Рішення

від 29.11.2023 по справі 914/1339/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 Справа № 914/1339/18(914/732/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавець Естейт", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець", м. Трускавець, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м. Київ

про скасування державної реєстрації та витребування майна.

у межах справи про банкрутство № 914/1339/18

за заявою: Лагодича Миколи Миколайовича , м. Дрогобич, Львівська область

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" (вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 32404113)

Представники сторін:

від позивача: Васильченко В.О.

від відповідача: не з`явився

3-я особа: не з`явився

ліквідатор: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1339/18(914/732/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавець Естейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" про скасування державної реєстрації та визнання права власності, у межах справи № 914/1339/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець".

Ухвалою суду від 06.03.2023 справу № 914/1339/18(914/732/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавець Естейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" про скасування державної реєстрації та визнання права власності, прийнято до розгляду в межах провадження справи № 914/1339/18 про банкрутство "Культурно-мистецький центр "Трускавець" (ідентифікаційний код 32404113) та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити підготовче засідання на 05.04.2023.

Ухвалою від 05.04.2023 клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" арбітражного керуючого Гальченка Є.А. від 29.03.2023 № 49 про продовження строку для подання відзиву було задоволено та продовжено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву ТзОВ "Трускавець Естейт" до 21.04.2023.

Ухвалою суду від 24.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання.

19.07.2023 від представника позивача надійшло клопотання про зміну предмета спору, у якому позивач просить: 1) скасувати державну реєстрацію за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець", ідентифікаційний код 32404113 права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю Палацу культури "Мир", загальною площею 7774,7 кв.м, розташовану за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 (реєстр. номер 1156596346115), проведену 16.11.2020 року державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Раєвою Я.Є. (номер запису про право власності 39207972); 2) витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавець Естейт" (ідентифікаційний код 43412273) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" (ідентифікаційний код 32404113) нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1156596346115, номер об`єкта в РПВН 7377043).

Ухвалою суду від 19.07.2023 прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавець Естейт" про зміну предмета позову, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31.07.2023 залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", відкладено підготовче засідання.

11.09.2023 на електронну адресу суду від ТзОВ "Фінансова компанія "Поліс" надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. У клопотанні також зазначено, що товариством не отримано позовну заяву ТзОВ "Трускавець Естейт" про скасування державної реєстрації та визнання права власності.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкладено підготовче засідання на 20.09.2023.

У судове засідання 20.09.2023 учасники цієї справи не з`явилися.

Ухвалою суду від 22.09.2023 задоволено заяву судді Артимовича В.М. про самовідвід від розгляду справи № 914/1339/18(914/732/23). Справу передано для визначення нового складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023, справу №914/1339/18(914/732/23) передано для розгляду судді Чорній Л.З.

Ухвалою суду від 28.09.2023 справу №914/1339/18(914/732/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавець Естейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" про скасування державної реєстрації та витребування майна прийнято до провадження. Підготовче засідання призначено на 08.11.2023 на 10:30 год.

В судове засідання 08.11.2023 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Представник 3-ї особи ТОВ "ФК "Поліс" в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмові пояснення від 06.11.2023 за вх.№26889/23, в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Адвокат ліквідатора арбітражного керуючого Гальченка Є.А. в судовому засіданні усно просив відкласти підготовче засідання з метою надання заперечень на пояснення 3-ї особи.

Ухвалою суду від 08.11.2023 підготовче засідання відкладено на 13.11.23 о 13:30 год.

В судове засідання 13.11.2023 сторони не з`явилися. Причин неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 13.11.2023 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 29.11.2023.

У судове засідання 29.11.2023 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що докази долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що докази долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2020 державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Раєвою Я.Є. «Рішення про скасування, індексний номер 55165601 від 16.11.2020 р.», а також внесення ним до державного реєстру запису за №39207972, яким припинено право власності ТОВ «Трускавець Естейт» та зареєстровано право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець», код ЄДРПОУ 32404113. Позивач вважає, що вказане рішення державного реєстратора є безпідставними, неправомірними та порушує права позивача. Позивач просить скасувати державну реєстрацію за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю Палацу культури «Мир», загальною площею 7774,7 кв.м, розташовану за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47, проведену 16.11.2020 державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Раєвою Я.Є. та витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавець Естейт» із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Відповідач посилається на те, що 18.11.2016 ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Бориславська, будинок 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1156596346115. 26.01.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Барбуляк Х.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33584716.

Наказом Міністра юстиції України з питань державної реєстрації від 25.04.2017 № 1406/5 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.01.2017 № 33584716, яке прийнято приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1437/5, в який внесені зміни Наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2018 №1570/5, скасований наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2017 №1406/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Підставою наказу в ньому зазначена Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №826/5855/17. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 у справі № 826/5855/17, адміністративне провадження № К/9901/52307/18, К/9901/51997/18 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 у справі №826/5855/17 скасовані. Провадження у справі №826/5855/17 про скасування наказу закрито. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» право на звернення до суду за правилами господарського судочинства. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що відсутні правові підстави, що покладені в основу наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1437/5, зі змінами до нього, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2018 №1570/5, якими скасований оспорюваний наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2017 №1406/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», вказаний наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1437/5 є безпідставний.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" подало пояснення щодо позову, в яких просить задовольнити в повному обсязі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавець Естейт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» про скасування державної реєстрації та витребування майна із незаконного володіння з таких підстав.

Третя особа зазначає, що правомірно набула право власності на нежитлову будівлю 18.11.2016 Третя особа звернула стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження, шляхом визнання права власності на нього з внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрація права власності проведена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною за заявою Третьої особи про державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки (згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у договорі іпотеки) та інших необхідних документів, передбачених пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, індексний номер: 33584716 від 26.01.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності Третьої особи на Нежитлову будівлю: 18727133. Рішення про право власності третьої особи на нежитлову будівлю не оскаржувалося в судовому порядку та ніким не скасовано. Наказ Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017, яким скасовано право власності третьої особи на нежитлову будівлю, в подальшому був скасований наказом Міністерства юстиції України № 1437/5 від 05.05.2018.

Третя особа посилається на те, що право власності відповідача на нежитлову будівлю зареєстровано 16.11.2020 на підставі документів, які не давали на це права, а саме: - наказу Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017, який був скасований наказом Міністерства юстиції України № 1437/5 від 05.05.2018 року. Останній, в свою чергу, не скасовувався Міністерством юстиції України, не оспорювався в судовому порядку та є чинним; - постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №826/5855/17, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, та закрито провадження у справі, однак яка не є судовим рішенням щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 16.10.2020, чинній на момент вчинення оскаржуваної державної реєстрації) (далі - Закон), яке є підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав, не спростовує факту скасування Міністерством юстиції України свого наказу від 25.04.2017 №1406/5 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/5855/17 від 25.04.2018.

Третя особа зазначає, що за приписами абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав з підстав передбачених п.п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону має проводити посадова особа Міністерства юстиції України. Зазначене вказує на наявність у державного реєстратора Бориславської міської ради Львівської області Раєвої Я. Є. підстави для відмови в державній реєстрації прав відповідача, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 24 Закону, тоді як державним реєстратором всупереч викладеному було проведено оскаржувану державну реєстрацію.

Третя особа посилається на те, що держаним реєстратором, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону скасовано право власності позивача на нежитлову будівлю на підставі наказу Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017, яким вирішено питання про скасування права власності третьої особи, а не позивача.

Обставини справи встановлені судом.

09.09.2008 між ФОП Лагодичем М.М. (позичальник) та ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ ВТБ Банк) був укладений кредитний договір № 10.128/08- КД, згідно з яким, банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту - 1 300 000,00 доларів США; строк кредитування 7 років до 08.09.2015; проценти за користування кредитом 16 відсотків річних, а позичальник зобов`язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в порядку і строки, передбачені кредитним договором.

Згідно п.5.1 кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

09.09.2008 між ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» (іпотекодержатель)) та ТзОВ «Культурно-мистецький центр Трускавець» (іпотекодавець), який є майновим поручителем за зобов`язаннями СПД ФО Лагодича М.М., укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Чичерською Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 1843. Предметом цього договору є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене в п.1.3. цього договору, надалі предмет іпотеки, для забезпечення виконання зобов`язань позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 10.128/08-КД від 09.09.2008 та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов`язання). Згідно п.1.3. іпотечного договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, а саме: будівлю Палацу культури Мир, за планом земельної ділянки позначеною літерою А3, цегляна, що знаходиться за адресою: м.Трускавець Львівської області на вул. Бориславській, 47, яка належить на праві власності, і на яку, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежитлового приміщення складає 7774,7 кв.м.

У зв`язку з невиконанням умов договору, ВАТ «ВТБ Банк» звернулося з позовом до Господарського суду Львівської області про дострокове стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2009 у справі № 26/202, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2010, у задоволенні позову ВАТ «ВТБ Банк» про дострокове стягнення заборгованості з ФОП Лагодич М.М. за кредитним договором відмовлено.

У подальшому, між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18 листопада 2015 року, Додаткову угоду №1 від 27 листопада 2015 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18 листопада 2015 року та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідчений 01.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О, зареєстрований в реєстрі за № 2225, відповідно до яких Банк відступив на користь Третьої особи право вимоги до Позичальника за Кредитним договором та права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» перейшли всі права кредитора за Кредитним договором, згідно якого заборгованість, складала в валюті договору 2 776 618, 47 Доларів США, з яких: сума основного боргу за кредитом - 1 292 919, 39 доларів США, сума прострочених процентів - 1 483 699, 08 доларів США, а також права іпотекодержателя.

Відповідно до п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 01.12.2015 року у зв`язку з укладенням сторонами договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року та Додаткової угоди №1 до Договору відступлення права вимоги від 27.11.2015 року згідно яких Первісним кредитором відступлено Новому кредитору право вимоги заборгованості до Боржників, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор одержує в повному обсязі належні Первісному кредитору права іпотекодержателя та заставодержателя в зобов`язаннях, що виникли за іпотечними договорами та договорами застави повний перелік яких викладений в Додатку 2 до цього Договору, які укладені в якості забезпечення виконання Боржниками зобов`язань перед Первісним кредитором за Кредитними договорами.

Відтак, Банк передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» прийняло, зокрема, право вимоги за Іпотечним договором.

Відповідно до п. 6.1. розділу 6 «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання» Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. При реалізації даного способу задоволення вимог Іпотекодержателя іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Пунктом 8.1. Іпотечного договору визначено, що іпотека зберігає силу у випадках уступки (відступу) іпотекодержателем забезпеченою іпотекою вимоги іншій особі або переведення позичальником за письмовою згодою іпотекодержателя боргу за кредитним договором на іншу особу.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» надіслало ТОВ «Культурно-мистецький центр «Трускавець» та ФОП Лагодич М.М. вимогу № 26.01.2016-3 від 26.01.2016 про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»), в якій повідомило про наявність заборгованості, згідно кредитного договору. У своїй вимозі ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» вимагало сплатити заборгованість у повному обсязі у 30-денний термін та попередило, що у випадку несплати зверне стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 31.10.2016 у справі № 914/2225/16, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 березня 2017 та постановою Вищого Господарського Суду України від 11 липня 2017 у справі № 914/2225/16.

18.11.2016 ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Бориславська, будинок 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1156596346115. 26.01.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Барбуляк Х.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33584716.

Відповідач зазначає, що 20.04.2017 до Міністерства юстиції України надійшла скарга №б/н від 18.04.2017 подана ТОВ «КМЦ «ТРУСКАВЕЦЬ» в якій зазначено, що під час проведення державним реєстратором - приватним нотаріусом Барбуляк Х.М. реєстраційних дій грубо порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: здійснено реєстраційні дії щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на нерухоме майно, яке належало на праві власності ТОВ «КМЦ «ТРУСКАВЕЦЬ»: будівлю Палацу культури «МИР», літера «А3», загальною площею 7774,7 кв.м, за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул.Бориславська, 47, не беручи до уваги наявність Ухвали Франківського районного суду м. Львова про накладення арешту на спірне майно та не встановлення державним реєстратором факту виконання умов Договору іпотеки. Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25.04.2017 вирішено задовольнити скаргу ТОВ «КМЦ «ТРУСКАВЕЦЬ» від 18.04.2017 р. частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.01.2017 р. №33584716, прийняте приватним нотаріусом у частині оскарження рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Наказом заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації №1406/5 від 25.04.2017 року (надалі - Наказ №1406/5), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - скасовані.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звернулося до суду з позовом до Комісії з питань розгляду скарги у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х., в якому просило визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 25.04.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ «КМЦ «Трускавець» від 18.04.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.04.2017 року за № 11683-0-33-17; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1406/5 від 25.04.2017 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», підставою для якого є висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 25.04.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ «КМЦ «Трускавець» від 18.04.2017 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.04.2017 за № 11683-0-33-17. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 по справі № 826/5855/17, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1406/5 від 25.04.2017 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1437/5, в який внесені зміни Наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2018 №1570/5, скасований наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2017 року №1406/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Відповідач вказує на те, що підставою наказу зазначено Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №826/5855/17. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 у справі № 826/5855/17, касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» та Міністерства юстиції України задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року по справі №826/5855/17 скасовано. Провадження у справі №826/5855/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про скасування наказу закрито. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» право на звернення до суду за правилами господарського судочинства. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Враховуючи наведене, на думку відповідача, відсутні правові підстави, що покладені в основу наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1437/5, зі змінами до нього, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2018 №1570/5, якими скасований оспорюваний наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2017 №1406/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», вказаний наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1437/5 є безпідставний.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.06.2022 у справі №914/1339/18 (826/5855/17) позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до відповідача-1: Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, до відповідача-2: Міністерства юстиції України, до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Лагодич М.М. , про скасування наказу, у межах справи про банкрутство № 914/1339/18 ТОВ «Культурно-мистецький центр «Трускавець», задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25.04.2017 № 1406/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача 1600,00 грн. сплаченого судового збору; у решті позовних вимог відмовлено (далі - Рішення від 08.06.2022 суду у справі №914/1339/18 (826/5855/17)). Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №914/1339/18 (826/5855/17) апеляційні скарги Міністерства юстиції України і Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 у справі №914/1339/18(826/5855/17) в частині задоволення позову скасувати. Провадження у справі №914/1339/18(826/5855/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець"; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.; на стороні відповідачів - Фізична особа-підприємець Лагодич М.М., про скасування наказу закрито.

У постанові Західного апеляційного господарського суду 09.02.2023 у справі № 914/1339/18(826/5855/17) вказано: «Та обставина, що підставою наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2018 № 1437/5 названа постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 у справі № 826/5855/17, яка надалі скасована постановою Верховного Суду від 22.10.2020, не спростовує факту скасування Міністерством юстиції України свого наказу від 25.04.2017 року №1406/5. Наказ Міністерства юстиції України від 25.04.2017 №1406/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» є скасованим Міністерством юстиції України і такий в силу закону не має чинності, не діє. Отже, суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі №914/1339/18 (826/5855/17) в частині вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.04.2017 №1406/5 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору».

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2019 на підставі рішення засновника та акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 18.12.2019, ТОВ «Трускавець Естейт» набуло право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, розташовану за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 (реєстр. номер 1156596346115). Відповідний запис за номером 34730868 внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. за індексним номером 50315123 від 18.12.2019, що підтверджується копією Витягу за №193777197 від 18.12.2019.

Відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» передало до статутного капіталу Товариству з обмеженою відповідальністю «Трускавець Естейт», як внесок, нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю площею 7774,7 кв.м., що розташована за адресою: вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область (реєстраційний номер: 1156596346115), що підтверджується актом приймання-передачі до статутного капіталу ТзОВ «Трускавець Естейт» від 18.12.2019, рішенням учасника № 16/12/19 ТзОВ «Трускавець Естейт» від 16.12.2019, проте вказані документи не містять у собі посилань на те, що нежитлова будівля на момент внесення її у статутний капітал позивача є обтяженою будь-якими зобов`язаннями перед третіми особами, зокрема іпотекою, тощо.

16.11.2020 державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Раєвою Я.Є. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за №39207972, яким припинено право власності ТОВ «Трускавець Естейт» на вказану будівлю та зареєстровано право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець», код ЄДРПОУ 32404113. Копія інформаційної довідки № 324183538 від 27.02.2023 долучена до матеріалів справи.

Позивач вказує на те, що станом на 16.11.2020 нежитлова будівля площею 7774,7 кв.м., що розташована за адресою: вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область належала на праві власності позивачу та зареєстрована за ним на підставі рішення засновника та акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 18.12.2019, за Рішенням про державну реєстрацію прав за №50315123 від 18.12.2019 і Державний реєстр містив запис про право власності ТОВ «Трускавець Естейт».

Як вбачається із внесеної до реєстру інформації, підставою вчинення реєстратором запису №39207972 зазначено «Рішення про скасування, індексний номер 55165601 від 16.11.2020, Раєва Яніна Євгенівна, Бориславська міська рада Львівської області». Підставою прийняття реєстратором рішення та проведення державної реєстрації прав зазначено Наказ Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017 та постанову Верховного Суду від 22.10.2020 номер 826/5855/17.

Позивач зазначає, що оскільки на 16.11.2020 (момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії), право власності зареєстровано за іншою особою ніж та, що зазначена у Наказі № 1406/5 від 25.04.2017 року (ТОВ «ФК «Поліс»), державний реєстратор протиправно провів оспорювану реєстраційну дію і наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно була підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Також, мотивував вимоги тим, що наказ Міністерства юстиції України № 1406/5 від 25.04.2017 не містить будь-яких висновків щодо права власності ТОВ «Трускавець Естейт», яке виникло 18.12.2019 та не може бути підставою припинення такого права позивача на нерухоме майно та підставою виникнення у відповідача права власності. Вказаний наказ стосується права власності на майно ТОВ «ФК «Поліс».

Позивач у позовній заяві посилається на те, що жодного судового рішення, в тому числі і постанови №826/5855/17 Верховним судом України 22.10.2020 не могло бути прийнято, оскільки з 15.12.2017 єдиною касаційною інстанцією в Україні є Верховний Суд, а з 21.06.2018 відносно Верховного Суду України (код 00019034) розпочата процедура припинення. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/5855/17 від 22 жовтня 2020 також не могла бути підставою для вчинення реєстраційних дій.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 у справі №826/5855/17, касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» та Міністерства юстиції України задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року по справі №826/5855/17 скасовано. Провадження у справі №826/5855/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про скасування наказу закрито. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» право на звернення до суду за правилами господарського судочинства. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Позивач посилається на те, що внаслідок протиправного прийняття 16.11.2020 державним реєстратором рішення про скасування за індексним номером 55165601, а також неправомірним внесенням до державного реєстру запису за №39207972, яким припинено право власності ТОВ «Трускавець Естейт» порушено право власності, в зв`язку із чим, просить скасувати державну реєстрацію за відповідачем права власності на нерухоме майно та витребувати на користь позивача із незаконного володіння відповідача нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Право власності може бути припинено виключно з підстав, зазначених частиною першою статті 346 ЦК України та в інших випадках, прямо встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За усталеною практикою ЄСПЛ та Верховного суду однією із умов виправданості втручання у права, гарантовані статтею першою Протоколу № 1 до Конвенції є те, що воно має бути передбачене законом.

Статтею 41 Конституції України та статтями 3 та 321 ЦК України, непорушність права власності (в тому числі неприпустимість протиправного позбавлення цього права чи обмеження у його здійсненні) віднесено до конституційних принципів та засад цивільного законодавства. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно статей 181, 182 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції від 16.10.2020, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. При цьому, положеннями частини третьої статті 10 цього ж Закону, на державного реєстратора покладено обов`язки щодо встановлення відповідності заявлених прав і документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації прав.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, державна реєстрація прав включає перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав, зокрема, для відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. В свою чергу, рішення про державну реєстрацію прав може прийнято виключно у разі відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Підстави для державної реєстрації права власності визначено положеннями статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, пунктом 9 частини першої зазначеної норми до підстав державної реєстрації віднесено судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Крім того, пунктом 14 цієї ж норми визначено можливість здійснення державної реєстрації на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», самостійними підставами для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 №1127 затверджено "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Відповідно до п.18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до п.19 Порядку державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п.23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю Палац культури «Мир», загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 передано від ТОВ «ФК «Поліс» до ТОВ «Трускавець Естейт» шляхом внесення до статутного капіталу на підставі рішення засновника та акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 18.12.2019.

Станом на дату відчуження ТОВ «ФК «Поліс» нежитлової будівлі на користь позивача наказ Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017, яким скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Поліс» втратив свою чинність, оскільки Міністерство юстиції України скасувало його наказом № 1437/5 від 05.05.2018.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.11.2020 державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Раєвою Я.Є. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за №39207972, відповідно до якого, право власності ТОВ «Трускавець Естейт» на нежитлову будівлю Палац культури «Мир», загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1156596346115, номер об`єкта в РПВН 7377043) та зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець», код ЄДРПОУ 32404113. Підставою внесення запису зазначено: «Рішення про скасування, індексний номер: 55165601 від 16.11.2020, документами, поданими для державної реєстрації вказано: постанова, серія та номер: 826/5855/17, виданий 22.10.2020, видавник: Верховний суд України; наказ, серія та номер: 1406/5, виданий 25.04.2017, видавник: Міністерство юстиції України.

Станом на 16.11.2020 (дату вчинення реєстраційних дії щодо реєстрації за відповідачем права власності) майно належало на праві власності позивачу - ТОВ «Трускавець Естейт», зареєстровано за ним на підставі рішення засновника та акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 18.12.2019 року, за Рішенням про державну реєстрацію прав за індекс.№50315123 від 18.12.2019 року і Державний реєстр містив запис про право власності ТОВ «Трускавець Естейт».

За наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно (вказаний правовий висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності може проводитись на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 у справі №826/5855/17 вбачається, що жодні наслідки стосовно набуття, зміни або припинення права власності судом не встановлювались.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконанню підлягають судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 у справі №826/5855/17, жодне із зазначених рішень судом у вказаній справі не приймалось.

Держаним реєстратором, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону, скасовано право власності позивача на нежитлову будівлю на підставі наказу Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017, яким вирішено питання про скасування права власності третьої особи - ТОВ «ФК «Поліс», а не Позивача. Зокрема, п. 2 наказу Міністерства юстиції України №1406/5 від 25.04.2017 вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 26.01.2027 року за індексним номером: 33584716, яким право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за Третьою особою. Тоді як державним реєстратором на підставі цього ж наказу скасовано рішення про державну реєстрацію права власності позивача на нежитлову будівлю від 18.12.2019 індексний номер: 50315123. Отже, за наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону, державний реєстратор безпідставно скасував право власності позивача та зареєстрував право власності відповідача на нежитлову будівлю.

За наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно (правовий висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

Враховуючи наведене, державний реєстратор Бориславської міської ради Львівської області Раєва Яніна Євгеніївна за наявності очевидних суперечностей повинна була відмовити у проведенні 16.11.2020 на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 у справі №826/5855/17 державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю Палац культури «Мир», загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1156596346115) за ТОВ «Культурно-мистецький центр «Трускавець».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема те, що документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса.

За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав з підстав передбачених п.п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону має проводити посадова особа Міністерства юстиції України.

Враховуючи наведене, у державного реєстратора Бориславської міської ради Львівської області Раєвої Я.Є. були підстави для відмови в державній реєстрації прав відповідача, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав, є зокрема, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №823/588/16 від 04.12.2019 зроблено висновок про те, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19 міститься наступний висновок: "Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору".

У постановах від 03.08.2022 у справі №461/8641/19, від 09.08.2022 у справі №266/2666/19, від 10.08.2022 у справі №565/315/21, від 10.08.2022 у справі №725/873/20 Верховний Суд зазначив, що враховуючи зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених обставин справи, дійшов висновку, що спір у справі в частині пред`явлених позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора виник між позивачем і особою, за якою було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимоги до вказаного відповідача слід було відмовити з цієї підстави. Позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до реєстратора, якого позивач визначив відповідачем, оскільки реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 60-66), наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації. Із урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна (принцип реєстраційного підтвердження володіння). У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, - 3 - користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади не є ефективним способом захисту права власника. Коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц). Спосіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц і в подальшому системно впроваджено у практику Верховного Суду.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю у розмірі 44 759,32 грн сплаченого судового збору.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Бориславська, 47; код ЄДРПОУ 32404113) право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю Палац культури «Мир», загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 47 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1156596346115), проведену 16.11.2020 державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Раєвою Я.Є. (номер запису про право власності 39207972).

3. Витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавець Естейт» (03065, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 31; код ЄДРПОУ 43412273) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» (03065, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 31; код ЄДРПОУ 43412273) нерухоме майно - нежитлову будівлю Палац культури «Мир», загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, буд.47 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1156596346115, номер об`єкта в РПВН 7377043).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Бориславська, 47; код ЄДРПОУ 32404113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавець Естейт» (03065, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 31; код ЄДРПОУ 43412273) 44 759,32 грн судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.12.2023.

Суддя Чорній Л.З.