Рішення

від 28.11.2023 по справі 910/14587/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023Справа № 910/14587/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Атлант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор-Сталь Україна"

про стягнення 1 703 102,68 грн.

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Шилін Є. О.

представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ-Атлант" (далі - ТОВ "ВВ-Атлант", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор-Сталь Україна" (далі - ТОВ "Гор-Сталь Україна", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 703 102,68 грн.

Позов мотивований тим, що відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки № 1202/2022 від 12.02.2022. позивач сплатив на користь відповідача вартість замовленого товару (сендвіч-панелі) в якості попередньої оплати. Однак, ТОВ "Гор-Сталь Україна" порушило свої зобов`язання, товар на погоджених у договорі умовах не поставило

У позові ТОВ "ВВ-Атлант" просить у позові стягнути з відповідача сплачену попередню оплату в сумі 1 300 001,70 грн., пеню у сумі 325 000,43 грн., інфляційні втрати у сумі 51 388,19 грн. та 3 % річних у сумі 26 712,36 грн., що разом становить 1 703 102,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Вказана ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Ремонтна-8-А.

Проте, у визначений законом строк відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті на 28.11.2023.

У судовому засіданні 28.11.2023 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 28 листопада 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2022 між ТОВ "ВВ-Атлант" (покупець) та ТОВ "Гор-Сталь Україна" (постачальник) був укладений договір поставки № 1202/2022 (далі - договір), постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки покупцеві сендвіч-панелі, плити Term Pir та комплектуючі матеріали, назва, асортимент, кількість та технічні характеристики і якість якого зазначені у відповідних специфікаціях до договору, в залежності від партії товару, а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену ціну. Усі додатки (специфікації) є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1).

Оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом передплати в розмірі 80 % від ціни відповідної партії товару протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури покупцем. Остаточна сума, яка складає 20 % відповідної партії товару проводиться покупцем протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем письмового повідомлення про готовність товару та відвантаження.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010) в залежності від партії товару (п. 4.1 договору).

Поставка товару здійснюється в строки, передбачені сторонами відповідно до додатку до договору в залежності від партії товару (п. 4.3 договору).

Передача товару здійснюється після пред`явлення покупцем або представником покупця довіреності встановленого зразка. Після приймання товару покупець підписує видаткову накладну та ставить відтиск круглої печатки покупця. Дата підписання видаткової накладної є датою поставки (п. 4.3 договору).

Договір поставки набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання (здійснення).

Замовленням покупця № 8 від 14.02.2022 сторони погодили найменування товару, що має бути поставлений відповідачем, дату поставки - 11.03.2022, його кількість та вартість.

За змістом п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 662, 663 ЦК України у продавця існує обов`язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору та виставленого відповідачем рахунку-фактури № 7 від 14.02.2022, здійснив попередню оплату замовленого товару на суму 1 300 001,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 399 від 15.02.2022.

Проте, відповідач свої зобов`язання не виконав, поставку обумовленого товару у визначений договором строк не здійснив, проте, 15.02.2022 зареєстрував податкову накладну на суму попередньої оплати 1 300 001,70 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Згідно з частиною 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про поставку товару або про повернення в повному обсязі грошових коштів за оплачений і непоставлений товар позивачу, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ВВ-Атлант" про стягнення попередньої оплати в сумі 1 300 001,70 грн. є правомірними, а отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов`язання, за період з 01.01.2023 по 07.09.2023 на підставі п. 6.2 договору у сумі 325 000,43 грн.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 6.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що договір надання послуг припинив свою дію з 31.12.2022, у зв`язку із чим і припинила свою дію домовленість сторін про застосування пені у разі порушення зобов`язання (п. 6.2). Отже, нарахована позивачем пеня після розірвання договору за період з 01.01.2023 по 07.09.2023, що складає 325 000,43 грн., задоволенню не підлягає.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 51 388,19 грн. та 3 % річних у сумі 26 712,36 грн., суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Вказані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

У даному випадку позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати і 3 % річних на суму коштів попередньої плати, які є грошовою сумою та які перераховуються згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товар, що має бути поставлений. Отже, оскільки правовідношення, в якому у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати, є грошовим зобов`язанням, то на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Вказані висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19), № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 51 388,19 грн. та 3 % річних у сумі 26 712,36 грн. підлягають задоволенню, тобто у сумах, заявлених позивачем.

Отже, позов ТОВ "ВВ-Атлант" підлягає частковому задоволенню у зв`язку з відмовою у стягненні пені.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Атлант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор-Сталь Україна" про стягнення 1 703 102,68 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор-Сталь Україна" (02099, місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 8а, ідентифікаційний код 41636516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Атлант" (81054, Львівська область, Яворівський район, місто Новояворівськ, вул. Степана Бандери, буд. 15, кв. 6, ідентифікаційний код 41950494) попередню оплату у сумі 1 300 001 (один мільйон триста тисяч одна) грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 51 388 (п`ятдесят одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 19 коп., 3 % річних у сумі 26 712 (двадцять шість тисяч сімсот дванадцять) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 671 (двадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 53 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 08 грудня 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.