Судом апеляційної інстанції у цій справі встановлено, що арбітражний керуючий Демчан О. І. надав господарському суду першої інстанції Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "ВАССТЕЛ" станом на 16.05.2022, який виконав ФОП Юрків А. В. та Додаткові пояснення ФОП Юрківа А. В. щодо фінансово-господарської діяльності боржника.
64. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, розпорядник майна арбітражний керуючий Демчан О. І. не проводив Аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "ВАССТЕЛ", як це передбачено приписами ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, Порядком проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5.
65. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не наділений компетенцією встановлення обставин справи та переоцінки доказів.
66. Колегія суддів не заперечує передбачене п. 4 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства право арбітражного керуючого залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.
67. Водночас, зазначені вище положення Кодексу України з процедур банкрутства (ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства) покладають обов`язок здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника саме на розпорядника майна.
68. Слід також зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).
69. П. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ визначає, що відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.
70. Колегія суддів вважає, що обов`язок арбітражного керуючого провести аналіз фінансово-господарського стану боржника та подати суду відповідний звіт кореспондується із відповідальністю арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання, покладених на нього обов`язків.
71. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду про передчасність висновків суду першої інстанції про введення процедури ліквідації боржника за відсутності належно проведеного розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника.
72. Відносно посилань скаржників у касаційних скаргах на можливість введення процедури санації під час здійснення процедури ліквідації до початку продажу майна банкрута, Верховний Суд відзначає, що питання щодо введення відносно ТОВ "ВАССТЕЛ" процедури санації не є предметом касаційного перегляду у цій справі, отже Суд відхиляє такі доводи.
73. Відносно посилання ДПАТ "НАК "Украгролізинг" в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду 11.07.2023 у справі №904/4790/21 та твердження, що суд апеляційної інстанції фактично повернув справу на новий розгляд, що призведе до більшої тривалості, що не відповідає інтересам її учасників, колегія суддів відзначає таке.
74. У вказаній постанові Верховного Суду 11.07.2023 у справі №904/4790/21 викладено наступний висновок: "Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції та повноваження суду апеляційної інстанції визначені приписами статей 269 та 275 ГПК України. Втім, специфічність процедур банкрутства, порядок та форма вирішення процедурних питань, притаманних лише провадженню у справі про банкрутство, не дозволяють в повній мірі застосовувати судом апеляційної інстанції повноваження визначені приписами статті 275 ГПК України. Так, приписи частини 3 статті 271 ГПК України чітко визначають дії та повноваження суду апеляційної інстанції у разі скасування судом певних ухвал у справі про банкрутство. Проте, повноважень апеляційної інстанції у разі скасування постанови про визнання боржника банкрутом судом процесуальний кодекс не містить. В цій частині колегія суддів звертається про висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 07.07.2019 у справі №5011-93/12756-2012 та від 17.09.2019 у справі №910/8428/18, які хоча й зроблені в аспекті застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", але не втратили своєї актуальності під час дії КУзПБ (у відповідній редакції). Так, за висновками Верховного Суду, кожна з процедур банкрутства завершується прийняттям відповідного судового рішення в якому має бути надано оцінку та відображено всю повноту вчинених дій та процедур притаманних відповідній стадії банкрутства. Відтак, у разі скасування судового акту, який визначає або завершує певну процедуру банкрутства має наслідком повернення справи про банкрутство на попередню стадію провадження з якої починається новий розгляд справи."
75. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, тобто на стадію розпорядження майном, відповідає наведеним вище висновкам, цілям та завданням процедури банкрутства, адже без здійснення всіх належних заходів у цій процедурі висновок про перехід до наступної судової процедури порушує права як боржника, так і кредиторів.
76. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційних скарг арбітражного керуючого Демчана О. І. та ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про наявність підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд залишає касаційні скарги без задоволення.
77. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду - залишенню без змін.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційні скарги арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі №907/935/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2023 |
Оприлюднено | 08.12.2023 |
Номер документу | 115487798 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні