ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"21" вересня 2010 р. Справа № 2/73-10-3938
За заявою Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції
про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1).
Суддя Бахарєв Б.О.
Представники сторін:
Від заявника: не з’явився;
Від боржника: не з'явився.
Суть спору: про визнання банкрутом
До господарського суду Одеської області звернулась Арцизька міжрайонна податкова інспекція з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Заява мотивована тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 980,00 грн. і присутні ознаки припинення боржником підприємницької діяльності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2010р. зобов’язано заявника надати відомості про відсутність боржника за його місцезнаходженням.
Витребуваних доказів заявником не надано.
20.09.2010р. Арцизька міжрайонна податкова інспекція звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без участі її представників.
За положенням ч.1 ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
За вимогами ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Також, згідно із ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи визнається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Водночас, Закон України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає обов'язок фізичної особи, яка перебуває в Україні на законних підставах, зареєструвати своє місце проживання.
За змістом ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрацією місця проживання вважається внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання, яка підтверджує реєстрацію місця проживання особи.
Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону „Про державну реєстрацію” зміна місця проживання фізичної особи - підприємця підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців в порядку, встановленому цим Законом.
Виходячи з викладеного, у разі, якщо фізична особа зареєстрована за місцем проживання, що є її місцем державної реєстрації як фізичної особи –підприємця, вона не є відсутньою у розумінні Закону про банкрутство.
Водночас суд зазначає, що неподання звітності боржником, яка подається до органів податкової служби, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника, не може слугувати самостійною підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Зазначена правова позиція підтримується Вищим господарським судом України в своїй постанові №2-17/3735-2008 від 14.01.2009р.
Згідно ч.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що заявником не надано відомостей щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, що робить неможливим подальший розгляд справи в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд Одеської області припиняє провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Крім того суду зазначає, що припинення провадження у справі про банкрутство з цих підстав не позбавляє права повторного звернення до господарського суду.
Керуючись ч. 1-1 ст.ст. 80, 86 ГПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Провадження по справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68400, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) припинити.
2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановлений ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2010р.
Копію ухвали надіслати: сторонам, державному реєстратору.
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2010 |
Оприлюднено | 09.10.2010 |
Номер документу | 11549234 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бахарєв Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні