Рішення

від 07.12.2023 по справі 184/1809/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/1809/23

Номер провадження 2/184/659/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Малий груповий будинок «Надія» Покровської міської ради Дніпропетровської області», третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради «про поновлення батьківських прав»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про поновлення батьківських прав, в якому просить поновити їй батьківські права відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року її було позбавлено батьківських прав у відношенні її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14 січня 2022 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . На теперішній часзмінились умови її життя. 21.09.2020 року з метою отримання доходів для належного утримання сина виїхала за межі України. Син залишився проживати у родички ОСОБА_4 за її згодою. За час перебування за межами України допомагала матеріально на утримання дитини, перераховуючи кошти. 03.07.2021 року повернулася до України та дізналася про те, що син поміщений у спеціальний заклад. Враховуючи той факт, що вона не мала належних умов для проживання, тому не мала підстав для порушення питання щодо поновлення батьківських прав. Увесь час вона спілкувалася з сином, провідувала його, цікавилася його життям. Наразі син перебуває в евакуації в Туреччині. Її чоловік перебуває на військовій службі. На теперішній час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує державну допомогу при народженні дитини на доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, на теперішній час має бажання поновити батьківські права відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , в зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_13 в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за його відсутності.

Повноважний представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком вказаний ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 08 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №343 (а.с.10).

Заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2021року, ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення суду набрало законної сили 06.08.2021 року (а.с.12-15).

Згідно Наказу Комунального закладу «Малий груповий будинок «Надія» Покровської міської ради Дніпропетровської області №2 від 22.06.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховано до КЗ «МГБ «Надія» (а.с.25).

Згідно рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №466 від 07 жовтня 2021 року, законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено ОСОБА_13 , директора КЗ «МГБ «Надія» ПМР ДО» (а.с.26).

Згідно довідки №45 від 31.08.2023 року, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є вихованцем КЗ «МГБ «Надія» ПМР ДО», на підставі рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №466 від 07.10.2021р. та відповідно до наказу комунального закладу «Малий груповий будинок «Надія» Покровської міської ради Дніпропетровської області» від 22.06.2021 року №2. Станом на 31.08.2023 року неповнолітній ОСОБА_2 перебуває в евакуації в Туреччини(а.с.24).

Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 14 січня 2022 року, актовий запис №06. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області від 24 травня 2023 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Квитанціями про грошові перекази від 27.09.2020 на суму 500 чеських крон, від 23.10.2020 року на суму 500 чеських крон, від 21.12.2020 року на суму 3000 чеських крон, від 16.01.2021 року на суму 1900 чеських крон, від 17.03.2021 року на суму 1700 чеських крон, від 19.02.2021 року на суму 1200 чеських крон підтверджується, що позивачка допомагала сину матеріально на його утримання (а.с.16-21).

Згідно довідки Покровського управління Нікопольської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №166 від 21.06.2023 року, ОСОБА_1 в Покровському управлінні Нікопольської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості на даний час на обліку як безробітний не перебуває та допомогу по безробіттю не отримує (а.с.28).

Згідно довідки про отримання допомоги 3383/16 від 09.08.2023 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області та їй з 01.03.2023 року по 31.08.2023 року призначено допомогу при народженні дитини на доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 860,00 грн. Загальна сума доходу за період з 01.03.2023 року по 31.08.2023 року, за винятком аліментів, становить 5160,00 грн. (а.с.28).

Згідно довідки №1/01/5-39 від 16.01.2023 року, солдат ОСОБА_3 призваний за призовом під час повної мобілізації на підставі указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 02.12.2022 року по теперішній час (а.с.27).

У наданому до суду Висновку органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області за №495/06-53-23 від 25.10.2023 року зазначено, що за рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 12.08.2021р. №375, неповнолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. За рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 12.08.2021 року №376, неповнолітнього ОСОБА_2 влаштовано до Комунального закладу «Малий груповий будинок «Надія» Покровської міської ради Дніпропетровської області». У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, вихованців КЗ «МГБ Надія» ПМР ДО» включено до проекту «Дитинство без війни». Відповідно до наказу директора КЗ «МГБ «Надія» ПМР ДО» від 25.03.2022 року №11, вихованців закладу тимчасово переміщено до Туреччини, де останні перебувають по теперішній час. ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований разом з ОСОБА_1 та її донькою, малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де створено задовільні умови для проживання неповнолітнього ОСОБА_2 , наявна окрема кімната, облаштовані місце для сну та навчання (акт обстеження умов проживання служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 28.09.2023 року). За інформацією Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 25.09.2023 року №4190/24, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує допомогу при народжені дитини в сумі 860 грн. Інших видів допоміг не отримує. Відповідно до інформації КП «ЦМЛ ПМР ДО» від 25.09.2023р. №1533 ОСОБА_1 на обліку лікарів не перебуває. Інформація про притягнення у період 2023 року ОСОБА_1 до адміністративної або кримінальної відповідальності відсутня (інформація Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 №01-05/218/2023). За інформацією КЗ «Малий груповий будинок «Надія» Покровської міської ради Дніпропетровської області» від 10.10.2023 року №58, за час перебування ОСОБА_2 у зазначеному закладі ОСОБА_1 цікавилась життям неповнолітнього, його здоров`ям та навчанням. Відповідно до інформації Центру соціальних служб Покровської міської ради Дніпропетровської області від 05.10.2023 року №615, за результатами оцінювання потреб (акт оцінки потреб сім`ї/особи від 05.10.2023 року №300) складні життєві обставини в родині ОСОБА_1 відсутні. Неповнолітній ОСОБА_2 бажає повернутися на проживання та виховання до ОСОБА_1 , не заперечує проти поновлення батьківських прав останньої щодо нього (заява ОСОБА_2 за вх.№1226 від 09.10.2023р.). Орган опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області вважає за доцільне поновити батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.46-47).

Згідно ст.ст.150, 155 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто здійснювати батьківські права, які не можуть суперечити інтересам дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини

Кожна дитина, за нормами ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 19.05.2009 року, має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Відповідно до ст.12 вищевказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особа, що їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09).

Відповідно ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Конвенція про права дитини ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява №2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Також ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. Є. проти України», (заява №2091/13) та у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09, §100) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

При цьому, у конкретній ситуації враховується що з іншої сторони держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм: можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 52).

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" Статтею 169 СК (2947-14) особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав позивача ОСОБА_1 стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд бере до уваги думку представника відповідача, який вважає за необхідне поновити позивача у батьківських правах та надати можливість піклуватись та виховувати власну дитину. Суд також приймає до уваги думку самої дитини - ОСОБА_2 , який висловив свою згоду із поновленням позивача у батьківських правах.

Судом також досліджено наскільки істотно змінилися поведінка позивача з огляду на обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських, а саме ставлення матері до дитини, спільне проживання, надання належного матеріального забезпечення та утримання, участь у духовному та фізичному розвитку сина. Таким чином, на час звернення до суду поведінка позивача відносно дитини істотно змінилась, позивач приймає активну участь у житті дитини, бажає повноцінно займатись його вихованням та утриманням, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки це відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.169 СК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 263-265, 277, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Малий груповий будинок «Надія» Покровської міської ради Дніпропетровської області», третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради «про поновлення батьківських прав» - задовольнити.

Поновити батьківські права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.12.2023р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш