Рішення

від 08.12.2023 по справі 910/14006/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2023Справа № 910/14006/23за позовом Обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаплан»

про стягнення 96 000,00 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Аеропорт Суми» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаплан» про стягнення 96 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору надання консультаційних послуг №03-2017КП від 13.06.2017, що встановлено в Акті Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області №18.5-19/03 від 01.09.2020, з огляду на що позивач просить суд стягнути 96 000,00 грн авансового платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

18.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

26.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Обласним комунальним підприємством "Аеропорт Суми" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаплан» (Виконавець) укладено Договір надання консультаційних послуг №03-2017КП від 13.06.2017 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю консультаційні послуги (далі - "Послуги"), зазначені в Технічному завданні, наведеному у Додатку С до цього Договору (далі - Технічне завдання).

Додатком С до Договору (Технічне завдання) визначено, що в рамках надання послуг виконавець має провести експертне дослідження щодо потенціалу розвитку авіаційних перевезень через Аеропорт та розробити і надати Звіт про результати Дослідження та рекомендації щодо стратегії розвитку Аеропорту для подальшого використання та схвалення Замовником. А також, розробити та надати до двох цільових презентацій: попередня презентація (за попередніми результатами дослідження та опрацювання інших розділів звіту) для замовника та власника аеропорту; остаточна презентація та захист рекомендацій у звіті перед власником аеропорту.

Згідно з п. 2 Договору ціна цього Договору дорівнює загальному розміру винагороди за надання Послуг, що повинні бути надані згідно з цим Договором, та включає усі податки, збори та обов`язкові платежі, надбавки, які Сторони зобов`язані сплатити у зв`язку або на підставі цього Договору, а також будь-які витрати Виконавця, які йому необхідно здійснити для належного надання Послуг за цим Договором.

Умовами пп. (а) п. 3 Договору визначено, що плата за надання послуг Виконавця складається із таких сум: фіксована сума винагороди за Послуги (далі - Фіксована сума), що сплачується протягом дії цього Договору та дорівнює: 180 000,00 гривень, у тому числі ПДВ: 30 000,00 гривень.

У п. 4 Договору сторони дійшли згоди, що фіксована сума згідно з пунктом 3(a) цього Договору сплачується таким чином:

(а) Попередня оплата: 48 000 гривень, у тому числі ПДВ 8 000 гривень протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього Договору;

(b) Перший фіксований платіж: 48 000 гривень у тому числі ПДВ 8 000 гривень протягом 3 банківських днів з моменту проведення Виконавцем попередньої Презентації згідно з Технічним завданням;

(с) Другий фіксований платіж: 42 000 гривень, у тому числі ПДВ 7 000 гривень протягом 3 банківських днів з моменту надання Виконавцем Попереднього Звіту;

(d) Третій фіксований платіж (остаточна оплата): 42 000 гривень, у тому числі ПДВ 7 000 гривень протягом 3 банківських днів від дати захисту (презентації) звіту перед керівництвом області або надання остаточної редакції звіту (що настане пізніше).

Відповідно до п. 5 Договору компенсації та інші платежі згідно з пунктом 3(b) цього Договору у випадку їх потреби, сплачуються Замовником за окремою домовленістю сторін.

Умовами п.п. 2 - 4 Додаткової Угоди №1 до Договору сторони погодили наступне:

"2. Відповідно до пунктів 3(b) та 5 Договору Сторони домовились, що компенсація витрат Виконавця на придбання Статистики здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених в пункті 4(b) Договору на перший фіксований платіж. Тобто загальна вартість Договору залишається незмінною.

3. Узгоджена Сторонами сума компенсації витрат Виконавця на придбання Статистики становить 9000,00 гривень, в тому числі ПДВ 1500,00 гривень (Компенсація). Замовник сплачує Виконавцю Компенсацію одним платежем протягом 3-х банківських днів від дати виставлення відповідного рахунку Виконавцем.

4. За фактом здійснення платежу Замовником згідно з пунктом 3 даної Угоди, сума першого фіксованого платежу за пунктом 4(b) Договору відповідно зменшується до 39 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 6500,00 умови першого фіксованого платежу залишаються без змін".

У п. 10 Договору сторони погодили, що Рахунки за Послуги за Договором виставляються у гривні і підлягають оплаті відповідно до положень цього Договору, інструкцій у рахунках і вимог українського законодавства на зазначений Виконавцем банківський рахунок. Датою платежу вважається дата подання Замовником платіжного доручення та/або інших документів на оплату до установи банку (казначейства). Витрати на переказ коштів несе Замовник. Виконавець має право призупинити виконання робіт за договором у випадку ненадходження або неповного надходження коштів на вказаний Виконавцем рахунок протягом додаткових 5 банківських днів після планової дати платежу за Договором. Призупинення робіт триватиме до фактичного надходження повної суми коштів на рахунок Виконавця. Виконавець не несе відповідальність за прострочення термінів виконання робіт за договором на період призупинення послуг, що пов`язане з несвоєчасним надходженням коштів. Період надання Послуг Виконавцем автоматично подовжується на відповідний строк затримки повної оплати від планової дати платежу за Договором.

