Ухвала

від 06.12.2023 по справі 751/10193/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 751/10193/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/570/23 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

слідчого - ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено слідчому відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ніжин, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 ряд обов`язків та термін їх дії визначено до 18 січня 2024 року включно.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України підтверджена рядом доказів наданих до клопотання. Крім того, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, про що свідчать ряд фактів, які достеменно доведені слідчим та прокурором у судовому засіданні.

В той же час слідчий суддя пришов до переконання, що звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим не доведено ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджання кримінальному провадженню та відсутні дані повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні іншого злочину.

Крім того, з урахування даних про особу підозрюваного ОСОБА_9 , а також звернення із відповідним клопотанням через три роки після виявлення ознак злочину та встановлення значної частини його обставин, слідчий суддя зробив висновок, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, не є ефективним засобом забезпечення кримінального провадження, а тому, відповідно до положень п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, підстави для його застосування щодо ОСОБА_9 відсутні. За встановлених обставин суд вирішив, що до підозрюваного буде достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, що, наряду з покладенням відповідних обов`язків на ОСОБА_9 , забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді щодо ОСОБА_9 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.02.2024р., визначивши заставу в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апелянт, стверджуючи про ухвалення рішення з порушенням вимог процесуального закону, вказує про те, що ряд фактів залишились неврахованими слідчим суддею, зокрема: підозрюваний ОСОБА_9 на неодноразові виклики до слідчого не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, на місце роботи підозрюваного, для проведення процесуальних дій за участі підозрюваного, слідчого допущено не було, на телефонні дзвінки слідчого ОСОБА_9 не відповідав та за місцем мешкання двері не відчиняв. Крім того, за наявною у слідства інформацією, певний період часу перебував на території інших областей, що, на переконання слідчого, вказує на переховування підозрюваного.

Вважає, що суд встановивши обґрунтованість підозри, безпідставно залишив поза увагою існування ризиків, передбачених ч.ч.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, які є реальними, а тому обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на переконання автора скарги, не зможе усунути вказаних ризиків. Крім того, слідчим суддею не враховано розмір майнової шкоди, а також те, що інкримінований злочин є корупційним та передбачає реальне покарання до 5 років позбавлення волі. Відтак, на думку прокурора, існують усі правові підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора на підтримку вимог апеляційної скарги, заперечення адвоката та підозрюваного щодо необґрунтованості вимог скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обґрунтованість підозри та наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, та про те, що прокурор не довів що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, не може запобігти вказаному ризику, а тому відмовив в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосував більш м`який запобіжний захід.

Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор не довели того, що застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Інші доводи апеляції прокурора є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.

Посилання в апеляційній скарзі на тяжкість покарання інкримінованого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_9 , не може, на думку суду, безумовно свідчити про наявність ризиків, про які вказує ст.177 КПК України.

При цьому слідчим суддею вірно встановлено та взято до уваги те, що ОСОБА_9 раніше несудимий, має міцні соціальні зв`язки, а також постійне місце проживання та роботи, інші кримінальні провадження щодо нього відсутні, а тому враховуючи конкретні обставини інкримінованого злочину, досудове розслідування якого триває з жовтня 2019 року, апеляційний суд вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити виконання ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді, яка не суперечить основним засадам кримінального провадження, і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.

Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4