Ухвала

від 07.12.2023 по справі 918/171/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/171/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Західного офісу Держаудитслужби за вх № 8175/2023

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023

у складі колегії суддів: Юрчук М.І. (головуючий), Саврій В.А., Крейбух О.Г.

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.08.2023

у складі судді Марача В.В.

у справі № 918/171/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Україна"

про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

15.08.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/171/21, зокрема, затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Україна" у сумі 134 823,23 грн, з яких: 133 403,23 грн - основана грошова винагорода, 1 420,00 грн.- понесені витрати у справі, за період з 26.07.2021 по 30.06.2023; стягнуто з Західного офісу Держаудитслужби на користь арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни основну грошову винагороду у сумі 56 829,78 грн та витрати пов`язані з веденням справи № 918/171/21 у сумі 604,92 грн за період з 26.07.2021 по 30.06.2023.

25.10.2023 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 918/171/21 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.08.2023 в частині затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Україна" у сумі 134 823,23 грн за період із 26.07.2021 по 30.06.2023 (п.1 резолютивної частини), стягнення з Західного офісу Держаудитслужби на користь арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни основної грошової винагороди в сумі 56 829,78 грн та витрат, пов`язаних із веденням справи № 918/171/21 в сумі 604,92 грн за період із 26.07.2021 по 30.06.2023 (п.3 резолютивної частини) - залишено без змін.

23.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Західним офісом Держаудитслужби подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.08.2023 у справі №918/171/21 в частині задоволення вимог арбітражного керуючого Мельник І.А. про стягнення з Західного офісу Держаудитслужби основної грошової винагороди за період з 26.07.2021 по 30.06.2023 в сумі 56 829,78 грн та витрат, пов`язаних з веденням справи за період із 26.07.2021 по 30.06.2023 в сумі 604,92 грн; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог арбітражного керуючого Мельник І.А. про стягнення з Західного офісу Держаудитслужби основної грошової винагороди за період з 26.07.2021 по 30.06.2023 в сумі 56 829,78 грн та витрат, пов`язаних із веденням справи за період із 26.07.2021 по 30.06.2023 в сумі 604,92 грн.

28.11.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції Закону №2971-IX від 20.03.2023) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 918/171/21, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.08.2023 в частині затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора боржника, стягнення з Західного офісу Держаудитслужби на користь арбітражного керуючого Мельник І.А. основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з веденням справи, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.08.2023 у справі № 918/171/21, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 918/171/21 за касаційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.08.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік