Рішення

від 20.04.2023 по справі 758/10754/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10754/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 квітня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», про стягнення матеріальної шкоди

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (надалі за текстом - ТОВ «Місто для людей Київ»), про стягнення матеріальної шкоди

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира АДРЕСА_2 ), а відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 за тією ж адресою (надалі за текстом - квартира АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище квартири АДРЕСА_2 .

Внаслідок тривалого потрапляння значної кількості води з квартири АДРЕСА_3 , яке сталося в проміжок часу з 24.02.2022 по 24.06.2022, було пошкоджено приміщення квартири АДРЕСА_2 , елементи її оздоблення, меблі та інше майно, чим завдано позивачу матеріальної шкоди.

З приводу затоплення квартири позивач звернулася до ТОВ «Місто для людей Київ», яке як управитель забезпечує обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку. За результатами звернення комісією ТОВ «Місто для людей Київ» у складі головного інженера та майстра технічної дільниці був складений Акт про залиття житлової квартири від 24.06.2022 року, при цьому, відповідач відмовив у наданні доступу представникам комісії до квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до Звіту про оцінку майна, проведеного ТОВ «Агентство експертної оцінки України», розмір матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту квартири), заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , становить 175 229 гривень.

У зв`язку з наведеним, позивач звернулася до суду з позовом, просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 175 229 гривень.

Ухвалою суду від 15 грудня 2022 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною Ухвалою суду від 28 березня 2023 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Матеріали позовної заяви та судові повістки надсилались судом на адресу, за якою зареєстроване місце постійного проживання відповідача, рекомендовані поштові відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» або «за закінченням терміну зберігання». Правом на участь в судових засіданнях відповідач не скористався, відзив на позовну заяву не надавав, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Представник ТОВ «Місто для людей Київ» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

За таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 25336323, що підтверджується витягом № 117793633 від 20.03.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 5).

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 , номер запису про право власності: 42126075, що підтверджується інформаційною довідкою № 312738672 від 19.10.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 9).

ТОВ «Місто для людей Київ» у відповідь на звернення позивача повідомило, що з 20.02.2022 року будь-яких аварійних ситуацій загальнобудинкових мереж водопостачання/опалення, які б могли привести до залиття квартири АДРЕСА_1 , не зафіксовано (а.с. 7).

Відповідно до Акту про залиття житлової квартири від 24.06.2022 року, складеного комісією ТОВ «Місто для людей Київ» у складі головного інженера та майстра технічної дільниці, в проміжок часу з 24.02.2022 по 24.06.2022 трапилось залиття житлової квартири АДРЕСА_2 з помешкання квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться вище за поверхом. Внаслідок залиття в Акті про залиття зафіксовано наступні пошкодження квартири АДРЕСА_2 : стеля та багет має руді розводи, частково є здуття шару шпаклівки та фарби вздовж стіни, що перемикає до кухні площею 3,67 м2. Стіна має відклеєні шпалери, на всю висоту стіни, є канавка глибиною до 3 мм. Постраждала поверхня внаслідок затоплення була додатково пошкоджена грибком та пліснявою. Площа стіни, що вражена складає 18,0 м2. На підлозі є частково здуття ламінату площею 3,8 м2. Прихожа: стеля та багет має руді розводи, частково є здуття шару шпаклівки та фарби вздовж стіни, що перемикає до коридору площею 2,3 м2. Стіна має відклеєні шпалери, на всю висоту, постраждала поверхня внаслідок затоплення була додатково пошкоджена грибком та пліснявою. Площа стіни, що вражена складане 5,3 м2. На підлозі є частково здуття ламінату площею 1,3 м2. Коридор: багет на стелі має руді розводи, частково має здуття шару фарби вздовж стіни, що перемикає до коридору площею 1,3 м2. Стіна має відклеєні шпалери, на всю висоту. Є вертикальна канавка глибиною до 3 мм довжиною 0,3 м/п. Постраждала поверхня внаслідок затоплення була додатково пошкоджена грибком та пліснявою. Площа стіни, що вражена складає 4,8 м2. На підлозі має частково здуття ламінату площею 1,2 м2. Кухня: стеля та багет має руді розводи, частково є здуття шару шпаклівки та фарби 8,52 м2. Стіна також має відклеєні шпалери, на всю висоту стіни, є чотири канавки глибиною до 3 мм і загальною довжиною 10,4 м/п. Постраждала поверхня внаслідок затоплення була додатково пошкоджена грибком та пліснявою. Площа стіни, що вражена складає 23,1 м2. Віконний укос зазнав затікання і має руди розводи та й плісняву, довжина його 5,0 м/п. Водою повністю зруйнований дверний блок, входу до кухні. Кухонна шафка та стільці мають пошкодження у наслідок потрапляння води на їх поверхню. Балкон: стеля та багет має руді розводи, частково має здуття шару шпаклівки та фарби 4,95 м2. Вийшов з ладу і потребує заміни LED освітлювач у кількості 1 шт. Стіна має відклеєні шпалери, постраждала поверхня в наслідок затоплення була додатково пошкоджена грибком та пліснявою. Площа стіни, що вражена складає 14,00 м2. Віконний укіс зазнав затікання і має руді розводи та й плісняву, довжина його 5,0 м/п. Причиною вищенаведених пошкоджень є тривале потрапляння значної кількості води з квартири вище за поверхом № 73/1.

Згідно Звіту про оцінку майна, проведеного ТОВ «Агентство експертної оцінки України», вартість майнового збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 внаслідок залиття квартири, становить 175 229 гривень (а.с. 11-74).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено судам, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Положеннями ст. ст. 319, 312 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Наведені норми матеріального права встановлюють зобов`язання власника нерухомого майна щодо його утримання, це стосується й внутрішньоквартирних систем.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Тобто, відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання та внутрішньо квартирних мереж в квартирі несе безпосередньо сам власник, утримання внутрішніх (внутрішньо квартирних) мереж водопостачання є обов`язком власника квартири.

Факт залиття квартири АДРЕСА_2 та факт заподіяння шкоди майну позивача підтверджуються змістом Акту про залиття житлової квартири від 24.06.2022 року.

Відповідно до наданих позивачем доказів, відповідач є власником квартири АДРЕСА_5 .

Як вбачається з висновків комісії ТОВ «Місто для людей Київ», викладених в Акті про залиття житлової квартири від 24.06.2022 року, причиною зафіксованих пошкоджень квартири АДРЕСА_2 є тривале потрапляння значної кількості води з квартири АДРЕСА_3 , що знаходиться вище за поверхом. При цьому, комісія була позбавлена можливості встановити безпосередні причини витікання води та відповідні несправності конкретних внутрішньоквартирних систем, оскільки відповідач відмовив представникам комісії у наданні доступу до квартири АДРЕСА_3 . Відповідачем в ході судового розгляду не було спростовано факт недопущення представників комісії до квартири АДРЕСА_3

Враховуючи інформацію ТОВ «Місто для людей Київ» про відсутність з 20.02.2022 року будь-яких аварійних ситуацій загальнобудинкових мереж водопостачання/опалення, які б могли привести до залиття квартири АДРЕСА_2 , а також будь-яких спростувань наданих позивачем доказів з боку відповідача, суд доходить висновку про наявність вини відповідача, а також про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою позивачу шкодою.

Згідно Звіту про оцінку майна, проведеного ТОВ «Агентство експертної оцінки України», вартість майнового збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 внаслідок залиття квартири, становить 175 229 гривень.

Разом з цим, вину у завданні шкоди позивачу відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що між неправомірними діями відповідача, які виразились в неналежному утриманні об`єкту нерухомого майна і його внутрішніх систем та завданою позивачу матеріальною шкодою, є безпосередній причинний зв`язок і є вина відповідача, а відтак, позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у розмірі 175 229 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволено, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 752,29 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 175 229 (сто сімдесят п`ять тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 752 (одна тисяча сімсот п`ятдесят дві) гривні 29 копійок;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (місцезнаходження: 03028, місто Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2А, ЄДРПОУ 40998954);

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК