Рішення

від 07.12.2023 по справі 905/1348/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2023 Справа №905/1348/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро

до відповідача: Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (Школа естетичного виховання) «Школа мистецтв м. Слов`янська», м. Слов`янськ Донецької області

про стягнення 176236,24грн, з яких 166552,67грн основний борг, 3647,64грн 3% річних, 6035,93грн інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (Школа естетичного виховання) «Школа мистецтв м. Слов`янська», м. Слов`янськ Донецької області про стягнення 176236,24грн, з яких 166552,67грн основний борг, 3647,64грн 3% річних, 6035,93грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №2700 від 16.01.2023 про постачання (закупівлю) електричної енергії з оплати послуг за січень 2023 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 166552,67грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії договору №2700 від 16.01.2023, комерційної пропозиції «Особлива з РК» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі неенергетичні послуги», акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 31.01.2023, рахунку за спожиту електроенергію №2700 за січень 2023 року, претензії №24/4968 від 26.05.2023 з доказами направлення.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1348/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1348/23. Справу №905/1348/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення до 30.10.2023 включно.

30.10.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування такого клопотання представник відповідача вказує, що відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 166552,67грн, що підтверджується платіжною інструкцією №133 від 27.10.2023, тому просить закрити провадження у справі №905/1348/23 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

06.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, за змістом якої повідомлено, що 28.10.2023 відповідачем здійснено платіж на суму 166552,67грн, несплаченими залишились 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 9683,57грн та судовий збір.

У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що сторони обізнані про відкрите судове провадження у справі та судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро (далі позивач, постачальник) та Комунальним початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом (Школа естетичного виховання) «Школа мистецтв м. Слов`янська», м. Слов`янськ Донецької області укладено договір №2700 про постачання (закупівлю) електричної енергії (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 визначено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року становить 18497 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Строк (термін) поставки: з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (п.2.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п. 1.3 цього договору, та становить: 96025,00грн, крім того ПДВ 19205,00грн, всього з ПДВ 115230,00грн. Ціна за 1 кВт.год. електричної енергії за цим договором становить 5,19138грн без ПДВ, ПДВ 1,03828грн, разом з ПДВ 6,22966грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії, тарифу (маржі) постачальника електричної енергії, що є незміною на період дії договірних відносин за цим договором, регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку. Ціна за 1 кВт.год. включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, якщо це передбачено комерційною пропозицією.

Ціна електричної енергії має визначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Відповідно до п.4.5 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Цей договір набирає чинності з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 12.1 договору).

У п. 4.2 комерційної пропозиції «Особлива з РК» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» визначено порядок здійснення платежів оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 5 днів після закінчення розрахункового періоду.

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку неотримання споживачем акту прийняття-передавання або неповернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акту приймання-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Договір та комерційна пропозиція підписані представниками сторін без зауважень.

На виконання умов договору сторони підписали акт приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2023 року від 31.01.2023 на суму 166552,67грн.

До матеріалів справи надано підписаний сторонами рахунок за спожиту електроенергію №2700 за січень 2023 року на суму 166552,67грн.

Позивач направив відповідачу претензію №24/4968 від 26.05.2023, однак, відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість не сплатив.

На час звернення з позовною заявою у відповідача наявна заборгованість у розмірі 166552,67грн.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 176236,24грн, з яких 166552,67грн основний борг, 3647,64грн 3% річних, 6035,93грн інфляційні втрати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд зазначає на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Таким чином, договір постачання природного газу №2700 від 16.01.2023 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

На виконання умов договору сторонами підписані без зауважень акт приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) від 31.01.2023 та рахунок за спожиту електроенергію №2700 за січень 2023 року на суму 166552,67грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.5 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

У п. 4.2 комерційної пропозиції «Особлива з РК» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» сторони погодили порядок здійснення платежів оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Таким чином, з урахуванням наведених приписів умов договору та комерційної пропозиції, строк оплати є таким, що настав.

Відповідач своєчасно не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у січні 2023 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 166552,67грн.

Таким чином, враховуючи, що у встановлений умовами договору строк відповідач заборгованість з постачання теплової енергії не сплатив, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за спірним договором.

Після відкриття провадження у справі відповідач направив до суду клопотання з доказами сплати основного боргу.

Так, згідно з платіжною інструкцією №133 від 27.10.2023 відповідачем сплачено 166552,67грн., призначення платежу: оплата за електроен. у вересні 2023; рах.№2700 від 25.10.2023; дог. №2700 від 13.03.2023р., ПДВ 27758,78грн.

Позивач долучив до матеріалів справи лист відповідача №43 від 30.10.2023, за змістом якого відповідач просить зарахувати суму 166552,67грн як платіж згідно рахунку за спожиту електроенергію №2700 за січень 2023р.

За поясненнями позивача станом на 03.11.2023 заборгованість відповідача становить за нараховані 3% річних та інфляційні втрати у сумі 9683,57грн.

Враховуючи, що відповідач у повному обсязі сплатив розмір основного боргу після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 166552,67грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 166552,67грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з простроченням відповідача в частині оплати основного боргу за спірним договором, позивач нарахував до стягнення 3% річних у розмірі 3647,64грн та інфляційні втрати у розмірі 6035,93грн.

Контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на борг у січні 2023 в розмірі 166552,67грн за період прострочення з 11.02.2023 по 30.09.2023 в загальному розмірі 3647,64грн, суд встановив, що він є арифметично неправильним.

Судом встановлено, що до загальної суми 3% річних згідно з наданим розрахунком включені суми, які нараховані на борг за квітень та травень 2023 року.

Позивачем докази наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію у квітні та травні 2023 року та прострочення відповідачем зобов`язань з оплати за такі періоди суду не надані.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних на борг у січні 2023 в розмірі 166552,67грн за період прострочення з 11.02.2023 по 30.09.2023, належний розмір 3% річних становить 3175,91грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 3175,91грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат на борг у січні 2023 в розмірі 166552,67грн за період прострочення з лютого по вересень 2023 року в загальному розмірі 6035,93грн, суд встановив, що він є арифметично неправильним.

Судом встановлено, що до загальної суми інфляційних втрат згідно з наданим розрахунком включені суми, які нараховані на борг за грудень 2022 року.

Позивачем докази наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію у грудні 2022 року та прострочення відповідачем зобов`язань з оплати за такий період суду не надані.

Також, позивачем не включено періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто липень-серпень 2023 року.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат на борг у січні 2023 в розмірі 166552,67грн за період прострочення з 11.02.2023 по 30.09.2023, належний розмір інфляційних втрат становить 3651,73грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 3651,73грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №905/1348/23 в частині стягнення основного боргу та часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 3175,91грн, інфляційних збитків у розмірі 3651,73грн.

Також, враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу після направлення позивачем відповідного позову, керуючись ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплату судового збору суд вирішив покласти на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №905/1348/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (Школа естетичного виховання) «Школа мистецтв м. Слов`янська», м. Слов`янськ Донецької області в частині стягнення основного боргу у розмірі 166552,67грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (Школа естетичного виховання) «Школа мистецтв м. Слов`янська», м. Слов`янськ Донецької області в частині стягнення 3% річних у розмірі 3647,64грн та інфляційних втрат у розмірі 6035,93грн задовольнити частково.

Стягнути з Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (Школа естетичного виховання) «Школа мистецтв м. Слов`янська», м. Слов`янськ Донецької області (84100, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Рози Люксембург, будинок 13, ідентифікаційний код 02219085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7, ідентифікаційний код 42086719) 3% річних у розмірі 3175,91грн, інфляційні втрати у розмірі 3651,73грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 07.12.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.