Рішення

від 08.12.2023 по справі 350/1260/23

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1260/23

Номер провадження 2/350/407/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно-

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідачів, у якій просила визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, зокрема на - будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок площею 71,7 кв.м., літня кухня площею 48 кв.м., стодола площею 25.4 кв.м., стайня площею 28,5 кв.м., вбиральня площею 1 кв.м., гараж площею 24,1 кв.м., пивниця площею 5,7 кв.м., пивниця площею 12,5 кв.м., літня кухня площею 41,3 кв.м., сарай площею 27,6 кв.м., криниця, огорожа, площею 38,9 кв.м.;

- земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 2624886707:07:001:0017, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,5523 га з кадастровим номером 2624884102050040059, яка розташована у АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку площею 0,128 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0120, яка знаходиться у с.Гриньків Калуського району Івано-Франківської області, а також земельну ділянку площею 0,0309 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0119, яка знаходиться у с.Гриньків Калуського району Івано-Франківської області.

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько її чоловіка - її свекор ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.08.2019 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склав заповіт, яким заповів їй, а також її чоловіку ОСОБА_2 в рівних частинах приватизований будинок з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 , город біля цих будівель, розміром 0,25 га з кадастровим номером 2624886707:07:001:0017, а також приватизовану земельну ділянку з кадастровим номером 2624884102050040059 у АДРЕСА_2 , розміром 0,5523 га.

З метою оформлення спадщини вона звернулася до Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори, нотаріус якої надала їй письмову відповідь, в якій зазначила, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли ОСОБА_4 - дружина спадкодавця (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_2 - син спадкодавця, ОСОБА_1 - невістка спадкодавця (спадкоємець за заповітом). Також нотаріус повідомила, що видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 не можна, тому що окрім неї є ще один спадкоємець - її чоловік ОСОБА_2 . У зв`язку з цим нотаріус роз`яснила, що для вирішення питання щодо поділу спадщини після смерті ОСОБА_3 їй слід звернутись до суду.

Однак, її чоловік ОСОБА_2 повідомив їй, що він хоч і прийняв спадщину, оскільки на день смерті батька проживав разом із ним, проте не має наміру іти до нотаріуса для оформлення спадщини, оскільки немає наміру володіти, користуватися і розпоряджатися спадковим майном. Через небажання її чоловіка вчиняти будь-які спадкові дії, вона позбавлена можливості успадкувати належне їй на підставі заповіту майно свого свекра ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати її чоловіка - її свекруха ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їй на праві приватної власності належали земельні ділянки площею 0,128 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0120, яка знаходиться у с.Гриньків, а також площею 0,0309 з кадастровим номером 2624884102:05:004:0119, яка знаходиться у с.Гриньків.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була постійним жителем с.Ясень, і до дня смерті вона проживала за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 вона, а також її чоловік були зареєстровані разом із нею та спільно проживали у будинку, а тому є єдиними спадкоємцями.

Оригінали документів власності на вищезазначені земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , ані вона, ані найближчі члени її сім`ї віднайти не змогли. Однак, оскільки право власності є непорушним, а після смерті ОСОБА_4 вона з чоловіком є єдиними її спадкоємцями, вимушена звернутися до суду із вимогою про визнання права власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , оскільки успадкувати їх у іншому порядку у неї немає можливості і вона буде позбавлена права на спадок.

У судове засідання позивачка не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. 05.12.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій також зазначила, що підтримує позовні вимоги.

Відповідачі у судове засідання також не прибули. Представник Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області подала до суду заяву у якій просила розгляд справи провести у відсутності представника селищної ради, а також зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій зазначив, що визнає позов в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позовних вимог, а розгляд справи просив здійснити без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, які долучені до матеріалів цивільної справи.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 04.10.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

24.10.2023 представник Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника селищної ради, у якій також зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.

05.12.2023 позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

05.12.2023 відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання позову відповідачем ОСОБА_2

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.6), позивачка у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.8) підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 03.02.1994 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 .

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.7) підтверджено, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.12.2019 (а.с.9) підтверджено, що свекор позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Довідкою №140 від 29.05.2020 (а.с.12), яка видана виконавчим комітетом Ясенської сільської ради підтверджено, що на день смерті ОСОБА_3 разом із ним у АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 та невістка ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 25.04.2009 (а.с.13) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССО №876155 (а.с.14) підтверджено, що свекру позивачки - ОСОБА_3 на праві приватної власності належало домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок площею 71,7 кв.м., літня кухня площею 48 кв.м., стодола площею 25.4 кв.м., стайня площею 28,5 кв.м., вбиральня площею 1 кв.м., гараж площею 24,1 кв.м., пивниця площею 5,7 кв.м., пивниця площею 12,5 кв.м., літня кухня площею 41,3 кв.м., сарай площею 27,6 кв.м., криниця, огорожа,площею 38,9 кв.м.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №142506 (а.с.16) підтверджено, що ОСОБА_3 на підставі рішення одинадцятої сесії п`ятого демократичного скликання Осмолодської сільської ради від 22.02.2008 належить земельна ділянка площею 0,5523 га з кадастровим номером 2624884102050040059, яка розташована у АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №185077099 (а.с.17) та Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2607498392019 (а.с.18) підтверджено, що ОСОБА_3 також належала земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 2624886707:07:001:0017, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З копії заповіту від 15.08.2019, посвідченого секретарем Ясенської сільської ради (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склав заповіт, яким заповів позивачці ОСОБА_1 , а також відповідачу ОСОБА_2 в рівних частинах будинок з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 , город біля цих будівель, розміром 0,25 га з кадастровим номером 2624886707:07:001:0017, а також приватизовану земельну ділянку з кадастровим номером 2624884102050040059 у АДРЕСА_2 , розміром 0,5523 га.

З відповіді державного нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори (а.с.11) суд встановив, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли ОСОБА_4 - дружина спадкодавця (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_2 - син спадкодавця, ОСОБА_1 - невістка спадкодавця (спадкоємець по заповіту). Також нотаріус повідомила позивачку, що видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 не можна, тому що окрім неї є ще один спадкоємець ОСОБА_2 . У зв`язку з цим нотаріус роз`яснила, що для вирішення питання щодо поділу спадщини після смерті ОСОБА_3 слід звернутись до суду.

Копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 12.04.2022 (а.с.9) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла свекруха позивачки - ОСОБА_4 .

Довідкою №297 від 22.02.2023 (а.с.11), яка видана старостою Ясенського старостинського округу підтверджено, що на день смерті ОСОБА_4 разом із нею у АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали син ОСОБА_2 та невістка ОСОБА_1 .

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №186096615 (а.с.21) та Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2607552722019 (а.с.22) підтверджено, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,0309 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0119, яка знаходиться у с.Гриньків Калуського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №186086476 (а.с.27) та Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2607667822019 (а.с.28) підтверджено, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,128 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0120, яка знаходиться у с.Гриньків Калуського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Беручи до уваги позицію позивачки та визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та Перегінською селищною радою проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.ст.1-4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 р. у справі № 6-244цс14, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 25.04.2009 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССО №876155 суд встановив, що свекру позивачки - ОСОБА_3 на праві приватної власності належало домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 .

Окрім цього, на підставі копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №142506 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №185077099 суд встановив, що ОСОБА_3 також належали земельна ділянка площею 0,5523 га з кадастровим номером 2624884102050040059 та земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 2624886707:07:001:0017.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно, яке описано вище.

Окрім цього, свекрусі позивачки - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , належали на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0309 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0119 та земельна ділянка площею 0,128 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0120.

Оскільки матеріалами справи, зокрема довідкою №140 від 29.05.2020 та довідкою №297 від 22.02.2023 підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тому суд вважає, що вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як визначено ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п.4.18 Глави 10 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 № 296/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Позивачка звернулася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину, яку вона прийняла після смерті ОСОБА_2 , однак у видачі свідоцтва про право власності на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з тим, що її чоловік є інший спадкоємець за законом - її чоловік ОСОБА_2 .

Як роз`яснено у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.116, 131 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень; громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно із ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивачка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування в нотаріальній конторі не може, а тому її право підлягає захисту в судовому порядку.

Встановлені обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, у зв`язку з чим, враховуючи також визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та відсутності заперечень щодо можливості задоволення позову у Перегінської селищної ради, суд приходить до висновку, що з метою реалізації спадкового права на спадкування за законом позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають до задоволення, шляхом визнання за нею права приватної власності на спірне будинковолодіння та спірні земельні ділянки.

На підставі ст.ст. 392, 1217, 1223, 1225, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 116, 120, 125, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. 200, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задоволити позов ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою АДРЕСА_1 право приватної власності на спадкове майно, а саме:

- будинковолодіння АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок площею 71,7 кв.м., літня кухня площею 48 кв.м., стодола площею 25.4 кв.м., стайня площею 28,5 кв.м., вбиральня площею 1 кв.м., гараж площею 24,1 кв.м., пивниця площею 5,7 кв.м., пивниця площею 12,5 кв.м., літня кухня площею 41,3 кв.м., сарай площею 27,6 кв.м., криниця, огорожа, площею 38,9 кв.м.;

- земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 2624886707:07:001:0017, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,5523 га з кадастровим номером 2624884102050040059, яка розташована у АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку площею 0,128 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0120, яка знаходиться у с.Гриньків Калуського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а також земельну ділянку площею 0,0309 га з кадастровим номером 2624884102:05:004:0119, яка знаходиться у с.Гриньків Калуського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: