Рішення

від 08.12.2023 по справі 904/5123/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5123/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасмехремонт" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 31Л, ідентифікаційний код 38788613) про стягнення 271 694,26 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №105 від 17.09.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасмехремонт" 271 694,26 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0027 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 4 075,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки №2020566 від 29.10.2020 (державна реєстрація від 03.11.2020) в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 за земельну ділянку площею 0,5825 га, з кадастровим номером 1211000000:04:086:0027, яка передавалась у строкове платне користування строком на 5 років, для розміщення будівлі відділення металевих виробів та побутових приміщень, що знаходиться на вул. Ракітіна, 31Л, в Покровському районі м. Кривого Рогу. У зв`язку з цим утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у сумі 271 694,56 грн., з яких за період з 01.01.2022 до 31.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5123/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 23.10.2023 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв`язку з тим, що на протязі червня 2023 року відповідачем було погашено борг у сумі 271 694,56 грн. у повному обсязі. Відповідач стверджує, що станом на дату подання позовної заяви борг відповідача з орендних платежів за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 за земельну ділянку площею 0,5825 га, з кадастровим номером 1211000000:04:086:0027 - відсутній.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Криворізької міської ради від 23.09.2020 № 5049 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасмехремонт" (далі орендар, відповідач) 29.10.2020 укладено договір оренди земельної ділянки №2020566 (далі - договір) відповідно до якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02), площею 0,5825га, кадастровий номер 1211000000:04:086:0027, яка розташована на вул. Ракітіна, 31Л у Покровському районі м. Кривого Рогу, для розміщення будівлі відділення металевих виробів та побутових приміщень, терміном на 5 років (пункти 1, 2, 7 договору).

Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (пункт 6 договору).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.11.2020 №232312780 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0027, яка розташована на вул. Ракітіна, 31Л, в Покровському районі м. Кривого Рогу знаходиться в оренді у ТОВ "Кривбасмехремонт" на підставі державної реєстрації речового права з 03.11.2020.

Згідно з п. 8 і п. 9 договору орендна плата у 2020 році вноситься орендарем виключно у грошові формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році". Починаючи з 01.01.2021 в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого рогу у 2021 році". Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог законодавства України без внесення змін до договору.

Пунктом 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Пунктом 31 договору встановлено обов`язки орендаря, а саме:

- здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою;

- систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2023 №331261706 об`єкти нерухомого майна належать відповідачу на праві власності.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.04.2023 вих. № 14779/5/04-36-04-12-14 податкові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасмехремонт" за період 01.01.2022 по 31.12.2022 визначено у розмірі 417 095,05 грн., сплачено 35 000,79 грн. За період з 01.01.2023 по 31.03.2023 задекларовано 119 914,77 грн., сплачено 110 400,00 грн. (в рахунок погашення боргу за 2022 рік). Згідно даних інтегрованої картки платника станом на 12.04.2023 заборгованість по Покровському району в розмірі 351 637,42 грн.

Починаючи з 2022 року річний розмір плати земельних ділянок з цільовим призначенням промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (коди 11.01 11.05) обчислюється відповідно до рішення міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 22.12.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13 903 168,25 грн.

Враховуючи, що невнесення орендних платежів за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 за земельну ділянку площею 0,5825 га, з кадастровим номером 1211000000:04:086:0027, яка передавалась у строкове платне користування строком на 5 років, для розміщення будівлі відділення металевих виробів та побутових приміщень, що знаходиться на вул. Ракітіна, 31Л, в Покровському районі в м. Кривому Розі, утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у сумі 271 694,26 грн., з яких за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є відсутність/наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, пов`язані з орендою землі та похідними від цього речовими правами, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Податковим кодексом України, іншими законами України та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Частинами 1, 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Зазначені положення кореспондується зі змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" та статті 93 Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 25 Закону України "Про оренду землі" та пунктом "в" статті 96 Земельного кодексу України передбачено обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з вимогами ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Згідно з ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України зазначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України).

Статтями 285-287 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно із ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заборгованість у сумі 271 694,26 грн. погашена у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №115 від 06.06.2023 на суму 163 040,30 грн. та №141 від 30.06.2023 на суму 163 040,30 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 викладено правовий висновок, згідно з яким закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито 27.09.2023, а сплата заборгованості в повному обсязі відповідачем здійснена у червні 2023 року, і позивач, отримавши задоволення своїх вимог від відповідача звернувся з позовом до суду (19.09.2023) суд дійшов висновку, що оскільки на момент відкриття провадження у справі предмет спору вже був відсутній, що згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 є підставою для відмови в задоволенні позову.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасмехремонт" про стягнення 271 694,26 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 075,41 грн. покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв