Вирок

від 08.12.2023 по справі 548/1938/21

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1938/21

Провадження №1-кп/548/35/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2023 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол Полтавської області кримінальне провадження № 12020170330000404 від 01.12.2020 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, П\П, одруженого, такого, що утриманців, інвалідності та пільгових статусів не має, несудимого,

у вчинення злочину, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_8 30 листопада 2020 року зранку в полезахисній лісосмузі поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5324887700:00:034:0001 за межами села Наталівка на території Хорольської ОТГ Лубенського району Полтавської області (колишньої Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області) виявив напиляні невідомою особою частини стовбурів та гілок дерев (дрова в основній масі довжиною близько 0,5 м), що були складені на декілька куп.

Маючи намір викрасти цю деревину, обвинувачений ОСОБА_8 зателефонував свідку ОСОБА_10 , якого, не повідомивши про дійсні свої наміри, попросив приїхати на вантажному автомобілі, що мається у його користуванні до вищезазначеного місця разом із робітником ОСОБА_11 , щоб завантажити та перевезти деревину.

Діючи за вказівкою ОСОБА_8 та не будучи обізнаними про його злочинні наміри, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вважаючи, що діють законно, на автомобілі ЗІЛ ММЗ 4302 д.н.з. НОМЕР_1 того ж дня близько 15 години приїхали до повідомленого обвинуваченим ОСОБА_8 місця, де стали завантажувати виявлені останнім дрова до кузова автомобіля, завантаживши таким чином 4,991 м. куб. вартістю 3077 грн 80 коп, але не довели злочинний намір ОСОБА_8 до кінця з причин, що не залежали від волі останнього, так як були затримані на місці вчинення злочину працівниками поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні як злочину, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України, так і кримінального проступку, передбачено ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України та заявлений прокурором цивільний позов не визнав. Пояснив, що 30.11.2020 він на своєму автомобілі їхав на рибалку на ставок в с. Наталівка Хорольського району Полтавської області. В одній із лісосмуг побачив напиляні дрова та гілки, присипані снігом, які вирішив забрати та відвезти у сільську раду для нужденних людей та воїнів АТО. Для цього, цього ж дня у післяобідній час, подзвонив ОСОБА_10 , якому сказав взяти автомобіль марки ЗІЛ ММЗ 4302 д.н.з. НОМЕР_1 та приїхати до місця знаходження дров, роз`яснивши йому, де знаходиться це місце. Останньому він пояснив, що необхідно приїхати і перевезти дрова, що напиляні в посадці. На це місце сам приїхав, коли йому подзвонили і сказали, що машину затримали працівники поліції. Що пояснював на місці працівникам поліції, не пам`ятає. Вказав, що мав документи від сільської ради та «ТОВ «Оріон Молоко» на розчистку посадок в цьому районі. Дерев в цій посадці не пиляв. Людям, яких винайняв, не говорив, що дрова знайдені. Просив виправдати його, так як порубку не вчиняв, крадіжку не вчиняв.

Незважаючи на невизнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, винуватість ОСОБА_8 у незакінченому замаху на вчинення крадіжки доводиться сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, а саме:

- витягом з ЄРДР № 12020170330000404 від 01.12.2020, зі змісту якого вбачається, що 30.11.2020 невідома особа здійснювала випилювання дерев в лісозахисній смузі на території Штомпелівської сільської ради с. Наталівка Хорольського району. Попередня кваліфікація ст. 246 ч.1 КК України / т.1 а.с. 73/;

- рапортом помічника чергового Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_12 , згідно якого 30.11.2020 отримано та зареєстровано в ЄО за № 4546, як злочин проти довкілля, інформацію про те, що 30.11.2020 17:39 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.11.2020 о 17 год 36 хв за адресою Хорольський район с. Наталівка при патрулюванні ПП виявили авто ЗІЛ зеленого кольору ДНЗ НОМЕР_1 , в який завантажують деревину. Заявник ОСОБА_13 / т. 1 а.с. 74/;

- відношенням міського голови Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ОСОБА_14 № 3264/03-18 від 29.06.2021 про притягнення до відповідальності винних осіб у вчиненні незаконної порубки на полезахисній лісосмузі поблизу поля № 2 з кадастровим № 5324887700:00:034:001 за межами с. Наталівка колишньої Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області / т. 1 а.с. 75/;

- письмовою заявою ОСОБА_8 від 30.11.2020 про дозвіл на огляд автомобіля ЗІЛ ММЗ430 днз НОМЕР_1 та добровільну видачу бензопили марки ''STIHL MS230 '' / т.1 а.с. 76/;

- протоколом огляду місця події від 30.11.2020 та фототаблицею до нього, в якому зафіксоване місце виявлення автомобіля марки ЗІЛ ММЗ430 днз НОМЕР_1 з завантаженим в кузов деревиною, в кабіні якого виявлено бензопилу марки «STIHL MS230», яку добровільно видав ОСОБА_8 / т.1. а.с. 77-82/;

- ДВД диском до протоколу огляду від 30.11.2020 з відеозаписом процедури огляду місця події, на якому зафіксовано автомобіль марки ЗІЛ ММЗ430 днз НОМЕР_1 із завантаженою в кузов деревиною, діалог слідчого із обвинуваченим ОСОБА_8 , де останній пояснює, що він пиляв деревину та видав пилку марки «STIHL MS230» / т. 1 а.с. 84;

- протоколом огляду предмета від 09.12.2020, в якому із залученням спеціаліста - старшого майстра ДП «Лубнилісгосп» зафіксовано огляд та заміри кузова автомобіля марки ЗІЛ ММЗ430 днз НОМЕР_1 із наявними у ньому дровами різного діаметру, визначено розміри кузова 2,5м х 2,3 м, а також зазначено середню висоту дров 1,4 м, та з урахуванням коєфіціенту визначено загальний об`єм дров, який становить 4,991м. куб. / т. 1 а.с. 104/;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-21/8167-ТВ від 07.07.2021, згідно якої вартість 4.991 м. куб. дров твердої породи становить 3077 грн 80 коп / т.1 а.с. 155-158/;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що 30.11.2020 в другій половині дня до нього зателефонував обвинувачений та повідомив про необхідність перевезти дрова до сільської ради. Де забирати дрова також пояснив. Він взяв на території Головіна автомобіль ЗІЛ, ключі були в авто та поїхав до с. Наталівка, перед селом повернув направо. Приїхав о пів на п`яту, крім ОСОБА_8 там нікого не було. Коли приїхав, то побачив там купу дров, які були притрушені снігом. Грузив дрова разом із обвинуваченим ОСОБА_8 . Коли завантажили їх, приїхала поліція. У ОСОБА_8 бензопили не було, пилка була в автомобілі ЗІЛ, її ОСОБА_8 не брав і не заводив. Коли приїздив до посадки, то не чув, щоб пиляла пилка. В кузов влазить близько 5 кубів дров;

- показаннями свідків ОСОБА_16 , який в суді пояснив, що 30.11.2020 під вечір разом з ОСОБА_13 здійснювали об`їзд району, проїжджаючи до с. Наталівка, виявили сліди вантажного автомобіля, що вели з дороги в сторону лісопосадки. Проїхавши слідами, під`їхали до лісопосадки, де виявили автомобіль ЗІЛ, який більш ніж на половину був завантажений пиляною деревиною діаметром 40-50 см. Поряд із авто було 2 чоловіки - водій і вантажник, назвалися ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . ОСОБА_13 викликав слідчо-оперативну групу. Водій говорив, що їх найняв ОСОБА_8 і дрова повинні везти йому на базу. Дрова частково були вкриті шаром снігу. ОСОБА_8 приїхав десь через 30 хвилин, привіз акт сільської ради на чищення аварійних дерев. Площу території, на якій були спиляні дерева, не пам`ятає. Бачив, що були декілька спиляних дерев, пеньки були прикидані снігом, але їх було видно;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що разом із оперуповноваженим ОСОБА_16 30.11.2020 після 17 години при патрулюванні території виявили свіжовипавшому снігові перед селом Наталівка слід з`їзду вантажного автомобіля. Поїхавши по сліду в лісопосадці, виявили вантажний автомобіль, завантажений розпиляними дровами. Біля автомобіля було 2 чоловіка, водій і вантажник. Останні пояснювали, що їх найняв обвинувачений. Коли приїхав обвинувачений, то говорив, що у нього є всі дозволи на розчистку посадки. Коли під`їздили до посадки, не чули роботу бензопили. Були як нещодавно спиляні дерева, так і давньоспиляні, всі пеньки були притрушені снігом;

- речовими доказами по справі.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_8 , що він не вчиняв крадіжки, а взяв дрова для подальшої їх передачі нужденним людям та воїнам АТО, не вказують на відсутність в його діях незакінченого замаху на крадіжку, так як останній таємно намагався заволодіти чужим майном, обернувши його на свою користь, подальші наміри розпорядження цим майно навіть з благодійною метою не виключають наявності корисливого мотиву в його діях.