Згідно з п. 11 Договору у випадку відповідних запитів Замовника щодо статусу виконання робіт, Виконавець направляє стислі звіти (в електронному форматі на електронну адресу Контактної особи Замовника, визначені пунктом 3 Додатку С). Після закінчення етапів, що обумовлюють платежі згідно з пунктом 4 цього Договору, у тому числі завершення надання всіх Послуг за цим Договором, Виконавець направляє Замовнику акти приймання Послуг у двох примірниках. Замовник підписує, датує і повертає Виконавцю один примірник такого акта приймання Послуг або направляє Виконавцю мотивовану відмову від його підписання та пропозиції щодо його конкретного коригування протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання акта приймання Послуг. У випадку, якщо Виконавець після закінчення зазначених 5 (п`яти) робочих днів не одержить від Замовника підписаний акт приймання Послуг або вмотивовану відмову від його підписання, Сторони визнають, що акт приймання Послуг вважається підписаним, а Послуги повністю наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання Послуг.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи № 910/14006/23 доказів, замовник сплатив виконавцю 96 000,00 грн за Договором, що підтверджується виписками по банківському рахунку від 26.06.2017 та 20.10.2017 з призначенням платежу: «попер. Оплата за консульт. посл. Дог. № 03-2017КП від 13.06.2017 р. У т.ч. ПДВ 8000,00 грн» та «перший фіксований платіж зг. п. 4Б Догов. № 03-2017КП від 13.06.2017 р. та рах. № 32 від 12.10.2017 р. У т.ч. ПДВ 20% - 8000,00 грн».

При цьому, до позовної заяви позивачем додано копію акту № ОУ-00015 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.06.2017 на суму 48 000,00 грн з ПДВ, який підписаний лише зі сторони виконавця (відповідача) та копію акту № ОУ-00021 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.10.2017 на суму 48 000,00 грн з ПДВ, який підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток без зауважень.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/14006/23 позивач зазначає, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, відповідно до п.4.3.3.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на І півріччя 2020 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ОКП «Аеропорт Суми» за період з 01 березня 2016 року по 30 квітня 2020 року, в ході якої встановлені порушення чинного законодавства, що викладені в акті ревізії від 01.09.2020 № 18.5-19/03.

Так, зокрема, ревізією встановлено, що в порушення п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, п. 1.1. додатку С «Технічне завдання» до договору надання консультативних послуг від 13.06.2017 № 03-2017KП, з врахуванням додаткових угод, станом на момент проведення ревізії ТОВ «АВІАПЛАН» не виконано господарське зобов?язання щодо розробки стратегії розвитку ОКП «Аеропорт Суми» на 2017-2022 роки, а ОКП «Аеропорт Суми» в порушення п.9.2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, віднесено на операційні витрати підприємства авансовий платіж в загальній сумі 96 000,00 грн з ПДВ без отримання послуги.

Зважаючи на встановлені в Акті №18.5-19/03 від 01.09.2020 порушення, позивачем було відновлено дебіторську заборгованість по взаєморозрахунках позивача з відповідачем на загальну суму 96 000,00 грн з ПДВ та направлено ТОВ «Авіаплан» претензії від 27.10.2020 №1-169 та від 02.02.2021 №7-17, щодо повернення авансового платежу.

Однак, як зазначає позивач, вимоги претензій виконані відповідачем не були, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що наявними в матеріалах справи № 910/14006/23 доказами підтверджується факт надання відповідачем позивачу послуг на суму 96 000,00 грн, а саме: копіями електронних листів, що підтверджують факт комунікації між сторонами стосовно виконання умов Договору; актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-00015 та № ОУ-00021, які в силу приписів п. 11 Договору вважаються підписаними обома сторонами без зауважень; банківськими виписками, відповідно до яких позивачем сплачено вартість наданих послуг, що свідчить про погодження позивачем обсягу та вартості наданих відповідачем послуг. Також, відповідач зазначає, що сам по собі акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення коштів, оскільки зазначені в акті порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору і не можуть його змінювати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між Обласним комунальним підприємством "Аеропорт Суми" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаплан» було укладено Договір надання консультаційних послуг №03-2017КП від 13.06.2017, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язався надати замовнику, а замовник зобов`язався оплатити виконавцю консультаційні послуги, зазначені в Технічному завданні, наведеному у Додатку С до цього Договору.

Так, Додатком С до Договору (Технічне завдання) визначено, що в рамках надання послуг виконавець має провести експертне дослідження щодо потенціалу розвитку авіаційних перевезень через Аеропорт та розробити і надати Звіт про результати Дослідження та рекомендації щодо стратегії розвитку Аеропорту для подальшого використання та схвалення Замовником. А також, розробити та надати до двох цільових презентацій: попередня презентація (за попередніми результатами дослідження та опрацювання інших розділів звіту) для замовника та власника аеропорту; остаточна презентація та захист рекомендацій у звіті перед власником аеропорту.

Умовами пп. (а) п. 3 Договору визначено, що ціна Договору є фіксованою і становить 180 000,00 гривень, у тому числі ПДВ: 30 000,00 гривень.

При цьому, у п. 4 Договору сторонами встановлено порядок здійснення оплати за Договором, зокрема: попередня оплата 48 000,00 грн сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього Договору; перший фіксований платіж 48 000,00 грн сплачується протягом 3 банківських днів з моменту проведення виконавцем попередньої Презентації згідно з Технічним завданням.

Як вбачається з матеріалів справи № 910/14006/23, позивач на виконання умов Договору сплатив виконавцю 96 000,00 грн, що підтверджується виписками по банківському рахунку від 26.06.2017 та 20.10.2017 з призначенням платежу: «попер. Оплата за консульт. посл. Дог. № 03-2017КП від 13.06.2017 р. У т.ч. ПДВ 8000,00 грн» та «перший фіксований платіж зг. п. 4Б Догов. № 03-2017КП від 13.06.2017 р. та рах. № 32 від 12.10.2017 р. У т.ч. ПДВ 20% - 8000,00 грн».

Разом з тим, як стверджує позивач, посилаючись на Акт Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області №18.5-19/03 від 01.09.2020, відповідачем не було виконано умов Договору, а саме не розроблено Концепцію розвитку аеропорту на 2017-2022 роки, у свою чергу, оплата проміжних етапів виконаних робіт умовами Договору не передбачена, відтак, наявні підстави для повернення сплачених позивачем коштів.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що сам по собі Акт Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області №18.5-19/03 від 01.09.2020 не є доказом, який беззаперечною свідчить про порушення відповідачем умов Договору та відповідно такий акт не може бути беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, з наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що відповідачем надавалися позивачу послуги за Договором, зокрема, консультативні послуги, а також було розроблено попередню презентацію, яка визначена п.п. 1.2.4.1 Технічного завдання до Договору, що підтверджується наданими відповідачем роздруківками листування між сторонами, роздруківкою презентації «Стратегія розвитку ОКП «Аеропорт «Суми» на 2017-2022 роки», актом № ОУ-00021 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.10.2017.

При цьому, щодо акта № ОУ-00016 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.06.2017, то суд не приймає його як належний доказ на підтвердження надання відповідачем послуг на суму 48 000,00 грн з ПДВ, оскільки, п. 11 Договору визначено, що після закінчення етапів, що обумовлюють платежі згідно з пунктом 4 цього Договору, у тому числі завершення надання всіх Послуг за цим Договором, Виконавець направляє Замовнику акти приймання Послуг у двох примірниках. У свою чергу, судом було встановлено, що за результатами виконання відповідачем першого етапу, що полягав у наданні попередньої презентації, сторонами було підписано акт № ОУ-00021 від 12.10.2017, відтак, посилання відповідача на те, що другий акт (№ ОУ-00016 від 21.06.2017), який фактично дублює акт № ОУ-00021 від 12.10.2017 вважається погодженим та підписаним позивачем без зауважень, є безпідставними.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, зважаючи, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем всього обсягу робіт (послуг), визначених Договором, при цьому, судом було встановлено обставини часткового виконання відповідачем умов Договору, зважаючи, що умовами Договору не встановлено вартості кожного окремого етапу надання послуг, суд, враховуючи приписи ст. 903 ЦК України, приходить до висновку, що сторонами погоджено вартість наданих за актом № ОУ-00021 від 12.10.2017 послуг, як розумну плату за наданий відповідачем обсяг послуг, відтак, підстави для повернення позивачу 48 000,00 грн відсутні.

Разом з тим, із п. 4 Додаткової угоди № 03 до Договору від 25.04.2018 вбачається, що Договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року або до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором, що настає раніше. Дія цього Договору поширюється на Послуги, що надавалися в будь-який час (включаючи до дати цього Договору).

За змістом п. 2 Додаткової угоди № 03 до Договору від 25.04.2018 термін захисту Звіту (остаточної презентації) - до 30.08.2018.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені вище обставини, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання відповідачем позивачу послуг на суму 48 000,00 грн (96 000,00 грн (кошти сплачені позивачем відповідачу) - 48 000,00 грн (вартість послуг за актом № ОУ-00021 від 12.10.2017)), зважаючи на закінчення строку дії Договору та з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення сплачених ним коштів, суд приходить до висновку, що кошти у розмірі 48 000,00 грн утримуються відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з зазначеної норми, цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Суд зазначає, що норми розділу 83 Цивільного кодексу України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) є загальними нормами, що регулюють зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що можуть слугувати засобом регулювання правовідносин за відсутності спеціальних норм.

З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст. 1212 ЦК України.

Суд зазначає, що наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму коштів у розмірі 48 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов`язку - доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 48 000,00 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Аеропорт Суми" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 48 000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаплан» (04111, м. Київ, вул. Вільгельма Піка, 3/56, офіс 13; ідентифікаційний код: 39530927) на користь Обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 221; ідентифікаційний код: 31014118) грошові кошти у розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева