Постанова

від 05.12.2023 по справі 5023/10655/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Харків Справа № 5023/10655/11 (922/2960/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (вх. №2139Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року (рішення ухвалене колегією суддів у складі: (головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Хотенець П.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області від 15.09.2023) у справі №5023/10655/11 (922/2960/23)

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126, код ЄДРПОУ 14315629)

до Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 30235387)

про стягнення коштів

в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року у справі №5023/10655/11(922/2960/23) позовні вимоги Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" задоволено, стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" збитки у розмірі 16710,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 у справі №5023/10655/11(922/2960/23) в частині стягнення з НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" збитку в розмірі 771,00 грн, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" про стягнення грошових коштів у сумі 771,00 грн відмовити, стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає таке:

- суд першої інстанції в описовій частині рішення неодноразово посилається на видаткові накладні № 558 та 559, помилково вказуючи дату їх складання 27.04.2023, хоча до матеріалів справи позивачем надавались видаткові накладні №558 та №559 від 27.04.2017.

- разом з відзивом на позовну заяву відповідачем надано податкову накладну №114 від 22.05.2017, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не як помилково вказано у рішенні суду від 22.05.2023;

- вказана податкова накладна складена по господарській операції за видатковою накладною №558 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строків визначених Податковим кодексом України, тому НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова не повинно було вживати заходи щодо виправлення помилки, оскільки її не було допущено, та це не позбавило позивача правових підстав для нарахування сум податку по даній податковій накладній до податкового кредиту.

Відповідач також вважає, що оскільки позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок бездіяльності відповідача (неподання продавцем податкової накладної) та виникнення у останнього обов`язку зі сплати збитків в розмірі 771,00 грн. (ПДВ), то в цій частині судове рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 поновлено Науково-виробничому підприємству "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року у справі №5023/10655/11 (922/2960/23), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (вх. №2139 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року у справі №5023/10655/11 (922/2960/23); зобов`язано Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; встановлено учасникам справи строк по 15.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 05.12.2023; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року у справі №5023/10655/11 (922/2960/23).

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 була доставлена до електронного кабінету позивача 30.10.2023 о 15:20 год, про що свідчить відповідна довідка Східного апеляційного господарського суду.

Враховуючи відсутність електронного кабінету у відповідача, ухвала від 30.10.2023 була доставлена до його електронної скриньки, яка зазначена ним в апеляційній скарзі (npp-promtex@ukr.net).

Також, копія ухвали від 30.10.2023 направлена засобами поштового зв`язку на адресу: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 29-А, яка згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцем реєстрації відповідача. Проте, ухвала повернулась до суду без вручення адресату з довідкою "Укрпошта", що "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, 04.12.2023 Східним апеляційним господарським судом додатково телефонограмою повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи положення частин 5, 6 статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

30.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін; визнати строк для подання відзиву на апеляційну скаргу таким, що пропущений з поважних причин та поновити його.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначав, що ухвала про відкриття провадження та призначення справи до розгляду в паперовому вигляді на адресу підприємства не надходила, а про її про існування він дізнався лише 29.11.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, ДП "ЗІМ" працює в обмеженому режимі, що ускладнює виконання своїх повноважень працівниками підприємства в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 чт. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК України).

Як вже зазначалось, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 встановлено учасникам справи строк по 15.11.2023 для подання, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу. Проте, відзив позивачем був поданий лише 30.11.2023, тобто після закінчення вказаного строку. При цьому ДП "Завод імені В.О. Малишева" в межах встановленого судом строку на подання відзиву не зверталось з відповідним клопотанням про його продовження.

Посилання позивача на неотримання ухвали суду від 30.10.2023 є безпідставним, оскільки, як було встановлено судом, вона була доставлена до його електронного кабінету. Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, оскільки сам факт його запровадження, без обґрунтування причин, які б об`єктивно перешкоджали заявнику своєчасно звернутися до суду у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною їх пропуску.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву та залишення його без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

02.12.2016 між ДП "Завод імені В.О. Малишева" (покупець) та Науково-виробничим підприємством "Промтехснаб" (постачальник) укладено договір поставки №718дп (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку та на умовах, передбачених даним договором, прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (надалі за текстом - товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами договору (п. 1.1 договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше (п. 1.4 договору).

Ціна договору дорівнює загальній вартості всього товару поставленого за цим договором (п. 2.1 договору). Вартість окремих одиниць партії товару в цілому визначена сторонами в специфікації або листах щодо такої партії товару, які складаються в порядку передбаченому в п. 1.2 цього договору, та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки постачальника (п. 2.2 договору). Покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п. 4.5 договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п. 1.2 договору, але в будь - якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку за такий товар (п. 2.4 договору).

Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю протягом 10 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності, кількості та вартості партії товару відповідно до положень п. 1.2 договору, якщо такі умови та строк поставки на визначені сторонами в тому ж порядку (п.3.1 договору).

Передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної та/або акту приймання - передачі, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається постачальником покупцю. Обов`язок по складенню первинних документів покладені на постачальника (п. 4.1 договору).

За невиконання або неналежне виконання будь-якою із сторін своїх обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором та чинним законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п. 6.1 договору).

НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова на виконання умов договору поставило ДП "Завод імені В.О. Малишева" товар згідно з видатковою накладною №559 від 27.04.2017 на суму 95634,00 грн., в тому числі ПДВ - 15939,00 грн, та видатковою накладною №558 від 27.04.2017 на суму 4626,00 грн., в тому числі ПДВ - 771,00 грн.

ДП "Завод імені В.О. Малишева" на виконання умов договору здійснило оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 22.05.2017 та від 21.06.2017.

20.02.2018 ДП "Завод імені В.О. Малишева" звернулося до Державної фіскальної служби України з заявою про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем /покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8).

У вересні 2019 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій зазначав, що в порушення п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України, п. 187.1 ст. 187 ПК України, п. 3.4 договору НВП "Промтехснаб" не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 16710,00 грн по таким господарським операціям: згідно видаткової накладної №559 від 27.04.2017 на загальну суму 95634,00 грн., у тому числі ПДВ - 15939,00 грн.; згідно видаткової накладної №558 від 27.04.2017 на загальну суму 4626,00 грн., у тому числі ПДВ - 771,00 грн., у зв`язку з чим покупця позбавлено права на включення суми ПДВ у розмірі 16710,00 грн. до податкового кредиту та, відповідно, можливості зменшення суми своїх зобов`язань з ПДВ. На підставі викладеного, керуючись п. 6.2.3 договору позивач вимагав протягом 7-ми днів з дня отримання претензії сплатити штраф у розмірі 16710,00 грн.

У липні 2023 року ДП "Завод імені В.О. Малишева" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій зазначило, що зобов`язання по здійсненню реєстрації податкових накладних залишаються не виконаними, і такі неправомірні дії НВП "Промтехснаб" позбавляють позивача на включення сум ПДВ до податкового кредиту, що є для підприємства збитками. Тому, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму збитків у розмірі 16710,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач, зокрема, зазначав, що позивачем не обґрунтовано наявність правових підстав для відшкодування спірної суми в якості збитків, у зв`язку з недоведеністю усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме бездіяльності відповідача у вигляді неподання для реєстрації податкової накладної. Як стверджує відповідач, про помилковість позовних вимог також свідчить наявність зареєстрованої ним в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної №114 по видатковій накладній №558 від 27.04.2017 на суму 4626,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем не спростовані доводи позивача в частині відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної згідно видаткової накладної №559 від 27.04.2017 на суму 95634,00 грн., в тому числі ПДВ - 15939,00 грн., а також згідно видаткової накладної №558 від 27.04.2017 на суму 4626,00 грн., в тому числі ПДВ - 771,00 грн. Суд першої інстанції критично поставився до заперечень відповідача в частині зазначення про наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №114 на суму 4626,00 грн по видатковій накладній №558 від 27.04.2017, оскільки надана відповідачем податкова накладна датована 22.05.2017, тоді як господарська операція відповідно до видаткової накладної №558 була здійснена 27.04.2017. При цьому, відповідачем не здійснено жодних дій по виправленню зазначеної помилки у строки, встановлені Податковим кодексом України, що в свою чергу позбавило позивача правових підстав для віднесення сум податку по даній податковій накладній до податкового кредиту.

Враховуючи, що відповідачем оспорюється рішення суду тільки в частині стягнення суми збитків у розмірі 771,00 грн., колегія суддів відповідно до положень ст. 269 ГПК України перевіряє його законність і обґрунтованість у вказаних межах.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 627, 629 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено поставку товару на суму 95634,00 грн., в тому числі ПДВ - 15939,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №559 від 27.04.2017, а також на суму 4626,00 грн., в тому числі ПДВ - 771,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №558 від 27.04.2017. Отримання товару позивач також підтверджує прибутковими ордерами №191, 197 від 27.04.2017.

ДП "Завод імені В.О. Малишева" на виконання умов договору здійснило оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 22.05.2017 та від 21.06.2017.

Згідно з умовами договору постачальник у строки, встановлені ПК України, зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.4 договору). Постачальник зобов`язаний забезпечити на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість наявність грошових коштів, необхідних для реєстрації податкової накладної та виконання податкових зобов`язань постачальника (п. 3.5 договору).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, тому з огляду на положення ст.201 ПК України, саме на відповідача (як постачальника за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

На підтвердження наявності зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за господарською операцією згідно видаткової накладної №558 від 27.04.2017 на суму 4626,00 грн., у тому числі ПДВ 771,00 грн., відповідачем надано податкову накладну №114 від 22.05.2017.

Водночас, враховуючи положення п. 201.1 ст.201 ПК України саме на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну. В свою чергу, відповідно до положень п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкового зобов`язання з постачання товарів/послуг (тобто «першою подією» за такою господарською операцією) в даному випадку вважається дата відвантаження товарів, яке згідно видаткової накладної №558 та прибуткового ордеру №191 відбулось 27.04.2017.

В матеріалах справи відсутні докази складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за господарською операцією від 27.04.2017 на суму 4626,00 грн., у тому числі ПДВ 771,00 грн.

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, зокрема, на суму 771,00 грн.

Тому, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між діянням відповідача у вигляді невиконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, й відповідно зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно допущених у рішенні суду описок (які підлягають виправленню) в частині зазначення дати (року) складання видаткових та податкових накладних, колегія суддів зазначає, що вони не призвели до не правильного встановлення обставин справи та не вплинули на прийняття вірного по суті рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 року у справі №5023/10655/11 (922/2960/23) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.12.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель