Рішення

від 01.12.2023 по справі 136/985/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/985/23

провадження № 2/136/191/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"01" грудня 2023 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Рипюк Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ "Агробуд" про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2023 позивач Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином рф, 24.05.2019 набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522280300:04:000:0040, площею 3,1942 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Богданівської сільської ради Липовецького (на даний час Вінницького) району Вінницької області. Вказану земельну ділянку 24.05.2019 ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Агробуд» строком на 7 (сім) років. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 328891753 від 12.04.2023, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.05.2019, номер запису про інше речове право 31756319. Оскільки ОСОБА_1 є іноземним громадянином, впродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення її не відчужив, відтак позивач просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вищевказану земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.06.2023 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Агробуд". Також повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи вирішено здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 24.07.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, у судове засідання не з`явився, хоча відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України був повідомлений належним чином про місце дату та час судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 39, 55) оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, утім 11.07.2023 на адресу суду надійшла заява, в якій ТОВ «Агробуд» розгляд справи просив проводити без їх представника, позов підтримав та просив його задовольнити.

Тому суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 824897 від 25.04.2006 (а.с. 7) на ім`я ОСОБА_1 видано вказаний вище державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Богданівської сільської ради Липовецького району Вінницької області площею 3,1942 га кадастровий номер: 0522280300:04:000:0040. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0501001312022 від 03.11.2022 (а.с. 8) вказана вище земельна ділянка перебуває у власності відповідача. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 15-17) ОСОБА_1 24.05.2019 зареєстрував право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522280300:04:000:0040, площею 3,1942 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Богданівської сільської ради Липовецького (на даний час Вінницького) району Вінницької області та зазначено документ, що посвідчує особу останнього - паспорт громадянина росії (а.с. 16). Вказану земельну ділянку 24.05.2019 ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Агробуд», що підтверджується договором оренди землі від 12.07.2018 (а.с. 11-14). В договорі строк дії оренди зазначено - 7 років, розмір орендної плати в рік становить 6 % від грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 328891753 від 12.04.2023 (а.с. 15), право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.05.2019, номер запису про інше речове право 31756319.

Крім того, до позовної заяви було додано лист від Управління СБУ у Вінницькій області від 21.09.2022 (а.с. 250) з якого слідує, що центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Держгеокадастру України надано доручення про проведення перевірки щодо виявлених фактів протиправного володіння громадянами рф земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відчужені протягом встановленого законодавством строку та в разі підтвердження рекомендовано звернутись до суду з метою конфіскації таких земельних ділянок.

Згідно відомостей із Управління ДМС України у Вінницькій області ОСОБА_1 паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон та посвідкою на постійне проживання в Україні не документувався. Відомості щодо реєстрації/зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_1 відсутні (а.с. 62).

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положення ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

У відповідності до ч. 5ст. 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Приписамист. 378 ЦК Українивизначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст. 374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачене ст.22,81 ЗК України.

Так, згідно з ч. 4ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч. 1ст. 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відтак, суд приходить до висновку, що хоча відповідач ОСОБА_1 і набув право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як іноземний громадянин, він протягом року з часу державної реєстрації права на землю повинен був відчужити таку земельну ділянку, однак цей свій обов`язок не виконав.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч. 1ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2ст. 145 ЗК Україниу разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 будучи громадянином рф, починаючи з 24.05.2019 до 24.05.2020, тобто упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не відчужив її, є підстави для конфіскації належної відповідачеві земельної ділянки у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Суд, оцінюючи надані стороною позивача докази вважає їх належними та достатніми, оскільки вони підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування щодо конфіскації земельної ділянки. Інших доказів на противагу зазначених висновків суду відповідачем не надано та в ході судового процесу не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що земельну ділянку необхідно конфіскувати у власність держави.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2684,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 7680, 89, 141, 258259, 263265, 268, 273279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 39767547) до ОСОБА_1 (місце проживання: російська федерація, АДРЕСА_1 , паспортні дані: серія та номер НОМЕР_1 , виданий 26.04.2011 відділенням УФМС росії по м. Москві по району Рязанський, код підрозділу 770-111; РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог: ТОВ "Агробуд" (місцезнаходження: вул. Леніна, буд. 2, смт Оратів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 05531021) про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку площею 3,1942 га кадастровий номер: 0522280300:04:000:0040, що розташована на території Богданівської сільської ради Вінницького (бувшого - Липовецького) району Вінницької області та належить на праві власності громадянину російської федерації ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, МФО 820172, НОМЕР_3 ) судові витрати що складаються із судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Д. Іванець