Рішення

від 08.12.2023 по справі 904/5285/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5285/23

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ", м. Дніпро

про стягнення 10 506,74 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" заборгованість з орендної плати у розмірі 9 528,94 грн та пені у розмірі 977,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди № 12/02-6132-ОД від 29.09.2016 в частині своєчасної сплати орендної плати у період з 15.10.2016 по 15.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі №904/5285/23 яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" повернулася на адресу Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

В позовній заяві зазначено адресу відповідача: вул. Передова, буд. 236 В, Дніпро, 49000

Натомість в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" зазначено вул. Передова, буд. 263 Б, Дніпро, 49000.

Водночас, на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів надана поштова накладна №0505108667588, в якій зазначена адреса відповідача вул. Передова, буд. 236 В, Дніпро, 49000. Отже, позивачем направлено копію позовної заяви на іншу адресу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 позовну заяву залишено без руху; Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях постановлено протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази направлення відповідачу копії позовної заяви на адресу: вул. Передова, буд. 263 Б, Дніпро, 49000.

30.10.2023 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків при поданні позовної заяви до якої додано докази направлення відповідачу позовної заяви на адресу: вул. Передова, буд. 263 Б, Дніпро, 49000.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930023485950 та №4930023485895 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

29.09.2016 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" (орендар) було укладено договір №12/02-6132-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення (надалі - майно) площею 21,3 кв.м., розміщене за адресою: Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Шосейна, 48 на 1-му поверсі одноповерхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.03.2016 і становить за незалежною оцінкою 68 457,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення магазину-складу. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Актом приймання - передачі від 29.096.2016 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове вбудоване приміщення площею 21,3 кв.м., будівлі, що знаходиться на балансі Дніпропетровської дирекції УДГШЗ "Укрпошта", за адресою: Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Шосейна, 48 (а.с. 19).

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами (далі - Методика розрахунку) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2016 1 068,06 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до держаного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 747,64 гри.;

- 30% балансоутримувачу - у розмірі 320,42 грн щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.12 договору визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Пунктом 5.10 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов`язаний повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу, орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки в разі погіршення стану або втрат (повної або часткової) орендовоного майна з вини орендаря.

Пунктом 10.1 договору визначений строк його дії, а саме: "Цей договір укладено строком на один рік, що діє з 29 вересня 2016 р. по 28.09.2017 р. включно".

Листом від 13.04.2017 №11-02-02192 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" з повідомленням про відмову від договору оренди від 29.09.2016 №12/02-6132-ОД та повідомило, що згідно з частиною 2 статті 782 Цивільного кодексу України договір оренди є розірваним з моменту одержання повідомлення наймодавцем про відмову від договору (а.с. 20, том 1).

Вказаний вище лист було направлено на адресу орендаря рекомендованим повідомленням яке повернулось на адресу позивача у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 21).

22.01.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" претензію про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 2 1158,27грн, пені у сумі 576,89грн та неустойки 33226,58 грн в якій зазначає, що у зв`язку з порушенням умов договору №12/02-6132-ОД від 29.09.2016 та несплатою заборгованості з орендної плати у сумі 2 1158,27 грн, пені у сумі 576,89грн та неустойки 33 226,58 грн просило у 10 денний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість до Державного бюджету України та повернути орендоване державне майно балансоутримувачу за актом-приймання передачі, один примірник якого надати до Регіонального відділення (а.с. 22).

Вказану вище претензію було направлено на адресу орендаря рекомендованим повідомленням яке повернулось на адресу позивача у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 23).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 04.10.2017 №12/02-187-ПО договір оренди припинено за закінченням терміну дії договору з 29.09.2017 (а.с. 24).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області посилається на наявність заборгованості з орендної плати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" у розмірі 9 528,94 грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 9 528,94 грн заборгованість з орендної плати за період з вересня 2016 року (за 2 дні - строк оплати 15.10.2016) по вересень 2017 року (за 28 днів строк оплати 15.10.2017) та пені за несплату орендної плати в розмірі 977,80 грн за період з 16.10.2016 по 16.10.2017.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди №12/02-6132-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.09.2016, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі орендованого майна, наявність заборгованості зі сплати орендних платежів, строк оплати, наявність прострочення оплати.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Відповідно до частини1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до держаного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 747,64 гри.;

- 30% балансоутримувачу - у розмірі 320,42 грн щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 9 528,94 грн заборгованість за період з вересня 2016 року (за 2 дні - строк оплати 15.10.2016) по вересень 2017 року (за 28 днів строк оплати 15.10.2017).

З урахуванням приписів пункту 3.6 договору, строк оплати орендної плати за спірний період (з вересня 2016 року по вересень 2017 року) є таким, що настав.

Доказів внесення плати за користування майном в сумі 9 528,94 грн відповідач не надав.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, у пункті 3.8. договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати орендних платежів, позивачем останньому нарахована пеня у розмірі 977,80 грн за загальний період прострочення з 16.10.2016 по 16.10.2017.

Відповідач контррозрахунку пені не надав, незгоди щодо правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати орендних платежів, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 10 506,74грн (9 528,94 грн заборгованості з орендної плати + 977,80 грн. пеня ).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" про стягнення 10 506,74 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛАЙТ МАРКЕТ" (49000, м. Дніпро, вул. Передова, буд. 263 Б, код ЄДРПОУ 40120506) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ 42767945) 9 528,94 грн (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 94 копійки) заборгованості з орендної плати, 977,80 грн (дев`ятсот сімдесят сім гривень 80 копійок) пені, 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.12.2023

Суддя Ю.А. Бажанова