При цьому, суд констатує, що ОСОБА_8 не був позбавлений можливості при виявленні напиляних дров повідомити про цей факт як голову сільської ради, так і працівників поліції. Натомість останній вирішив ними заволодіти таємно від волі власника, що прямо вказує на наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_8 суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинення злочину.

Суд констатує, що під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України, а докази, надані прокурором переконливо вказують на необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_8 із ст. 246 ч.4 КК України на ч.3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України з таких підстав.

Так, згідно ст.246 КК України:

- ч .1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, -

карається штрафом від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;

ч. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

ч. 3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, -

караються штрафом від тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

ч. 4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п`яти до семи років.

Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ознаки об`єктивної сторони у межах даного складу кримінального правопорушення мають варіативний характер. З огляду на поточну редакцію ч. 1 ст. 246 КК, необхідно виокремити чотири альтернативних дії, визначених у диспозиції: 1) незаконна порубка дерев або чагарників, 2) перевезення незаконно зрубаних дерев або чагарників, 3) зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників, 4) збут незаконно зрубаних дерев або чагарників.

Кримінально-правова доктрина і судова практика сформувала чітке розуміння змісту цих віддієслівних іменників. Так, звернувшись до низки постанов ПВСУ, зокрема «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів» від 12.04.1996 (п. 10) № 6, «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26.04.2002 (п. 11, 16) № 3, «Про судову практику у справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26.04.2002 (п. 3,4) № 4 , можливо сформулювати такі визначення цих виявів кримінально-протиправної поведінки:

1) порубка лісу полягає у відокремленні дерева або чагарника від кореня чи землі у будь-який спосіб і з допомогою будь-якого знаряддя (зрубування, спилювання, викорчування);

2) перевезення незаконно зрубаних дерев або чагарників полягає у переміщенні особою такої деревини будьяким видом транспорту в межах території України;

3) зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників полягає у фактичному перебуванні такої деревини у володінні певної особи в обраному нею місці;

4) збут незаконно зрубаних дерев або чагарників полягає в оплатній чи безоплатній формах відчуження такої деревини (шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо).

Зі змісту обвинувального акту, що надійшов на розгляд суду, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 30.11.2020 самостійно за допомогою бензопили «STIHL MS230» в полезахисній лісосмузі поблизу с. Наталівка на території Хорольської ОТГ Лубенського району Полтавської області здійснив порубку 102 деревин діаметром від 44 см до 9 см різних порід твердої деревини (клен ясенелистий, ясен, груша, береза), внаслідок чого спричинив тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди Державі в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на суму 222045 грн 97 коп.

Разом з тим, на підтвердження такого обвинувачення прокурором не надано жодного доказу, на підставі якого суд міг би прийти до переконання, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив хоч одну дію, яка становить об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. ч. 1 ,2, 3, 4 ст. 246 ч.1 КК України.

Судом встановлено, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 категорично заперечував той факт, що він чи за його проханням чи вказівкою інші особи здійснювали порубку дерев (відокремлення дерева або чагарника від кореня чи землі у будь-який спосіб і з допомогою будь-якого знаряддя (зрубування, спилювання, викорчування) у зазначеній в обвинувальному акті полезахисній лісосмузі, також він заперечував факт перевезення цих дерев з посадки, зберігання та подальший їх збут.

При цьому, жоден із свідків в судовому засіданні не підтвердив ці обставини. Всі допитані в судовому засіданні свідки не бачили хто здійснював порубку, перевезення, зберігання та збут вказаної деревини.

Натомість, сам обвинувачений ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_10 , даючи показання в суді зазначали, що деревина, яка вантажилася у автомобіль, була вже напиляна на частини довжиною близько 50 см та була складена в декілька куп, присипаних снігом.

Ці показання обвинуваченого та свідка підтверджуються і показаннями свідків - працівників поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , які вказали, що посадка та пеньки, а також гілки були присипані снігом, а вони не бачили, щоб присутні біля машини особи щось пиляли, а бачили лише, як ці особи вантажили дрова у кузов автомобіля.

Огляд місця події від 30.11.2020 також не містить інформації про наявність слідів свіжого пиляння деревини, активного руху людей по посадці, що могло б відчити про перенесення пиляних частин до певного місця, великої кількості крон дерев.

Суд констатує, і це підтверджується показаннями старшого майстра лісу ДП «Миргородський лісгосп» - свідка ОСОБА_21 , що за один день одній особі неможливо вчинити порубку 102 дерев зазначеної в обвинувальному акті товщини, розпиляти та завантажити в автомобіль, стовбури та крони цих дерев, це могла б зробити бригада досвідчених працівників з 5-6 чоловік.

При цьому, спираючись на показання зазначеного свідка, суд констатує, що об`єм випиляної деревини є значно більшим ніж та, яка вилучена працівниками поліції в кузові автомобіля ЗІЛ ММ 3402.

При цьому, прокурором не надано доказів перебування цього лишку деревини на зберіганні у обвинуваченого чи доказів збуту цих лишків обвинуваченим ОСОБА_8 іншим особам.

Таким чином, неможливо інкримінувати обвинуваченому ОСОБА_8 перевезення, зберігання та збут 102 незаконно зрубаних деревин, так як в ході судового розгляду прокурором не надано жодного доказу на підтвердження цих фактів.

Проведений 09.12.2020 огляд місця події та ДВД диски з відеозаписом цієї слідчої дії, яким зафіксовано факт незаконної порубки 102 деревин різної товщини в зазначеній вище полезахисній лісосмузі, в тому числі із наявними на стовбурах клемами, констатує лише даний факт і не містить ніяких даних, які б вказували, що вказану порубку вчинив саме обвинувачений ОСОБА_8 чи інші особи за його вказівкою. Цей протокол огляду не містить доказів перевезення, зберігання та збуту такої кількості деревини обвинуваченим ОСОБА_8 .

На факт незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту 102 деревин обвинуваченим ОСОБА_8 у вищезазначеній полезахисній лісосмузі не вказує і наявність у нього договору № 320 від 26.10.2018 з ДП «Лубенське лісове господарство» про надання послуг у лісовому господарстві, так як з вказаного договору не випливає, що ці роботи він мав право робити у зазначеній в обвинувальному акті лісосмузі.

На переконання суду, на факт незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту обвинуваченим ОСОБА_8 102 деревин у вищезазначеній полезахисній лісосмузі не вказують і клопотання директора ТОВ «Оріон Молоко» виконавчого комітету Штомпелівської сільської ради /т.1 а.с. 187,188/ про надання дозволу ФОП ОСОБА_8 на розчистку порослі дерев та кущів між полями біля сіл Чарківка, Наталівка, Приймино Хорольського району Полтавської області від 14.05.2019, а також рішення 28 сесії 7 скликання Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, якими рекомендовано обвинуваченому звернутися до Хорольської РДА для складання акту обстеження самостійних зелених насаджень та провести відповідні лісогосподарські заходи у вищевказаних ділянках, так як ці документи не стосувалися полезахисної лісосмуги, в якій мала місце незаконна порубка 102 деревин.

Так само, не вказує на винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України надані прокурором висновки судово-трасологічних експертиз № 2771 від 24.12.2020 та 2772 від 24.12.2020, так як ці висновки не виключають вчинення порубки, як вилученої деревини, так і відібраних експериментальних зразків під час огляду місця події 09.12.2020, робочими частинами (ланцюгами) інших інструментів (бензопил), ніж того, що був вилучений в обвинуваченого ОСОБА_8 .

Сам по собі висновок комплексної інженерно-екологічної та економічної експертизи № 7390/7391/15720-15724 від 15.06.2021, так і в сукупності з іншими доказами, наданими прокурором на підтвердження наявності в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України, яким встановлено факт заподіяння істотної шкоди довкіллю порубкою 102 деревин порід «клен ясенелистий», «ясен», «груша» та «береза» та розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною порубкою 100 сироростущих та 2-х сухостійних дерев в сумі 222045, 97 грн не є доказом безпосереднього вчинення ОСОБА_8 чи іншими особами за його вказівкою дій спрямованих на незаконну порубку, перевезення, зберігання та збут 102 деревин в зазначеній в обвинувальному акті полезахисній лісосмузі.

Не підтверджується винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України і свідченнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_22 (депутата Штомпелівської сільської ради), ОСОБА_23 (керівника "ТОВ "Оріон Молоко"), ОСОБА_21 (старшого майстра ДП "Миргородський лісгосп"), вказані свідки не повідомили суду обставини, які могли б вказати, що незаконну порубку вчинив обвинувачений ОСОБА_8 .

Наявні у справі докази як в сукупності, так і кожен окремо, свідчать про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 неможливо кваліфікувати за ст. 246 ч. 4 КК України як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки, а можливо кваліфікувати лише як незакінчений замах на крадіжку, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_8 підлягають перекваліфікації із ч. 4 ст. 246 КК України на ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.

Таким чином, суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, зокрема.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності. У тому разі, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України та звільняє її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З санкції ч. 1 ст. 185 КК України це кримінальне правопорушення віднесено законодавцем до переліку проступків.

Станом на дату ухвалення вироку суду трирічний термін для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 закінчився.

Судом при постановленні вироку прийнято рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 з тяжкого злочину на проступок, тому обвинувачений був позбавлений можливості заявити клопотання про застосування строків давності, зважаючи на що суд повинен призначити покарання ОСОБА_8 та звільнити від нього та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорущення, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує його перше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд по справі не вбачає.

Приймаючи до уваги викладене вище, те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив умисний кримінальний проступок, даних про особу обвинуваченого, який є працездатним, його матеріального стану, суд приходить до висновку про призначення цьому обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, яке буде достатнім для перевиховання обвинуваченого та недопущення вчинення ним подібних дій у майбутньому.

Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений та його захисник були позбавлені можливості клопотати перед судом про застосування строків давності щодо ОСОБА_8 та звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв`язку з тим, що про необхідність перекваліфікації дій цього обвинуваченого з тяжкого злочину на проступок суд прийшов в нарадчій кімнаті, судом встановлено сплив строків давності притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вчинення проступку, яким є вчинений ним незакінчений замах на крадіжку, суд, призначаючи покарання обвинуваченому, вважає за необхідне на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити обвинуваченого від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи справу в частині заявленого прокурором цивільного позову, суд виходить з такого.

Прокурор разом з обвинувальним актом подав суду позов в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про стягнення з обвинуваченого на користь держави матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 222045 грн 97 коп.

Позов обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_8 є причетним до вчинення порубки 102 деревин, ці його дії кваліфіковані як злочин проти довкілля за ст. 246 ч.4 КК України, в наслідок таких його дій спричинено істотну шкоду довкіллю, розмір якої в матеріальному еквіваленті становить ціну позову, а тому просив стягнути з обвинуваченого в незаконній порубки цю шкоду на користь держави.

Вирішуючи вказаний цивільний позову, суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 визнається винуватим судом у вчинення корисливого злочину, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, а не у вчинення злочину проти довкілля, передбаченого ст. 246 ч.4 КК України, в рамках розслідування якого прокурором подано цивільний позов, тому підстав для задоволення цього позову прокурора немає, так як шкода довкіллю обвинуваченим не спричинена.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути із обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 686 грн 48 коп. Витрати за проведення інших експертиз віднести на рахунок держави, так як ці експертизи не лягли в основу обвинувачення.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. При цьому суд враховує, що автомобіль марки ЗІЛ ММЗ34302 д.н.з. НОМЕР_1 та бензопила «STIHL MS230» не були використані при реалізації об`єктивної сторони злочину, за який засуджено обвинуваченого, вказані речові докази слід повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , скасувавши арешт майна, накладений відповідною ухвалою слідчого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 49, 74, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за вчинення цього проступку у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про стягнення з обвинуваченого на користь держави матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 222045 грн 97 коп залишити без задоволення.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави 686 грн 48 коп судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази у вигляді:

- 41 зрізу спиляних дерев та 4,991 м. куб. деревини, які зберігаються в ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, повернути Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області, як власнику, скасувавши арешт накладений на це майно ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2020 (справа № 548/2033/20);

- автомобіль марки ЗІЛ ММЗ34302 д.н.з. НОМЕР_1 та бензопилу «STIHL MS230» повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , скасувавши арешт, накладений на це майно ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 08.12.2020 (справа № 548/2033/20).

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учасникам судового розгляду, що не були присутні при його проголошенні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст вироку суду виготовлено 08.12.2023.

Головуючий