Рішення

від 07.12.2023 по справі 905/1342/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2023 Справа №905/1342/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Комунальної установи «Маріупольський краєзнавчий музей», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 10864,16грн, з яких 7246,07грн основний борг, 1098,57грн пеня, 329,74грн 3% річних, 2189,78грн інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунальної установи «Маріупольський краєзнавчий музей», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 10864,16грн, з яких 7246,07грн основний борг, 1098,57грн пеня, 329,74грн 3% річних, 2189,78грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як постачальник «останньої надії» здійснював постачання природного газу відповідачу, якого було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7246,07грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано належним чином засвідчені копії типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», актів №20203, №26010, №31211 приймання-передачі природного газу, рахунків на оплату №33039, №1846, листа ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-23-3331 від 15.03.2023 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, витягів з форми №10 оператора ОГРМ «Маріупольгаз» з Повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, роздруківок з офіційного сайту ТОВ «ГК «Нафтогаз України» архіву цін та довідки від 29.09.2022 щодо ціни природного газу, списків згрупованих відправлень з фіскальними чеками АТ «Укрпошта».

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230-231, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1342/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1342/23. Справу №905/1342/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення до 25.10.2023 включно.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача м. Маріуполь Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Ухвала господарського суду від 10.10.2023 направлялася на адреси електронної пошти відповідача, які вказані позивачем у позовній заяві, доставка ухвали до електронної скриньки відповідача підтверджується відповідною довідкою.

Також відповідач повідомлявся шляхом передання телефонограми Господарським судом Донецької області на відомі засоби зв`язку та шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року №1236» (далі Постанова КМУ №1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальна установа «Маріупольський краєзнавчий музей» (далі відповідач, споживач) є комунальною організацією, заснованою Маріупольською міською радою Донецької області, а також є бюджетною установою згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджено постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, такий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - Постачальник).

Цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1.3 типового договору).

Згідно з пунктом 1.4 типового договору терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення: ЕІС-код - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт споживача.

У пункті 2.1 типового договору визначено, що постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

За змістом пункту 3.1 типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п.п. 3.2., 3.3 типового договору).

Розділом IV типового договору «Ціна, порядок обліку та оплати природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п.4.1 типового договору).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2 типового договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3 типового договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.4.5 типового договору).

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 типового договору останній набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

До матеріалів справи додано копію договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», підпис відповідача у договорі відсутній.

Відповідно до листа ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-23-3331 від 15.03.2023 відповідач закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з EIC-кодом 56XS0000267F3001 в Реєстрі споживачів постачальника.

У формах №10 Оператора ГТС щодо інформації споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», дата подання 30.10.2021 та 02.12.2021, за EIC-кодом 56XS0000267F3001 значиться Комунальна установа «Маріупольський краєзнавчий музей».

До матеріалів справи долучені повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ (ПАТ «Маріупольгаз»), які були у попередній газовій добі зареєстровані в реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

За даними інформаційної платформи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000267F3001 використаний обсяг природного газу та внесений в алокацію постачальника «останньої надії»: з 01.11.2021 по 30.11.2021 100,00 куб. м; з 01.12.2021 по 31.12.2021 148,00 куб. м.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником «останньої надії» за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (роздруківка додана позивачем до позовної заяви). Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Позивачем складені Акт №20203 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року в обсязі 0,10000 тис. м. куб., з урахуванням коригую чого акту №26010, на суму 1680,00грн та Акт №31211 за грудень 2021 року в обсязі 0,14800 тис. м. куб. на суму 7246,07грн.

На підставі вказаних актів постачальник виставив споживачу рахунки на оплату (природний газ) №33039 за період 1-30 листопада 2021 року на суму 1680,00грн та №1846 за період 1-31 грудня 2021 на суму 7246,07грн.

Позивач направив відповідачу вказані документи засобами поштового зв`язку, що підтверджується наданими списками згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками.

За інформацією позивача, відповідач оплатив вартість спожитого газу у листопаді 2021 року в розмірі 1680,00грн з простроченням 03.02.2022, вартість спожитого газу у грудні 2021 року в розмірі 7246,07грн відповідач не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати за спожитий природний газ, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10864,16грн, з яких 7246,07грн основний борг, 1098,57грн пеня, 329,74грн 3% річних, 2189,78грн інфляційні втрати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України відповідно Постанови НКРЕКП №880 від 04.07.2017.

Закон України «Про ринок природного газу» визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Судом встановлено, що Комунальна установа «Маріупольський краєзнавчий музей» (далі відповідач, споживач) є комунальною організацією, заснованою Маріупольською міською радою Донецької області, а також є бюджетною установою згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент споживання газу) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Судом встановлено, що відповідач - Комунальна установа «Маріупольський краєзнавчий музей» зареєстрований за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з EIC-кодом 56XS0000267F3001 в Реєстрі споживачів постачальника, що підтверджується листом ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-23-3331 від 15.03.2023.

Також факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форми №10) та відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000267F3001.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

До матеріалів справи надано підписаний постачальником примірник договору на постачання природного газу.

Відповідно до п.1.3 типового договору останній є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 4.2 типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Судом встановлено, що за даними інформаційної платформи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000267F3001 використаний обсяг природного газу та внесений в алокацію постачальника «останньої надії»: з 01.11.2021 по 30.11.2021 100,00 куб. м; з 01.12.2021 по 31.12.2021 148,00 куб. м.

Відповідно до п. 4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем складені Акт №20203 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року в обсязі 0,10000 тис. м. куб., з урахуванням коригую чого акту №26010, на суму 1680,00грн та Акт №31211 за грудень 2021 року в обсязі 0,14800 тис. м. куб. на суму 7246,07грн, а також на підставі вказаних актів виставлені споживачу рахунки на оплату (природний газ) №33039 за період 1-30 листопада 2021 року на суму 1680,00грн та №1846 за період 1-31 грудня 2021 на суму 7246,07грн.

Позивач направив відповідачу вказані документи засобами поштового зв`язку, що підтверджується наданими списками згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками.

Відповідач вказані обсяги споживання природного газу не заперечує та не оспорює, а також не оспорює факт отримання актів приймання-передачі природного газу та рахунків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

Враховуючи приписи п.4.4 типового договору, строк виконання зобов`язання є таким, що настав.

Позивач вказує, що відповідач оплатив вартість спожитого газу у листопаді 2021 року в розмірі 1680,00грн з простроченням 03.02.2022, вартість спожитого газу у грудні 2021 року в розмірі 7246,07грн відповідач не сплатив.

Вказані обставини відповідач не спростовує та не заперечує.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 7246,07грн.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував 1098,57грн пені, 329,74грн 3% річних, 2189,78грн інфляційних втрат.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п.4.5 типового договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню на борг 1680,00грн за період прострочення з 01.01.2022 по 02.02.2022 у розмірі 28,54грн та на борг 7246,07грн за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 у розмірі 1070,03грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в частині нарахування пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховані:

- 3% річних на заборгованість у розмірі 1680,00грн за період прострочення з 01.01.2022 по 02.02.2022 у розмірі 4,56грн та інфляційні втрати за період прострочення січень 2022 року у розмірі 21,84грн;

- 3% річних на заборгованість у розмірі 7246,07грн за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2023 у розмірі 325,18грн та інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2022 року по липень 2023 року у розмірі 2167,94грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Комунальної установи «Маріупольський краєзнавчий музей», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 10864,16грн, з яких 7246,07грн основний борг, 1098,57грн пеня, 329,74грн 3% річних, 2189,78грн інфляційні втрати, задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи «Маріупольський краєзнавчий музей», м. Маріуполь Донецької області (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Георгіївська, будинок 20, ідентифікаційний код 02223543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 10864,16грн, з яких 7246,07грн основний борг, 1098,57грн пеня, 329,74грн 3% річних, 2189,78грн інфляційні втрати; а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 07.12.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.