Постанова

від 06.12.2023 по справі 624/1132/23

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1132/23

№ провадження 3/624/570/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

смт. Кегичівка 06 грудня 2023 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно якого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Красноград Харківськоїобласті, українка, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , освіта вища, неодружена, працює бухгалтер апарату Територіального центу соціального обслуговування Кегичівської селищної ради, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з протоколом №20/31/2318/2023пр від 23 листопада 2023 року,

- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно наданого на розгляд суду протоколу про адміністративне правопорушення №20/31/2318/2023пр від 23 листопада 2023 року, складеного щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП вбачається, що при проведенні моніторингу закупівлі робіт «Капітальний ремонт частини будівлі (заходи з енергозбереження) Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кегичівської селищної ради за адресою: 64003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. ім. Волошина, буд. 32 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), проведеної Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кегичівської селищної ради (далі - Замовник), адреса місцезнаходження: 64003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Волошина, буд. 32, код ЄДРПОУ 43910977, інформація про яку оприлюднена в електронній системі публічних закупівель Prozorro за № UA-2023-04-17-002493-а, 19 липня 2023 року виявлено порушення законодавства про закупівлі в частині невідхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 , яка підлягала відхиленню відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 № 922-VIII (далі Закон).

За результатами моніторингу розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 19 липня 2023 встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, а саме: не відхилення учасника ФОП ОСОБА_2 , відповідно до умов Додатку 4 до тендерної документації в частині обов`язкового надання копії ліцензії (з додатками) та/або дозвіл на виконання субпідрядних робіт у разі, якщо це передбачено діючим законодавством в разі залучення учасником субпідрядників. Так, учасником переможцем у складі тендерної пропозиції надано довідка щодо наявності ліцензії від 21 квітня 2023 року №15, відповідно до якої учасник залучає субпідрядника який має ліцензію, однак копії ліцензії як того вимагає Додаток 4 до тендерної документації в тендерній пропозиції не надано. Згідно відповіді замовника від 29 серпня 2023 року № 172/01-11/01 на лист Офісу від 16 серпня 2023 року №202031-14/3428-2023 року вищевказане порушення допущено ОСОБА_1 , яка працює у Територіальному центрі територіального обслуговування (надання соціальних послуг) Кегичівської селищної ради № 29 від 04 жовтня 2021 року та згідно протоколу про прийняття рішення повноваженою особою від 25 квітня 2023 року № 3, складеного за адресою АДРЕСА_2 , 25 квітня 2023 року прийнято рішення про визначення ФОП ОСОБА_2 переможцем процедури закупівлі та рішення про намір укласти договір, тобто не відхилено тендерну пропозицію учасника, яка полягала відхиленню відповідно до Закону.

Від ОСОБА_1 надійшло заперечення щодо протоколу, в якому зазначено, що замовником під час проведення процедури закупівлі UA-2023-04-17-002493-а не допущено жодних порушень законодавства про закупівлі.

Так у додатку 4 до тендерної документації визначено вимогу, згідно якої учасник, у разі залучення субпідрядників, обов`язково подає копію ліцензії (з додатками) та/або дозвіл на виконання субпідрядних робіт у разі, якщо це передбачено законодавством.

На виконання вищевказаної вимоги, ФОП ОСОБА_2 у складі тендерної пропозиції надав довідку № 15 від 21 квітня 2023 року, якою зокрема повідомив, що планує залучити субпідрядну організацію, яка має відповідну ліцензію, при цьому у складі тендерної пропозиції надає довідку з інформацією про ліцензію субпідрядної організації з посиланням на Ліцензійний реєстр електронних ліцензій, де можна перевірити її чинність.

Вказане ФОП ОСОБА_2 підтверджено інформацією, викладеною у довідці № 5 від 21 квітня 2023 року, поданої ним у складі своєї тендерної пропозиції, а саме ним повідомлено, що останній не подає у складі тендерної пропозиції копію ліцензії з відповідними додатками ТОВ «Парит», так як тип даної ліцензії електронна, проте її наявність можна перевірити на офіційному сайті ДСУ з надзвичайних ситуацій у реєстрі ліцензіатів, номер справи 5103.

Звертає увагу, що відповідно до умов тендерної документації (частина 1 розділ 3) визначено наступне: « Документи, що не передбачені законодавством для учасників юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції за умови, що учасник наддасть обґрунтоване пояснення з посиланням на норми чинного законодавства. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином замовником правомірно і без порушень вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено тендерну пропозицію ОСОБА_3 такою, що відповідає вимогам тендерної документації.

Вказане повністю спростовує всі доводи Північно-Східного офісу Держаудитслужби про невідповідність тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 вимогам тендерної документації, та як наслідок, щодо порушень замовником вимог ЗУ «Про публічні закупівлі», що свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

В судовомузасіданні ОСОБА_1 підтримала запереченняна протокол в повному обсязі та просила закрити провадження по справі відносно неї про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП з підстав викладених у запереченні.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 3 ст. 164-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Об`єктом правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП, є суспільні відносини в сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Такі закупівлі здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього в порядку, визначеному законом. Сторонами у цих правовідносинах виступають державний замовник, що діє від імені держави, та суб`єкт господарювання виконавець державного замовлення, який може бути будь-якої форми власності. Між такими учасниками укладаються державні контракти договори, в яких визначаються економічні та правові зобов`язання сторін і регулюються їх господарські відносини. При цьому, порядок формування державного замовлення, безпосереднє здійснення закупівлі та виконання зобов`язань учасниками правовідносин має детальну нормативну регламентацію.

Об`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП, полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Суб`єктивну сторону цього правопорушення становить наявність вини як у формі умислу так і у формі необережності.

Зі змісту ст. 164-14 КУпАП адміністративна відповідальність за цією статтею можлива у випадку встановлення в діях особи умисної форми вини, що направлена на порушення законодавства про закупівлі.

Суб`єктом правопорушення може бути лише посадова особа.

Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений на підставі висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №31-41/440 від 19 липня 2023 року, однак висновок про результати моніторингу закупівлі не містить інформації, що саме ОСОБА_1 порушила вимоги абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»; які конкретно посадові обов`язки не виконані нею чи виконані неналежним чином; яких установлених правил недодержалась саме ОСОБА_1 , забезпечення виконання яких входить до її службових обов`язків та які дії саме ОСОБА_1 вчинені в порушення Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, висновок про результати моніторингу закупівлі є неналежним доказом вини ОСОБА_1 , а тому до уваги не приймається.

Враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідно до вимог закону, зокрема ст.14 КУпАП, відповідальність посадових осіб має індивідуальний характер, у залежності від обсягу їх службових повноважень, органом, уповноваженим на складання протоколу, не встановлено та не наведено будь-яких даних про те, у чому виразилося порушення нормативно-правових актів у сфері закупівель, виявлених головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази щодо покладання на ОСОБА_1 обов`язків уповноваженої особи замовника.

При цьому, зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, обов`язок довести вказані обставини покладено на орган, який ініціює притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім цього, ст. 164-14 ч. 3 передбачена відповідальність за невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягає відхиленню відповідно до статті 31 Закону № 922 «Про публічні закупівлі».

Вищевказана правова норма за своєю формою є бланкетною (відсилає до іншого нормативно-правового акту). Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовано Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2,4,5частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6,пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України"Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Відповідно до п.п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до абз. 1 ч. 11 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Згідно з абз. 2 ч.11 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 не відхилила учасника ФОП ОСОБА_2 , відповідно до умов Додатку 4 до тендерної документації в частині обов`язкового надання копії ліцензії (з додатками) та/або дозвіл на виконання субпідрядних робіт у разі, якщо це передбачено діючим законодавством в разі залучення учасником субпідрядників.

Щодо посилання в адміністративному протоколі на те, що учасник ФОП ОСОБА_2 не надав ліцензію (з додатками) та/або дозволу на виконання субпідрядних робіт, якщо це передбачено діючим законодавством у разі залучення учасником субпідрядників, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до умов Додатку 4 до тендерної документації, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати копії ліцензії (з додатками) та/або дозвіл на виконання субпідрядних робіт у разі, якщо це передбачено діючим законодавством в разі залучення учасником субпідрядників.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеної вимоги, ФОП ОСОБА_2 у складі тендерної пропозиції надав довідку № 15 від 21 квітня 2023 року, в якій надано роз`яснення щодо залучення субпідрядника в обсязі, що не перевищує 20% від суми договору та надано посилання на офіційний сайт ДСНС для перевірки наявності електронної ліцензії субпідрядника. Повідомлено про наявність чинної ліцензії, яка розміщена у відкритому (публічному) доступі, тобто Замовник може перевірити актуальну та достовірну інформацію у режимі реального часу.

Отже, на офіційному сайті ДСНС і вільному доступі можна знайти усі документи, які підтверджують наявність ліцензії.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» дає таке визначення головній дефініції сфери його регулювання: публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 згаданого Закону, публічна інформація у формі відкритих даних це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Аналізуючи положення частини 5 статті 17 Закону України №922-VIII зауважую, що законодавець зазначив, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону України №922-VIII передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

У відповідності до пунктів 1, 2 частини 2 статті 22 цього Закону, у тендерній документації зазначаються, зокрема, відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Як було встановлено, Замовник не вимагав подання документів для оприлюднення їх в електронній системі закупівель, оскільки Законом України №922-VIII заборонено вимагати публічну інформацію, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Крім цього, частиною 4 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Тобто Учасник може у будь-який передбачений законом спосіб підтвердити наявність документів, що міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Таким чином, учасником відкритих торгів за предметом закупівлі ФОП ОСОБА_2 було виконано вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та Тендерної документації на закупівлю робіт, в частині надання ліцензії субпідрядника.

Також було перевірено наявність всіх вищезазначених документів на сайті електронного майданчику системи «ProZorro», що є у вільному доступі: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-04-17-002493-а.

На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що учасником тендеру ФОП ОСОБА_2 було дотримано вимоги Тендерної документації на закупівлю робіт та Закону України «Про публічні закупівлі», а тому достатніх підстав для відхилення їх тендерної пропозиції в ОСОБА_1 не було.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні «Walchi v. France» заява № 35787/03 п.29, 26.07.2007р. вказує, що «при застосуванні правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом».

Тому вважаю, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, Північно-східний офіс Держаудитслужби припустився надмірного формалізму.

Разом з тим, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення особою уповноваженою на його складання, не було долучено доказів (документів) на обґрунтування висновків Моніторингу. Вказаний документ, таким чином, за своєю суттю можна розцінювати як висновок уповноваженої особи Державної аудиторської служби України. Проте, такі висновки можуть бути доказом у справі лише у тому випадку, коли вони зафіксовані (обґрунтовані) у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17).

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В даному випадку підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення № 20/31/2318/2023/пр від 23 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП стало порушення останньою вимог абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII, що було виявлено 20 липня 2023 року.

Отже, цей протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення. Зокрема, як було зазначено вище, інкриміноване за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП ОСОБА_1 діяння було виявлено та підтверджено відповідним доказом 20 липня 2023 року,

Таким чином, складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту виявлення особи, яка його вчинила, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, зазначені дії посадової особи уповноваженої на складання протоколу не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля, наприклад, як в даному випадку, посадовою особою безпідставно не було складено протокол відразу після виявлення адміністративного правопорушення. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у побідних справах, у зв`язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи,що всилу принципупрезумпції невинуватостівсі сумнівиу винуватостіособи,що притягуєтьсядо відповідальності,тлумачаться наїї користь,те,що ОСОБА_1 категорично непогоджується ізскладеним відноснонеї протоколомпро адміністративнеправопорушення,та те,що прирозгляді справине встановленопорушень вимогТендерної документаціїна закупівлюробіт «Капітальний ремонтчастини будівлі(заходиз енергозбереження)Територіального центрусоціального обслуговування(наданнясоціальних послуг)Кегичівської селищноїради та Закону України «Про публічні закупівлі», зі сторони ФОП ОСОБА_2 , приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, провадження по справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Керуючись ч. 3 ст. 164-14, п.1.ч.1 ст. 247, ст. 252, 280, 283, 288, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постановуможе бутиподано апеляційнускаргу доХарківського апеляційногосуду черезКегичівський районнийсуд Харківської областіпротягом 10днів здня їївинесення.

Суддя Н.М. Куст